Роботу виконала:
Чулкова Вікторія Олексіївна,
учениця 11 класу
ОЗ „Олександрівський заклад загальної
середньої освіти І-ІІІ ступенів
Олександрівської селищної ради
Донецької області”
Керівник:
Кайдаш Маршида Равілівна,
вчителька біології та хімії
ОЗ „Олександрівський заклад загальної
середньої освіти І-ІІІ ступенів
Олександрівської селищної ради
Донецької області”,
лауреатка IV Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ–2019” за версією
науково-популярного природничого журналу
„КОЛОСОК” у номінації „Біологія”
ВСТУП
Вода – найцінніший природний ресурс. Вона відіграє виняткову роль у процесах обміну речовин, що складають основу життя. Людський організм приблизно на 75% складається з води. Вважається, що мозок складається з води на 85% і відрізняється винятковою чутливістю до обезводнення.
Вона присутня в усіх клітинах і тканинах, відіграючи головну роль у всіх біологічних процесах від травлення до кровообігу, вода виконує багато важливих функцій. Наше тіло постійно потребує поповнення запасу чистою водою.
Зв’язок між водою та життям настільки великий, що дозволив І.В.Вернадському «розглядати життя, як особливу колоїдну водну систему… як особливе царство природних вод».
Вода повинна стати для нас самим ключовим інгредієнтом, якщо ми прагнемо мати здорове тіло і відмінне самопочуття. Ніщо так не впливає на наше здоров’я, як споживання води. Тому, тема визначення якості води завжди буде актуальною.
Величезне значення вода має в промисловому і сільськогосподарському виробництві. Загальновідома необхідність її для побутових потреб людини, усіх рослин і тварин. Для багатьох живих істот вона служить середовищем існування.
Ріст міст, бурхливий розвиток промисловості, інтенсифікація сільського господарства, значне розширення площ зрошуваних земель, поліпшення культурно-побутових умов і ряд інших факторів усе більше ускладнює проблеми забезпечення питною водою.
Потреби у воді величезні і щорічно зростають. Щорічна витрата води на земній кулі по усіх видах водопостачання складає 3300-3500 км3.
Дефіцит прісної води вже зараз стає світовою проблемою. Усе більш зростаючі потреби промисловості і сільського господарства у воді змушують усі країни, учених світу шукати різноманітні засоби для вирішення цієї проблеми.
Донбас відноситься до маловодних районів. Його річки нечисленні і маловодні, найбільш великою річкою є Сіверський Донець, підземні води зосереджені в основному в заплаві цієї ж річки.
На сучасному етапі визначаються такі напрямки раціонального використання водних ресурсів: більш повне використання і розширене відтворення ресурсів прісних вод; розробка нових технологічних процесів, що дозволяють запобігти забрудненню водойм і звести до мінімуму споживання свіжої води.
У даній роботі обговорюється актуальність проблеми екологічного стану води. У смт Олександрівка є Державне комунальне підприємство Компанія «Вода Донбасу», яке обслуговує 214 населених пунктів Донецької області. Це унікальний комплекс гідротехнічних і водопровідних споруд, що забезпечують безперебійний процес водозабезпечення Донецької області.
Питна вода, що подається централізованими системами водозабезпечення, повинна відповідати санітарним нормам та гігієнічним вимогам Держстандарту.
Об’єктом дослідження є питна вода, яка придатна для вживання. Предметом дослідження є питна вода на території смт Олександрівка та її якість.
Мета дослідження – проаналізувати якість питної води на території смт Олександрівка. Завдання роботи полягають в тому, щоб проаналізувати стан питної води в смт Олександрівка та визначити її якість.
Методи дослідження. Ми в роботі використали як загальнонаукові методи дослідження (узагальнення теоретичних даних та аналізу їх реалізації) так і спеціально-наукові методи: типологічний метод (комплексне дослідження даного питання, узагальнення матеріалів, вироблення висновків) та хімічний аналіз.
Структура роботи відповідає меті та завданням дослідження і складається зі вступу, 2-х розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.
РОЗДІЛ 1. СИСТЕМА ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОНБАСУ
1.1. Історія будівництва каналу Сіверський Донець – Донбас
Донбас відноситься до маловодних районів. Його річки нечисленні і маловодні, найбільш великою рікою є Сіверський Донець, підземні води зосереджені в основному в заплаві цієї ж річки.
Так як темпи розвитку промисловості перевищували темпи водогосподарського будівництва, в 1940 році дефіцит технічної води склав 70 млн м³, а питної – 30 млн. м³. Крім того, через значне відставання темпів будівництва каналізації від систем водопостачання, в вододжерела стали потрапляти неочищені стоки, що призвело до ще більшого скорочення водних ресурсів.
У травні 1954 року було прийнято рішення про будівництво каналу Сіверський Донець – Донбас і базисного Червонооскольського водосховища на р. Оскол, а також ряду фільтрувальних станцій з повним введенням в експлуатацію в 1958 році ( додаток А).
Канал СДД став першим каналом, призначеним виключно для водопостачання великого індустріального регіону. Технічно канал являє собою складний комплекс різних за призначенням водогосподарських, гідротехнічних та енергетичних споруд (додаток Б). Він бере свій початок з річки Сіверський Донець, в районі селища Райгородок, і закінчується Верхнекальміуським резервним водосховищем в передмісті Донецька. Загальна протяжність каналу – 131,6 км, з них 101,4 км- відкритий канал (додаток В), 30,2 км-дюкери, трубопроводи насосних станцій та закриту ділянку каналу. При витраті 25/18 м³/ с (літо/зима) канал забезпечує подачу до 638 млн. м³ води на рік на всі види водопостачання.
