Учитель популяризатор

Ганна Боярських. Багатоликий. Частина 2

У першій частині статті ми розглянули надзвичайні властивості алмазу і графіту. Але на цьому дива не закінчуються. Застосування іншої алотропної модифікації Карбону взагалі здається запозиченим з області наукової фантастики! Свою назву ці сполуки (а їх багато!) отримали за схожість з архітектурними спорудами Річарда Бакмінстера Фуллера – „геодезичними куполами”, – вони гордо звуться фулеренами. За відкриття цієї алотропної модифікації Карбону Роберт Керл, Гарольд Крото і Річард Смолі у 1996 році отримали Нобелівську премію з хімії. А виділити фулерени у простому вигляді вченим вдалося в 1985 році. Багатий Карбон на Нобелівські премії! ...

Євгенія Нікітіна. Морські історії

Усі ми знайомі з романом Даніеля Дефо „Робінзон Крузо”, але, мабуть, мало хто знає, що пригоди, описані у романі, базуються на реальних подіях. На правах письменника та автора роману Дефо дещо прикрасив їх, щоб пригода виглядала більш захопливою. Справжнього Робінзона звали Олександр Селькірк. Але друга П’ятниці він не мав, та й людожерів не зустрічав. Селькірк народився у 1676 році в Шотландії в сім’ї сільського чоботаря. Дев’ятнадцятирічним юнаком Олександра взяли на військовий корабель юнгою. Після сварки із суворим капітаном судна, Олександра висадили на безлюдному острові, де він пробув понад чотири роки. А герой роману Дефо – 28 (!) років. Події у творі відбуваються на острові, розташованому в Атлантичному океані поблизу гирла річки Оріноко. Але справжній Робінзон – Олександр Селькірк – жив на острові Мас-а-Тьєрра у Тихому океані. ...

Олена Разінкова. Меланiновий колаж

Прогулюючись парком чи сквером, відпочиваючи у лісі, ми зупиняємо свій погляд на дивовижних кольорах живої природи. Нас радує жовто-помаранчево-багряна палітра листопадового листя, різнокольоровий колаж духмяних квітів, насичені кольори соковитих плодів. Не менше вражає різнобарв’я тваринного світу! Покриви тварин чудують нас варіаціями та адаптованістю до навколишнього світу. Це прояви маскувального та попереджувального забарвлення, мімікрії, статевого диморфізму тощо. ...

Ганна Боярських. Багатоликий. Частина 1

Жоден хімік тобі не скаже, скільки всього сполук можуть утворити елементи, розташовані в таблиці Д. І. Менделєєва. Навіть приблизно. Проте кожен хімік з впевненістю констатує, що більшість сполук, створених природою та синтезованих людиною, в своєму складі мають атоми Карбону (С). У вигляді сполук Карбон утворює так звані органічні речовини, що є основою будь-якого живого організму. ...

Євгенія Котькало. Прибульці української ентомофауни

Усе частіше у нашій місцевості, особливо восени, можна побачити цілі скупчення яскраво-червоних або чорно-червоних комах. Вони масово окуповують дерев’яні підвіконня, сонячні сторони будинків, а також зустрічаються на рослинах присадибних ділянок. Хто це: еволюційно прогресуючий вид, мутований організм чи просто новий представник ентомофауни?Усе частіше у нашій місцевості, особливо восени, можна побачити цілі скупчення яскраво-червоних або чорно-червоних ...

Жанна Зацарна. Впiзнай незнайомку

Ось її „досьє”. Перша підказка: просту речовину, яку утворює цей хімічний елемент, знають усі. Що це – метал чи неметал, нехай поки що буде загадкою. Але в цій речовині одночасно „вживаються” дві статі – чоловіча й жіноча, тому називатимемо її „пан” або „пані”. Назву нашого „пана” алхіміки запозичили з античної міфології. Ця речовина відома ще ...

Мар’яна Кремінська. Вразлива тварина у твердому панцирі

Життя зародилося на Землі приблизно 3,8 млн років тому. Перші організми жили в морях та океанах, а їхні далекі нащадки вийшли на суходіл і піднялися в повітря. Вони навчилися виживати в найрізноманітніших умовах, поступово набуваючи потрібних пристосувальних ознак. Величезних успіхів на цьому тернистому шляху досягли рептилії, або плазуни. Час, коли рептилії були високорозвиненими тваринами на ...

Світлана Романюк. Зелене диво

Ліси – дивовижне творіння природи. Вони є невід’ємною складовою біосфери і утворюють найбільші екосистеми на Землі. Ліс – це гігантський природний фільтр та активний учасник газообміну в атмосфері. Ліси є головними у здійсненні процесу фотосинтезу. Лісові насадження поглинають з повітря вуглекислий газ і виділяють кисень. Недарма їх називають зеленими легенями планети. Науковці підрахували, що гектар ...

Світлана Кулик. Фiзичнi лайфхаки тобi на допомогу!

Лайфхаки давно увійшли в наше життя. У перекладі з англійської „life hacking” означає маленьку хитрість або корисну пораду, яка допомагає вирішувати побутові проблеми і заощадити час. Люди постійно щось удосконалюють, кидаючи виклик буденності. Лайфхаки на кухнi Усі знають: щоб швидше закипіла вода в каструлі, треба її накрити кришкою; щоб не обпектися гарячою кришкою, треба під ...

