Сонячна система

Олександр Шевчук. Найбiльша родина супутникiв

У січні 1610 року Галілео Галілей, спостерігаючи Юпітер у винайдений ним телескоп-рефрактор, відкрив чотири його супутники. Це було перше в історії науки відкриття супутників і відкриття нового небесного тіла. На честь чотирьох синів свого покровителя Фердинанда Медичі Галілей запропонував назвати відкриті ним супутники „Зорями Медичі”. Втім, назва не прижилась. Німецький астроном Симон Марій, який претендував на першість у відкритті супутників, запропонував назвати їх Іо, Європа, Ганімед і Каллісто за сюжетами давньогрецьких міфів, пов’язаних із Юпітером (Зевсом). На честь Галілея ці супутники досі називають галілеєвими. ...

Олександр Шевчук. Де живуть Страх та Жах?

Погодься, доволі незвичне запитання. Проте, якщо йдеться про Страх та Жах з великої літери, то відразу пригадуються імена персонажів давньогрецьких міфів – синів бога війни Ареса. На відміну від Афіни, богині чесної і справедливої війни, віроломний і хитрий Арес воював підступно. Тож не дивно, що двоє з його синів називалися Страх і Жах. Арес (у ...

Дарія Біда. Виміряй Місяць!

Наш єдиний супутник Місяць другий за яскравістю на небосхилі Землі. Це найближче до нас небесне тіло, а як далеко він від нас? Першу в історії науки спробу встановити відстань від Землі до Місяця і Сонця зробив Аристарх Самоський¹. На той час ще не було тригонометрії, тому підрахунки Аристарха були досить складними. По суті, визначаючи відстань до Місяця, він і придумав тригонометрію. ...

Олександр Шевчук. Чи небезпечні для нас „амури” та „аполлони”?

Спостерігаючи за Місяцем навіть у невеликі телескопи, можна помітити, що поверхня нашого супутника посічена кратерами різних форм та розмірів. Кратери – це сліди зіткнень Місяця з астероїдними тілами та метеороїдами. Схожі на місячну поверхні інших досить великих за розмірами тіл Сонячної системи. Серед них і наша рідна планета Земля. Вчені виявили на її поверхні 182 ...

Олександр Шевчук. Сонце – наша рiдна зоря

Протягом усієї історії розвитку людської цивілізації в багатьох культурах Сонце було об’єктом поклоніння. Його обожнювали, про нього складали гімни, на його честь проводили свята. Потужний культ Сонця існував у Давньому Єгипті, де сонячними божествами були Ра (Сонце) та Амон (сонячний диск). Згідно з грецькою міфологією, бог Сонця Геліос щодня проїжджав небом на своїй колісниці. У ...

Ігор Корч. Зонд New Horizons: місія до Плутона

Американський астроном Клайд Томбо, який відкрив Плутон у 1930 році, і не мріяв, що колись люди зможуть відправити до нього космічний апарат. Ідея місії до цієї планети виникла на початку 1990-х років, коли її першовідкривач був ще живий. У 1992 році 86-річний Томбо отримав несподіване повідомлення з Лабораторії реактивного руху NASA, у якому в нього ...

Олександр Шевчук. Карликовi планети

Класифікація небесних тіл – справа дуже непроста. Одна з таких карколомних задач виникла у 2005 році, коли американський астроном Майк Браун разом із колегами відкрили у поясі Койпера¹ об’єкт 2003 UB313, розміри якого виявилися більші, ніж у Плутона. Якщо Плутон – планета (а у 2005 році у цьому ніхто не сумнівався!), то нове небесне тіло ...

Олександр Шевчук. Хвостатi красунi зоряного неба

Чарівні та загадкові комети, хвостаті красуні зоряного неба… Ними милувались, їх боялися, про них складали пісні та вигадували міфи, їх малювали і від них ховали свої погляди, їх прославляли і ними проклинали. Стільки вигадок, пліток, вірувань та прикмет було висловлено на адресу цих небесних тіл, містичних історій про походження, будову, космічну „біографію”! Хто ж вони ...

Олександр Шевчук. Як одне правило „знайшло” два пояси. Частина 2

Емпіричне правило Тіциуса-Боде з великою точністю передбачає радіуси орбіт усіх планет Сонячної системи від Меркурія до Урана. Щоправда, це правило дає „збій” у передбаченні радіуса орбіти Нептуна, зате воно майже точно „вгадує” величину радіуса центральної зони головного пояса астероїдів. Віра у справедливість правила Тіциуса-Боде, попри невдачу з передбаченням радіуса орбіти Нептуна, надихнула американського астронома Персиваля Ловелла на багаторічні (і безуспішні!) пошуки дев’ятої планети. Незважаючи на це, Ловелл до кінця життя вірив у правило Тіциуса-Боде. ...

Олександр Шевчук. Як одне правило „знайшло” два пояси. Частина 1

Люди здавна шукали закономірності в розташуванні фізичних об’єктів, вірили в містичні зв’язки чисел та небесних світил, у вплив чисел на явища природи і навіть на свідомість людей. На вірі у такі закономірності ґрунтується релігійно-філософське трактування в системі езотеричних вчень, зокрема в нумерології та ізопсефії. Видатний німецький астроном Й. Кеплера (мал. 1) застосував езотеричне вчення до астрономічної практики. У 1590 році в Граці вийшла в світ його перша книга „Таємниця світобудови” (Mysterium Cosmographicum). У ній Кеплер у пошуках таємної гармонії Всесвіту порівняв орбіти п’яти відомих на той час планет з правильними багатогранниками. ...

Олександр Шевчук. Земля – наша рiдна планета. Частина 2

Про те, що Земля має власне магнітне поле, люди знали здавна. Ще до нашої ери вони помітили, що деякі матеріали можуть за певних умов розташовуватися строго визначеним способом відносно сторін горизонту. Це спостереження наштовхнуло на думку, що таку властивість можна використати для орієнтування на місцевості. Так з’явився пристрій для орієнтування у магнітному полі Землі – компас. Його винайшли китайці. Найдавнішу писемну згадку про компас, датовану 4 ст. до н. е., знаходимо в Книзі володаря долини Диявола (鬼谷子). Пізніше винахід китайців потрапив до Європи, можливо, за посередництва арабів. ...

Олександр Шевчук. Земля – наша рідна планета. Частина 1

Здавалося б, ми знаємо про Землю все, адже ми живемо на цій планеті. Але Земля приховує ще багато таємниць, які людство буде розгадувати сотні і тисячі років. Багато наук займаються розкриттям таємниць нашої планети: географія, геологія, ботаніка, зоологія, фізика, хімія – цей перелік можна продовжувати довго. Ми ж подивимося на рідну планету очима астронома. Якою ...

Олександр Шевчук. Звідки та чому „дме” сонячний вiтер?

Усі ми, начебто, знаємо, що таке вітер: потік повітря, що рухається переважно в горизонтальному напрямку та обумовлений перепадом тиску в атмосфері. Без вітру не уявляємо життя на Землі. У метеорології вітри класифікують за просторовим масштабом, тривалістю дії, напрямком та швидкістю руху повітря (лінійною та коловою, або циркулярною), місцевістю, в якій дме вітер, та ефектами, які ...