Початкова ділянка магістрального каналу, що має довжину 9 км – самопливний. Він розташований в заплаві річки Сіверський Донець і його притоки – річки Казенний торець. Далі подача води по каналу, що проходить в напіввиїмці-напівнасипу по вододілу малих річок, проводиться насосними станціями в 4 підйоми на висоту до 200 м. Канал закінчується холостим скиданням у Верхнекальміуське водосховище. Перетин балок здійснюється дев’ятьма дюкерними переходами, виконаними з трубопроводів діаметром 2,5 м.
Вода з каналу для водопостачання промислових районів відбирається з 14 водовипусків. Крім цього, на каналі є 41 водовипуск для зрошення земель.
Крім гідротехнічних споруд на каналі побудовано 22 автодорожніх і 6 залізничних мостів. Уздовж траси каналу проходить інспекторська автодорога, створена зона санітарної охорони шириною від 150 до 300 м. При зупинках каналу, водопостачання до споживачів здійснювалося з резервних водосховищ.
Вже в 1992 році року по каналу було подано 1118200000. м3 води, пропускна здатність склала 43 м³ / с. За пів століття безперервної роботи каналу СДД накопичений багаторічний досвід його експлуатації, визначені закономірності та особливості формування якості води.
У 2004 року на об’єкті почалися масштабні роботи з гідроізоляції русла каналу. Завершилися роботи в 2012 році, до того часу була виконана гідроізоляція 5 км русла каналу СДД.
Відновлення нормальної роботи Каналу Сіверський Донець – Донбас, єдиного джерела водопостачання нашого маловодного регіону – найважливіша і невідкладне завдання.
Підприємство працює над реалізацією програми “Вода Донбасу”, в рамках якої планується здійснити ряд заходів, що включають комплексну модернізацію та реконструкцію каналу Сіверський Донець-Донбас, реконструкцію насосних станцій, водоводів і фільтрувальних станцій підприємства, впровадження новітніх технологій очищення води, реагентів і енергозберігаючих технологій.
1.2 Постачання питної води до Олександрівського району
Комунальне підприємство Компанія «Вода Донбасу» – найбільше підприємство сфери житлово-комунального господарства України, яке обслуговує 214 населених пунктів Донецької області. Це унікальний комплекс гідротехнічних і водопровідних споруд та 11 тис. 300 висококваліфікованих фахівців, що забезпечують безперебійний процес водозабезпечення Донецької області.
Основне завдання підприємства – транспортування, очищення води, безперебійне постачання питною і технічною водою населених пунктів та підприємств області, а також обробка стоків.
Джерелами водопостачання служать річка Сіверський Донець через канал «Сіверський Донець-Донбас», водосховища, артезіанські свердловини.
Виробничі об’єкти підприємства – понад 10 000 км магістральних водоводів і мереж на території області, фільтрувальні станції, об’єкти енергозабезпечення та зв’язку.
Напрямки діяльності підприємства:
Водозабір з метою подачі питної і технічної води в маловодні регіони;
Підготовка питної і технічної води;
Зовнішнє централізоване водопостачання питною і технічною водою;
Муніципальне водопостачання;
Технічний контроль та аналіз якості води;
Розробка та здійснення заходів щодо запобігання забрудненню водних джерел і зон санітарної охорони.
Централізована подача води здійснюється на відстань 260 км від річки Сіверський Донець по каналу Сіверський Донець-Донбас і далі по Південно-Донбаському водоводу до Маріуполя, при цьому підйом води здійснюється на висоту більше 200 м, що забезпечується насосними станціями 7-и підйомів.
Щодоби споживачам подається більше 1,1 млн. куб. м питної та 0,3 млн. куб. м. технічної води.
Обробка води проводиться на 18 фільтрувальних станціях, загальною продуктивністю близько 2 млн. куб. м на добу. Подача води споживачам здійснюється по магістральних водоводах і мереж, протяжністю більше 10 тис. км.
До складу підприємства входять 5 регіональних виробничих управлінь, розташованих на території Донецької області, 20 виробничих управлінь водопровідно-каналізаційного господарства, Регіональне управління по експлуатації каналу, Управління “Донбассводоремонт”, Інформаційно-обчислювальний центр, Центральні ремонтно-механічні майстерні, Центральна контрольно-дослідницька проектно-водна лабораторія.
Якість води цілодобово контролюється спеціалізованими лабораторіями підприємств, які пройшли атестацію Міністерства промислової політики України, Донецького державного центру стандартизації та метрології, обласної санепідстанції та Держуправління екології та природоохоронних ресурсів Донецької області.
Контроль якості води виконується відповідно до плану-графіку, який регламентує місця відбору проб по етапах очистки, перелік контрольованих показників і частоту контролю відповідно до вимог ДСанПіН “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для використання людиною” [9]. В рамках цього контролю в Донецькому регіональному випробувальному центрі води ЦКІПІВЛ здійснюються аналізи за хімічними, мікробіологічними та гідробіологічними показниками методами іонної і високочутливої газової хроматографії, яка визначає зміст фенолів у воді; атомно-абсорбційної спектрофотометрії – вміст металів; приладом УМФ-2000 – радіологічні показники води (загальна об’ємна активність випромінювань); інфрачервоним аналізатором – вміст нафтопродуктів у воді та ін.
