Наукова робота. Геномодифіковані продукти в Україні

Роботу виконала:
Градінар Христина Володимирівна,
вихованка гуртка «Географічне краєзнавство»
Центру дитячої та юнацької творчості № 1
Харківської міської ради,
учениця 9 класу
Харківської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 125
Харківської міської ради
Харківської області

Науковий керівник:
Громова Ольга Валеріївна,
учителька географії
Харківської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 125
Харківської міської ради
Харківської області,
лауреатка IV Всеукраїнського Інтернет-конкурсу 
„УЧИТЕЛЬ РОКУ–2019” за версією
науково-популярного природничого журналу
„КОЛОСОК” у номінації „Географія”

ВСТУП

На даний час у світі склалося неоднозначне ставлення до ГМО продуктів. Сполучені Штати Америки, Канада, Бразилія, Аргентина – країни, які однозначно підтримують і використовують продукти генної інженерії. В низці держав склалася ситуація, коли ГМО заборонені, але існує імпорт цих продуктів з інших країн, наприклад, в Японії. Китай сам вирощує ГМО культури, але з Україною підписані контракти на постачання в Піднебесну тільки «чистого» продукту.

Європа тривалий час намагалася однозначно вирішити для себе питання використання генно-інженерних технологій, але кінцеве рішення тривалий час переносилося через неодностайність відношення країн-членів. 

Актуальність даної теми дослідження визначають такі фактори, як дезінформованість населення у сфері впливу ГМО на організм людини та комерціалізація теми і використання її як засобу реклами у великих харчових компаніях. Хоча, офіційно вплив генетично модифікованих організмів на здоров’я людини трактується невизначеним. При цьому, весь час існування ГМО проводяться різні дослідження – науковці всього світу намагаються з`ясувати, як вони впливають на організм людини. Одні експерти наполягають: ні про який негатив мова не йде – нічого подібного доведено ще не було. Інші – пророкуватимуть людству появу невідомих донині хвороб і епідемій саме у зв`язку із застосуванням ГМО.

Але такому важливому напряму досліджень, як вивчення відношення споживачів до продуктів з ГМО, міри їх обізнаності та знань в області генної інженерії та впливу її продуктів на здоров’я людини, майже не приділяється уваги.

Під час дослідницької роботи опрацьовано публікації ЗМІ, інтернет -видань, наукової літератури, проведено дослідження про використання ГМО у продуктах харчування, які споживають учні.

Вдалося проаналізувати можливості впливу ГМО на організм та всебічно розглянути позитивні і негативні сторони використання ГМП у харчуванні, проаналізувати вибір людей при покупці продуктів та вирощуванні рослин і розведенні тварин в домашніх умовах, досліджено маркування продуктів харчування у магазинах, шкільній їдальні.

Проблема ГМО та їх використання при виробництві продуктів харчування не залишила байдужими жодного зі 100 опитаних респондентів.

Об’єктами дослідження є генно-модицифицированні продукти на ринку країни

Предмет дослідження – маркування продуктів на наявність ГМО, вживання продуктів харчування з ймовірним вмістом ГМО.

Мета:

– Виявити особливості ГМО та їх використання у продуктах харчування

– Виявиати основні країни, які займаються дослідженням у сфері ГМО

– Чи є в Україні ГМО, бо на всіх продуктах країни стоїть маркіровка «без ГМО»

– Про особливості ГМО і їх ймовірний вміст у продуктах харчування.

Завдання:

1. Опрацювати інформацію про виникнення потреби генної модифікації і історії створення ГМО;
2. 2. Дізнатися, які можливі наслідки використання ГМО;
3. Довідатися з різних джерел, які продукти ймовірно містять у своєму складі ГМО і як їх розпізнати;
4. 5. Дослідити:

А) відношення вітчизняних ЗМІ, науковців до проблем генної модифікації;

Б) маркування продуктів “ Без ГМО” у шкільній їдальні, магазинах;

Г) плюси і мінуси впливу ГМО

Методи досліджень:

1. Анкетування учнів, батьків.
2. Підбір наукової інформації про ГМО.
3. Ознайомлення з публікаціями ЗМІ, Internet, законодавчою базою щодо ГМО, ГМП.
4. Обстеження продуктів харчування, магазинів на наявність маркування про вміст ГМО.
5. Графічна обробка зібраних матеріалів.
6. Статистична обробка зібраних матеріалів.

Практичне значення результати можуть застосовуватися для поширення інформації потенційних ризиків застосування ГМО, дасть змогу зменшити їх негативний вплив на навколишнє середовище, з метою обмеження несанкціонованого поширення та використання в Україні трансгенної харчової продукції.

Отже, наразі черга за Україною. У нас ситуація з ГМО продуктами також неоднозначна: законодавством вони заборонені, але багато представників аграрного бізнесу в своїх блогах, сайтах, інтерв’ю зазначають, що неофіційно, ГМО використовується в Україні.

Українські споживачі вже давно їдять продукцію з використанням генно-модифікованих організмів (ГМО), причому як іноземного, так і вітчизняного виробництва. І чим більше ми будемо знати про ГМО, тим краще зможемо убезпечити себе і близьких нам людей.

РОЗДІЛ І. ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ

1.1. Генети́чно модифіко́вані органі́зми

ГМО (англ. Genetically modified organisms, GMOs) — організми, генетичний матеріал яких був змінений шляхом, що не відбувається в природних умовах, на відміну від схрещування або природної рекомбінації. Відповідне формулювання затверджене в статті 2 Директиви 2001/18/ЄС Європейського парламенту та Ради від 12 березня 2001 року про вивільнення у навколишнє середовище генетично модифікованих організмів.

Генно-модицифицированні продукти виходять так: в геном (набір всіх генів) рослини, тварини або мікроорганізму підсаджується фрагмент генів з будь-якого іншого організму. Це робиться для того, щоб отримати продукти з новими, покращеними якостями. Наприклад, ген щури надає салату підвищений рівень вмісту вітаміну С, а ген молі робить яблука стійкими до хвороб [14].

