Мікросвіт

Сергій Малинич. Хронометр для археологів. Частина 1

Великий Кобзар не просто любив археологію, але й сам був учасником багатьох археологічних експедицій, у яких збирав етнографічний матеріал, записував розповіді та ретельно замальовував побачене. У ті часи (ХІХ століття) археологія зводилася до пошуку старожитностей і скарбів без систематичного наукового аналізу. Тож справді геніальними видаються слова Кобзаря про археологію, а його титанічна праця в експедиціях стала підмурівком вітчизняної археологічної науки. ...

Олена Князєва. Попереджений – озброєний!

Симптоми цієї хвороби описані ще в давніх арабських, китайських, індійських медичних трактатах. Грецьке слово „фтизіс” має значення „харкати кров’ю” і „сохнути, швидко втрачаючи вагу”. Тому сучасного лікаря, який лікує туберкульоз, називають фтизіатром, а саму хворобу раніше називали сухоти. У Середні віки туберкульоз був однією з головних причин смертності. Він швидко розповсюджується в умовах голоду, бідності, перенаселення. ...

Ірина Пісулінська. Бійці невидимого фронту

Хімічна зброя – це речовини для нападу і захисту. Їх ще називають токсинами. Токсини – дуже давній винахід для боротьби з ворогами. Найдавніші мешканці нашої планети – бактерії – використовують їх у боротьбі між собою та з іншими організмами. Тварини, гриби та рослини з’явилися на Землі значно пізніше, а тому змушені були пристосовуватися до бактерій і захищатися від них. Виживали ті, хто оволодів досконалішою хімічною зброєю. Так з’явилися антибактеріальні отрути – антибіотики, фітонциди тощо. З появою на планеті нових мешканців з’являлися й нові отрути для боротьби з ворогами. ...

Наталія Чіпак. Зоопарк на голові, або Проблеми на нашу голову

Учені встановили, що воші пили кров навіть у динозаврів, тобто вони існують не менше, ніж 40 мільйонів років. Вперше ми довідуємося про них від Аристотеля (IV ст. до н. е.). Засохлі воші археологи знаходять у давніх захороненнях людини у єгипетських, перуанських та індійських мумій. ...

Тетяна Павленко. Коштовності моря – діатомеї

Кожний з вас бачив водорості в морі, в озері або ставку, зрештою – в акваріумі. Але не кожен знає, що крім звичайних зелених, бурих, червоних водоростей, є дрібні мікроскопічні одноклітинні діатомові водорості, або діатомеї (Bacilliariophyta), схожі на ювелірні вироби. Одноклітинні організми здаються нам примітивними у порівнянні з багатоклітинними формами життя. Однак діатомеї мають особливу клітинну структуру і, можливо, найвишуканішу у природі геометрію. ...

Дарія Біда. Піщані пікселі

Ми не помічаємо того, що у нас під ногами. Та що там, навіть дуже великі речі ми не завжди помічаємо у марнославстві буденних справ. А надто, якщо йдеться про дрібнесенькі пікселі, які зливаються в одноманітну жовту звичайну купу піску. Втім, хто сказав – жовту? І чому – одноманітну? І, повірте, зовсім не звичайну! Піщинки – ...

Ярина Колісник. Мікросвіт у ротовій порожнині людини

Напевне, ви бачили рекламу зубних паст, в якій розповідається про мікроскопічні істоти на зубах? Тоді ви знаєте, що у ротовій порожнині людини живуть бактерії. Звичайно, таким способом, як показано у рекламі, безпосередньо побачити бактерії не можна. Для цього потрібні спеціальні збільшувальні прилади – мікроскопи. ...