Ряд фільтрувальних станцій (додаток Г) підприємства оснащені новітніми автоматизованими, екологічно безпечними вакуумними системами хлорування, а на Часов-Ярській фільтрувальній станції введено в експлуатацію установку з ультрафіолетового знезараження питної води. Діюча на підприємстві установка по гідрокласифікаціі кварцевого піску, необхідного для очищення води на швидких фільтрах, забезпечує потребу в ньому не тільки власні фільтрувальні станції, але й інші міста України.
Для забезпечення процесу виробництва та централізованої подачі води споживачам Донецької області підприємством споживається до 2500000 кВт/г електроенергії на добу. На виробництво і подачу 1 м3 води витрачається до 1,4 кВт електроенергії, а це близько 56% витрат у структурі собівартості.
Красноармійське регіональне райуправління постачає питну воду 17 містам і 7 районам області (у їх числі міста: Красноармійськ, Димитрово, Добропілля, Білозірськ, Новодонецьк і Олександрівка).
Вода надходить в смт Олександрівка вже очищена з резервуара, який знаходиться в с. Новодонецьк на відстані 12800 м. За годину надходить 50 кубів води. Цю воду закачують в смт Олександрівка в резервуар об’ємом 2000 м3. Резервуар складається з бетонних плит, люк резервуара закритий щільно і опломбований пломбою. Резервуар 1 раз на рік проходить чистку, спускається вся вода з резервуару, провітрюється і вручну робітники спеціальними швабрами проводять миття резервуару.
Подача води з резервуару 2000 м3 на селище проводиться насосом НМ-65/20 (додаток Д). Згідно графіка, який щорічно затверджується райдержадміністрацією і Добропільською санепідемстанцією. Потреба води селища 400-450 м3 на добу.
Щомісяця лаборанти Добропільської санепідемстанції спільно з лаборантами містводоканала проводять відбір води для проведення аналізів і якості води.
1.3 Гігієнічні вимоги до питної води
Гігієнічну оцінку якості води здійснюють на підставі її органолептичних властивостей, хімічного, бактеріологічного, а також гідробіологічної характеристики. Якість питної води залежить від її складу та властивостей: у вододжерелі; при надходженні у водопровідну мережу; в точках водорозбору.
Для оцінки органолептичних властивостей води визначають її прозорість, запах, смак. Погіршення органолептичних властивостей води може бути пов’язано з природними особливостями водойми (будовою дна, берегів, наявністю специфічної гідрофлори) [5, с. 95].
При спуску у водойми побутових і промислових стічних вод органолептичні властивості води погіршуються, що свідчить про санітарне неблагополуччя. Водопровідна вода повинна відповідати певним гігієнічним вимогам (табл. 1.1) [9].
Таблиця 1.1
Вимоги до якості питної води (витяг з ДСТУ 2874-73) |
|
Показник |
Нормативи |
Запах і присмак при температурі 20°, бали Кольоровість за шкалою, градуси Каламутність за стандартною шкалою, мг/л Загальна жорсткість, мг-екв/л Вміст свинцю, мг/л Вміст миш’яку, мг/л Вміст фтору, мг/л Вміст міді, мг/л Вміст заліза, мг/л Вміст цинку, мг/л Загальна кількість бактерій при посіві 1 мл води Кількість кишкових паличок в 1 л води |
Не більше 2 » » 20 » » 1,5 » вище 7 » більше 0,1 » » 0,05 » » 1,5 » » 3 » » 0,3 » » 5 » » 100 » » 3 |
Органолептичні властивості води визнаються задовільними, коли інтенсивність її запаху і присмаку не перевищує 2 балів (за загальноприйнятою шкалою визначення запаху і смаку води); кольоровість не більше 20° за шкалою кольоровості і прозорість не менше 30 см по шрифту). Не повинно бути стороннього присмаку, не властивого воді даної місцевості.
Хімічні показники якості води дають уявлення про кількість і склад речовин органічного і неорганічного походження. Органічні та неорганічні речовини у воді можуть бути природною домішкою, а можуть бути результатом забруднення її різними відходами [3, с. 118].
Будучи гарним розчинником, вода розчиняє різні сполуки, що входять до складу грунту і материнських порід, по яких вона протікає. Тому мінеральний склад води розглядається виключно з точки зору впливу на смакові властивості і твердості, яку обумовлюють солі кальцію і магнію.
Тверда вода у деяких людей викликає подразнення шкіри. У твердій воді погано розварюються овочі. В результаті утворення в твердій воді нерозчинного осаду збільшується витрата мила при пранні білизни.
Твердість води виражається в умовних одиницях – градусах або міліграм-еквівалентах (мг-екв) окису кальцію. Один градус твердості відповідає 10 мг СаО в 1 л води. Міліграм-еквівалент дорівнює 2,8° твердості, отже, для перекладу градусів твердості в міліграм-еквіваленти необхідно градуси розділити на 2,8.
В даний час з метою покращення санітарно-побутових властивостей води її пом’якшують (при централізованому водопостачанні), з метою того, щоб загальна твердість не перевищувала 7 мг-екв/л, тобто 20°. Для місцевих вододжерел допускається твердість води не вище 14 мг-екв, тобто 40°.
