Мічіо Кайку. У 2100 році
Аби краще зрозуміти, як виглядатиме планетарна цивілізація, корисно прожити один день у 2100 році і побачити, як нові технології вплинуть на повсякденне життя, професійну діяльність, наші мрії і сподівання… ...
Аби краще зрозуміти, як виглядатиме планетарна цивілізація, корисно прожити один день у 2100 році і побачити, як нові технології вплинуть на повсякденне життя, професійну діяльність, наші мрії і сподівання… ...
Коли професійні історики пишуть історію, то вони розглядають її крізь призму людського досвіду і людської дурості: діянь королів і королев, виникнення соціальних рухів і поширення ідей. Натомість фізики оцінюють усе, навіть людські цивілізації, за обсягом споживаної енергії. ...
Якщо проаналізувати історію, то легко виявити, що час від часу з економікою трапляється щось неочікуване – виникають величезні „бульбашки” й кризи. Історики й економісти написали незліченні томи про кризу 2008 року. Вони намагалися зрозуміти, чому вона виникла, розглядаючи найрізноманітніші фактори: людську природу, жадібність, корупцію, недоліки законодавства, недостатній контроль тощо. ...
ХХІ сторіччя стане початком нової ери роботизованих досліджень космосу: ми, ймовірно, посилатимемо апарати на пошуки землеподібних планет, досліджуватимемо супутники Юпітера й, можливо, навіть дізнаємось, як виглядав Всесвіт у перші миті після Великого вибуху. ...
За результатами спостережень співзасновника компанії Intel Гордона Мура, опублікованими у 1965 році, кількість транзисторів у мікросхемах щороку подвоюється. Через десять років Мур висловив припущення, що вона буде подвоюватися що два роки. Це твердження, відоме як закон Мура, виконується з деякими відхиленнями вже 55 років! Виникають питання: чи є межа кількості транзисторів у мікросхемах, чи можемо ...
До середини сторіччя з’явиться нова альтернатива: термоядерний синтез. Якщо атомна енергія вивільняється внаслідок розщеплення ядер атомів Урану (і призводить до великої кількості радіоактивних відходів), то під час термоядерного синтезу атоми Гідрогену зливаються, при цьому вивільня-ється значно більше енергії (і утворюється значно менше відходів). ...
Нанотехнології – дуже молода галузь науки. Проте один її аспект уже починає впливати на життя кожної людини, і на його основі вже виросла успішна світова індустрія з річним оборотом 40 мільярдів доларів. Ідеться про мікроелектромеханічні системи (МЕМСи), що охоплюють найрізноманітніші речі – від струменевих картриджів, сенсорів для подушок безпеки і дисплеїв до гіроскопів для автомобілів і літаків. МЕМСи – це крихітні пристрої; вони такі маленькі, що легко можуть уміститися на вістрі голки. ...
Візити до лікаря в майбутньому кардинально зміняться. Вони будуть віртуальними, і ви розмовлятимете з лікарем за допомогою комп’ютера та відеопрограми. У вашій ванній кімнаті буде більше сенсорів, ніж у сучасній лікарні. За перших ознак раку хворому введуть у кров наночастинки. Вони доправлять протиракові засоби до уражених клітин. Колись ми сприйматимемо хіміотерапію так само, як сьогодні сприймаємо п’явок, якими лікували ще в минулому сторіччі. ...
На думку деяких експертів, створені нами роботи поступово підніматимуться по еволюційній шкалі. Сьогодні вони мають інтелект тарганів. У майбутньому вони матимуть інтелект миші, кролика, собаки й кота, мавпи, і врешті – людини. Можливо, на подолання цього шляху піде багато десятків років, однак експерти вважають, що колись роботи неодмінно перевершать нас за інтелектом – це лише питання часу. ...
До середини сторіччя в нашому світі, мабуть, буде багато роботів, а ми, найімовірніше, їх навіть не помічатимемо. Це тому, що більшість роботів не матимуть людської подоби. Вони можуть бути невидимі, скидатися зовні на змій, павуків чи інших комах і виконувати неприємні для нас, однак дуже важливі функції. Це будуть модульні роботи, які залежно від їхніх функцій будуть змінювати форму. ...
До середини сторіччя ми, ймовірно, житимемо в якійсь суміші зі справжньої й віртуальної реальності. У контактних лінзах чи окулярах ми будемо бачити віртуальні образи, що накладатимуться на реальний світ. Так, зокрема, передбачає Сусуму Тачі з університету Кейо. Він працює над спеціальними окулярами, що поєднуватимуть вигадку з дійсністю. Його перший проект – зробити так, щоб об’єкти „розчинялися в повітрі”. ...
У майбутньому Інтернет буде всюди – в настінних екранах, на білбордах і навіть у наших окулярах і контактних лінзах. Достатньо моргнути – і ми вже онлайн. Є кілька шляхів вмістити Інтернет на лінзу. Зображення може передаватися з окулярів через кришталик ока на сітківку або проектуватися на лінзу, яка функціонуватиме як екран. Дивлячись в окуляри, ми бачимо Інтернет, наче на кіноекрані. Ми можемо маніпулювати ним за допомогою ручного пристрою, що керує Інтернетом через бездротовий зв’язок. Крім того, комп’ютер розпізнає положення пальців, коли ми ними рухаємо, і так ми можемо керувати зображенням. ...
За кілька останніх десятиріч накопичено більше наукового знання, ніж за всю історію людства… Передбачити наступні кілька років, не кажучи вже про ціле сторіччя, – надскладне завдання. Втім, це завдання змушує нас замислитись про технології, які колись змінять долю людства. У 1863 році видатний письменник Жуль Верн написав пророчий роман із назвою „Париж у ХХ сторіччі”, ...