Методи отримання ГМО

Отримують генетично модифіковані організми за допомогою методів генетичної інженерії. Наприклад, переносом в геном створеної поза організмом рекомбінантної ДНК, що містить нові, або змінені гени. Деякі процедури штучного злиття клітин також можуть вважатись генетичною модифікацією. Технологія дозволяє переносити гени між видами, надаючи організмові нових властивостей. Її застосовують як у науково-дослідних цілях так і в господарських з метою отримання організмів із якостями, які важко або неможливо отримати методами класичної селекції [6]. Генетична модифікація в цьому випадку носить цілеспрямований характер, на відміну від випадкового, який притаманний для природного та штучного мутагенезу. ГМО об’єднують три групи організмів – генетично модифіковані мікроорганізми (ГММ), тварини (ГМТ) та рослини (ГМР).

1.2. Історія виникнення генетично модифікованих організмів

Генна інженерія з’явилася в 1972 р. як новий напрямок у молекулярній біології. Тоді в лабораторії американського професора Стенфордского університету Пола Берга була отримана гібридна молекула ДНК, що складається із фрагментів фаговой, бактеріальної й вірусної ДНК. У 1987 році були вироблені перші польові випробування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин. Як підсумок – помідор, стійкий до вірусних інфекцій [1]. У 1992 р. в Китаї почали вирощувати тютюн, який «не боявся» шкідливих комах. Але початок масового виробництва модифікованих продуктів в 1994 р., коли в США з’явилися помідори сорту FlavrSavr, які не псувалися під час перевезення. Це помідори з відкладеним дозріванням, які зберігаються до півроку при температурі 14-16 градусів. Дозрівання відбувається при приміщенні його в кімнатну температуру. 1994-й вважається офіційним роком народження ГМ-продуктів[2]. У 1995 році американська компанія-гігант Monsanto запустила на ринок ГМ-сою RoundupReady. У ДНК рослини був впроваджений чужорідний ген для підвищення здатності культури протистояти бур’янам . У результаті зараз існує картопля, який містить гени земляної бактерії, що вбиває колорадського жука, стійка до засух пшениця, в яку вживили ген скорпіона, помідори з генами морської камбали, соя та полуниця з генами бактерій.

Перший патент на генетично модифікований продукт був виданий в США в 1985 році, в Європі ГІ-продукцію патентують з 1997 року. Видача патентів на Гі-продукти – це грубе порушення Конвенції ООН «ПРО біологічне різноманіття» (ст. 1,3 і 15, пунктів 1 і 7) та Євразійської патентної конвенції, що забороняє патентування рослин і тварин[8].

Офіційно трансгенні технології використовуються з 1996 року. Першими, хто почав активно їх використовувати, були США. Потім ними зацікавилися в Канаді, Аргентині, Бразилії. Пізніше використання ГМО просунулося в Індію і Китай.  Основними виробниками (рис.1) з найбільшими площами, відведеними для цієї мети, є, в першу чергу, як бачимо з рисунка – США, далі – Аргентина, Канада, Бразилія. Далі йдуть Індія і Китай, але з територією під ГМО в 20 разів меншою, ніж, наприклад, в США. Інші країни лише починають розвивати трансгенні технології і відводять для цієї мети незначні території, в основному, тільки для проведення досліджень[19].

Рис.1 Країни, основні виробники ГМО, зростання площ зайнятих під вирощування ГМО рослин

Особливо це стосується Європи, там взагалі є країни, які категорично відмовляються використовувати ці технології, хоча існує європейська директива, яка забороняє відмовлятися від ГМО країнам Євросоюзу[9]. Таким чином, вимальовується така картина, що є країни, які знаходяться під певним економічним пресом, вони значною мірою перебувають під контролем не просто Сполучених Штатів, а найчастіше – одного або двох біотехнологічних компаній (Монсанто, Сінджента), які мають майже монопольний вплив на виробництво деяких продуктів у цих країнах.

1.3. Переваги та недоліки ГМО

Аргументи на користь ГМО

Генетичні технології допомагають збирати багатший урожай, використовувати менше добрив, пестицидів, отримувати продукти з великою кількістю поживних речовин.

Традиційна селекція — повільний процес, тому як потрібні покоління, перш ніж буде досягнутий бажаний результат. Технології ГМО дозволяють створити потрібний генотип негайно, в поточному поколінні[7].

Генна інженерія — більш передбачуваний процес, ніж традиційна селекція, коли тисячі генів передаються потомству випадковим шляхом. При створенні ГМО зміни відбуваються з окремими генами чи блоками генів[9].

Загальноприйнятою стає думка, що тільки ГМОможуть позбавити світ від загрози голоду, так як за допомогою генної модифікації можна збільшувати врожайність і якість їжі. Без генної інженерії людство може опинитися в глухому куті.

Аргументи проти ГМО

Дослідження на щурах показали, що ГМО можуть становити небезпеку. У тварин, яких годували генетично модифікованою соєю і зерном, часто розвивалися проблеми з печінкою і нирками. Хоча результати випробувань на щурах не можна безпосередньо переносити на людей, можна зробити висновок, що ГМО можуть надавати несподіване вплив на тварин, як диких, так і домашніх.

ГМО не були достатнім чином протестовані. Деякі тести ГМО проходили протягом дев’яноста днів, що не можна вважати достатнім для доказу майбутньої безпеки для людей протягом років чи навіть поколінь[10].

Перенесення генів при генної інженерії більш непередбачуваний, ніж при природному схрещуванні. У природи є захисний механізм — представники різних видів не можуть схрещуватися і давати потомство. Але з трансгенними технологіями схрещують не тільки різні види, але і представників різних царств, наприклад, з’єднуючи гени тварин з генами мікробів або рослин. Таким чином, виникають генотипи, які неможливі в природі, і передбачити наслідки цього неможливо.

Генетично модифіковані продукти містять нові білки, які можуть викликати алергічну реакцію у людей, навіть в тих випадках, якщо не було алергії на вихідні компоненти.

Генетично модифіковані рослини і тварини можуть схрещуватися з природними популяціями, створюючи екологічні проблеми, такі як занадто швидке зростання популяції або зникнення видів, дисбаланс між видами в природі і так далі [11].