Хлориди (сполуки хлору з різними катіонами, частіше з натрієм) широко поширені в природі і тому майже завжди зустрічаються в тих чи інших кількостях в природних водах. Вони впливають на органолептичні властивості води. Високий вміст хлоридів – 100-150 мг/л – надає воді неприємний солоний смак. Самі по собі хлориди небезпеки не представляють і можна допустити вміст їх до меж смакового сприйняття. По ДСТУ 2874-73 вміст хлоридів обмежується 350 мг/л.
Крім хлоридів природного походження, в вододжерела потрапляють хлориди з господарсько-побутовими і промисловими стоками. Таким чином, хлориди є непрямим показником епідеміологічно небезпечного забруднення води, так як з господарсько-побутовими стоками в неї можуть потрапляти і патогенні мікроорганізми.
Вміст розчиненого у воді кисню – дуже важливий показник санітарного стану води відкритих водойм. У незабруднених водах загальна кількість розчиненого кисню повинна відповідати кількості кисню, яка може бути розчинена при даній температурі і тиску.
При бактеріологічному дослідженні води найбільш важливо визначити наявність в ній патогенних мікроорганізмів. Однак такий аналіз складний для отримання відповіді потрібно багато часу, до того ж не завжди вдається виростити патогенні мікроорганізми застосовуваних на поживних середовищах [1, с. 11]. Тому про можливий вміст у воді патогенних мікроорганізмів судять за непрямими показниками її забруднення (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Мікробіологічні показники безпеки питної води
№ |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи |
1 |
Число бактерій в 1 см3 води, що досліджується |
Колоніїутворюючі одиниці (мікроорганізми)/см3 |
не більше 100 |
2 |
Число бактерій групи кишкових паличок коліформних мікроорганізмів)в 1 дм3 води, що досліджується (індекс БГКП) |
Колоніїутворюючі одиниці (мікроорганізми)/дм3 КУО/дм3 |
не більше 3 |
3 |
Число термостабільних кишкових паличок фекальних коліформ – індекс ФК) в 100 см3 води, що досліджується |
Колоніїутворюючі одиниці (мікроорганізми)/ 100 см3 КУО/100 см3 |
відсутність |
4 |
Число патогенних мікроорганізмів в 1 дм3 води, що досліджується |
Колоніїутворюючі одиниці(мікроорганізми)/дм3 КУО/дм3відсутність*** |
відсутність |
5 |
Число коліфагів у 1 дм3 води, що досліджується |
Бляшкоутворюючі одиниці/дм3БУО/дм3 |
відсутність |
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ВОДИ
2.1 Дослідження якості водопровідної води в смт Олександрівка
Для дослідження брали водопровідну воду, яку постачає комунальне підприємство Компанія «Вода Донбасу». Дотримуючись Державного стандарту, де наведені гігієнічні вимоги до питної води, своє дослідження ми починаємо з перевірки води на придатність її у використанні.
Дослід № 1 “Визначення смаку та запаху питної води”.
Проведення дослідження:
Характер запаху води визначаємо відчуттям сприйняття запаху (земельний, хлорний, нафтопродуктів). У нашому випадку – запаху немає.
Визначаємо запах при температурі 20 ºС.
У колбу з притертою пробкою місткістю 250-350 мл. відміряємо 100 мл. випробуваної води з 20 °С. Колбу закриваємо пробкою, вміст колби кілька разів перемішуємо обертальними рухами, після чого колбу відкриваємо і визначаємо характер та інтенсивність запаху.
Висновок: запах не відчувається. Вода Відповідає ДСТУ “Вода питна”.
Визначаємо запах при 60 ºС . У колбу відмірюють 100 мл. випробуваної води. Шийка колби закриваємо склом і підігріваємо на водяній бані до 60 ºС.
Вміст колби кілька разів перемішуємо обертальними рухами.
Відкривши колбу, швидко визначаємо характер та інтенсивність запаху. Запах відсутній.
Інтенсивність запаху води визначаємо при 20ºС. і 60ºС. І оцінюємо за п’ятибальною системою відповідно до вимог ДСТУ 3351. (табл. 2.1)
Висновок: випробовувана вода не містить запаху, на смак – смачна, відповідає ДСТУ “Питна вода”.
Таблиця 2.1
Визначення смаку та запаху питної води
Інтенсивність запаху |
Характер прояву запаху при 20 ºС |
Характер прояву запаху при 60ºС |
Водопровідна вода |
Немає 0 балів |
Немає 0 балів |
Дослід № 2. Визначення вмісту нітратів у воді.
Метод заснований на реакції між нітратами та фенолдисульфонової кислоти з утворенням нітропохідних фенолу, які з лугами утворюють сполуки, забарвлені в жовтий колір.
Для аналізу відбираємо 100 мл. випробуваної води, додаємо розчин сірчанокислого срібла. Випаровуємо в порцелянових чашках на водяній бані. Після охолодження сухого залишку додаємо в чашки по 2 мл. розчину фенолдисульфонової кислоти і негайно розтираємо скляною паличкою до повного змішування з сухим залишком. Додаємо 20 мл дистильованої води і близько 5-6 мл. концентрованого розчину аміаку до максимального виявлення забарвлення. Пофарбований у жовтий колір розчин переносимо в колориметричний посуд місткістю 100 мл. і доводимо до мітки дистильованої води [2, с. 15].
