2015

Ярина Колісник. Мій дім – моя фортеця? Частина 2

Кажуть, що щасливий той, хто щасливий у себе вдома. А ми додамо: і здоровий. Отже, зараз поговоримо про те, як же бути здоровим і щасливим у своєму домі. Пригадуєш, який нестерпний запах у магазинах побутової хімії? Це випаровуються хімічні речовини, незважаючи на те, що всі упаковки щільно закриті. Те саме відбувається у нас вдома, коли ми неправильно зберігаємо хімічні засоби. А ми цими випарами дихаємо! Усі упаковки з хімічними сполуками треба щільно закривати. М’яку упаковку прального порошку можна закрити за допомогою прищіпки для білизни, кілька разів загорнувши відрізаний край. Для більшої безпеки можна закриту упаковку помістити в окремий пакет. Хімікати, упаковка яких щільно не закривається, треба пересипати чи перелити у банку, яка закривається герметично. Усю „хімію” треба зберігати в спеціально відведеному для цього місці, найкраще в окремій тумбочці або шафці. ...

Марія Надрага. Шовковиця чорна

Види роду Шовковиця – це листопадні дерева з простими цілісними листками та суцвіттями, схожими на сережки. Листя рослин має велике практичне значення, оскільки його використовують для вигодовування гусениць шовковичного шовкопряду (Bombyx mori), з коконів якого отримують натуральну шовкову пряжу. Шовковицю здавна культивують в Азії та Європі. У Китаї шовківництво було відоме ще за 3000 років до н. е. Прекрасну тканину охоче купували в усіх країнах, але секрет її виробництва оберігався під загрозою смертної кари. Протягом майже чотирьох тисячоліть Китай зберігав шовкову монополію. І тільки у 555 році грени (яйця шовкопряда) таємно вивезли до Європи. До того часу сюди надходили лише шовк-сирець та готові тканини, які транспортували Великим шовковим шляхом: через Середню Азію, навколо Каспійського моря, Кавказ і далі – через Константинополь. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 1. Життєдайна сила вогню

Неможливо уявити собі життя без світла. Сонце дарує нам його щодня, але його проміння проникає не всюди – є безліч приміщень та місць, де потрібне штучне освітлення. А з настанням темряви ми звичним порухом руки вмикаємо розмаїті світильники у своєму помешканні – продовжуємо день для роботи, дозвілля, домашніх потреб. Наші далекі пращури гуртувалися навколо багаття у печерах, щоби приготувати їжу та погрітися. Кидаючи хисткі тіні на стіни печери, вогонь освітлював життя людей. При світлі вогню первісний художник малював на цих стінах життя племені. В основному це сцени полювання та інших дуже важливих подій. ...

Ксенія Мішалова. Топоніми загадкового Сходу

Оминаючи моря і океани, безмежні пустелі та каравани, зелені гаї та ліси, ми опиняємося на Сході. Ассирія, Ашшур, Айсор, Асу – всі ці назви впродовж віків змінювала таємнича Азія. Сучасна назва, що вкоренилася у безмежжі степів та гір, походить від давнього ассирійського слова „асу – „схід”. Кордони Азії теж змінювалися. В античні часи Мармурове та ...

Дарія Біда. На небосхилi косять косарi

Зимового вечора у південній частині неба ви обов’язково звернете увагу на три доволі яскраві біло-голубі зорі, які вишикувалися вздовж однієї лінії, нахиленої до горизонту. Наші предки називали їх Косарями (зорі сходять вранці в пору сінокосу). Це не все сузір’я, а лише „пояс” найкрасивішого зимового сузір’я Оріон (гр. ŏρίων). Воно дуже давнє і внесене ще в каталог зоряного неба „Альмагест” Клавдія Птолемея. ...

Олександр Шевчук. Галактичні імена

Вдивляючись неозброєним оком у безкраї простори нічного неба, ми добре бачимо величезну кількість зір, які мінливим мереживом височіють над нами, і лише 5–6 об’єктів, схожих на туманні хмаринки. У бінокль та невеликий телескоп таких туманних об’єктів можна налічити вже дві–три сотні. Декілька століть учені намагались розгадати природу таких утворень. Які тільки гіпотези не висували! Наприклад, що туманності – це випаровування трясовини. Серйозні вчені вважали, що туманні плями на тлі зоряного неба – це гігантські міжзоряні газові хмари. Інші, не менш поважні, доводили, що природа туманностей така ж, як і нашої Галактики. Врешті з’ясувалося, що праві і перші, і другі. ...

Ярина Колісник. Мій дім – моя фортеця? Частина 1

Так приємно повертатися до рідного дому, який дарує затишок, спокій і тепло. Недарма ж кажуть: „Мій дім – моя фортеця”. Але чи це справді так? Чи замислюємося ми, наскільки наш дім справді безпечним? А може, правильніше спитати: чи все ми робимо, щоб наш дім був безпечним? Про що це я? Численні дослідження щоденного контакту людей ...

Олена Крижановська. Нічна тривога (кам’яна куниця)

Серед ночі мене розбудив воронячий крик. Гава здійняла такий галас, наче хрипла пожежна сирена! Квітнева ніч була ще прохолодна, без поважної причини я б нізащо не вийшла на балкон вночі. Але хіба такий крик може бути без поважної причини? Невпинне „кар-кар-кар-кар!” було мені вже знайоме. Таким криком ворона захищає від небезпеки своїх діточок. Мало хто ...

Богдан Ціж. Історія водяного млина

Вода – одне з перших джерел енергії в розвитку нашої цивілізації. Важко сказати, коли людина почала використовувати водні ресурси для отримання енергії. Найдавніші згадки про подібні процеси були зроблені ще за багато століть до нашої ери. Учені схиляються до думки, що використання води відбувалося відразу у багатьох регіонах планети. Ймовірно, першим був саме гідродвигун. Для ...