Розвиток ГМО неминуче веде до розвитку монокультур, що загрожує харчової різноманітності та харчової безпеки.

Лідируючу позицію по вирощуванню ГМ-продуктів у світі, крім США, займає соя. Є, звичайно, і ГМ-бавовна, і ГМ-рис, але основну площу за межами Сполучених Штатів займає соя. І насправді ГМ-соя від загального виробництва сої в світі, якщо я не помиляюся, займає 60-70%.

На даний момент ВООЗ (Всесвітня організація здоров’я) і FAO (Food Agricultural Organization – структура ООН по сільському господарству)[16] зійшлися на думці, що з ГМ – все добре, і не варто піднімати з цього приводу галас. Раніше ВООЗ більш уважно ставилися до питання використання трансгенних організмів. Пояснюють це тим, що немає однозначних даних про шкоду продуктів з ГМО. Що стосується FAO – їх повне і беззастережне прийняття широкого використання трансгенних технологій можна зрозуміти, адже інтерес цієї організації – агробізнес. А ось ставлення екологічних організацій до таких технологій набагато більш стримане.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

У розділі було розглянуто поняття геномодифікованих організмів. Технологія дозволяє переносити гени між видами, надаючи організмові нових властивостей. Її застосовують як у науково-дослідних цілях так і в господарських з метою отримання організмів із якостями, які важко або неможливо отримати методами класичної селекції.

Також з’ясовано історію виникнення ГМО: генна інженерія з’явилася в 1972 р. як новий напрямок у молекулярній біології, у 1987 році були вироблені перші польові випробування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин, офіційно трансгенні технології використовуються з 1996 року. Першими, хто почав активно їх використовувати, були США. Потім ними зацікавилися в Канаді, Аргентині, Бразилії. Пізніше використання ГМО просунулося в Індію і Китай.

Приведено аргументи за використання ГМО та аргументи проти. Генетичні технології допомагають збирати багатший урожай, використовувати менше добрив, пестицидів, отримувати продукти з великою кількістю поживних речовин. Дослідження на щурах показали, що ГМО можуть становити небезпеку. ГМО не були достатнім чином протестовані. Аргументів проти використання ГМО більше. Недаремно багато країн світу забороняють, відмовляються від використання ГМО.

РОЗДІЛ ІІ. ПРОДУКТИ, ЯКІ МОЖУТЬ МІСТИТИ ДЖЕРЕЛА ГМО

2.1. Трансгенні продукти на ринку країни

Українські споживачі вже давно їдять продукцію з використанням генно-модифікованих організмів (ГМО), причому як іноземного, так і вітчизняного виробництва. Із різних джерел (за даними кафедри гігієни харчування Національної Медакадемії та Центру випробувань продукції “Укрметртестстандарт” та інших)[15] з’ясувала, у яких продуктах найчастіше ховаються трансгени. Продукти, що містять соєвий білок: варена ковбаса, пельмені, вареники з м’ясом, шоколад, морепродукти, солодка газована вода. 

 Овочі — власні модифіковані лінії: картопля, рис, кукурудза.

Продукти, які можуть містити обидва джерела ГМО: дитяче харчування, заморожені овочеві суміші. 

Вже з’явилися з 2008 року за даними Українського інституту екології людини[16], такі трансгенні продукти на ринку країни. Для їх ввезення в Україну немає ніяких перешкод. Це:броколі, цвітна капуста, горох, цибуля, огірки, томати, яблука, сливи, виноград, ананаси, банани, кокоси, цитрусові, кавуни, ківі, какао, кава, часник, оливки, буряк, соняшники. 
 У просуванні на український ринок ГМО в першу чергу зацікавлені компанії, які виробляють відповідний посівний матеріал, Також є зацікавленість з боку сільгоспвиробників, які з використанням ГМО спрощують обробку посівів. Однак, на його переконання, питання відсутності належної та адекватної інформації слід адресувати не до них – це відсутність загальнодержавної політики в цій сфері. 

У лабораторії молекулярно-генетичних досліджень Українського науково-дослідного центру проблем стандартизації[17], сертифікації та якості захисту прав споживачів зауважують, що ГМО містить близько 30% українських харчових продуктів. Це насамперед продукти, до складу яких у якості добавки входить соя, зокрема: сосиски, випічка та шоколадні вироби.

Обговорюючи цю проблему, важливо звернути увагу на низький рівень обізнаності населення в цьому питанні. Людей залякують, і вони бездумно засуджують все, що пов‘язане з ГМО, Адже якби всі ГМ-продукти були шкідливими, ми б мали хоча б декілька статей у Кримінальному кодексі за їх виготовлення і розповсюдження.

Сьогодні у світі існує декілька десятків ліній ГМ-культур (рис.2): сої, картоплі, кукурудзи, цукрового буряка, рису, томатів, рапсу, пшениці, дині, цикорію, папайї, кабачків, бавовни, льону і люцерни.

Рис. 2. Країни-лідери основних ліній ГМ-культур

За неофіційною інформацією, в Україні в 2005 році 45% усіх посівів сої були генетично модифікованими. В Україні , згідно з даними Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, 1 млн. га полів засіяно генетично модифікованою соєю, картоплею, кукурудзою, рапсом, незважаючи на те, що вирощувати генетично модифіковані рослини в нашій країні заборонено.

Зважаючи на все, Україна від світових лідерів відставати не збирається. Незважаючи на те ,що вирощувати генетично модифіковані рослини в нашій країні заборонено (але можна одержати дозвіл на польові випробування ГМ рослин), уже більше 1 млн. га полів засіяні генетично модифікованою соєю, картоплею, кукурудзою.

2.2. Ризики вживання продуктів з ГМО

Прихильники застосування генетично модифікованих організмів стверджують, що ГМО – єдиний порятунок людства від голоду. За прогнозами вчених [17] населення Землі до 2050 р. може досягти 9-11 млрд. чоловік, природно, виникає необхідність подвоєння, а то й потроєння світового виробництва сільськогосподарської продукції. Для цієї мети генетично модифіковані сорти рослин відмінно підходять – вони стійкі до хвороб і погоду, швидше дозрівають і довше зберігаються, вміють самостійно виробляти інсектициди проти шкідників. ГМ-рослини здатні рости і приносити хороший врожай там, де «старі» сорти просто не могли вижити з-за певних погодних умов. Здавалося б, необхідність застосування ГМО в наявності.