У своєму досліді кількість нітратів ми визначаємо за допомогою електрофотоколоріметра. Отримані результати наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Визначення вмісту нітратів у воді
Показник |
Норма, мг/дм3 |
Результат досліду, мг/дм3 |
Водопровідна вода |
50 |
5,3 |
Висновок: у досліджуваній воді виявлені нітрати в дозволеній кількості. Вода відповідає ДСТУ “Питна вода”, безпечна для вживання.
Дослід № 3. Визначення твердості води
Твердість води є одним з основних показників, що характеризує застосування води в різних галузях.
Твердістю води називається сукупність властивостей, обумовлених вмістом у ній лужноземельних металів, переважно іонів кальцію і магнію.
Твердість води визначається при температурі 20 °С. Порядок проведення визначень:
- Пробу аналізованої води ділимо на дві частини.
- У колбу місткістю 250 см³ поміщаємо першу частину аналізованої води об’ємом 100 см³, 5 см³ буферного розчину.
Буферний розчин: для приготування 500 см³ буферного розчину в мірну колбу місткістю 500 см³ поміщаємо 10 г хлориду амонію, додаємо 100 см³ дистильованої води для його розчинення і 50 см³ 25% -ного водного розчину аміаку, ретельно перемішуємо і доводимо до мітки дистильованою води. Додаємо від 5 до 7 крапель розчину індикатора, розчин трилону і швидко і ретельно перемішуємо. (Результати досліду в табл. 2.3)
Таблица 2.3
Визначення твердості води
Показник |
Норма, ммоль/дм3 |
Результат досліду, ммоль/дм3 |
Водопровідна вода |
7,0 |
6,6 |
Висновок: досліджувана вода має показник твердості 6,6 ммоль/дм3,що відповідає допустимим нормам.
Якість питної води, яка подається споживачам фільтрувальними станціями КП «Компанія «Вода Донбасу», а саме Красноармійська фільтрувальна станція (м. Селидове, Красноармійськ, Добропілля, Димитров, Білицьке, Білозерськ, смт Олександрівка) за листопад 2015 року наведена в табл. 2.4
Таблиця 2.4
Якість питної води, яка подається до смт Олександрівка
№ п/п |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Періодичність контролю |
Нормативи ГосСанПін 2.2.4-171-10, не більше |
Значення |
1. Мікробіологічні показники |
|||||
1.1 |
Число мікроорганізмів в1 см3 |
КОЕ/см3 |
щодня |
100 |
1 |
1.2 |
Число загальних коліформ в 100см3 |
КОЕ/100 см3 |
щодня |
відсутність |
відс. |
1.3 |
Число E.coli в 100 см3 |
КОЕ/100 см3 |
щодня |
відсутність |
відс. |
1.4 |
Число ентерококів в 100 см3 |
КОЕ/100 см3 |
щодня |
відсутність |
відс. |
1.5 |
Число колі-фагів в 1дм3 |
БОЕ/дм3 |
щомісяця |
відсутність |
відс. |
2. Паразитологічні показники |
|||||
2.1 |
Число патогенних кишкових найпростіших у 50 дм3 води |
кл/50 дм3 |
щомісяця |
відсутність |
відс. |
2.2 |
Число кишкових гельмінтів в 50 дм3води |
кл/50 дм3 |
щомісяця |
відсутність |
відс. |
3. Органолептичні показники |
|||||
3.1 |
каламутність |
мг/дм3 |
щодня |
0,58 (2,0*) |
<0.58 |
3.2 |
кольоровість |
град |
щодня |
20 (35*) |
12 |
3.3 |
запах |
балл |
щодня |
2 |
1-2хл |
3.4 |
присмак |
балл |
щодня |
2 |
2хл |
3.5 |
водневий показник |
ед. рН |
щодня |
6,5-8,5 |
7.91 |
3.6 |
твердість загальна |
ммоль/дм3 |
щодня |
7,0 (10,0*) |
6.40 |
3.7 |
сухий залишок |
мг/дм3 |
1 раз на 2 тижні |
1000 (1500*) |
676.3 |
3.8 |
Залізо |
мг/дм3 |
щотижня |
0,2 (1,0*) |
<0.05 |
3.9 |
сульфати |
мг/дм3 |
1 раз на 2 тижні |
250 (500*) |
225.2 |
3.10 |
хлориди |
мг/дм3 |
щотижня |
250 (350*) |
79.5 |
3.11 |
марганець |
мг/дм3 |
щомісяця |
0,05 (0,5*) |
0.001 |
3.12 |
мідь |
мг/дм3 |
щомісяця |
1 |
<0,001 |
3.13 |
цинк |
мг/дм3 |
щомісяця |
1 |
0.034 |
4. Токсикологічні показники |
|||||
А) Неорганічні речовини |
|||||
4.1 |
миш’як |
мг/дм3 |
щомісяця |
0,01 |
<0.01 |
4.2 |
нітрати |
мг/дм3 |
щотижня |
50 |
6.3 |
4.3 |
ртуть |
мг/дм3 |
1 раз на 3 роки |
0,0005 |
0.0002 |
4.4 |
свинець |
мг/дм3 |
щомісяця |
0,01 |
<0.001 |
4.5 |
фтор |
мг/дм3 |
щомісяця |
1,2 |
0.38 |
4.6 |
алюміній |
мг/дм3 |
щодня |
0,5 |
<0.04 |
4.7 |
кадмій |
мг/дм3 |
щоквартально |
0,001 |
<0.0001 |
4.8 |
нікель |
мг/дм3 |
щомісяця |
0,02 |
<0.005 |
4.9 |
селен |
мг/дм3 |
1 раз на 3 роки |
0,01 |
0.0018 |
4.10 |
берилій |
мг/дм3 |
щорічно |
0,0002 |
<0.0001 |
4.11 |
бор |
мг/дм3 |
щорічно |
0,5 |
0.120 |
4.12 |
