Мета: узагальнити знання з теми; закріпити знання, уміння й навички; навчити учнів практично застосувати здобуті географічні знання й користуватися іншими джерелами знань, розвивати творчу активність; оцінювати стан природи і вплив на неї господарської діяльності людини, виховувати інтерес до предмета, бережливе ставлення до природи; навчити учнів працювати і взаємодіяти в команді, розвивати лідерські якості учнів.
Час проведення: 45 хв.
Кількість команд: три команди по 5-6 чол.
Перебіг квесту:
І. Організаційна частина
Усі команди стартують з одного пункту (кабінет географії), де отримують завдання про подальший шлях. Вони прямують до місця призначення, виконуючи завдання за певний проміжок часу. Таким чином команди повинні пройти всі місця призначення. На кожній точці команду зустрічає один із організаторів, який має підказки для подальшої гри.
Вступне слово вчителя. Земля – унікальна планета Сонячної системи. Унікальність її полягає насамперед в тому, що на ній існує життя. Чому можливе життя на Землі? Наша планета має особливу оболонку – скафандр, який захищає її від небезпечних космічних явищ.
- Як називається ця оболонка?
Сьогодні ми здійснимо подорож в космічний простір, перетнувши атмосферу. Але тільки та команда зможе це зробити, яка виконає всі завдання.
ІІ. Ігрові етапи.
- Кабінет географії
Учні дають відповіді на питання бліц-турніру, а організатор фіксує час та правильність.
Бліц-турнір
- Який склад повітря?
- Як змінюється тиск з висотою?
- Назвіть основні види хмар.
- З яких шарів складається атмосфера?
- Чому дорівнює нормальний атмосферний тиск?
- Назвіть теплові пояси Землі?
- Коли спостерігається день весняного рівнодення?
- Коли в північній півкулі день найкоротший?
- Як називають різницю між найвищою і найнижчою температурою?
- Перелічіть основні показники погоди.
- Кабінет математики
Розв’язати задачі.
А) На висоті 8км термометр показав -18 °С. Яка температура була в цей час на поверхні Землі?
Б) На метеостанції отримали такі дані за добу: 6 год – 9 °С, 12 год – 21°С, 18 год – 19° С, 21 год – 16° С. Обчисліть середню добову температуру повітря.
- Кабінет музики
Кожна команда виконує уривки з пісень, у яких зустрічаються поняття з теми «Атмосфера».
- Кабінет фізики
Підготувати повідомлення про рекорди атмосферних явищ.
Наприклад. А) «Полюс спеки» на земній кулі знаходиться в Лівії (м. Тріполі). Тут термометр показує 58° С у затінку. А в Північній Америці в Долині Смерті зафіксовано 57° С. Тут настільки жарко, що ящірки, перебігаючи з місця на місце, перевертаються на спину й швидко перебирають лапками, щоб їх охолодити.
Б) На антарктичній станції «Восток», де була зафіксована найнижча на Землі температура (-89 С), полярники, виходячи на такий мороз, одягають на обличчя марлеві маски та дихають через шланг, кінець якого, схований під одягом, що підігрівається електрогрілкою. На такому холоді бензин загусає та ріжеться ножем.
В) Найбільша кількість опадів за рік на Землі на о-ві Гаваї – 14000 мм, Черапунджі – 12000 мм.
- Кабінет біології
На жаль, на Землі нині вже практично не залишилося таких ділянок, де повітря зберігає свою первісну чистоту, а в деяких промислових центрах стан атмосфери став просто загрозливим для здоров’я.
- Яких заходів необхідно вжити для боротьби із забрудненням атмосфери? ( Відповіді учні записують на листку)
6. Кабінет української мови та літератури
Учням зачитуються слова віршів, а їм потрібно назвати авторів.
Гримить! Благодатна пора наступає,
Природу розкішне тремтіння проймає,
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий,
Із заходу темная хмара летить –
Гримить! (І. Франко)
Дядько Дощ стоїть над лісом –
Неба велетень сяга.
Він сміється мов залізом,
Дудонить: – Га-га! Га-га!
Одягнувся мов на свято,
Запорозький в нього шлях:
Тучі – шапки сивувата
Блискавки червоний шлик.
Довжелезні срібні вуса
Люто вітер розвіва,
І тремтить пшениця руса,
І втіка за горб трава. (Д. Павличко)
- Кабінет трудового навчання
Відгадати загадку.