Російський вчений Єрмакова І.В. проводила дослідження про вплив геномодифікованої сої на щурів [14]. В експерименті щурам включали сою в денний раціон за два тижні до спарювання. У результаті була виявлена висока смертність щурят (понад п’ятдесят відсотків), а що залишилися в живих щури вже не відтворили потомство. Також були помічені негативні зміни у внутрішніх органах тварин. Відзначалися також величезні зміни негативного характеру у внутрішніх органах щурів. Все це дає підставу припустити глобальне руйнування бісофери в результаті безпліддя в майбутньому.

Однак вченими доведено, що споживання в їжу продуктів, що містять ГМО, викликає:

Харчові ризики

• В першу чергу вживання ГМ-продуктів загрожує ослабленням імунітету. У результаті безпосередньої дії трансгенних білків з’являється можливість виникнення алергічних реакцій. Вплив нових білків, які продукують вбудовані гени, невідомо. Людина їх раніше ніколи не вживала і тому невідомо, чи є вони алергенами.
• Також у людини з’являється стійкість до антибіотиків, що зробить процес лікування багатьох захворювань дуже складним. Дуже часто в ГМ-рослину впроваджується ген, відповідальний за стійкість до антибіотиків в якості гена-маркера. Багато ГМ-види містять гени антибіотичної резистентності. Якщо такий ген резистентності передасться хвороботворним бактеріям, то вони отримають імунітет проти дії антибіотиків. Таким чином, лікування звичайними антибіотичними засобами стає менш ефективним.
• У людини порушується здоров’я у зв’язку з накопиченням в організмі гербіцидів, так як ГМ-продукти мають властивість їх акумулювати.
• небезпека ракових захворювань.

Від споживання ГМ продуктів варто убезпечити дітей. Тому що в організмі, що росте, ГМО можуть вести себе найбільш непередбачувано.

По-друге, без трансгенних продуктів краще обійтися жінкам, які планують вагітність і годуючим грудьми. Крім того, дуже уважними до вмісту ГМО варто бути людям, схильним до алергії і до повноти.

Екологічні ризики

• Існує реальна небезпека зникнення багатьох видів рослин, так як для генних модифікацій вибирають буквально пару сортів і працюють тільки з ними.
• Технологія створення генномодифікованих продуктів вкрай недосконала, тому очевидно, що такі продукти несуть в собі непередбачувану небезпеку.
• Також вчені проводять пряму залежність між вживанням в їжу трансгенів і погіршенням здоров’я людства в останні десять років (ожиріння, зростання онкологічних захворювань, різного виду алергії).

Безліч негативних ефектів ГМО виявляться лише через покоління. Найбільш вирощувані ГМ-рослини – це картопля, соя, кукурудза, ріпак, томати, кабачки, рис. Гречка поки не піддається модифікації.

Ми використовуємо ГМ-продукти не обов’язково в чистому вигляді, а часто і в переробленому, у вигляді добавок – починаючи від попкорну, соусів, чіпсів і закінчуючи пельменями, борошном, олією.

2.3. ГМ-продукти, які ми бачимо на полицях українських магазинів

За неофіційною інформацією, в Україну в 2005 році 45% всіх посівів сої (рис.5) були генетично модифікованими.  

Рис.5 Сільськогосподарська культура-соя

За інформацією журналу “ПіК” [від 13-19 лютого 2001 року], в радгоспі “Світанок” Рівненської області вирощувався ГМ картопель сорту “Новий лист” компанії “Монсанто”(Румунія), після чого він продавався населенню.

За інформацією Міністерства екоресурсів України, польові випробування ГМ рослин (рис.6) компаній “Монсанто”(Румунія), “КВС”(Чехія), “Авентіс” (Канада) проводилися також на майданчиках у Березані (Київська область), в селі Дзендзелевци (Черкаська область).

Рис.6 В Україні 70% сої – ГМО – карта областей України, в яких вирощується соя

Близько 30% кави на українському ринку – генетично модифіковано.

Та ж ситуація з чаєм. Першими у списку чай «Липтон», кава «Нескафе» .

Модифіковану каву на сьогодні активно вирощує компанія «Нескафе» (Швейцарія), поки що великі плантації такої кави вирощують у В’єтнамі[18].

ГМ-продукти, які ми бачимо на полицях українських магазинів (рис. 7) за спостереженнями та інформацією на етикетках продуктів:

Рис. 7 Супермаркети, які представлені у місті

Компанія-виробник Unilever (Велика Британія, Нідерланди)

Lipton (чай)

Brooke Bond (чай)

Бесіда (чай)

Calve (майонез, кетчуп)

Делми (майонез, йогурт, маргарин)

Knorr (приправи)

Компания-виробник Nestle (Швейцарія)

Nescafe (кофе и молоко)

Maggi (супи, бульони, майонез, приправи, картопляне пюре)

Nestle (шоколад)

Nestea (чай)

Nesquik (какао)

Компания-виробник Hershey’s (США)

Kit-Kat (шоколадний батончик)

Kisses (конфеты)

Semi-Sweet Baking Chips (печенье)

Milk Chocolate Chips (печенье)

Reese’s Peanut Butter Cups (арахисовое масло)

Special Dark (темный шоколад)

Milk Chocolate (молочный шоколад)

Chocolate Syrup (шоколадный сироп)

Special Dark Chocolate Syrup (шоколадный сироп)

Strawberry Syrop (клубничный сироп)

Компания-виробник Mars (США, Вірджинія)

M&M’s

Snickers

Milky Way

Twix

Nestle

Milk Chocolate Nestle (шоколад)

Nesquik (шоколадный напиток)

Fruit & Nut

Компания-производитель Coca-Cola (США, Джорджия)

Coca-Cola

Sprite

Cherry Coca

Minute Maid Orange

Minute Maid Grape

Компания-производитель PepsiCo (США, Нью-Йорк)

Pepsi

Pepsi Cherry

Mountain Dew

Компания-виробник Frito-Lay/ PepsiCo (США, Нью-Йорк)

(ГМ-компоненти можуть вміщуватися в олії таінших інградієнтах)

Lays Potato Chips (all) (чипси)
Cheetos (all) (чипси)

Компания-виробник Cadbury/ Schweppes (Велика Британія, США)

7-Up
Dr. Pepper

Мед може бути зібраний з геномодифікованих рослин.

