Наукова казка
ВЕДМЕЖА ЦИБУЛЯ
З давніх часів звірі з людьми ділилися дарами лісу: гриби, ягоди, квіти, їстівні та лікарські рослини завжди були для всіх. Люди ліс поважали, зайвого ніколи не брали і звірів для забави не ловили та не вбивали – тільки заради їжі.
Аж ось народилося у Ведмедиці двоє ведмежат. Одне було слухняне та лагідне, а інше – вередливе та жадібне. Весь час жадібне ведмежа капризувало, вимагало собі найкращих іграшок, найсмачніших ласощів, і все йому було мало!
Двоє ведмежат дуже любили ласувати диким часником – ведмежою цибулькою, який ще називають у народі черемшею. І тут не сказати, якому братикові цибулька смакувала більше. А що вона корисна, то навесні мама ведмедикам часто ведмежу цибульку шукала, щоб діточки не хворіли.
Одного гарного весняного ранку пішла мати Ведмедиця на галявину, де зазвичай густо квітувала черемша… і не знайшла жодної. Суцвіття ведмежої цибулі схожі на невеличкі парасольки з дрібних білих квіток. На галявині таких не було! Якщо око може помилитися, то ніс точно не підводив Ведмедицю: часником не пахло!
Птахи розповіли, що в лісі були люди. Засмучена мати повернулася додому і сказала ведмежатам, що не буде в них на сніданок салатику з дикого часнику. Мати пояснила, що люди, мабуть, прийшли першими та зібрали всю черемшу. Нічого, по обіді сім’я Ведмедів піде на іншу галявину і пошукає там свої ласощі. А поки є смачні корінці та багато мурашиних личинок, які ведмеді люблять дужче, ніж діти люблять цукерки.
Лагідне ведмежа подякувало мамі, а жадібне дуже засмутилося.
Після сніданку вийшов жадібний ведмедик на галявину та заревів на весь ліс:
– Я ведмідь! Я цар лісу! Наказую більше нікому не чіпати ведмежу цибулю! Це моє! Ця рослина тільки для ведмедів! Ні з ким не буду ділитися! Щоб ніхто не смів…
– Маленький, чого ти кричиш? – здивована мати визирнула з барлогу. – Хто тебе образив? Що сталося?
– Люди! Люди забрали мою цибулю! Мені тепер нічого їсти! – гарчав ведмедик. – Це ж моя цибуля! Тільки моя!
– Чому ти так вирішив, що тільки твоя?
– Бо недарма її так називають: „ведмежа цибуля”! Ведмежа – це ж тільки для ведмедів? Моє-е-е-е! – заревів ведмедик. Він плакав від жадібності.
Мама Ведмедиця обійняла його і сумно сказала:
– Ти маленький ведмедик, але вже великий егоїст! Мені соромно за тебе перед всім лісом.
– Це не я, це люди винні! Нащо беруть чуже?!
– І перед людьми мені соромно, що ти такий жадібний! – суворо сказала мати. – Ведмежою цибулею назвали дикий часник тому, що колись давно наші пращури ведмеді відкрили людям лікувальну силу цієї рослини. Її листя містить вітамін С. Запах часнику від фітонцидів, які вбивають бактерії. І слов’янськими мовами, і німецькою, і латиною назва цієї рослини пов’язана з ведмедями, бо саме ми її відкрили! Ми завжди пишалися, що наша цибуля – для всіх. Бджоли збирають з черемші нектар та роблять мед, люди рвуть свіжу черемшу на салати, печуть з нею пироги, варять зелені борщі, використовують як ліки у народній медицині. Черемша і від застуди вбереже, і для шлунку корисна! Де росте багато ведмежої цибулі, там її заготовляють на зиму в діжках – солять та маринують, як капусту, або сушать на сонечку.
– Але ж у нашому лісі цибулі так ма-ало! – плакало ведмежа. – Якщо всі її будуть зривати, мені не вистачить!
