Наукова робота. Шютте сосни (pinus shyutte) – потенційний патоген хвойних рослин

Роботу виконала:
Лисокінь Вікторія Сергіївна
учениця 10 класу
комунальної організації (установи, закладу)
„Шосткинська загальноосвітня
школа І – ІІІ ступенів № 8
Шосткинської міської ради
Сумської області”

Учитель, науковий керівник:
Міняйло Наталія Іванівна,
учитель екології
комунальної організації (установи, закладу)
„Шосткинська загальноосвітня
школа І – ІІІ ступенів № 8
ШМР Сумської області”,
лауреатка IV Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ–2019” за версією
науково-популярного природничого журналу
„КОЛОСОК” у номінації „Біологія”

ВСТУП

Ліс є найважливішим компонентом біосфери, що виконує ряд життєво необхідних функцій і служить незамінним життєвим середовищем для величезної кількості живих організмів. Лісові екосистеми зберігають річки, джерела від забруднення і висихання, забезпечують атмосферу вологою та великою кількістю кисню, є фільтратами атмосфери, поглинають з неї вуглекислий газ і пом’якшують клімат.

Ліс продукує органічну масу, накопичує сонячну енергію, виробляє кисень. Водночас він залишається джерелом деревини і забезпечує цінною сировиною різні галузі народного господарства. Тому правильне використання і охорона лісу з кожним роком набуває все більшого значення.

Як і всі представники хвойних дерев, сосна звичайна схильна до різного роду хвороб. Захворіти дерево може в результаті заселення на ньому шкідників, порушення умов зростання. Також часто зустрічаються інфекційні хвороби сосни звичайної.

У зв’язку з цим вивчення санітарного стану лісу, визначення паталогій лісонасіннєвого комплексу сосни звичайної є необхідним для встановлення основних закономірностей функціонування лісових біогеоценозів.

Дані дослідження проводились в 2017 – 2018 рр. Під час обстежень реєстрували наявність гриба Lophodermium seditiosum у деревах на досліджуваних ділянках. Категорії санітарного стану дерев визначали згідно з «Санітарними правилами в лісах України».

Тема роботи: Шютте сосни (Pinus shyutte) – найпоширеніше захворювання хвойних рослин.

Мета дослідження: визначення поширення хвороби шютте звичайне (дитяче) на території Державного підприємства «Шосткинське лісове господарство».

Об’єкти дослідження: сосна звичайна (Pinus sylvestris L.).

Предмет дослідження: екосистеми лісу (дослідницькі ділянки № ⁴⁴/₂, № ⁴⁴/₃,

№ ⁴⁴/₄.

Під час роботи необхідно виконати такі завдання:

1. Описати фізико – географічні особливості досліджуваної території з аналізом біоценозів;
2. Описати риси хвороби сосни звичайної – шютте звичайне (Pinus shyutte);
3. Визначити едатопи досліджуваної ділянки;
4. Розподілити дерева за категоріями санітарного стану та сформувати їх таксономічні показники;
5. Визначити види грибів у насінні сосни звичайної досліджувальних ділянок;
6. З’ясувати відсотковий склад окремих видів грибів, їх коефіцієнт заселення та показник подібності видового складу мікроміцетів досліджуваних ділянок.

Актуальність теми. В останнє десятиріччя все частіше виникають спалахи масового зараження хвойних рослин грибом Lophodermium seditiosum. Велика кількість дерев заражена ними. За сприятливих умов хвороба швидко розвивається.

Всі існуючі хвороби сосни поділяються на інфекційні та неінфекційні.

Неінфекційні захворювання викликаються умовами, неблагополучними для вирощування даної культури: надмірно високий чи низький рівень повітря і ґрунту, недолік в освітленні і ґрунтовому харчуванні.

Інфекційні хвороби викликаються грибками, бактеріями, мікроплазмою, вірусами, мікроскопічними хробаками й паразитами. До найнебезпечніших відносяться грибкові захворювання [3, 247].