Рис взагалі краще покупати не анонімні сорта рослиних продуктів, а тількі конкретні, наприклад рис «Басматі» (Індія). Велика верогідність того, що в цьому випадку продукт буде не ГМО. Анонімний рис, а також китайський або тайванський, скоріш за все є трансгенними.

Згідно моєму двомісячному дослідженню наша їжа напхана ГМО, причому сама популярна у наших краях: сосиски, сухі супи, консервовані овочі, шоколадки.

Генетично модифіковані харчові добавки та ароматизатори: Е101 і Е101 (В2, рибофлавін) – додається в каші, безалкогольні напої, дитяче харчування, продукти для схуднення. Е150 (карамель); Е153 (карбонат); Е160а (бета-каротин, провітамін А, ретинол); Е160b (аннатто); Е160d (лікопін); Е234 (низин); Е235 (натаміцин); Е270 (молочна кислота); Е300 (вітамін С – аскорбінова кислота); з Е301 по Е304 (аскорбату); з Е306 по Е309 (токоферол / вітамін Е); Е322 (лецитин); з Е325 по Е327 (лактати); Е330 (лимонна кислота); Е415 (ксантин); Е459 (бета-циклодекстрин); з Е460 по Е469 (целюлоза); Е470 і Е570 (солі і жирні кислоти); ефіри жирних кислот (Е471, Е472a & b, Е473, Е475, Е476, Е479b); Е481 (стеароіл-2-лактілат натрію); з Е620 по Е633 (глютамінова кислота і глютомати); з Е626 по Е629 (гуаніловая кислота і Гуанілат); з Е630 по Е633 (инозиновой кислота та інозінат); Е951 (аспартам); Е953 (ізомальт); Е957 (тауматин); Е965 (малтінол).

Більше всього ГМО виявлено в ковбасних виробах (до 85%). Особливо щільно насичені генно-модифікованою соєю варені ковбаси і сардельки-сосиски. До речі, кишать трансгенами і різні напівфабрикати – пельмені, чебуреки, млинчики. Популярні пельмені «Левада»(м. Одеса) і «Три ведмеді» (м. Бориспіль Київської області), та й більшість виробників ковбасних виробів викриті у використанні ГМО. На другому місці щодо вмісту ГМО розташувалося дитяче харчування. 70% всього дитячого харчування на Україну містить ГМ компоненти. Причому дізнатися, що в баночці зі смачним пюре міститься Трансген практично нереально, адже на етикетці про це не пишуть. Серед виробників, які не гребують використанням ГМ компонентів Нестле і Данон (Франція), Similac (Іспанія).

Третя позиція у кондитерської та хлібобулочної продукції. ГМ сою додають у печиво і шоколад, борошно, цукерки та морозиво, газовану воду. Ідентифікувати такі добавки для звичайної людини неможливо. Правда, хліб, який довго не черствіє – стовідсотково містить трансгени. Серед компаній, викритих Грінпісом у використанні ГМО, знамениті Марс і Снікерс, Кедбері, Кока-Кола, Пепсі. З вітчизняних компаній добровільне тестування пройшла кондитерська компанія «Конті» (м. Костянтинівка Донецької області), і лише на її продукції зеленіє значок «Не містить ГМО».

Трансгенну сою використовують при виробництві фаст-фуду (МакДоналдс), згущеного молока, кетчупів і соусів (Heinz Foods).

Крім того, містять ГМО (за інформацією Greenpeace)[14]: 1. Шоколадні батончики Snickers 2. Pepsi 3. Приправи Maggi 4. Чіпси Pringles.

«Bonduel» (Угорщіна) – консервований зелений горошок, кукурудза є ГМО.

Доречі один із перших модифікованих продуктів на ринку – банан (Еквадор, Бразилія, Коста-Ріка, Гватемала, Колумбія, Танзанія), будь який (для підвищення врожайності у нього, грубо кажучи, здубльовано набір хромосом)

Прикро признати, але на молочному виробництві використовується модифікований молочний жир. Пастеризоване молоко вживати треба обачніше, тому що у цьому процесі кальцій із органічно зв’язаної форми переходить у неорганічну.

З початку 2010 року в лабораторіях молекулярно-генетичних досліджень було проведено 11 тис. 720 випробувань зразків продовольчої сировини та харчових продуктів[16] на вміст генетично модифікованих організмів (рис.3). У 702 з них виявлено вміст ГМО (5,9% перевірених зразків). ГМО були знайдені, зокрема, в хлібобулочних, кондитерських, цукристих, м’ясних та ковбасних виробах, у м’ясних напівфабрикатах, молочній продукції тощо.

Рис.3. В лабораторіях молекулярно-генетичних досліджень

Минулого року відсоток вмісту ГМО у продуктах харчування був приблизно на тому самому рівні – із 4 тис. 697 перевірених зразків продовольчої сировини та харчових продуктів ГМО містилось у 254 зразках (5,4%). При цьому у 122 зразках виявлено вміст ГМО понад 0,9%. Як повідомляє УКРІНФОРМ [18], сьогодні на базі центрів стандартизації, метрології та сертифікації акредитовано 14 лабораторій молекулярно-генетичних досліджень на право проведення якісного та кількісного визначення генетично модифікованих організмів у продукції. Кабінет Міністрів України затвердив порядок державної реєстрації генетично модифікованих організмів (ГМО)[10] – джерел кормів, кормових добавок і ветеринарних препаратів, які містять такі організми або одержані з їх використанням. Держреєстрацію ГМО проводить Держкомветмедицини. Держреєстрація ГМО проводиться безплатно терміном на п`ять років шляхом внесення до Державного реєстру генетично модифікованих організмів – джерел кормів, кормових добавок і ветеринарних препаратів, які містять такі організми або одержані з їх використанням.

