Рослини

Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 3

Отже, ми вже знаємо про важливе значення для рослин ауксинів, гіберелінів і цитокінінів¹. А зараз познайомся з іншою групою фітогормонів – абсцизинами (лат. „abscissus” – переривати, відокремлювати). Aбсцизова кислота (АБК), знайдена у 1963 році в бавовнику, спричинює опадання молодих плодів. У малих концентраціях ця речовина впливає на рослину так само, як інші фітогормони, але, на відміну від ауксинів, цитокінінів і гіберелінів, пригнічує ріст клітин і всі фізіологічні процеси. Якщо на листок нанести АБК, продихи закриваються, і це може запобігти втратам води в умовах стресу. Вміст АБК у стійких до посухи сортах кукурудзи в 4 рази вищий, ніж у нестійких. Якщо у рослини порушене утворення АБК, то незважаючи на інтенсивне поливання вона зів’яне внаслідок постійного відкривання продихів і неперервного випаровування води. Наприкінці вегетації АБК нагромаджується у бруньках, бульбах, насінні, яке вступає у період спокою, захищає їх від проростання взимку. ...

Мирослава Гелеш. З днем народження, рослино!

Ми вже з’ясували, що приховує брунька¹, і знаємо, що з бруньок розвиваються нові пагони. Проте всі ці процеси відбуваються, як ти, напевно, зауважив, на сформованій дорослій рослині. А звідкіля ж береться той перший пагін, на якому пізніше формуються бруньки? Правильно, з насінини! Ти можеш спробувати себе в ролі справжнього дослідника. Знайди вдома на кухні квасолю (достатньо буде однієї квасолини, зникнення якої мама не зауважить) і замочи на кілька годин у воді. Тепер квасолина легко роз’єднається на дві половинки. На одній з половинок є зародок квасолі. Уважно розглянь зародок за допомогою лупи. Як бачиш, він має зародковий корінець, зародкове стебло, зародкові листки (сім’ядолі), що містять поживну тканину – ендосперм, яким живиться зародок на початкових етапах проростання, і верхівкову бруньку. Всі головні вегетативні органи вже сформовані у зародка. Немає лише квітки. Вона утвориться згодом на дорослій рослині. Утворення нових органів вже на дорослих особинах – досить цікава особливість у рослинному світі. Ботаніки називають рослини „відкритою ростовою системою”, адже вони здатні утворювати нові органи (пагони, квітки, бруньки) протягом всього свого життя, на відміну від вищих тварин і нас з вами – людей. Адже ні у тварин, ні у людей протягом життя не може вирости третя рука чи нога, чи то пак ще одна лапа. Людина народжується, і у неї розвиваються і ростуть тільки ті органи, які були закладені у її зародку. Як бачиш, у рослин все інакше. ...

Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 2

В Японії, Китаї, Індії добре знана хвороба рису „бакане” або „скажений рис”. Вражений „бакане” рис має дуже високі тонкі пагони з великими міжвузлями, тонкі, вузькі блідо-зелені листки (мал. 1), дрібні колоски, а відтак, дає малий врожай. У 1920 році японський учений Єіші Куросава шукав спосіб боротьби із „бакане”. Він припустив, що гігантизм пагонів спричиняє речовина, яку виділяє гриб-паразит Gibberella. Стерильна рідина, у якій вирощували цей гриб, спричиняла подібне видовження проростків рису та кукурудзи. За 10 років біохіміки Токійського університету Т. Ябута та У. Сумікі виокремили ці речовини, з’ясували їхню будову і назвали гіберелінами (від назви гриба). Сьогодні відомо 136 різних гіберелінів, найвідоміший – гіберелова кислота (GA3) (мал. 2). Їх утворюють не лише гриби, а й рослини. Гібереліни є в усіх органах рослини, але найбільше їх у насінні, яке проростає. Із 100 кг насіння іпомеї, що дозріває, можна отримати 500 мг гіберелінів, а зі 100 кг листків тютюну – лише кілька міліграмів! ...