стронцій |
мг/дм3 |
щорічно |
7 |
0.9 |
4.13 |
молібден |
мг/дм3 |
щомісяця |
0,07 |
<0.025 |
4.14 |
Хром (+6) |
мг/дм3 |
щомісяця |
0,05 |
<0.001 |
Б) Органічні речовини |
|||||
4.15 |
феноли |
мг/дм3 |
щомісяця |
0,001 |
<0.001 |
4.16 |
нафтопродукти |
мг/дм3 |
щомісяця |
0,1 |
<0.04 |
4.17 |
АПАВ |
мг/дм3 |
щомісяця |
0,5 |
<0.01 |
4.18 |
пестициди |
мг/дм3 |
4-10 місяці |
0,01 |
|
В) Інтегральні показники |
|||||
4.19 |
окислюваність перманганатна |
мгО/дм3 |
щодня |
5,0 |
4.3 |
5. Легколетучі органічні сполуки |
|||||
5.1 |
Хлороформ |
мг/дм3 |
2 рази на місяць |
0,06 |
0.019 |
6. Радіологічні показники |
|||||
6.1 |
Загальна об’ємна активність альфа-випромінювання |
Бк/дм3 |
1 раз на 3 роки |
0,1 |
<0.01 |
6.2 |
Загальна об’ємна активність бета-випромінювання |
Бк/дм3 |
1 раз на 3 роки |
1 |
0.232 |
З наведеної таблиці видно, що водопровідна вода, яку постачає КП Компанія «Вода Донбасу» до смт Олександрівка, повністю відповідає вимогам та нормам питної води. Проведені нами досліди співпадають з результатами лабораторії, що говорить про придатність водопровідної води в смт Олександрівка до безпечного вживання.
У результаті проведення дослідницької роботи ми прийшли до висновку, що вода відповідає ДСТУ 18826-73 “Вода питна” і є безпечною для здоров’я людини.
2.2 Дослідження якості води із свердловин в смт Олександрівка
10 червня 2014 відбулися трагічні події. У результаті артилерійського обстрілу на території насосної станції I підйому каналу Сіверський Донець-Донбас були пошкоджені трубопроводи. На водоводах практично щодня продовжували з’являтися нові пошкодження (додаток Е). Так як запаси води в резервних водосховищах вичерпувалися, а поповнити їх так і не вдалося, ситуація з кожним днем ставала все більш критичною. Найбільше страждали жителі населених пунктів, які не мають резервних джерел і залишилися зовсім без води, в тому числі і Олександрівка. У зв’язку з такими обставинами, жителям селища треба було шукати альтернативні джерела води. Головою сільської ради: Борисевич Л.В. та підприємцями-меценатами: Левченко В.А. і Паламарчук Г.Г. були просвердлені свердловини для постачання води мешканцям селища. Але ця вода навіть за смаковими якостями виявилась не смачною. Це спонукало нас на проведення досліджень якості цієї води. Дослідження проводилися в лабораторії Добропільської міськрайонної філії ДУ «Донецький ОЛЦ ДСЕСУ».
Дослід №1. «Визначення смаку та запаху води із свердловин»
Проведення дослідження:
Характер запаху води визначаємо відчуттям сприйняття запаху (земельний, хлорний, нафтопродуктів). У нашому випадку – запаху немає. Присмак води гіркуватий, але за шкалою не перевищує одного балу, тому можна вважати задовільним.
Висновок: органолептичні властивості води визначаються як задовільні, так як інтенсивність запаху и присмаку не перевищує одного балу.
Дослід №2.«Визначення вмісту нітратів у воді зі свердловин»
В досліджуваній воді вміст нітратів складає: в свердловині №1 – 33,2 мг/дм3, в свердловині №2 – 16 мг/дм3.
Висновок: у досліджуваній воді виявлені нітрати в дозволеній кількості. Вода відповідає ДСТУ “Питна вода”, безпечна для вживання.
Дослід №3. «Визначення твердості води»
Визначення показника твердості показало, що твердість води в свердловині №1 складає -19 ммоль/дм3, а в свердловині №2 -32 ммоль/дм3.
Висновок: досліджувана вода має дуже високий показник твердості, який в 2,7 і 4,5 разів перевищує норму (додатки Є1, Є2, Є3, Є4, Є5, Є6, Є7).
2.3 Методи очищення питної води в домашніх умовах
Якщо вода не відповідає ДСТУ “Вода питна”, то проводяться заходи, спрямовані на поліпшення її якості. Під поліпшенням якості води розуміють комплекс заходів, спрямованих на освітлення, знебарвлення та знезараження [7, с. 47]. Освітлення і знебарвлення досягається методами відстоювання і фільтрування води. Знезараження води може здійснюватися хімічними і фізичними методами. В даний час найбільше значення має хлорування, озонування і опромінення води ультрафіолетовими променями. Разом з тим, вода далеко не завжди відповідає ДСТУ “Вода питна”. Ось чому, щоб убезпечити себе від водних захворювань, корисно проводити додаткове очищення води.