2.4. Визначення рівня поінформованості та зацікавленості населення в питанні ГМО.

Оскільки в якісних дослідженнях не ставиться за мету глобальне охоплення потенційних респондентів, в опитуванні брали участь 146 осіб, серед яких 34% –жінки, 46% – чоловіки. Віковий склад респондентів: до 20 років – 14%; від 21 до 30 років – 42%; від 31 до 50 років – 34%; та віком старше за 50 років – 10%. Для характеристики портрету опитаних у першу чергу з’ясовувалось їх ставлення до нових товарів. Аналіз показав, що 26% опитаних завжди цікавляться новинками та купують їх; 66% роблять це час від часу. Ці дані характеризують більшість респондентів як новаторів та лідерів у покупках, та лише 8% опитаних є консерваторами, що ніколи не цікавляться новим товаром. Поінформованість та сучасні погляди потенційних покупців підтверджуються даними таблиці 1. 80% опитаних вірно констатують, що ГМО – це особливий новий продукт, створений на генетичному рівні та майже 90% респондентів завжди або інколи аналізують інформацію про склад продукту на етикетці.

Таблиця 1 – Дослідження обізнаності покупців у продуктах харчування

Обізнаність потенційних покупців залежить не лише від рівня освіченості та комунікабельності, але також у великій мірі від публікацій у засобах масової інформації. Останнім часом ЗМІ часто виставляють ГМО як „невідомого монстра”, що спричиняє непередбачувані проблеми та наслідки [4; 7]. У представленому дослідженні на запитання : „Яким чином продукти з ГМО впливають на організм людини?” – 90% опитаних відповіли, що такі продукти мають негативний вплив. Це ще раз доводить необхідність всебічного вивчення означеної проблеми. Переважна більшість респондентів 96% вважають за необхідне обговорювати проблеми з використання ГМО у засобах масової інформації, в тому числі 26% опитаних вважають обов’язковим оприлюднення результатів досліджень із поясненнями.

Рис. 7. Результати опитування за основними групами та загальний результат

Анкетування осіб різного віку та соціального статусу показало середній рівень поінформованості та зацікавленості більшої частини опитаних (53,1 %) в проблемі ГМО. Низький рівень поінформованості показали 28 % респондентів. Лише 18,6 % опитаних вільно орієнтуються в питаннях ГМО. Результати опитування по кожній основній групі (учні, студенти, доросле населення) суттєво не відрізняються між собою та від загального результату.

Як розпізнати ГМ продукти ?

Для оцінки безпеки генетично модифікованої продукції використовується загальноприйнятий метод порівняння з природним аналогом, що найбільш схожий за властивостями. Якщо нема розбіжностей з природним аналогом на молекулярному рівні та не знайдено токсичних речовин, продукції присвоюється перший клас безпеки, що не потребує подальших обстежень. У разі ж виявлення певних розбіжностей – другий клас безпеки, і дослідження фокусуються саме на цих відмінностях. Якщо ж спостерігається абсолютна розбіжність, продукцію відносять до третього класу безпеки і проводять експертизу далі.

За запахом і смаком ГМ інгредієнти виявити неможливо. Але покупці повинні насторожити ідеально рівні помідори чи картопля, глянцеві, як на малюнку яблука чи інші фрукти, неприродних розмірів полуниця з виглядом щойно зібраної з грядки.

Якщо на маркуванні вказано, що продукт вироблений в США і в його склад входить соя, кукурудза, картопля, то ймовірно він містить ГМ компоненти.

Якщо на етикетці є надпис «рослинний білок» – швидше всього він містить сою і вірогідніше – трансгенну.

Часто ГМО можуть ховатися за індексами Е. Однак це не означає, що всі добавки Е містять ГМО. Зазвичай, необхідно знати в яких Е можуть міститися ГМО, серед них такі: Е322; Е101; Е101А; Е150; Е415; Е153; Е160d; E161c; E308-9; E471; E472a; E473; E475; E476b; E479a; E570; E572; E573;E620; E621; E622; E633; E624; E625; E951.

Надпис на продукті «модифікований крохмаль» не означає, що продукт містить ГМО (його отримують хімічним шляхом без використання генної інженерії). [17 ] Якщо крохмаль отриманий з ГМ рослин, то він міститиме ГМО.

Ознаки ГМП

– Вони не псуються і не цікавлять комах.

– Всі ГМ овочі і фрукти зазвичай довго зберігаються (за рахунок «вклеєних» генів) і виглядають просто ідеально.

– ГМ продукти при розрізуванні не втрачають форму і не пускають сік.

Що їдять наші школярі?

Дослідження показали, що чіпси наші учні купують часто. Причини різні: фізіологічні, економічні, психологічні, географічні.

В їхньому харчовому раціоні сухарики, кетчуп не займають значимого місця. Солодку воду й морозиво полюбляє третина. А ось майонез і ковбаса , приблизно у половини опитаних, щотижня приходить до столу. Десята частина учнів щодня вживає в їжу продукти з ймовірним вмістом ГМО. Чай і кава у 65% школярів щоденно входить до складу їжі(додаток 5 ).

Отже, продукти, з ймовірним вмістом ГМО, складають частину харчового раціону учня і, очевидно, їх вплив на здоров’я не буде позитивним.

Дослідження маркування продуктів харчування в магазинах і шкільній їдальні показали, що , в основному продукти мають маркування «Без ГМО». Серед 15 найменувань їжі у їдальні не виявлено маркування на солі, крохмалю і дріжджах. Із 113 найменувань продуктів 3-х магазинів без маркування виявилися жувальні гумки, Рорріпд Candy.

Отже, торговельні заклади продуктами харчування і їдальня мають марковані продукти, які повідомляють дітям і батькам про відсутність ГМО. Хоча достовірність маркування, з огляду на недостатній контроль потрапляння продуктів на прилавки магазинів, викликає певний сумнів в населення.