Мирослава Гелеш. Що сховала брунька

Навесні природа довкола оживає. На деревах, які взимку видавались мертвими, бубнявіють бруньки і, пригріті весняним сонцем, розгортаються у пагони з ніжними зеленими листочками або з чарівними квітками. Взимку життя дерева жевріє у бруньках. Майбутні пагони, перш ніж з’явитися на світ, майже рік живуть у маленьких закритих лусками потовщеннях – бруньках. А що ж там всередині? Якщо розгорнути луски бруньки і озброїтись лупою, то ми побачимо пагін в мініатюрі. Брунька – це зачаток нового пагона. Вона складається з вісі (майбутнього стебла), яка у вегетативній бруньці закінчується конусом наростання. Ця гладенька верхівка є ростовим центром і забезпечує ріст і формування майбутнього пагона та зачаткових листків різного віку, розташованих один над одним. Нижні листкові зачатки більші і загнуті над внутрішніми зачатками і конусом наростання, прикриваючи і захищаючи їх. ...

Ольга Германович. Дерево-ліс

Корінь рослини не лише утримує її в ґрунті і поглинає воду з розчиненими мінеральними речовинами. Видозмінюючись до невпізнанності, він може виконувати й інші функції. Виявляється, видозмінених коренів у природі набагато більше, ніж звичайних. Корені-причіпки, корені-присоски, ходульні корені, кореневі бульби, коренеплоди, повітряні, дихальні корені – це ще не повний перелік важливих пристосувань рослин до умов існування. ...

Марія Надрага. Валентинки від квіткового царства

У день закоханих, мабуть, багатьом хочеться здивувати об’єкт свого поклоніння особливими валентинками. І тут у нагоді неочікувано можуть стати рослини. „Але ж дарувати квіти – це гарно, та тривіально!” – може заперечити закоханий-авангардист. Що ж, саме для таких у мене є вишукана пропозиція: пошукайте квіти, уяких форма листків або плодів схожа на серце, – і незвичний подарунок у кишені! А якщо до цього додати трішки фантазії і власноруч виготовити вітальну листівку, то хто ж не оцінить ваші зусилля? ...

Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 1

Якщо тобі холодно, ти одягаєшся тепліше, від яскравого світла прикриваєш очі, відчуваєш спрагу – п’єш воду, бачиш м’яч, який летить на тебе, – ловиш або ухиляєшся від удару. Це природні реакції, на які ми ніколи не звертаємо уваги, такі дії виконуються автоматично. Завдяки нервовій системі ми правильно сприймаємо зміни навколо та всередині нас і відповідно реагуємо на них. Однак нервова система не є монополістом у керуванні нашим організмом. Ще одна дуже важлива система, яка контролює процеси життєдіяльності, – це гормональна, або ендокринна система. Нервова та гормональна системи діють узгоджено. У відповідь на „повідомлення” від нервової системи у спеціальних залозах утворюються гормони, які кров транспортує до місця призначення, де і проявляється їхня дія. Наприклад, гормон інсулін синтезується у підшлунковій залозі, із кров’ю прямує до клітин печінки м’язів, жирової тканини і там регулює вміст глюкози. За допомогою нервової системи і гормонів усі клітини обмінюються інформацією („спілкуються”) між собою і працюють узгоджено на користь великого багатоклітинного організму. ...

Марія Надрага. Фiсташка

Oсь уже понад 2 000 років на узбережжі Середземного моря культивують фісташки. Вирощують їх заради плодів, надзвичайно поживних та калорійних – вони містять до 68 % жирів. Плоди вживають у їжу сирими, солять, смажать, використовують для виготовлення сурогатів кави, додають до шоколадних та ковбасних виробів. Вони мають тонізуючу дію, а тому фісташку називають ще й деревом життя. Мабуть, недаремно фісташкові плоди під час голоду у країні Ханаан1 разом з медом, ладаном, бальзамом та мигдалинами були найкращим подарунком для Йосифа. Такий дарунок наказав приготувати своїм синам Ізраїль перед їхньою мандрівкою у Єгипет: „На це відозвався до них Ізраїль, їхній батько: „Коли так мусить бути, то зробіть ось що: візьміть у ваші мішки щонайкращого цієї землі й завезіть тому чоловікові гостинця: трохи бальзаму, трохи меду, пахощів, ладану, фісташок та мигдалів” (Буття 43, 11). ...

