Дарія Біда. Чому так темно уночі?
Одразу скажемо: чорного кольору немає. Якого ж тоді кольору ніч, вугілля, сажа, ворона, болото? – запитаєш ти. Так, вони чорні. Але чорний – це скоріше не колір, а його відсутність. Давайте з’ясуємо чому.
У темряві предмети не мають кольорів, ми розрізняємо колір предметів лише за освітлення. Це тому, що біле світло – складне, а тіла по-різному його відбивають. Червоні троянди найкраще відбивають червону складову сонячного випромінювання, а всі інші – поглинають, трава відбиває зелені промені сонячного спектра, квітка соняшника – жовті. Якщо ж тіло не відбиває променів, то навіть за яскравого сонячного освітлення воно виглядатиме чорним. Поверхня чорних тіл поглинає майже всі промені сонячного спектра. Світло не відбивається від таких тіл, а відсутність відбитих променів наше око сприймає як „чорноту”. Тобто, чорними є тіла, поверхня яких поглинає майже всі промені сонячного світла, а поверхні білих тіл, навпаки, відбивають практично усі сонячні промені. У темряві тіла не освітлюються, а отже, і не можуть відбивати променів. Жодних. Тому в темряві всі тіла – чорні.
Поширити
Схожі публікації
Ігор Корч. „Зонд New Horizons: місія до Плутона”
Американський астроном Клайд Томбо, який відкрив Плутон у 1930 році, і не мріяв, що колись люди зможуть відправити до нього космічний апарат. Ідея місії до цієї планети виникла на початку 1990-х років, коли її першовідкривач був ще живий. У 1992 році 86-річний Томбо отримав несподіване повідомлення з Лабораторії реактивного...
Микола Станько. Таємниці колірних гармоній
Ми живемо у різнобарвному світі. Споконвіку вчені, філософи та художники прагнули пізнати природу кольорів, розташувати їх у певному порядку, виділити серед них основні, вміти вдало та гармонійно їх компонувати. Що таке колір? Колір – це одна з невіддільних ознак будь-якого предмета. Кольори можна тільки бачити, а тому дуже важко...
Євген Гайдай. Життя і безсмертя. Частина 2
У 1920–30-х роках американський біолог Чарльз Ліпман проводив досліди з вугільними породами. З них він виділяв бактерії, що могли бути „замуровані” там протягом мільйонів років. Як вважав сам Ліпман, бактерії не жили в таких умовах, а виживали. Сьогодні такий стан називається ангідробіоз – виживання організму в умовах сильного висихання.