Це слово походить від голландського, що означає – крило. В Європі його зазвичай прикрашали фігурою півня і називали «погодний півень». Цей звичай бере свій початок з ІХ ст., коли за наказом Папи Римського шпиль кожної церкви мав бути прикрашений зображенням цього птаха. Назвати цей прилад і виготовити його із паперу. (Інструкція додається)
ІІІ. Підсумковий етап
Заключне слово вчителя. Стародавній мудрець Платон говорив: «Повітря нікому не належить, водночас воно – надбання кожного». Тому відповідати за долю повітряного океану – всім людям, кожному з нас.
Після прибуття команди до фінішної точки, організатори підраховують загальний бал та час кожної команди, витрачений на виконання всіх завдань. У результаті кожна команда отримує грамоти та сувеніри (географічної тематики) на згадку.
Маршрутний лист команди______________
|
Назва етапу |
Час на виконання |
Найактивніші учні |
Оцінка, особистий підпис організатора етапу |
|
Кабінет географії |
|
|
|
|
Кабінет математики |
|
|
|
|
Кабінет музики
|
|
|
|
|
Кабінет фізики
|
|
|
|
|
Кабінет біології
|
|
|
|
|
Кабінет української мови |
|
|
|
|
Кабінет трудового навчання |
|
|
|
ПАПЕРОВІ ВІТРЯЧКИ – флюгери, СТВОРЕНІ СВОЇМИ РУКАМИ
Вітрячок із паперу робиться дуже просто. Матеріали для одного вітрячка:
- квадратний аркуш двостороннього паперу (15х15 см)
- лінійка
- макетний ніж
- трубочка
- брадс або декоративна шпилька для шиття
РОБОЧИЙ ПРОЦЕС:
ВІЗЬМІТЬ АРКУШ ПАПЕРУ ДЛЯ СКРАПБУКІНГА, БАЖАНО ДВОСТОРОННІЙ. ВІН МАЄ БУТИ КВАДРАТНОЇ ФОРМИ (15Х15 СМ). ЗА ДОПОМОГОЮ ЛІНІЙКИ ПРОВЕДІТЬ КІНЧИКОМ МАКЕТНОГО НОЖА (ЗВОРОТНОЮ СТОРОНОЮ) ДВІ ДІАГОНАЛІ КВАДРАТА. НА ЦЬОМУ ЕТАПІ ПОТРІБНО НЕ РОЗРІЗАТИ ПАПІР, А ЛИШЕ НАМІТИТИ ЛІНІЇ ЛЕГКИМ НАТИСКУВАННЯМ НОЖА.
ВІД ЦЕНТРА ПЕРЕТИНУ ДІАГОНАЛЕЙ ВІДМІРЯЙТЕ ПО ТРИ САНТИМЕТРИ НА ЧОТИРИ СТОРОНИ ТА ПОСТАВТЕ ПОМІТКИ. РОЗРІЖТЕ ПАПІР ПО ДІАГОНАЛЯХ ВІД КОЖНОГО КУТОЧКА ДО ПОМІТКИ. НАВКОЛО ЦЕНТРА АРКУША ЗАЛИШИТЬСЯ МІСЦЕ З РАДІУСОМ 3 СМ, ЯКЕ РОЗРІЗАТИ НЕ ПОТРІБНО.
ПІСЛЯ РОЗРІЗАННЯ КВАДРАТА ОТРИМУЄМО 8 ГОСТРИХ КУТІВ. ЧЕРЕЗ ОДИН ЇХ ПОТРІБНО ПІДТЯГНУТИ В ЦЕНТР КВАДРАТА.
ЗАКРІПЛЮЄМО КУТИКИ З ЦЕНТРОМ ВІТРЯЧКА ЗА ДОПОМОГОЮ БРАДСУ. ЗІ ЗВОРОТНОЇ СТОРОНИ ВИРОБУ ПРИКЛАДАЄМО ТРУБОЧКУ, ПРОТЯГУЄМО ЧЕРЕЗ НЕЇ ТОЙ ЖЕ БРАДС.
ЯКЩО ВИ ВИКОРИСТОВУЄТЕ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИРОБУ ШВАЦЬКУ ШПИЛЬКУ, ВАШ ВІТРЯЧОК БУДЕ КРУТИТИСЯ.
Логін Галина Володимирівна,
учителька географії та економіки
НВК „Лозівська ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ”
Байковецької сільської ради
Тернопільського району Тернопільської області
лауреатка V Всеукраїнського Інтернет конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2020”
за версією науково-популярного
природничого журналу „КОЛОСОК”
у номінації „Географія”
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності активного гіперпосилання на e-kolosok.org, а також на сам матеріал!