Анна Гірна. Хижаки на книжкових полицях

Чи знаєте ви, що не лише казкові герої живуть на сторінках книг? Інколи там знаходять притулок справжні живі істоти, дрібні тварини, наприклад, кліщі та cіноїди. Вони не дуже знамениті, ці дрібні членистоногі, що живуть у наших оселях серед улюблених фоліантів і живляться домашнім пилом. Що старіша книга, то більше у ній дрібних органічних часток, придатних для живлення цих тваринок. А якщо книга дуже поважна, видана на початку минулого століття, то клей на основі казеїну, крохмалю, желатину, за допомогою якого приклеєна палітурка, стане справжнім делікатесом для личинок жуків і метеликів, лусочниці. ...

Ярина Колісник. Першовідкривачі невидимого світу. Частина 2

Саме так назвав письменник Поль де Крайф у своїй книжці „Ловці за мікробами” ще одного1 першовідкривача мікросвіту. Книжку радимо прочитати. Але все по-порядку… ...

Ярина Колісник. Першовідкривачі невидимого світу. Частина 1

Ти носиш окуляри, які допомагають краще бачити? А, може, знаєш людей, у яких вони є? Тоді подивись через окуляри. Предмети будуть виглядати зменшеними або збільшеними. Розглянь через скельце окулярів краплину дощової води. Ти побачиш, що вона трохи збільшиться, але не зможеш розгледіти безліч істот, які в ній живуть (мал. 1). А як їх можна побачити, ...

Наталія Романюк. Мітохондрії – енергостанції клітини

Мітохондрії – порівняно маленькі паличкоподібні, ниткоподібні, округлі або овальні клітинні органели, за розміром близькі до бактеріальної клітини (0,5–1,0 мкм в діаметрі, завдовжки 2–5 мкм). Їх часто називають енергетичними станціями клітини, бо це структури, які постійно працюють і забезпечують клітину енергією у формі аденозинтрифосфатної кислоти (АТФ). Процес утворення АТФ у мітохондріях називають клітинним диханням, під час ...

Олег Стасик. Загадки живого та закономірність випадковостей. Частина 1

Людина постійно ставить собі закономірне питання про своє місце у Всесвіті. Завдяки науковому прогресу ми поступово наближаємося до розуміння його будови та історії і вже багато знаємо, але ще більше залишається для нас таємницею. Ми добре оперуємо звичними нам масштабами та одиницями виміру (кілометрами та десятиліттями), але „губимося” у космічних гіпермасштабах мегапарсеків, мільярдах років, надгравітації чорних дір та швидкостей світла. ...

Христина Гнатенко. Неймовірне у квантовому світі

Чи замислювалися ви, яким є світ у дуже-дуже малих масштабах? Як поводять себе частинки, які у мільйони разів менші від міліметра? Особливості світу в мікроскопічних масштабах описує цікава наука – квантова механіка. Квантова механіка – наука, яка описує світ у мікроскопічних масштабах. Ця наука формувалася на початку ХХ століття такими вченими, як: Макс Планк, Альберт ...

Олег Орлянський. Шахи, бактерії та атомні ядра

Завдяки поділу, бактерії живуть вічно, а радіоактивні атоми миттєво помирають. Під час їхнього розпаду народжуються легші атоми, випромінюються альфа-, бета-, гама-частинки, розігріваються надра планет, електростанції дають дешеву енергію. Та не переймайтеся долею атомів. Бактерії живі, а атоми ні, і тому не здатні відчувати. Вони надто прості для цього. Розміри бактерій в сотні мільярдів разів більші, ніж атомів. Щодо бактерій, то вони набагато складніші, можуть реагувати на зовнішні подразники, переміщуватися, завмирати. І все ж, у таких несхожих між собою бактерій та атомів є дещо спільне – це закон поділу клітин і розпаду атомних ядер. Спробуймо вивести його разом. ...

Тарас Микітчак. Всесвіт у краплині води

Усі ми чули про портали у паралельні світи й виміри. Різні кротовини, тунелі часопростору, телепорти, машини часу. Чого тільки не придумають, щоб подорожувати між світами. Але це все фантастика, ці подорожі віртуальні, бо можливі тільки в нашій уяві. Та ми й не підозрюємо, що в житті часто стикаємося зі справжнім порталом в інший світ, ба, ...