Грибкова хвороба, для якої характерно осіння поява на молодій хвої жовтих плям, що збільшуються в розмірі та зазвичай неправильної форми, має назву шютте звичайне.

Навесні хворі хвоїнки набувають жовтого відтінку. Після цього голки червоніють і засихають. Грибок утворюється на звороті хвоїнок, покриваючи їх паралельними рядами. Влітку утворюються чорні подушечки, в яких містяться спори, розпилюючи грибок за вітром. Таким чином, відбувається зараження сусідніх дерев.

В цілях профілактики рекомендується проводити обприскування молодих саджанців і дерев бордоською сумішшю або замінником «Абига – пік». В умовах масового поширення хвороби дерева обробляють влітку та восени [9, 414].

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ДП «ШОСТКИНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

1.1. ДП «Шосткинське лісове господарство»

Протягом багатьох років Шосткинський лісгосп демонструє стабільну, високопродуктивну діяльність і є бюджетоутворюючим підприємством Шосткинщини.

Одним з основних пріоритетів роботи підприємства є лісовідновлення. За словами директора лісгоспу, план з посадки лісових культур щорічно перевиконується. Не став винятком і нинішній рік. За вісім місяців вже висаджено 123 га лісу, при плановому показнику 80 га.

Площа посівів основних лісоутворюючих порід становить понад 1 га, декоративних – 1 га. Всього в нинішньому році заплановано виростити близько 1,6 млн. сіянців.

У нинішньому році заходи щодо догляду за лісом проведені на 510 га. Також важливу роль у створенні повноцінного лісу грають рубки формування та оздоровлення: освітлення, прочищення, проріджування.

При плані в 1047 га такі рубки вже проведені на площі в 1009 га. Регулярно проводяться санітарні рубки, щоб прибрати хворі, загиблі дерева, захистивши таким чином здоровий ліс від загибелі. У лісовідновлювальних роботах традиційно беруть участь не тільки всі підрозділи лісгоспу, а й населення, а також школярі, що сприяє підвищенню рівня екологічної культури [2, 22 – 27].

 Більше десяти років Шосткинський лісгосп є учасником Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», популяризуючи серед підростаючого покоління природоохоронну діяльність. На сторожі лісу – сучасні системи відеоспостереження.

1.2. Кліматичні умови та типи ґрунтів дослідницької території

Дослідження чисельності грибів, які викликають шютте сосен ДП «Шосткинське лісове господарство» ми проводили на території трьох дослідницьких ділянок, що об’єднує невеликі частини одного кварталу (див. рис.1.1).

Рис. 1.1. План досліджуваної ділянки ДП «Шосткинське лісове господарство»

Територія дослідження в північній частині лісництва – це територія соснових насаджень. Ми обрали три ділянки соснового лісу з практично однаковими умовами зростання. Розташовані ділянки в одному кварталі №44 ²/_12,5; №44 ³/_6,5; №44 ⁴/₂ ( Додаток А ).

Рельєф даної території рівнинний. Ґрунти – дерново – середньо – і сильнопідзолисті супіщані на флювіогляціальних пісках і супісках. Вік лісу на території дослідження становить (за даними відповідної документації лісництва і плану лісонасаджень) 40 – 70 років. Підлісок і трав’янистий покрив соснових насаджень розвинений і представлений заростями ліщини звичайної, малини звичайної, крушини ламкої, осоковими травами, копитняком, квасеницею, чорницею, папоротями й мохами.

Місто Шостка розташоване в північно – східній частині України. У цілому клімат міста є помірно континентальним з прохолодною зимою та теплим літом.

Щороку в Шостці утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому.

Ґрунт є важливим елементом біосфери, бо саме він та організми, що його населяють, є носіями життя на Землі. Якість ґрунтів, як відомо, визначається їх родючістю. Територія Шосткинського району Сумської області на мапі України розташована в північно – східній частині. Ця територія відповідно до фізико – географічно районування входить до складу мішано – лісової хвойно – широколистяної вологої, помірно – теплої зони, Поліської провінції Новгород – Сіверського Полісся.

