Наукова робота. Сільський зелений туризм як перспективний напрям розвитку села Казавчин

Роботу виконав:
Гончарук Ярослав Анатолійович,
учень 9 класу
Казавчинської філії комунального
закладу «Хащуватський ліцей»
Гайворонської районної ради
Кіровоградської області

Педагогічний керівник:
Кузнєцова Наталія Василівна,
вчитель географії
Казавчинської філії комунального
закладу «Хащуватський ліцей»
Гайворонської районної ради
Кіровоградської області,
лауреатка IV Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ–2019” за версією
науково-популярного природничого журналу
„КОЛОСОК” у номінації „Географія”

ВСТУП

Сучасна стратегія соціально-економічного розвитку України дає стимул до пожвавлення всіх сфер життєдіяльності. Перехід регіонів на самоврядність і самозабезпечення стимулює пошук шляхів підвищення ефективності економічного розвитку на місцевих ресурсах. На перший план висуваються соціально орієнтовані програми, сприяючі просуванню нових стратегічних завдань, перспективних інноваційних галузей, зокрема, туризму. [4]. Туризм – серйозний соціально-економічний та географічний процес, тому його організація вимагає ретельного наукового обґрунтування. Економічні дослідження суті туризму відрізняються комплексністю, системністю і точністю. Вивчення і підвищення ефективності використання туристично – рекреаційного потенціалу території для багатьох регіонів може стати важливим кроком на шляху оптимізації регіональної структури природокористування. Туризм може скласти гідну альтернативу іншим галузям господарства [2].

Метою даного дослідження є: з’ясувати суть поняття сільський зелений туризм; виявити переваги та недоліки сільського зеленого туризму; дослідити природні, історико – культурні та соціально-економічні передумови розвитку сільського зеленого туризму в селі Казавчин.

В умовах сучасного розвитку суспільства можна стверджувати, що сільський зелений туризм може відіграти важливу роль в підвищенні рівня життя сільської місцевості, а також підвищенні рівня економіки країни в цілому. В 2018 році був розроблений Робочою групою для обговорення проект «Стратегія соціально- економічного розвитку Казавчинської сільської ради на період 2018 – 2023 роки.» До цієї розробки спонукало: бажання місцевого населення жити в комфортних умовах та мати конкурентноспроможну заробітну платню, розвинуту соціальну інфраструктуру. При розробці стратегії взято до уваги унікальні ресурсні можливості для розвитку туризму та рекреації на території сільської ради. Розроблено пішохідний, велосипедний чи кінний маршрут для туристів. Для ознайомлення із мальовничим краєм в мережі Інтернет створено групу «Туристичне село Казавчин». Тому ця тема є досить актуальною на сьогоднішній день.

Завдання: з’ясувати суть поняття сільський зелений туризм; переваги та недоліки сільського зеленого туризму; дослідити природні, історико – культурні та соціально- економічні передумови розвитку сільського зеленого туризму в селі Казавчин; проаналізувати рекреаційний потенціал; розробити туристичний маршрут.

Об’єктом дослідження є: територія сільської ради села Казавчин.

Предметом дослідження є: природні, історико – культурні умови та соціально- економічні передумови розвитку сільського зеленого туризму в селі Казавчин .

Методи використані під час дослідження: спостереження, статистичний, описовий, порівняння .

Дослідження проводилися протягом 2018 року.

РОЗДІЛ І. РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

1.1. Основні поняття та концепції сільського зеленого туризму

На сьогоднішній день все більшою популярністю, користується такий різновид відпочинку, як зелений туризм. Зелений туризм (інші його назви – сільський, аграрний, екологічний туризм) за визначенням – відпочинок у сільській місцевості. Окремі аспекти сільського зеленого туризму висвітлені у працях відомих учених у галузях права, історії, туризмознавства, соціології, економіки й географії, зокрема: Ю. Алексєєва, В. Євдокименко, А. Корлоль, М. Лендєла, В. Мікловди, М. Пітюлича та інших дослідників. [2]. Сільський зелений туризм – це специфічна форма відпочинку в приватних господарствах сільської місцевості з використанням майна та трудових ресурсів особистого селянського, підсобного або фермерського господарства, природно-рекреаційних особливостей місцевості та культурної, історичної та етнографічної спадщини регіону. Основне, що приваблює у сільському зеленому туризмі – це комплекс чинників, що сприятливо впливають на людину: оздоровчий, естетичний, пізнавальний. Відпочинок у сільській місцевості – це не курорт із великою кількістю туристів. [17]. Сьогодні, туристична галузь в Україні є лише п’ятою за значенням складовою поповнення бюджету і її питома вага має значно зрости з огляду на такі об’єктивні передумови, як вигідне геополітичне розташування України в центрі Європи, наявність значного туристично-рекреаційного потенціалу, сприятливий клімат, багаті флора і фауна, чисельні культурно-історичні пам’ятки світового рівня. [11]. Тенденції останніх років свідчать, що західні країни бачать перспективу українського сільського відпочинку і туризму на міжнародному туристичному ринку. В цілому, у всьому світі спостерігається спрямованість на розвиток природно-орієнтованого туризму, що спричинено двома факторами: глобалізацією та екологізацією. Нині попитом користуються альтернативні види туризму, а саме: екологічний, активний, природний, спортивний та інші [4].