– Тобі вистачить, – заспокоїла мати. – Це в Сибіру черемшу можна везти з тайги возами. З одного гектара заростей черемші збирають до 12 тонн ведмежої цибулі. Це дуже багато. Але в Сибіру і ведмедів більше. У нас стільки немає. В Україні та в Білорусі люди самі охороняють і нас, і черемшу. Ведмежа цибуля занесена до Червоної книги України. Люди знають, що краще вирощувати черемшу в себе на городі, а дику – залишити в лісі, щоб усім вистачало. Знають люди, знають звірі, що треба ділитися! А тепер саме в мене народилося таке жадібне ведмежа. Вся цибуля в лісі – його! Треба ж таке вигадати! Який сором!
– Я більше не буду, – пробурмотіло ведмежа. – Якщо люди будуть ділитися, я теж буду. Я з братиком поділюся…
– Добре! Збирайтеся, підемо шукати ТВОЮ цибулю, – посміхнулася мати. А ведмедик сховав носа між передніми лапами – йому стало соромно.
Сім’я ведмедів знайшла іншу галявину, де буйно квітувала ведмежа цибуля. Над квітками черемші літали бджоли, збирали нектар. Ввечері, коли ведмежата втомилися і лягли спати, мати заспівала їм ведмежу колискову.
А веселі лісові птахи, які все бачать, все знають, придумали свою пісеньку про жадібне ведмежа. І відтоді кожної весни, коли виросте та розквітне черемша, співають ту пісню в лісі.
Олена Крижановська
Матеріали до уроку
- „КОЛОСОЧОК” № 19/2014 „Чому вони так називаються”;
- „КОЛОСОЧОК” № 20/2014 „Ім’я та здібності”;
- „КОЛОСОЧОК” № 22/2014 „Грибна нарада”;
- „КОЛОСОЧОК” № 25/2014 „Як утворюються назви тварин і рослин”;
- „КОЛОСОЧОК” № 26/2014 „Ведмежа цибуля”.
Гра 1. „Завітай у казку”.
- Прочитайте дітям казку „Ведмежа цибуля”.
- Зіграйте у гру „Кубування”.
Обладнання: кубик великого розміру, на гранях якого є 6 різних запитань:
- Де росте ведмежа цибулька і як виглядає?
- Які вітаміни містить ведмежа цибулька?
- Що ти знаєш про охорону черемші?
- Які страви люди готують з черемші?
- Чому цю рослину назвали ведмежа цибулька?
- Чим пахне ведмежа цибулька?
Ігри та завдання
Діяльність:
- Учасники по черзі кидають кубик.
- Дитина читає запитання, яке випало на верхній грані і дає на нього відповідь.
- Діти підкидають кубик доти, поки не дадуть відповіді на всі шість запитань.
Поради:
- Дітей можна поділити на групи по 4–6 осіб, кожна з яких отримує кубик з однаковими запитаннями.
- Якщо котрась дитина в групі не може відповісти на запитання, їй допомагає хтось інший.
- Наприкінці гри підбийте загальний підсумок.
- Якщо ви читаєте цю казку в період росту і цвітіння черемші, принесіть її в клас, дайте дітям понюхати і спробувати на смак (за бажанням).
Дослідницьке завдання „Як пахне черемша?”
Матеріали: декілька листочків черемші, цибуля ріпчаста, часник, апельсин, лимон, м’ята.
Діяльність:
- Зав’яжіть дітям очі.
- Покладіть кілька різних рослин на блюдечках.
- За запахом (не торкаючись) діти відгадують, на якому блюдечку ведмежа цибуля.
Порада: дітей можна поділити на групи або проводити дослідження демонстраційно.
Завдання „Чому вони так називаються?”
ЧОМУ ТАК НАЗИВАЮТЬСЯ ГРИБИ?
1. Грибочки із симпатичними червоними капелюшками називають червоноголовцями. А інша їхня назва пов’язана із рослиною, поблизу якої вони часто ростуть, – …
А. підберезник.