Тому на Шосткинщині превалюють дерново – середньо – і сильнопідзолисті супіщані на флювіогляціальних пісках і супісках ґрунти. У заплавах річок Бичихи, Івотки, Шостки та Есмані розповсюджені торфовища низові й торф’яноболотні ґрунти на оглеєних піщаних суглинках. По всій протяжності р. Івотка в межах Шосткинського району сформувались лучні та лучно – болотні ґрунти на алювіальних відкладах.

1.3. Особливості лісового біоценозу ДП «Шосткинське лісове господарство»

Досліджувана територія знаходиться в межах Сумської області та включає в себе лісові біоценози Шосткинського району, до яких переважно належать сосново – березово – дубові ліси.

Найпоширеніший тип лісу – мішаний. Основною лісоутворюючою породою на підвищеннях є сосна. У низинних місцях, де кращі умови зволоження чи наявне тверде підґрунтя, до сосни домішується береза, дуб і поодинокі екземпляри горобини. У місцях з надмірним зволоженням із болотним типом ґрунтів поселяється вільха, осика. Нижній ярус займають кущі та чагарники, серед яких поширені в межах району такі види: верба біла, гостролиста, козяча, горобина звичайна, калина звичайна, черемха звичайна, бузина чорна, шипшина, глід. Багаті ліси Шосткинщини і на гриби: білі, сироїжки, маслята, підберезовики, підосичники, лисички, грузді, зморшки.

Деревостан у сосново – березово – дубових лісах утворює береза бородавчаста за участю сосни звичайної та дуба черешчатого. Сосна звичайна панує у першому ярусі, а береза бородавчаста та дуб черешчатий – у другому. У таких лісах підлісок розвинений слабо. Трапляється вільха, граб, липа, клен гостролистий, верба ламка. Росте ліщина, бузина червона й чорна, крушина ламка, терен, вовчі ягоди. У трав’яному ярусі переважають види, характерні для поліських хвойних лісів: брусниця, чорниця, папороть щитник чоловічий, калган, гравілат, купина багатаквіткова. Моховий покрив розвинений. Травостій в такому лісі дуже густий, з переважанням папороті. Там, де вона розступається, зростають типові для мішаних лісів конвалія, дзвоники персиколисті, копитняк, медунка, фіалка триколірна, зірочник ланцетовидний [10, 432].

1.4. Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) – основна породоутворююча рослина території ДП «Шосткинське лісове господарство»

Сосна звичайна Pinus sylvestris L. – високе 25–50 м дерево родини соснових (Pinaceae), що займає майже третину лісів України в основному на Поліссі (див. рис. 1.3).Дерево з конусоподібною або пірамідальною кроною та моноподіальним, кільчастим розташуванням (так звані «мутовки»). Оскільки це світлолюбне дерево, нижні його гілки відмирають, очищуючи стовбур. У сприятливих умовах висота сосни досягає 40 м, а діаметр – 1-1,5 м. Дерева, що виросли в густому лісі, мають стрункі, майже циліндричні стовбури й невеличку високопідняту крону з тонкими гілками. Кора червонувато-бура, лускувата. Молоді пагони зеленуваті, пізніше – жовтувато – сірі.

Домен Еукаріоти (Eukaryota) Царство Зелені рослини (Viridiplantae) Відділ Голонасінні (Streptophyta) – Судинні (Tracheophyta) Надклас Насінні (Spermatophyta) Клас Хвойні (Pinopsida) Порядок Соснові (Pinales) Родина Соснові (Pinactae) Рід Сосна (Pinus) Вид Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.)

Рис. 1.3. Біологічна класифікація сосни звичайної (Pinus sylvestris L.).