Хтось скаже, а навіщо їхати в село, якщо можна відпочити на дачі? Дійсно, з цим можна погодитися, якщо, по-перше, ця сама дача у вас взагалі є, по-друге, вона розташована в екологічно чистій місцевості, та, по-третє, якщо відпочинок на дачі буде таким же повноцінним і цікавим, як у селі. Зелений туризм відкриває нові можливості. Городяни їдуть у села чи хутори пожити зовсім іншим життям. Це повернення до першоджерел. Краса сільських пейзажів, близькість річок, озер, лісів, гір, відсутність стресів та метушні, здорове харчування добре впливають на людину, зміцнюють її і духовно, і фізично. Це одна з переваг зеленого туризму. Крім того, зелений туризм включає також пізнавальний елемент. Туристи знайомляться з сільськими традиціями та культурою, народними промислами та ремеслами. Зелений туризм – це не тільки споглядання, але й активна участь у житті села. Туристи ведуть сільський спосіб життя. Вони живуть в затишних садибах, збирають гриби та ягоди, ходять на полювання та риболовлю, допомагають у полі, при бажанні можуть навчитися їздити верхи на коні, виготовляти горщики з глини, плести вироби з лози та навіть доїти корову (погодьтеся, для багатьох городян це справжній подвиг – вони до корови підійти бояться, не те, щоб її подоїти) тощо. Також туристи беруть участь у народних обрядах та гуляннях. [1].

Зелений сільський туризм дає можливість мешканцям великого міста відпочити на природі від міської метушні, забути про стрес, відвідати місцеві визначні пам’ятки, ознайомитися з побутом сільських жителів та народними традиціями, які вони змогли зберегти і донести до наших днів, а при бажанні і взяти участь у цікавих роботах на свіжому повітрі. Сільський і екотуризм – ті напрямки, в яких можуть і повинні розвиватися українські села. Особливо ті, туристичний потенціал яких закладено географічно, історично чи культурно. Українських сіл, яким до снаги зацікавити туриста з найвибагливішими смаками, насправді дуже багато, окрім того, що туризм робить країну відомою в усьому світі, туристична галузь – це справжній драйвер розвитку економіки. Проте перешкод на шляху розвитку сільського туризму в Україні чимало – відсутність належної інфраструктури, брак інвестицій, велика частка туристичного «чорного ринку». Необхідна також фінансова підтримка з боку держави. Наприклад, у бюджеті на 2017 рік на розвиток туризму заклали 30 мільйонів гривень, чого явно недостатньо. Але вже у травні цього року Верховна Рада України у першому читанні проголосувала за законопроект № 2232 а від 02.07.2015 «Про внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство», який націлений на розвиток сільського зеленого туризму. [14].Розвиток сільського агарного туризму в Україні підтримують також спеціальні Європейські програми TACIS, Міжнародний фонд «Відродження», фонд «Євразія», Європейська федерація сільського туризму «Єврожітс», ПРІК ПРООН та інші. Проте, повна відсутність державного фінансування та обмеженість фінансових ресурсів зарубіжних партнерів значно стримують ефективний розвиток сільського аграрного туризму в Україні та запобігають соціально-економічному відродженню сільських територій за рахунок новітніх напрямків розвитку [6].

На даний час становлення сільського туризму в Україні відбувається під дією різних факторів, серед яких є ті, що сприяють, і ті, що обмежують і гальмують його розвиток. До позитивних факторів, перш за все, відносять наявність в Україні сільської місцевості з унікальними природними, історико-етнографічними та рекреаційними ресурсами. Водночас низький рівень рекламного забезпечення у цій сфері є суттєвою перешкодою для проінформованості потенційних вітчизняних та іноземних споживачів послуг сільського туризму. До негативних факторів належить нерозвинена сільська інфраструктура та комунікації, що певним чином нівелюється низькими цінами за відпочинок [3].

Сільський зелений туризм – корисний як для відпочиваючих, так і для господарів – селян, сільських громад, регіонів і держави в цілому. Його розвиток сприятиме збереженню селянства як носія української ідентичності, культури і духовності, це додаткові можливості для популяризації української культури [7].

1.2 Форми організації відпочинку на селі. Види сільського туризму.