Ігор Корч. Мандрівники у Всесвіт (про апарати, які назавжди покинули Сонячну систему)

Щоб залишити Сонячну систему, космічний апарат поблизу Землі має мати третю космічну швидкість, а це потребує чималих затрат палива. Щоб зменшити їх, вигідно стартувати поблизу екватора, використовуючи осьовий (≈0,5 км/с) та орбітальний (≈30 км/с) рух Землі. За таких умов апарат може досягнути третьої космічної швидкості і покинути Сонячну систему з швидкістю ≈17 км/с відносно Землі та (30+17)=47 км/с відносно Сонця. Досягнувши такої швидкості, апарат рухатиметься по незамкнутій траєкторії, а його швидкість відносно Сонця буде зменшуватися і на безмежності прямуватиме до нуля. Але сучасні ракети-носії не можуть доставити на орбіту необхідної для цього кількості палива. Тому досі жоден космічний апарат не розвивав третьої космічної швидкості і не покидав Сонячну систему у такий спосіб. ...

Євген Гайдай. Перші на Евересті

У 1852 році відбулась подія, яку можна порівняти з відкриттям Колумбом Америки або першою навколосвітньою подорожжю експедиції Магеллана. Індійський математик і топограф Радханат Сікдар за тригонометричними розрахунками висловив припущення, яке згодом підтвердилося: Пік XV в Гімалаях є найвищою точкою на земній поверхні. У 1856 році геодезична служба Британської Індії встановила висоту Піка XV – 8840 м, а у 1865 році начальник цієї служби Ендрю Во запропонував назвати гору, яка здіймається майже на 9 кілометрів над земною поверхнею в районі хребта Махалангур-Хімал в Гімалаях, на честь свого уславленого попередника Джорджа Евереста. Сьогодні вершина має декілька назв. Найвідоміші – Еверест і Джомолунгма. Цікаво, що сам Джордж Еверест не схвалював присвоєння свого імені найвищій точці на Землі. Він був прихильником місцевих назв для всіх вершин. Мабуть, саме тому за цією горою закріпилась і друга назва – Джомолунгма. Чому ж Ендрю Во не дотримався правила свого попередника, якого він так поважав? Відповідь проста. Про це Во в 1865 році сказав так: „Ця гора, вочевидь, є найвищою в світі, та встановити її назву ми зможемо не раніше, ніж потрапимо до Непалу...” ...

Ганна Боярських. Чудодійний коктейль – повітря

Людина може прожити без їжі один-два місяці, без води – що¬найбільше десять днів, а ось без повітря проживе недовго. Рекорд зі стримування дихання належить американському ілюзіоністу Девіду Блейму і становить 17 хвилин і 4 секунди. Що ж таке цінне і важливе для нас є в повітрі? Без чого люд¬ський організм відмовляється існувати та сумлінно виконувати ...

Вікторія Богданова. Чому продукти кислі на смак?

Смак – один з п'яти органів чуття, за допомогою якого ми ви¬бираємо і оцінюємо їжу. Механізми смаку запускають у дію хімічні речовини, які є в їжі і напоях. Вони впливають на смакові рецеп¬тори, сигнали від яких нерви передають у головний мозок, який і розшифровує смакове відчуття. Основні смаки – солодкий, кислий, гіркий, солоний та умамі („апетитний смак” білкових речовин). Кислих на смак продуктів дуже багато: молочнокислі, цитрусові, журавлина, ананаси, гранати, оцет, квашена капуста. Ці продукти багаті на вітамін С (аскорбінову кислоту), який зміцнює імунітет, а також на органічні кислоти, які сприяють засвоєнню їжі, розщеплюють жири. Саме тому після ситної трапези корисно з'їсти шматочок сиру або дольку цитрусових. У молочнокислих продуктах є бактерії, які нормалізують флору кишківника; напої з кислих ягід і фруктів прекрасно втамовують спрагу і знижують температуру. Багатьом до вподоби кислий смак, але ми уникаємо вживання сильних кислот, щоб не пошкодити зуби і травну систему. ...

Микита Каліберда. Хімія у невагомості

Уже понад півтисячі людей з 35-ти країн побували у космосі. Учені передбачають, що у наступному, XXII столітті, будуть створені невеликі колонії у космосі, однак не на повному самозабезпеченні, а такі, що потребуватимуть надходжень техніки (електроніки, медичної апаратури, наукових приладів) із Землі. У цьому ж столітті людство віддаватиме перевагу використанню космосу в інтересах забезпечення життєдіяльності на ...

Світлана Кондрашова. Мiстичнi створіння

Змії завжди викликали забобонний страх у людей. У казках багатьох народів були різні чудовиська, схожі на змію, наприклад, у слов’ян – Змій Горинич. Що ж такого містичного в зміях? Може, це їхній холодний некліпаючий погляд? Недарма ж є приказка: „Дивиться, як удав на кролика”! Згадайте кадри з мультфільму „Мауглі”, коли пітон Каа танцював свій танок ...