На бідних і сухих ґрунтах дерево утворює величезну поверхневу кореневу систему, глибиною до 30 – 40 м і радіусом до 15 – 20 м, та живиться за рахунок роси й конденсованої вологи. На багатих і пухких ґрунтах стрижневий корінь сосни проникає на глибину понад 60-ти метрів. Коріння сосни оповите чохлами з грибкових ниток, що утворюють мікоризу.

Укорочені пагони несуть дві хвоїнки 4,5 – 7 см завдовжки, зверху випуклі темно – зелені, знизу – жолобчасті, загострені, часто скручені, що тримаються 3 – 5 років. Хвоїнки загострені, трохи сплюснуті. Живе хвоя 3 роки. Восени, частіше у вересні, частина хвої опадає. Перед цим хвоїнки стають жовтого кольору, від чого крона виглядає строкатою.

Сосна звичайна є основною лісоутворюючою породою в Українському Поліссі. Створює чисті й мішані ліси. Світлолюбна, морозостійка рослина. Як фітонцидна рослина вона має санітарно – гігієнічне значення: під впливом парів скипидару повітря в соснових насадженнях іонізується, а деякі хвороботворні бактерії (стафілококи) гинуть [2, 22 – 27].

1.5. Шютте (Pinus shyutte) – група найпоширеніших захворювань хвойних дерев

Шютте – група небезпечних захворювань хвойних дерев, викликається грибом. Назва походить з латинської schutten – обсипатися. Особливо небезпечно для молодих незміцнілих дерев (становить найбільшу загрозу розплідникам, лісовому самосіву та підросту). Поразка в перші 3 роки життя майже завжди призводить до загибелі дерева (Додаток Б).

Хвороба має кілька різновидів, які викликають різні збудники.

• Звичайне (дитяче) шютте сосни. Викликається грибом Lophodermium seditiosum. Гриб Lophodermium pinastri є вторинним патогеном. Найчастіше захворювання вражає сосни звичайну та кедрову сибірську. Уражаються сіянці в розплідниках, саджанці та підріст сосни в основному до восьмирічного віку. Летальність для дерев молодше двох років близька до 100 %.
• Сніжне шютте сосни. Збудник – гриб Phacidium infestans, виникає при великій висоті снігового покриву і розвивається під снігом, навіть при негативній температурі. Уражена хвоя під снігом має блідо-оливкове або «мармурове» забарвлення. Розвитку хвороби сприяє затяжна весна, тепла малосніжна зима, мрячать дощі. Може вражати також ялина й рідше інші пологи хвойних.
• Сіре шютте сосни. Збудник – гриб Hupodermella sulcigena. Вражає рослини переважно 3 – 10-річного віку.
• Буре шютте. Викликається пліснявим грибом Hеrpotrichia nigra. Поширене здебільшого в гірських районах, але зустрічається і в розплідниках. Може розвиватися під снігом.

Зараження відбувається через хвою (в тому числі опалу) і проявляється у вигляді, перш за все, надмірного потемніння (зміни кольору) хвої та її швидкого опадання [4, 705].

РОЗДІЛ 2. ЛІСОВІ ПАТОЛОГІЇ В ЛІСОНАСІННЄВОМУ КОМПЛЕКСІ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ (Pinus sylvestris L.)

2.1. Обстеження типу лісорослинних умов (ТЛРУ)

Тип лісорослинних умов (скорочено ТЛРУ) – це сукупність однорідних лісорослинних умов на покритих і непокритих лісом ділянках. Тип лісу об’єднує лісові й оголені від лісу ділянки, подібні за ґрунтово – гідрологічними та кліматичними умовами. Отже, тип лісу – це ділянка лісу або їх сукупність, що характеризуються єдиним ТЛРУ, однаковим складом деревних порід, кількістю ярусів, аналогічною фауною та потребують однакових лісогосподарських заходів при рівних економічних умовах.