Формується розуміння сільського зеленого туризму як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, матеріального і культурного потенціалу регіону. Сільський зелений туризм у більшості країн розглядається як невід’ємна складова частина комплексного соціально-економічного розвитку села та як один із засобів вирішення багатьох сільських проблем. Враховуючи те, що в умовах загальноекономічної кризи економічні і соціальні проблеми села надзвичайно загострилися, широке розповсюдження і розвиток сільського зеленого туризму є особливо бажаними. Всі види туризму функціонують в рамках галузевої ієрархічної взаємодії. [8]. В порядку спадної градації у системі туризму України існує такий один з видів туризму як екотуризм. У системі екотуризму України є один з таких різновидів туризму як зелений туризм. У зеленому туризмі розрізняють такі види туризму як сільський туризм і агротуризм, які мають відмінності за способом відпочинку хоч і схожі між собою за формою користування екосистемними ресурсами. Якщо екосистемний потенціал агрокомплексу використовується для здійснення туристичної діяльності, що асоціюється з роботою (годування та догляд за тваринами, збір урожаю чи участь у виробництві сільськогосподарської продукції, – то вид туризму варто відносити до поняття «агротуризм». [9].Якщо в межах відповідно облаштованої інфраструктури здійснюється діяльність асоційована із тимчасовим недовготривалим відпочинком (риболовля, збирання грибів і т. д.) це — «сільський туризм». В. Косенко виділяє такі види сільського зеленого туризму: короткотерміновий, у період вихідних днів. Найчастіше він має сезонний характер: рибальство, збиран­ня грибів, полювання, лижі, сани, а також маршрутний — заповідними місцями регіону (різні види пересування); відпочинковий (на період відпусток). Його термін може змінюватися в межах 20—40 днів; сезонний відпочинок. Він може бути сімейним, колективним чи окремих осіб (художники, краєзнавці, археологи);відпочинок іноземців, зокрема діаспори — на предмет поглиблення знання мови, вивчення історичної і культурної спадщини краю. [10].

В той же час, в Україні існують наступні моделі організації сільського зеленого туризму:

  1. Розвиток сільського туризму на базі домогосподарства або особистого селянського господарства, яке поставляє на ринок не більше 8 ліжко-місць. Ця модель успішно реалізується в сільській місцевості, яка у більшості не відноситься до туристичної, але є потенційно привабливою та має відповідні ресурси;
  2. Будівництво приватних туристичних об`єктів в сільській місцевості. Ця модель успішно реалізується у формі стилізованих агротуристичних хуторів, культурно – етнографічних центрів.
  3. Перспективною вважається модель, яка включає сільськогосподарські тематичні парки, центри. Концепція такої моделі – популяризація нових технологій у сільському господарстві, альтернативних джерел енергії, ознайомлення з традиційним сільськогосподарським виробництвом, пов`язаними з ним святами та традиціями, надання послуг та гостинності.

Враховуючи вищезазначене, потрібно відмітити, що зараз особливо важливим на ряду із законодавчим визначенням сфери сільського зеленого туризму є питання просування в Україні самої ідеї сільського зеленого туризму в цілому. [13].

1.3. Переваги та недоліки сільського зеленого туризму.

В будь-якій частині України кожне село багате на природні ландшафти, історико-архітектурні пам’ятки, лікувально-рекреаційні ресурси, звичаї і традиції, а також багате працьовитими та гостинними людьми. Водночас гострою проблемою є зростаючий надлишок робочої сили в сільській місцевості і відсутність робочих місць. А сільський зелений туризм може сприяти вирівнюванню відношення робочої сили до робочих місць. [18].

Сільський відпочинок в Україні за рахунок збереження етнографічної самобутності повинен набути національного значення. По-перше, він дає поштовх для відродження й розвитку традиційної культури: народної архітектури, мистецтва, промислів – всього, що складає місцевий колорит, і що, поряд із природно-рекреаційними чинниками, є не менш привабливим для відпочиваючих. По-друге, через сільський відпочинок мешканці урбанізованих територій з масовою культурою мають можливість пізнати справжні українські традиції. Потретє, етнокультура села представляє Україну світові й приваблює також іноземних туристів [16]. Сільське населення України здатне отримувати реальні доходи у сфері сільського туризму від таких видів діяльності, як: облаштування туристичних маршрутів, облаштування й експлуатація стоянок для туристів, робота гідом чи екскурсоводом, транспортне обслуговування туристів, єгерська діяльність (полювання, аматорське та спортивне рибальство), прокат туристичного спорядження, послуги приймання туристів, кулінарні послуги, народні промисли, виробництво та реалізація туристам екологічно чистих продуктів харчування, реалізація туристам ягід та грибів.[5].

Сільський туризм відкриває можливості як для поліпшення наповнюваності бюджетів місцевих органів самоврядування, так і для зближення міських і сільських жителів. Він розширює сферу зайнятості сільського населення, позитивно впливає на економіку та екологію районів України, сприяє відродженню, збереженню та розвитку місцевих народних звичаїв, промислів, пам’яток історико-культурно ї спадщини. Кожне українське село можна перетворити на справжній туристичний рай, що сміливо конкуруватиме із західноукраїнськими туристичними та європейськими центрами. Позитивний вплив сільського зеленого туризму на вирішення соціально-економічних проблем села полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток [5]. Жителі сіл не раз з посмішкою спостерігали, як захоплюються життям в селі городяни. Їх розчулює і вражає жива корова, лазня яку палять, криниця з «журавлем», можливість спати в гамаку під яблунею або в дерев’яному будинку на печі. А вже виводок курчат зустрічають радісним писком не лише діти, але і дорослі. Чим залучає сільський туризм: чисте повітря; екологічно чисті продукти; знайомство з флорою і фауною; оздоровлення. Важливим результатом розвитку сільського зеленого туризму є розширення можливостей реалізації продукції особистого підсобного господарства, причому реалізації її на місці, і не як сільськогосподарської сировини, а як готових продуктів харчування після відповідної обробки і приготування. Досвід показує, що ті сім’ї, які приймають відпочиваючих, вдосконалюють і структуру посівів на присадибних ділянках з урахуванням потреб гостей, розширюють асортимент овочевих культур, фруктових дерев, ягідників тощо; розвивають і урізноманітнюють присадибне тваринництво, заводять тепличне господарство.