Марина Тарасенко. Індійські яблука

Середня відстань між Україною та Індією – 5 237 км, час польоту – 5 годин 50 хвилин. А „індійські яблука” є в кожному домі! Вони спочатку зелені, а потім – жовті. Вони – дуже корисні і кислі. Вони – це плоди звичайнісіньких лимонів! А назвали їх „індійськими яблуками” воїни Олександра Македонського, які в 327–325 роках до н. е. здійснили похід в далеку Індію за казковими багатствами. Біля підніжжя Гімалаїв вони побачили дикорослі лимони. Тож Індія – батьківщина лимонів. Там цей плід має назву „німу”. Він дозріває восени і сягає до 9 см завдовжки, у діаметрі – до 6 см. ...

Марія Надрага. Для кого квітнуть рослини? Частина 4

У природі немає випадковостей. Здавалося б, навіщо рослинам за наявності величезної армії запилювачів серед комах, птахів та ссавців звертатися ще й до агентів неживої природи? Це легко зрозуміти, якщо проаналізувати, за яких саме умов відбувається анемофілія¹. Виявляється, високий відсоток анемофілів належать до рослинних угруповань, що характерні для степу, високогір’я, саван, боліт, пустель, тундри. Це не ...

Марія Надрага. Для кого квітнуть рослини? Частина 3

З-посеред величезної армії запилювачів деякі види рослин обрали собі за посередників птахів, рукокрилих та гризунів. Таких специфічних компаньйонів мають переважно тропічні рослини. Палеонтологічні знахідки доводять, що дружні стосунків у птахів-запилювачів і рослин виникли дуже давно. Особливості будови дзьоба та вміст шлунку деяких птахів, знайдених у скам’янілостях (яким приблизно 45 млн. років), підтверджують, що харчовою базою для них були саме квіти рослин. ...

Марія Надрага. Для кого квітнуть рослини? Частина 2

Рослини, які мають квіти зі зрослою довгою трубкоподібною оцвітиною, довірили запилювання метеликам. Лише ці комахи з хоботоподібним смоктальним ротовим апаратом легко проникають всередину, щоб поласувати глибоко схованим нектаром. Для метеликів не потрібні посадкові смуги, вони можуть насолоджуватись нектаром, зависнувши у повітрі над квіткою. Шанувальники метеликів – представники з родин Гвоздичні (Caryophyllaceae), Складноцвіті (Asteraceae), Шорстколисті (Boraginaceae), Синюхові (Polemoniaceae) та ін. ...

Галина Вихівська. Ходить цитрус по городу… Частина 2

Лимони (Citrus limon) – кислі цитруси. На відміну від інших цитрусових, їх не використовують як самостійну страву. Ну, і справді, мало знайдеться диваків-гурманів, які, знявши шкірку, смакували б лимонним м’якушем. Лимон додають до інших продуктів: скибочки – до чаю чи кави, соком заправляють салати, збризкують м’ясо, рибу, морепродукти для пікантного смаку. Не забуваймо і про лимонад! Сьогодні це напій із різноманітними смаками, а колись його виготовляли лише з лимона (звідси й назва) із додаванням цукру. Ніжне жовте забарвлення шкірки дало назву кольору – лимонний. ...

Галина Вихівська. Ходить цитрус по городу… Частина 1

Цитрус по наших городах не ходить. Він – фрукт заморський. Так й віршик дитячий не про нього. Пам’ятаєте? Ходить гарбуз по городу, Питається в свого роду: – Ой чи живі, чи здорові Всі родичі гарбузові? Але цитрус має не менш чисельну родину, ніж гарбуз. Апельсини, мандарини, лимони – смачні і корисні гості у нашому домі. ...

Марія Надрага. Для кого квітнуть рослини? Частина 1

На нашій Землі існує понад 250 тис. видів квіткових рослин. Яке розмаїття форм, розмірів та кольорів квітів вони утворюють! Є серед квіток справжні красуні, від яких годі відвести погляд, а є і зовсім непримітні; деякі мають приємний аромат, а є такі, що нестерпно смердять. Все це, закономірно, наштовхує на роздуми: чому природа, так щедро обдарувавши ...