Методи очищення питної води в домашніх умовах бувають різні. Найвідомішими і часто використовуваними є: побутові фільтри для очищення води; виморожування; кип’ятіння; відстоювання; очищення активованим вугіллям.
Самий сучасний спосіб очищення питної води – це встановлення побутових фільтрів для очищення води, які усувають неприємний запах та присмак. В даний час водоочисних фільтрів на ринку досить багато. Вибір фільтрів досить різноманітний – фільтри – накопичувачі і проточні фільтри. У магазинах є величезний асортимент всіляких фільтрів різних моделей, забарвлення і обсягів – «Аквафор», «Бар’єр», «Гейзер», «Брита» та інші.
Очищення води методом кип’ятіння. Коли вода кип’ятиться, то в ній знищуються бактерії, хвороботворні мікроорганізми, віруси, а також знищуються такі речовини, як радон, аміак, хлор та інші. Звичайно ж, за допомогою кип’ятіння можна очистити рідину, але також цей спосіб впливає на зміну її структури. Після кип’ятіння структура води стає начебто «мертвою», адже разом із шкідливими речовинами видаляється кисень і корисні речовини.
Після тривалого кип’ятіння патогенна сірка просто знищується, і це дає можливість людям вживати абсолютно безпечну воду. Величезний мінус кип’ятіння в тому, що відбувається випаровування деякої частини рідини, а це сприяє збільшенню концентрації солей в тій рідини, яка залишилася. Солі затримуються на стінках посудини і утворюють вапно і накип. Все це при попаданні в наш організм стає причиною розвитку різних захворювань – цирозу печінки, інфаркту, болі в суглобах, осідання в нирках. При кип’ятінні далеко не всі віруси гинуть, існують такі види, які можуть вижити навіть при дуже високих температурах. Вчені науково підтвердили, що під час кип’ятіння утворюється така речовина, як хлороформ, що є токсином для організму.
Очищення води методом виморожування. Використовується даний спосіб для того, щоб з більшою ефективністю відфільтрувати рідину завдяки її кристалізації. Виморожування дає набагато кращий результат, ніж відстоювання або кип’ятіння. Більшість людей вважає, що для цього потрібно просто заморозити і розморозити рідину. Але це зовсім не так. Суть даного способу в тому, що при замерзанні рідини, кристалізується в самому прохолодному місці основна речовина, тобто, спочатку замерзає лише чиста вода. Для цього повинні бути створені спеціальні умови. Потрібно зробити так, щоб процес заморожування відбувався повільно. Після замерзання потрібно видалити замерзлу рідину, яка знаходиться в центральній частині посудини, тому що її не варто вживати. Щоб зробити це потрібно дістати її і поставити центральну частину під теплу воду, залишаючи до того моменту, поки в середині не утвориться отвір, оскільки в середині буде найбільша концентрація шкідливих речовин. Лід, який залишиться потрібно розморозити і його можна вживати – це буде найбільш чиста вода.
Очищення води методом відстоювання. Головною метою відстоювання води є видалення деякої кількості хлору з водопровідної води. Необхідно взяти велику посудину, налити в неї рідину і залишити на деякий час відстоюватися (дві – три години). При цьому воду перемішувати заборонено, інакше ніякого ефекту просто не буде. Якщо все зробити правильно, то хлор буде видалений приблизно з 1/3 частини від поверхні посудини. Цей спосіб не особливо надійний, так як він може видалити лише частину хлору, тому в будь-якому випадку воду потрібно буде кип’ятити.
Очищення води активованим вугіллям.Також до способів очищення води в домашніх умовах відноситься очищення активованим вугіллям. Дана речовина досить часто використовується в фільтруючих приладах, тому можна вважати, що воно дійсно ефективне.
За допомогою активованого вугілля можна видалити неприємні запахи різних домішок, що знаходяться в рідині, також він адсорбує багато шкідливих речовин. З метою очищення потрібно взяти п’ять таблеток активованого вугілля, і обмотати їх ватою або марлею. Після цього покласти їх на дно ємкості з рідиною. Через п’ять-шість годин воду можна буде вживати.
Пом’якшення води в домашніх умовах. Всі знають такий факт, що вода може бути дуже твердою через утворення в ній солей. Але чим очистити водопровідну воду від них? Можливо, це видається дивним, але пом’якшити воду можна за допомогою солей. З цією метою можна використовувати таблетовану сіль, технічну сіль і звичайну кухонну сіль. Звичайно ж, вона може не так ідеально виконувати свою функцію, як це можуть зробити спеціальні засоби, призначені для пом’якшення. Але, все ж, використовувати вдома такий пом’якшувач можна.
Способи очищення питної води відрізняються своєю ефективністю, швидкістю фільтрації, тощо. Кожній людині може сподобатися той чи інший метод. Їх різноманітність допомагає зупинити свій вибір саме на тому, що потрібно і отримати, хоча б трішки, але чистішу воду.
ВИСНОВКИ
Вода входить до складу всіх організмів біосфери, в тому числі і до складу тіла людини. Від забезпеченості водою залежить життєдіяльність усіх живих організмів. Вода регулює клімат планети, забезпечує господарську та промислову діяльність людей.