2.2. Визначення санітарного стану дерев

Проводили дослідження на ділянці № 44 підквартали № 2, 3, 4. Визначали площу та тип рослинних умов (ТЛРУ). ТЛРУ є важливим показником, що характеризує однорідні лісорослинні умови на вкритих і невкритих лісовою рослинністю лісових ділянках [9, 414].

Для їхньої класифікації використовується едафічна сітка Алексєєва – Погребняка, побудована на основі вологості та багатства ґрунту (Додаток В). Типи лісорослинних умов позначаються великими латинськими літерами, які вказують на групи едатопів. (Додаток Г). Результати обстеження наведені в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1.

Визначення едатопів досліджуваної ділянки

Переважно більшість рослин досліджуваної ділянки виявились свіжими суборами (44 ²/_12,5), сухими (44 ³/_6,5) і свіжими сугрудами (44 ⁴/₂). Субори – відносно бідні за родючістю ґрунти. На піщаних ґрунтах рівень залягання ґрунтових вод 2 – 4 м, а на суглинистих – більше 4-х метрів. Сугруди – відносно багаті ґрунти: супіски, із прошарками суглинків. Рівень залягання ґрунтових вод більше 4-х метрів. Зустрічаються ділянки з відносно багатими ґрунтами та піщані, у яких рівень залягання ґрунтових вод 2 – 4 м.

Також досліджували ділянку за категоріями санітарного стану дерев даного кварталу[1, 472]. При обстеженні отримали такі результати, які занесли до таблиці 2.1.2.

Таблиця 2.1.2.

Розподіл дерев за категоріями санітарного стану

2.3. Вимірювання висоти дерев

Визначали висоту дерева за допомогою дзеркала (Додаток Ґ). На деякій відстані від вимірюваного дерева, на рівній землі клали горизонтально дзеркальце і відходили від нього, спостерігаючи у дзеркальці верхівку дерева. Тоді дерево у стільки разів вище зросту спостерігача, скільки раз відстань від дзеркала до дерева більше відстані від дзеркала до спостерігача. Результати занесені до таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Визначення таксономічних показників

2.4. Видовий склад мікобіоти насіння сосни звичайної (Pinus sylvestris L.)

Під час дослідження використовували агаризоване живильне середовище, оптимальне для росту й розвитку мікроорганізмів – середовище Чапеката (КГА) картопляно – глюкозний агар. Для виявлення мікофлори насіння сосни звичайної спочатку дезінфікували насіння 0,5 %-м розчином перманганату калію (КMnO₄) упродовж 20 хв, потім відмивали дистильованою водою, після чого в стерильних умовах висівали досліджуваний матеріал на агаризоване поживне середовище. Посіви інкубували в трьох разовій повторності за температури 26 – 28°С упродовж 5 діб. Підрахунок колоній починали на 3-тю добу після висіву досліджуваного зразка та проводили 2 – 3 обліки з інтервалом в 1 – 2 доби. Ідентифікацію вилучених видів мікроміцетів проведено за морфологічними мікроструктурами грибів (спорами, конідіями та ін.), користувалися за допомогою цифрового мікроскопа[3]. Для визначення таксономічної приналежності мікроміцетів використовували визначники різних авторів (Додаток Д)[5, 694].

Для оцінювання ролі типовості окремих видів та визначення їх домінування у мікобіоті насіння сосни звичайної визначили відсотковий склад окремих видів грибів за формулою Т. Г. Мірчинка [7, 694-702; 8, 205с]:

, де

А – відсотковий склад видів; В – кількість зразків, в яких виявлено цей вид; С – загальна кількість виділених видів

За проведеними розрахунками отримані такі результати (Додаток Е):

Визначили коефіцієнт заселення (КЗ), що вказує на відсоток зразків рослин, в яких виявлено цей вид гриба, за формулою [7, 694-702]:

, де

m – кількість зразків рослин, в яких виявлено цей вид гриба; n – загальна кількість досліджених проб.