Розвиток сільського зеленого туризму спонукає до покращення благоустрою сільських садиб, вулиць, в цілому сіл; стимулює розвиток соціальної інфраструктури. Звичайно, на перших порах приймання і обслуговування відпочиваючих відбувається на базі існуючого житлового фонду з використанням місцевих рекреаційних та інфраструктурних ресурсів. Але з певним надходженням коштів від цієї діяльності ті, хто нею займається, починають робити вкладення у поліпшення комунального облаштування житла, вулиць, об’єднаними зусиллями добиваються покращення сфери обслуговування. А це одночасно й вагомий внесок у розвиток села. Суттєву роль відіграє розвиток сільського зеленого туризму у підвищенні культурно-освітнього рівня сільського населення. Готуючись приймати і обслуговувати відпочиваючих, члени селянських родин мимоволі змушені поповнювати свої знання з ведення домашнього господарства, гігієни і санітарії, приготування їжі тощо, а спілкування з гостями розширює їх кругозір, дає змогу зав’язати нові знайомства, завести друзів в інших населених пунктах. [8].

На даний час становлення сільського туризму в Україні відбувається під дією різних факторів, серед яких є ті, що сприяють, і ті, що обмежують і гальмують його розвиток. До позитивних факторів, перш за все, відносять наявність в Україні сільської місцевості з унікальними природними, історико-етнографічними та рекреаційними ресурсами. Водночас низький рівень рекламного забезпечення у цій сфері є суттєвою перешкодою для проінформованості потенційних вітчизняних та іноземних споживачів послуг сільського туризму. До негативних факторів належить нерозвинена сільська інфраструктура та комунікації, що певним чином нівелюється низькими цінами за відпочинок [15]. Сільський зелений туризм – корисний як для відпочиваючих, так і для господарів – селян, сільських громад, регіонів і держави в цілому. Його розвиток сприятиме збереженню селянства як носія української ідентичності, культури і духовності, це додаткові можливості для популяризації української культури. Українське село має надзвичайно багату історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, даровані природою мальовничі ландшафти, а також лікувально-рекреаційні ресурси. Наші села багаті індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Водночас гострою проблемою багатьох сіл є зростаючий надлишок робочої сили. [4].До недоліків можна віднести наступне: 1)антропогенний вплив на природу (будь-який вид туризму здійснює негативне екологічне навантаження на природу, питання лише в ступені цього навантаження); 2) сезонність; 3)попит і пропозиція має велику залежність від умов перебування (низький рівень життя не дозволяє покращувати умови проживання і саме по цій причині відсутня можливість і бажання сільських господарів приймати туристів у себе дома); 4) дивіденди від вкладеного капіталу в сільський туризм, як правило, досить незначні; 5)висока ціна на відпочинок (в Україні вартість відпочинку коливається від 600 грн і більше на добу для однієї особи. Оскільки сільський туризм більше сімейний то сума на двох-трьох осіб може бути доволі значною і значно перевищувати покупну спроможність більшості громадян України виходячи із середньомісячних доходів та рівня життя включно з ростом цін на товари та послуги відповідно до інфляції) та інше. Також недоліками зеленого туризму є: 1) нестача кваліфікованих кадрів, 2) прогалини в системі податкового збору, 3)недостатня кількість спеціальних навчальних закладів для підготовки спеціалістів, 4) низька якість рекламних матеріалів. [9].

Висновки до розділу. Отже, сільський зелений туризм підвищує рівень зайнятості сільського населення і рівень економічного розвитку в цілому. Сприяє відродженню, збереженню та розвитку народних звичаїв і традицій, а також пам’яток історико-культурної спадщини. Стимулює розвиток соціальної інфраструктури, зокрема благоустрою сільських садиб, вулиць, в цілому сіл, доріг тощо і звичайно підвищує культурно-освітній рівень сільського населення. Сільський туризм відкриває можливості як для поліпшення наповнюваності бюджетів місцевих органів самоврядування, так і для зближення міських і сільських жителів. [5]. В Україні можливі різні види туризму. Переваги сільського зеленого туризму: чисте повітря, екологічно чисті продукти, знайомство з флорою і фауною, оздоровлення, недоліки: антропогенний вплив на природу, сезонність, нестача кваліфікованих кадрів, низька якість рекламних матеріалів та інші.

РОЗДІЛ ІІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В СЕЛІ КАЗАВЧИН

У другому розділі проводжу дослідження природних, історико – культурних, соціально – економічних передумов розвитку сільського зеленого туризму як перспективного напрямку розвитку села Казавчин.