Висновки до розділу ІІ

У цьому розділі розглянуто, що ГМО містить близько 30% українських харчових продуктів. Це насамперед продукти, до складу яких у якості добавки входить соя. Сьогодні у світі існує декілька десятків ліній ГМ-культур: сої, картоплі, кукурудзи, цукрового буряка, рису, томатів, рапсу, пшениці, дині, цикорію, папайї, кабачків, бавовни, льону і люцерни.

Обсяг використання ГМО в продуктах харчування доволі великий. Це можуть бути м’ясні і кондитерські вироби, в склад яких входить соєва складова, також плодоовочева продукція, наприклад, консервована кукурудза.

Виявити ГМО в продуктах харчування можна лише за допомогою сучасних методів лабораторної діагностики.

Найчастіше ГМ соя може бути складовою хліба, печива, дитячого харчування, маргаринів, супів, піци, їжі швидкого приготування, м’ясних продуктів (вареної ковбаси, сосисок, паштетів), муки, цукерок, морозива, чіпсів, шоколаду, соусів, соєвого молока і т.д.

ГМ кукурудза може бути в складі таких продуктів швидкого приготування: супи, соуси, приправи, чіпси, жуйки, суміші для тістечок.

ГМ крохмаль може входити до складу багатьох продуктів, в тому числі і тих, що полюбляють діти (наприклад, в йогуртах).

Близько 30% кави на українському ринку – генно-модифіковані. Схожа ситуація і з чаєм.

Багато харчових добавок і ароматизаторів теж генно-модифіковані .

В газовані напої, жувальну гумку, кетчуп входить аспартам, який може бути вироблений при допомозі ГМ бактерій.

У представленому дослідженні на запитання : „Яким чином продукти з ГМО впливають на організм людини?” – 90% опитаних відповіли, що такі продукти мають негативний вплив. Це ще раз доводить необхідність всебічного вивчення означеної проблеми.

Говорячи про перспективу генетично модифікованих продуктів в Україні, можемо сподіватися, що вони не витіснять звичну нам картоплю та кукурудзу і кожна людина матиме можливість робити свідомий вибір, які продукти їсти і де їх купувати.

ВИСНОВКИ

З’ясовано, що генетично модифіковані організми відіграють в житті людини і усього людства важливу роль. Серед позитивних факторів – це вирішення проблеми харчування всього людства шляхом адаптації нових сортів рослин та порід тварин на різних територіях, пристосування до різних умов життя; створення нових ліків; створення альтернативних видів палива тощо. Але визначено і негативні фактори, серед яких основним є невизначеність впливу на здоров’я людини, незнання того до яких негативних наслідків в стані здоров’я майбутніх поколінь приведе вживання ГМО.

На даному етапі ідея генетичної модифікації продуктів харчування не має широкої підтримки в Україні. Учні і батьки все-таки надають перевагу так званим „нормальним” продуктам. Вагомим аргументом проти генної інженерії продуктів може бути той факт, що, наприклад, у Сполучених Штатах ГМП коштують більш ніж удвічі дешевше від так званих органічних (тобто продуктів, вирощених у звичних умовах без втручання новітніх технологій).

На мою думку, існує три важливих фактори, які впливають на те, на чию користь школяр буде здійснювати свій вибір – вибір здорового харчування чи того, який більш доступніший:

• „гаманець” – фінансові можливості сім’ї чи конкретної особи;
• „вітрина” – наявність на споживчому ринку широкого асортименту різних продуктів;
• рівень культури споживача – не тільки знання про склад і властивості продуктів, але й знання про їхній вплив на організм людини.

Говорячи про перспективу генетично модифікованих продуктів в Україні, можна сподіватися, що вони не витіснять звичні нам картоплю та овочі, свинину та курятину і кожна дитина матиме можливість робити свідомий вибір, які продукти їсти і де їх купувати.

Природні продукти чистіші і корисніші, і смачніші, а їх виробництво наносить мінімальну шкоду навколишньому середовищу. Все більше виробників указують на упаковці своєї продукції інформацію про те, що в продукті не містяться генетично змінені компоненти, а значить споживачі починають звертати увагу на цей факт. Також з іншого боку є багато видів продукції, де наяву вказана наявність генетично модифікованих організмів, зокрема – аспартам – генетично модифікований штучний підсолоджувач.

Природа – це одне ціле, в яке ні в якому разі не можна втручатися, але наша, щохвилинно прогресуюча, наука упустила цей момент і вирішила”вдосконалити” матінку-природу. Науковці не подумали про те, що в кожній справі є свої плюси і мінуси, ніхто з них навіть не задумався чи потрібно це нам і чи принесе це нам користь.

Розвиток генної інженерії знаходиться на високому рівні, тому генетично модифіковані організми заполонили весь ринок і зайняли вагому частину нашого життя. Проте не кожен з нас це усвідомлює, а дехто просто не хоче про це більше знати і якимось чином “загородити” своє життя від ГМО. Як би там не було, та в кожного з нас знайдеться пів-хвилини для того, щоб звернути увагу на наявність маркування на упаковці того, чи іншого продукту і прочитати про його склад, хоча.більшість виробників просто не вказують правдивий склад продукту . 

Здоров’я – найважливіша річ в нашому житті, кожен з нас несе велику відповідальність за власний організм, саме тому тільки в наших інтересах знати якомога більше про шкідливий вплив, не тільки ГМО, а й інших факторів, які повсякденно зустрічаються в нашому житті.

Список використаних джерел:

1. Адам О. Живемо довго і щасливо (Текст) // Пані Вчителька. – 2008.
2. Врублевська М.О. Усі уроки з курсу «Основи здоров’я», 9кл. – Х.:Вид. група» Основа», 2017.
3. 3. Директива 2001/18 ЄС Європейського парламенту та Ради від 12.03.2011р. про вивільнення у навколишнє середовище генетично модифікованих організмів.
4. 4. Журнал «Біологія в школі» (2011).
5. 5. Журнал «Колосок» (2011).
6. 6. Задорожний К.М. Біологія.11кл.-Х.,: Вид. група “ Основа ” , 2011.
7. 7. Закон “ Про державну систему безпеки при створенні , випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів ”.
8. 8. Закон “ Про захист прав споживачів ” (ст.. 15, п. 6).
9. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».
10. Межжерін С.В.,Межжеріна Я.О. Біологія, 11кл.-К.: «Освіта», 2011.