Підраховано коефіцієнт заселення (Додаток Е):

Для визначення показника подібності видового складу мікроміцетів, вилучених з насіння різних досліджуваних ділянок, застосували коефіцієнт спільності Жаккара [6, 255]:

, де

а – кількість видів, характерних для асоціації першої біоти (насіння ділянки 44/2);

b – кількість видів, характерних для асоціації другої біоти (насіння ділянки 44/3);

c – кількість видів, характерних для асоціації третьої біоти ( насіння ділянки 44/4).

У ході роботи ми вивчали видовий склад насіння сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) досліджуваних ділянок (Додатки Є, Ж, З), встановили відсотковий склад та коефіцієнт спільності видів мікобіоти насіння. Виявили, що у мікобіоті домінують представники видів Myceliasterilia (7,9 – 8,8%), Trichoderma (10,3 – 14,3%), Alternaria (10,7 – 12,5%) – потенційні патогени рослин та антагоністи шкідливих мікроорганізмів. До типових компонентів мікобіоти також належать представники родів Penicillium (10 – 16,7%) та Aspergillus (9,7 – 18,8%), що є потенційними продуцентами мікотоксинів, продукування яких є небезпечними для росту та розвитку рослин. Визначили, що насіння ділянки № ⁴⁴/₄ відрізняється видовим складом мікроміцетів від ділянки № ⁴⁴/₂ на 12,5%, насіння ділянок № ⁴⁴/₄ та № ⁴⁴/₃ має незначні відмінності за компонентами мікобіоти (показник подібності становить 77,9%) (Додатки И, І).

ВИСНОВОК

Отже, з хвороб сосни найбільш розповсюджене небезпечне захворювання типу шютте, яке характерне тим, що передчасне пожовтіння і опадання хвої сильно відображається на прирості, загальній стійкості дерев, та їх декоративних якостях.

Захворювання зустрічаються в двох стадіях: сумчаста стадія – Lophodermium pinastri та конідіальна – Leptostroma pinastri.

Перші симптоми враження рослини цим грибком можна спостерігати восени. На хвої утворюються дрібні жовтуваті плями, спостерігається пожовтіння кінцівок хвої. В березні – квітні наступного року після першого потепління хвоя стає червоно – бурою, на місцях проникнення спор утворюються пікніди у вигляді маленьких чорних цяток. Характерною ознакою хвороби є також утворення на хвої чорних поперечних ліній. В квітні-травні хвоя, як правило, опадає. Упродовж літа на хвоїнках, що осипались, утворюються апотеції (чорні овальні подушечки довжиною 0,5 – 2,0 мм і шириною 0,3 – 1,0 мм), що при дозріванні розкриваються поздовжньою щілиною. В цих утвореннях знаходиться велика кількість безкольорових булавоподібних сумок (130 – 150 х 0,2 мкм). Дозрівання апотеції відбувається в кінці червня й продовжується до серпня. В цей період і відбувається зараження хвої.

Інтенсивність враження рослин більшою мірою залежить від погодних умов. Сприятливі для грибка вологе літо чи постійне зволоження (що протипоказано) газонів, на яких, як правило, і висаджують хвойні, а також тепла осінь і зима. Саме цим пояснюється те, що на присадибних ділянках часто спостерігаються епіфітотії шютте. Виникненню хвороб сприяють тяжкі водонепроникні грунти, висока вологість, а також всі фактори, що знижують тургор рослин.

Враження грибком знижує в 2 – 3 рази приріст і декоративні якості рослин, а також їх стійкість до інших хвороб і шкідників.