2.1. Сучасні підходи до окреслених меж Казавчинського туристичного регіону

Казавчин – знаходиться у мальовничій місцевості Південно – Східного Поділля, у Гайворонському районі в західній частині Кіровоградської області. Казавчинська сільська рада утворена двома селами Казавчин та Бугове. Територія Казавчинської сільської ради межує з такими селами: Соломія, Бандурове, Хащувате, Салькове та Савранським районом, Одеської області. На півночі та північному сході протікає річка Південний Буг. Ця річка багато значить у житті людей, скільки поколінь селян годувала, скільки пов’язувало з ними свої надії. Поверхня Казавчина являє підвищену, полого-хвилясту рівнину, розчленовану долинами річок, ярами та балками. (додаток А)

Територією Казавчинської громади проходить автошлях Р 71 (стара Балтська дорога) – автомобільний шлях регіонального значення в Одеській, Кіровоградській та Черкаській областях. Відстань від центру Казавчинської сільської ради до районного центру становить 14 км, до обласного центру – 250 км, а до найближчкої залізничної станції становить 8 км. Від села Казавчин до автошляху республіканського значення Київ – Одеса – 35 км. Населення громади має досить розвинуте регулярне транспортне сполучення із м. Гайворон (центр надання найважливіших послуг): по два рейси три рази на тиждень. Географічне положення Казавчинської громади вигідне. [12]. (додаток Б)

2.2. Природні, історико – культурні та соціально – економічні передумови розвитку сільського зеленого туризму в селі Казавчин

В 2018 році був розроблений Робочою групою для обговорення проект «Стратегія соціально- економічного розвитку Казавчинської сільської ради на період 2018 – 2023 роки.» До цієї розробки спонукало: бажання місцевого населення жити в комфортних умовах та мати конкурентноспроможну заробітну платню, широкий вибір місця прикладання праці, розвинуту соціальну інфраструктуру. При розробці стратегії взято до уваги унікальні ресурсні можливості для розвитку туризму та рекреації на території сільської ради. Розроблено пішохідний, велосипедний чи кінний маршрут для туристів, він починається від Херсонки і закінчується Кодолою. (додаток В)

Для ознайомлення із мальовничим краєм в мережі Інтернет створено групу «Туристичне село Казавчин». https://www.facebook.com/groups/702078236826403/files [17].

Розпочинаємо віртуальну подорож з дослідженнями пішохідним маршрутом. Перша зупинка – Херсонка. Вона знаходиться на межі сіл Соломія та Бугове. Це місце так називали місцеві жителі з давних –давен. Дуже гарна долина на березі річки. У 2018 році у травні відбулося свято «Кольорова весна» за участю районних дитячих танцювальних колективів та народних аматорів. (додаток Д)

Друга зупинка – село Бугове. Біля села Бугове знайдено «лапчатий хрест», який майже повністю вкритий текстом. Існує легенда про чумаків, які колись їздили через село, один із них помер. Товариші його поховали, а через деякий час повертались назад, привезли і поставили на його могилі хрест. Місцеві жителі називають «Біля Чумака» На хресті можна прочитати деклька слів: «Омпіленко..Селенія Бандишовка умершим вь божі Гавріил…опочивает 1827 год..» (додаток Е)

Трєтя зупинка – мальовничі краєвиди села Казавчин, благодатний клімат, родючі грунти, повноводна і багата на рибу ріка Південний Буг приваблювали сюди людей з давніх часів. Археологічні дослідження підтвердили, що над Бугом люди силились ще в добу неоліту, тобто у VI –ІІІ століттях до нашої ери (доба раннього заліза).У І тисячолітті нашої ери проживали землеробські племена східних слов’ян. Жителі с. Казавчин з самого його заснування займалися землеробством, а в козацьку добу були ще і сторожовими вартовими. Жителька села Базинюк Г.В. неодноразово бачила біля Козацького яру залишки вишки, на якій стояли дозорці. [6].

Писемною згадкою про село ми завдячуємо Івану Дмитровичу Сірку, славному кошевому отаману війська запорозьких низових козаків.Балка з криничкою, левада і яр, що збігає до Південного Бугу – це історичне місце. Кажуть, що саме тут зупинявся з військом запорозьких козаків Іван Дмитрович Сірко в липні 1674 року і саме 6 липня цього року писав листа гетьману Правобережної України Самойловичу «з військ над Бугом з – під Козавчина». Що в тисяча дев’ятсот шістдесятому році працювала в нашому селі експедиція вчених – істориків з м. Київа. Матеріали, які знайшли вчені, підтвердили те, що І. Сірко дійсно стояв з військом козаків біля села Казавчина. З того часу яр, левади і балку жителі села Казавчин почали називати Козацьким яром. На цій ділянці варто відмітити скелю Сірка, а трохи далі, непогано збережені залишки водяного млина, який зветься Силів млин. Цьому водному млину понад сто років, він є частиною системи гідротехнічних споруд (додаток Ж).