Проблема забезпечення належної кількості та якості води є однією з найбільш важливих і має глобальне значення. Необхідно раціонально використовувати чисту воду та відділяти її від тієї яка використовується для господарських потреб.
Донбас відноситься до маловодних районів. Його річки нечисленні і маловодні, найбільш великою річкою є Сіверський Донець, підземні води зосереджені в основному в заплаві цієї ж річки.
У даній роботі обговорюється актуальність проблеми екологічного стану води. У смт Олександрівка є Державне комунальне підприємство Компанія «Вода Донбасу», яке обслуговує 214 населених пунктів Донецької області. Це унікальний комплекс гідротехнічних і водопровідних споруд, що забезпечують безперебійний процес водозабезпечення Донецької області.
Централізована подача води здійснюється на відстань 260 км від річки Сіверський Донець по каналу Сіверський Донець-Донбас і далі по Південно-Донбаському водоводу, при цьому підйом води здійснюється на висоту більше 200 м, що забезпечується насосними станціями 7 підйомів. Щодоби споживачам подається більше 1,1 млн.куб.м питної та 0,3 млн.куб.м. технічної води. Обробка води проводиться на 18 фільтрувальних станціях, загальною продуктивністю близько 2 млн.куб.м на добу. Подача води споживачам здійснюється по магістральних водоводах і мережах, протяжністю більше 10 тис.км.
Красноармійське регіональне райуправління постачає питну воду 17 містам і 7 районам області, в тому числі і до Олександрівського району. Вода надходить в смт Олександрівка вже очищена з резервуара, який знаходиться в с. Новодонецьк на відстані 12800 м. За годину надходить 50 кубів води. Цю воду закачують в смт Олександрівка в резервуар об’ємом 2000 м3. Питна вода, що подається централізованими системами водозабезпечення, повинна відповідати санітарним нормам та гігієнічним вимогам Держстандарту.
Гігієнічну оцінку якості води здійснюють на підставі її органолептичних властивостей, хімічного, бактеріологічного, а також гідробіологічної характеристики. Якість питної води залежить від її складу та властивостей: у вододжерелі; при надходжені у водопровідну мережу; в точках водорозбору.
Практичну частину нашої роботи ми присвятила експерименту. Для дослідження брали водопровідну воду в смт Олександрівка. Результати дослідження органолептичних показників води показали, що вода придатна для пиття, так як, не має запаху, на смак – смачна.
Результати хімічного аналізу води показали, що питна вода має в складі вміст нітратів в дозволеній кількості, досліджувана вода має показник твердості 6,6 ммоль/дм3, що відповідає допустимим нормам. Вода відповідає ДСТУ “Питна вода”, безпечна для вживання.
Таким чином, можна зробити висновок, що водопровідна вода, яку постачає КП Компанія «Вода Донбасу» до смт Олександрівка, повністю відповідає вимогам та нормам питної води. Проведені нами досліди співпадають з результатами лабораторії, що говорить про придатність водопровідної води в смт Олександрівка до безпечного вживання.
У результаті проведення дослідницької роботи ми прийшли до висновку, що вода відповідає ДСТУ 18826-73 “Вода питна” і є безпечною для здоров’я людини.
Для поліпшення якостей води пропонуємо використовувати методи очищення водопровідної води в домашніх умовах. Найефективнішими і часто використовуваними є: побутові фільтри для очищення води; виморожування; кип’ятіння; відстоювання; очищення активованим вугіллям. Кожній людині може сподобатися той чи інший метод. Їх різноманітність допомагає зупинити свій вибір саме на тому, що потрібно і отримати, очищену воду.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Авчінніков А.В Гігіенічечкая оцінка сучасний спосіб знезараження питної води // Гігієна і санітарія. – 2001 .- № 2. – С.11-20.
- Бахир В.М. Дезінфекція питної води: проблеми та рішення // Питна вода. – 2003.- №1 С.13-20
- Білявський Г.О. Основи екології: теорія та практикум. -К .: Лібра, 2002. – 263 с.
- Глазова Н.В., Багирова В.Л., Крашенинников А.С. Оценка методов определения пирогенности в воде для инъекций // Фармация – 2005 – № 4 – С. 9-11.
- Козирін І.П., Хоменко І.М., Мельниченко Т.І.. Доброякісна питна вода – цінний мінерал для життєдіяльності організму // Сімейна медицина. – 2005 – № 3 , С. 94-97.
- Коновалов І.І. Курорт вдома. – К.: Знання України, 2003 – 48 с.
- Малишев С.А Технологія знезараження води // Вода и очисні технології. – 2002. №. – С.47-49.
- Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. – Суми: Університетська книга, 2001. – 159 с.
- Наказ МОЗ №400 від 12.05.2010 Про затвердження Державних санітарних норм та правил “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10)
- Яцик А.В. Водні ресурси в контексті екологічної безпеки та збалансованого розвитку держави / А. В.Яцик // Екологічний вісник. – 2007. – № 6 (46). – С. 21–25.
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
ДОДАТКИ
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
Додаток Г
Додаток Д
Додаток Е
Додаток Є1
Додаток Є2
Додаток Є3
Додаток Є4
Додаток Є5
Додаток Є6
Додаток Є7
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності активного гіперпосилання на e-kolosok.org, а також на сам матеріал!