Попередження і боротьба, особливий захист у хвойних від цього захворювання заключається в тому, що використовувати фунгіциди варто до того, як виявили симптоми ураження рослини. Зараження дерев відбувається в середині літа під час дозрівання плодових тіл і визволення спор із сумок. Тому в цей період і варто з профілактичною метою використовувати Фітоспорин – М (80 – 100 г на 10 л води), або Фундазол (20 – 30 г на 10 л води) [2, 22-27].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гусев В.И. Определитель повреждений лесных, декоративных и плодовых деревьев и кустарников. –М.: Лесн. пром-сть, 1984. – 472 с.
2. Данькевич С.М., Криницький Г.Т. Стан і шляхи збереження генофонду насадження сосни звичайної – основа лісонасіннєвої бази держлісгоспу // Наук. вісник УкрДЛТУ: Лісівницькі дослідження в Україні. – Київ: УкрДЛТУ. – 2003, вип. 13.3. – С. 22 –
3. Журавлев И.И., Селиванова Т.Н., Черемисинов Н.А. Определитель грибных болезней деревьев и кустарников: Справочник. –М.: Лесн. пром-сть., 1979. 247 с.
4. Atlas szkodliwych owadów leśnych/ A. Kolk, J.R. Starzyk, S. Kinelski, R. Dzwonkowski. – Warszawa: Multico O.W., 1996. – 705 s.
5. Жданова Н.Н. Микобиота и биологическая активность грибов, развивающихся в условиях высокой радиационной нагрузки / Н.Н. Жданова, А.И. Василевская, В.А. Захарченко и др. // Бюллетень Ін – ту с/г мікробіології. – Чернігів. – 2000. – № 6. –С. 31 –
6. Звягинцев Д.Г. Почва и микроорганизмы / Д.Г. Звягинцев. –М. : Изд- во Моск. Ун – та, 1987. – 255с.
7. Мирчинк Т.Г. Токсины почвенных и фитопатогенных грибов / Т.Г. Мирчинк // Сельскохозяйственная биология: сб. науч. тр. – 1970. – Т. 5, № 5. –С. 694 –
8. Мирчинк Т. Г. Почвенная микология / Т. Г. Мирчинк. – М.: Изд – во МГУ, 1988. – 205с.
9. Защита леса от вредителей и болезней: Справочник. – М.: Агропромиздат. 1988. – 414 с.
10. Дебринюк Ю.М., Калінін М.І., Гузь М.М., Шаблій І.В. Лісове насінництво. – Львів: Світ, 1998. – 432 с.

Додаток А

Карта-схема досліджуваної ділянки №44

Розподіл дерев за категоріями санітарного стану

Визначення едатопів досліджуваної ділянки

Додаток Б

Дослідження дерев на ділянці 44

Додаток В

Едафічна сітка Алексєєва – Погребняка

Додаток Г

Групи едатопів

Додаток Ґ

Вимірювання висоти дерева за допомогою дзеркала

Вимірюється за формулою:

,

де h – висота людини; S1 – відстань від дерева до дзеркала; S2 – відстань від дзеркала до дерева; Н – висота дерева

Умовні позначення основних елементів лісу та їх вікових груп

Додаток Е

Відсотковий склад та коефіцієнт заселення грибів

Коефіцієнт заселення грибів

Визначення відсоткового складу грибів на дослідницьких ділянках

Додаток Є

Насіння з дослідницьких ділянок

Додаток Ж

Насіння з дослідницьких ділянок у агаризованому живильному середовищі

Насіння з ділянки № 44/2

Насіння з ділянки № 44/3

Насіння з ділянки № 44/4

Додаток З

Різновиди грибів та їх конідії

Mortierella alpine

Absidia glauca

Mucor globosus

Rhizopus nigricans

Chaetomium globosum

A. niger

Alternaria alternata

C. herbarum

F. sporotrichioides

Mycelia sterilia

Lophodermium seditiosum

Додаток И

Проростання мікобіоти насіння сосни звичайної

Результати на ділянці № 44/2

Результати на ділянці № 44/3

Результати на ділянці № 44/4

Додаток І

Дослідження отриманих результатів

Звичайне (дитяче) шютте сосни(викликається грибом Lophodermium seditiosum)

Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності активного гіперпосилання на e-kolosok.org, а також на сам матеріал!