Наступна зупинка – Пристань або Фестивальна галявина – мальовнича рекреаційна зона на березі Південного Бугу. На цій галявині колись стояло військо Івана Сірка, а зараз четвертий рік поспіль сільська рада Казавчина, організовує фестиваль Козацької Слави. Фестиваль зустрічає гостей з усієї України під гаслом «Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра», «Козацькому роду нема переводу». На фестиваль приїздили лицарі полку Святого Миколая, громадська організація козацького полку ім. Віталія Ракуленка, а генерал- хорунжич – Марина Джус, місцева поетеса, член спілки письменників України (додаток З). Мета фестивалю познайомити присутніх з історичним минулим села Казавчин, природними ландшафтами та відродженням козацтва. В програмі фестивалю виступи фольклорних колективів, народних аматорів та творчих колективів, виставка народних умільців, зброї, майстер – клас для дітей, дитячі атракціони, ярмарок, козацькі спортивні ігри, козацька кухня, сплав на катамаранах та інше. У період проведення фестивалю можливе замовлення проживання в сільській оселі та наметовому містечку. Порівнюючи кількість присутніх гостей на фестивалі з першим роком і четвертим збільшилась у 3 рази, відповідно і дохід населення збільшився.

Педагогічні працівники та учні місцевої школи беруть активну участь у розвитку туризму. Під керівництвом Мацібори А.І. створено екологічну стежку. Щороку під час літнього відпочинку до нас приїзджають учні, вчителі з інших навчальних закладів, щоб побачити красу нашого краю (додаток И). В Козацькому яру в 2018 році відбувся ІІ районний етап Всеукраїнської військово – патріотичної гри «Сокіл» (Джура) (додаток К).

Хочу звернути увагу ще на одне досить цікаве місце – це Піфкові скелі. Колись в давнину неподалік, жив хлопець на ім’я Піфоній, в народі ці скелі назвали Піфковими скелями. Береги Бугу обнімають наше село з півночі та північного сходу. Вони круті, скелясті. З пристані піднімаються трьома шпилями. Особливо красиве і майже неприступне місце називають Піфковими скелями. Скали з давніх гранітів з численними порогами і островами приваблюють сюди любителів байдаркової і плотового сплаву. Деякі гранітні виходи мають власні імена і охоронний статус, як геологічні пам’ятники природи «Казавчинські скелі».(додаток Л) Південний Буг – дивовижно мальовнича ріка, особливо там, де продирається крізь кристалічні породи Українського щита, формуючи фантастично мальовничі скелі, пороги і перекати. З риб у Південному Бугу (з його витоків до с. Казавчина) живуть сазан, лящ, карась, лин, плітка, червоноперка, піскар, горчак, щука, окунь, в’юн, бички. вусань, жерех, судак, сом. Прибережну смугу річки Південний Буг можна відносити до заповідних об’єктів, так як на її берегах росте багато рослин занесених до Червоної книги України: сон – трава, гвоздика прибузька, горицвіт весняний, (додаток М) папороті: венерин волос, орляк, ковила волосиста, кущисті лишайники та реліктова рослина – бересклет. Є багато різноманітних лікарських рослин: деревій звичайний, болиголов плямистий, очиток пурпурний, м’ята, синя волошка, пижмо звичайне, лопух, материнка звичайна, безсмертник (цмин пісковий), чебрець, петрів батіг (цикорій), чистотіл, шипшина, біла акація та багато інших. «Казавчинські скелі» займають площу 55 га. Даний об’єкт є прибережною захисною смугою річки Південний Буг з рідкісним поєднанням степової та лучно – болотної рослинності з виходами на денну поверхню відрогів Подільської височини. На даний момент завідувачем кафедри зоології та екології Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.К. Винниченка Гулаєм О.В. проведене обстеження вказаної території, яка є перспективною для заповідання і являє собою улоговину приблизною площею понад 100 га2, та підготовлений науковий висновок.

Окрасою Казавчина є долина, в якій тепер є водозабір, а раніше тут була ринва. З- під гори било декілька джерел. Ці джерела дають початок річці – безіменній притоці Південного Бугу. Річка біжить долиною, де росте безліч дерев: крислатих верб, ясенів, берестів. На берегах річечки росте густа трава, в ній від ранньої весни і до пізньої осені яскравіють квіти. [13].

Наступна зупинкаПопова левада – ще один мальовничий куточок нашого села. Тут ростуть духмяні фіолетові та голубі фіалки, сон – трава, лісові конвалії, безліч різноманітних квітів. Щебечуть пташки на різні голоси, жебонить річечка між каміннями, щось таємниче шепочуть листочки дерев. Легко, гарно стає на душі від цієї краси. Тут, в Поповій леваді, знаходиться легендарна Казавчинська (Вдовина) криниця. Люди пили цю цілющу воду, напували хворих дітей, спраглих тварин. Багато легенд навколо цієї криниці. В 2004 році жителі Казавчина вирішили зробити цю криницю пам’ятником Надії, що збувається. В 2005 році побудували навкруги криниці добротну огорожу, звели альтанку над самою криницею, обсадили стежки, що ведуть до криниці молодими деревами. В спекотні роки біля кринички збираються вдови і виливають воду з неї, а через декілька днів, іде дощ (додаток Н).