Б. підосичник.
В. моховик.
Г. дубовик.
Д. боровик.
2. Скільки у переліку назв грибів, які пов’язані з місцем, де на них можна часто натрапити: опеньки, сироїжка, дубовик, лисички, підберезник, підосичник, маслюки, мухомор?
А. 6.
Б. 5.
В. 4.
Г. 3.
Д. 2.
3. Смачні гарненькі грибочки, капелюшки яких виблискують, наче змащені олією, назвали…
А. гливи.
Б. маслюки.
В. печериці.
Г. лисички.
Д. опеньки.
4. Який отруйний гриб у давнину застосовували для боротьби з комахами?
А. Мухомор червоний.
Б. Бліду поганку.
В. Опеньок несправжній.
Г. Дубовик.
Д. Сатанинський гриб.
5. Ці гриби мають таку ж назву, як добре відома тобі тварина. Але вони зовсім не схожі на неї! Хіба що за кольором – такі ж руденькі, як…
А. білочка.
Б. мавпочка.
В. лисичка.
Г. кицька.
Д. собачка.
ЧОМУ ТАК НАЗИВАЮТЬСЯ РОСЛИНИ І ТВАРИНИ?
6. Розглянь малюнки. Назви одним словом усіх тварин.
7. Вибери дві рослини, які назвали завдяки їхній формі.
А. Верба.
Б. Береза.
В. Дзвоники.
Г. Подорожник.
Д. Кульбаба.
8. Сонечко зовсім не схоже на корову, а його називають божою корівкою. Це тому, що і жук сонечко, і корова…
А. дають молоко.
Б. мукають.
В. довго розжовують їжу.
Г. харчуються лише травою.
Д. мають довгі вії.
9. Вибери з переліку дві квітки, назви яких підказує їхній колір.
А. Ромашка.
Б. Фіалка.
В. Нарцис.
Г. Троянда.
Д. Бузок.
10. На малюнках зображені морський їжак, морська лілія, морська зірка і корал-органчик. Цих морських мешканців так вдало назвали, що ти легко впізнаєш морську лілію.
ЧОМУ ТАК НАЗИВАЮТЬСЯ ПТАХИ?
11. Вибери назви двох пташок, які чудово лазять по стінах та стовбурах.
А. Повзик.
Б. Соловей.
В. Пірникоза.
Г. Омелюх.
Д. Стінолаз.
12. У часи, коли коні були основним засобом пересування, ці пташки взимку збиралися поблизу стаєнь і під’їдали улюблену їжу коней. Звідси й назва пташки – …
А. вівсянка.
Б. бджолоїдка. В. горобець. Г. синичка. Д. галка.
13. Скільки у переліку пташок, назви яких підказують їхні смаки: пронурок, сова, горіхівка, вівсянка, галка, бджолоїдка, соловейко, щиголь, шишкар, малинівка?
А. 8.
Б. 7.
В. 6.
Г. 5.
Д. 4.
14. Ця пташка полюбляє ласувати плодами, що заховані в кісточках. Уважно розглянь фото і вибери три її назви.
А. Костогриз.
Б. Черешняк.
В. Товстодзюб.
Г. Горіхівка.
Д. Шишкар.
15. У великої синиці грудка жовта, спинка зелена, а шапочка та краватка – чорні. Чому ж вона синиця?
А. У неї сині пташенята.
Б. У неї сині лапки.
В. У неї синій хвостик.
Г. Вона полюбляє синіх комах.
Д. За пісню: „Синь-зинь-зинь-синь!”
Поради:
- З’ясуйте з дітьми за тестовими завданнями конкурсу „КОЛОСОК-осінній – 2014” походження назв грибів, рослин, тварин.
- Запропонуйте дітям висловити власні версії.
- Підготуйте для цього завдання відеоряд або відповідні картинки.
- Поясніть, чому дітям не можна збирати гриби.