11. Постанова від 18.02.2009р. №114 “ Порядок реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів , а також харчових, косметичних і лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їхнім використанням ”
12. 1Толстоухов А., Хилько М. Екобезпечний розвиток .- К.,: Знання України, 2001.
13. 1Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія .- К.,: “ Вища школа”, 1982.

Інтернет ресурси

14. https://www.wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття_ГМО_ворог_чи_друг?
15. https://www.vseosvita.ua
16. https://www.osau.edu.ua
17. https://www.oldconf.neasmo.org.uа
18. http://roditeli.ua/semya/zdor_pitanie/smotri_v_oba
19. 19. ua/uk/lib/…/767-problema-gmo-v-ukraini-ta-sviti

Додаток 1

Розроблені анкети

ГМО за чи протии

Анкета 1

1. Які 3 найважливіших фактора мають для Вас значення при виборі продуктів харчування?

-ціна

-зовнішній вигляд

-бренд

-виробник

-відсутність хімічних додатків

-інформація про користь продукту

-рекомендації знайомих

2. Чи має для Вас значення, вироблено продукт без генно-модифікованих ——организмів (ГМО)?

-так

-ні

-не приділяю цьому уваги

3. Що, на Вашу думку, характеризує продукт як «екологічно чистий»? (можливо декілька варіантів відповіді)

-має відповідний сертифікат якості

-не містить хімічних добавок, підсилювачів смаку, консервантів, барвників

-вироблений в екологічно чистому регіоні

-має відповідний зареєстрований«екологічно чистий» маркувальний знак (логотип), який свідчить про те, що цей продукт вироблено за правилами ——екологічно чистого виробництва

-не містить генно-модифікованих организмів (ГМО)

-має в своїй назві приставки біо-, еко- (наприклад: біойогурт, біокефир, екомолоко)

-реалізується в спеціалізованих магазинах

-реалізується на ринку

-вироблений сертифікованим «екологічно чистим» підприємством

-вироблений без застосування хімічних засобів захисту рослин (пестициди, гербіциди)

4. Чи вважайте Ви, що наявність логотипу «екологічно чистий» («екопродукт»), гарантує якість цього продукту харчування?

-так

-ні

5. Чи зустрічали Ви публікації про ГМО в журналах чи Інтернеті?

-так

-ні

6. Чи допускаєте Ви вміст ГМО в продуктах харчування?

-так

-ні

7. Вам відомі які-небудь закони щодо ГМО?

-так

-ні

8. Який вплив на людину, на Вашу думку призводить вживання ГМО продуктів?

-негативний

-позитивний

-не знаю

9. При виборі між двома аналогічними товарами чи стане для Вас вирішальним фактором наявність на товарі маркування “не містить ГМО” ?

-так

-ні

Ваше отношение к ГМО

Анкета 2

Имеете ли Вы представление о том, что такое генетически модифицированные продукты?

• Не могу сказать точно
• Что-то слышал о генетически модифицированных организмахИмею представление о понятии генетически модифицированный организм

Слышали ли вы о законах относительно ГМО?

• Да
• Нет

Встречали ли Вы в магазинах продукты с маркировкой “Не содержит ГМО”?

• Да, встречал
• Нет, не встречал
• Не обращал внимания

В каких, на Ваш взгляд, категориях товаров могут содержаться генетически модифицированные продукты? (Возможно несколько вариантов ответов)

• Детское питание
• Рыба и морепродукты
• Мясные и колбасные изделия
• Кондитерские изделия
• Молочная продукция
• Бытовая химия
• Свежие фрукты и овощи
• Хлебобулочные изделия
• Консервированные продукты
• Замороженные смеси овощей, фруктов, ягод

Почему Вы выбрали именно эти категории?

• Встречал при покупке
• Получил информацию из СМИУ
• знал от специалистов в этой области
• Рассказали друзья, знакомые
• Другое

Выразите свое отношение к данным утверждениям

• Да
• Нет

Я считаю допустимым наличие ГМО в продуктах питания

• Я не вижу разницы между ГМО и не ГМО
• Я бы купил своим детям продукты с ГМО

Какой позиции Вы придерживаетесь относительно пользы/вреда генетически модифицированных продуктов?

• Полезно для здоровья
• Скорее полезно для здоровья
• Ни вредно, ни полезно
• Скорее вредно для здоровья
• Вредно для здоровья
• Не имею чёткой позиции

Всегда ли при покупке продуктов Вы обращаете внимание на наличие маркировки “Не содержит ГМО”?

• Всегда обращаю
• Стараюсь обращать, но не всегда это делаю
• Чаще не обращаю
• Никогда не обращаю

При выборе между двумя аналогичными товарами станет ли для вас решающим фактором наличие на товаре маркировки “Не содержит ГМО”?

• Да, станет
• Нет, не станет
• Мне всё равно

Готовы ли Вы заплатить за товары без генно-модифицированных организмов более высокую цену?

• Да, готов
• Нет, не готов

Сколько Вы готовы переплатить за товар, не содержащий генетически модифицированные организмы?

• Незначительную сумму
• Примерно половину его обычной цены
• В 1,5-2 раза больше
• Затрудняюсь ответить

Кто, по вашему мнению, несет ответственность за контроль продуктов питания на содержание генетически модифицированных организмов?(Возможно несколько вариантов)

• Магазин, в котором продается товар
• Врачи
• Общественные организации
• Производители продуктов питания
• Другое

Где вы обычно совершаете покупки?

• Рынок
• Небольшой магазинчик около дома
• Гипермаркеты
• Другое

Почему Вы совершаете покупки в данном месте?

• Устраивает уровень цен
• Удобное расположение
• Подходящий ассортимент продуктов

Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності активного гіперпосилання на e-kolosok.org, а також на сам матеріал!