Наступна зупинка – Кодола. Село Казавчин має козацьке походження. Біля околиць села архіологами знайдено докази, які доводять, що біля сучасного Казавчина була переправа козаків. Між двома берегами Південного Бугу між селами Салькове та Казавчин, натягнутий металевий трос по якому пересувається човен та транспортує людей. Це Кодола. В 1970 – 1990 роках по цій переправі люди добиралися на роботу на цукровий завод, який працював у селі Салькове. В наш час ця переправа була відновлена завдяки головам громад села Казавчин та Салькове. (додаток П)

Досліджуючи соціально – економічні умови розвитку села Казавчин, я дослідив що: кількість населення становить 840 жителів, в селі 416 дворів , у 56 дворах є водогін. Статево-вікова структура громади характеризується сильним демографічним навантаженням на осіб працездатного віку (тобто в середньому на 10 працездатних осіб припадає 6 осіб, що є пенсіонерами, та 3 особи, що є дітьми). Казавчинська сільська рада має від’ємний природній приріст, при цьому у 2017 р. народжуваність була меншою за смертність у більш, ніж 7 разів (народилось 3 осіб, а померло 23 особи). Міграційна ситуаціє є більш втішною, адже спостерігається додатній міграційний приріст (прибулих – 15 осіб, а вибулих – 11 осіб). У структурі земельного фонду Казавчинської сільської ради на землі сільськогосподарського призначення припадає 328, 04 га (7,90% від загальної площі земельного фонду), землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення становлять 55,00 га (1,32% від загальної площі земельного фонду), на землі лісогосподарського призначення припадає 29,63 га (0,71% від загальної площі земельного фонду), землі водного фонду складають 165,00 га (3,97% від загальної площі земельного фонду), а землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення становлять 43,40 га (1,04% від загальної площі земельного фонду). [12].

На території Казавчинської громади працює одне сільськогосподарське підприємство – ПОСП «Казавчин-Агро», та п’ять фермерських господарств – ФГ «Вікторія Клімкіна», ФГ «Вікторія Карнаухий», ФГ «Чабарове», ФГ «Людмила», ФГ «Флора», а кількість особистих селянських господарств дорівнює 419. На території сільської ради функціонує підприємство зв’язку – відділення «Укрпошти». Також, наявна садиба, що надає послуги для перебування туристів – «У Валентини» (на 8 місць).(додаток Р). Торгівельне обслуговування на території громади забезпечують об’єкти роздрібної торгівлі: 1 продовольчий, 1 промисловий та 4 змішаного типу. Охорона здоров’я у сільській раді представлена двома фельдшерсько-акушерськими пунктами. Функціонує аптека. Казавчинська сільська рада має одну загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, де фактично навчається 60 дітей та один дошкільний навчальний заклад «Сонечко», який наразі відвідує 20 дітей. Обидва навчальні заклади розташовані на території села Казавчин. У громаді присутні й спортивні споруди – сільський стадіон у селі Казавчин. На території громади функціонує дві бібліотеки із загальним фондом 20,3 тис. од. Наявні у сільській раді й два будинки культури – СБК у селі Казавчин розрахований на 400 місць та Бібліотека-клуб у селі Бугове на 30 місць. Сільською радою проведене опитування громади про проекти першої необхідності за посиланням file:///C:/Users/Serg/Downloads/viewform%20.

Озеленені території загального користування в Казавчинській сільській раді представлені парком ім. І. Грішина, площа якого складає 0,8 га.

Я зробив приблизні розрахунки проживання туристів в садибі «У Валентини». Розрахунки зроблено на 1 людину на 1 добу. (Рахунок – фактура)

Таблиця 1

Найменування платежів

Кількість одиниць

Ціна у грн.

Сума

Проживання (електроенергія, телевізор, душ, холодильник, прибирання)

1

60

 

60

Постільна білизна, рушник

1

25

25

Харчування 3-х разове

на 1 людину

90

90

ПДВ (20%)

 

35

35

Загальна вартість

 

210

210

 Отже, проживання однієї людини у садибі коштує 210 грн. Додаткові послуги: прання білизни – одна заправка пральної машини – автомат – 35 грн., 1 склянка кави -10 грн., 1 склянка чаю – 5грн.

2.3. Зелені шляхи села Казавчин

В стратегії соціально- економічного розвитку села Казавчин є розділ – Зелені шляхи / Greenways – це багатофункціональні маршрути для пересування безмоторними транспортними засобами чи пішохідним способом, що проходять вздовж природних коридорів, історичних торгових шляхів, річок і закинутих залізничних колій.

Ці маршрути координуються місцевими товариствами з метою впровадження ідеї сталого туризму і пропаганди здорового способу життя. Зелені маршрути є основою для реалізації місцевих ініціатив соціального характеру і проектів, пов’язаних з охороною природи, ландшафтів, збереженням культурної спадщини, екологічним туризмом і транспортом, що не забруднює навколишнє середовище. Зелені шляхи відповідають потребам місцевого населення і подорожуючих, вносячи свій вклад в пожвавлення місцевої економіки.

Для чого зелені шляхи?

Можливість для самозайнятості населення, розвитку малого бізнесу та ділової активності, зростання доходів місцевих жителів, зростання надходжень до місцевих бюджетів, зменшення відтоку населення, покращення іміджу території, капіталізація, залучення інвестицій, покращення екологічного стану.

Як вони створюються?

Переговори та домовленості про співпрацю, визначення команди проекту, складання плану дій, бюджету та типів фінансування, маркування маршруту та створення інфраструктури, серія навчальних семінарів для місцевих громад, PR кампанія та запуск проекту, на екологічно-чистих і безпечних територіях, довкола та на територіях природно-заповідного фонду (в першу чергу поряд з національними природними парками та на мальовничих ландшафтах), на територіях зі збереженою автентичною культурою, поряд з місцями історичної спадщини, там де є транспортна доступність для відвідування, де місцеві мешканці готові зустрічати гостей і надавати їм послуги або хочуть навчитися це робити [12].

2.4. Розвиток туристичної інфраструктури в селі Казавчин.

Розвиток туристичної інфраструктури в селі я, бачу в модернізація простору та громадських об’єктів. Активізація малого та середнього підприємництва навколо вирішення проблеми формування атмосфери гостинності, та залучення туристів. Формування та поступове нарощування потенціалу для організації проживання, харчування та дозвілля туристів різних вікових та соціальних груп.

Індикатори реалізації це – збільшення кількості підприємців зорієнтованих на обслуговування туристів; збільшення кількості садиб які приймають на ночівлю туристів; побудова готелю; збільшення можливості харчування для туристів; побудова сучасних громадських вбиралень в центральній частині Казавчина та зонах рекреації; урізноманітнення дозвілля для туристів – збір ягід, сплав, верхова їзда, контакт із домашніми тваринами тощо.

Розвиток туристичної інфраструктури я бачу так:

Таблиця 2

 Завдання

Заходи реалізації завдань

Інфраструктура проживання туристів

Формування тематичних садиб у туристичному кварталі – садиба козака, знахаря, маляра, екзотичних рослин, тварин тощо;

Створення умов для будівництва готелю;

Інфраструктура харчування туристів

Сприяння створення закладів харчування;

Пропагування локальної кухні, організації продажу домашньої їжі під час фестивалів: козацька каша, смажена у «правильній жарці» риба, «витрутні» тощо

Інфраструктура дозвілля туристів.

Розроблення концепції організації дозвілля для туристів різних вікових та соціальних груп;

Організація дозвілля триста спрямованого на агровідпочинок, апітерапію, збір лікарських рослин, риболовлю, верхову їзду тощо

 

2.5. Реалії розвитку сільського зеленого туризму в селі Казавчин

Вивчаючи, досліджуючи та аналізуючи передумови розвитку сільського зеленого туризму я, зробив висновок, що цей вид туризму можливий в селі Казавчин, тому, що тут є багато природних красивих місць і громада, яка хоче, щоб село розвивалось в цьому напрямку. А ще тому, що в нас громада села зацікавилась розвитком сільського зеленого туризму. Позитивний вплив сільського зеленого туризму на вирішення соціально-економічних проблем села полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток; розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері але й у сфері обслуговування. При певному нагромадженні числа відпочиваючих з’являється потреба в задоволенні їх різноманітних запитів, а це, в свою чергу, стимулює розвиток сфери послуг: транспорту, зв’язку, торгівлі, служби побуту, відпочинково – розважальних послуг та інших. Для ознайомлення із мальовничим краєм в інтернет мережі створено групу «Туристичне село Казавчин».

І я вірю що, до 2023 року Казавчин – буде мальовничим селом на березі Південного Бугу, де зростає кількість молоді та дітей, примножується досвід господарської діяльності, зберігаються традиції народного мистецтва, культура прадідів, дає наснагу, силу та здоров’я унікальна природа. Казавчин – центр відпочинку з умовами для сучасної рекреації, безпечною та комфортною інфраструктурою, чистим довкіллям.

Висновок до розділу

В цьому розділі узагальнене дослідження про, сучасні підходи до окреслених меж Казавчинського туристичного регіону, зелені шляхи села Казавчин, досліджено природні, історико – культурні та соціально – економічні передумови розвитку сільського зеленого туризму в селі Казавчин та розвиток туристичної інфраструктури в селі це – проживання, харчування та дозвілля. Пораховано витрати на проживання туристів в садибі «У Валентини».

ВИСНОВКИ

У науковій роботі була зібрана, досліджена, узагальнена та систематизована інформація про сільський зелений туризм як перспективний напрям розвитку села Казавчин. Сільський зелений туризм – корисний як для відпочиваючих, так і для господарів – селян, сільських громад, регіонів і держави в цілому, сприяє розвитку багатьох пов’язаних з ним галузей економіки. Його розвиток також сприятиме збереженню селянства як носія української ідентичності, культури і духовності, це додаткові можливості для популяризації української культури, поширення знань та інформації про історичні, природні, етнографічні особливості України.

Проведене мною дослідження показало, що оптимальна форма організації відпочинку на селі це – сільський зелений туризм, який може розвиватися в селі Казавчин і є перспективним напрямком розвитку села тому, що ту є:

  • Сприятливі природні та історичні фактори і громада, яка прагне змін.
  • Розроблено пішохідний маршрут вздовж річки Південний Буг .
  • Створено екологічну стежку.
  • Досліджено місця зростання рідкісних рослин.
  • В мережі Інтернет створено групу «Туристичне село Казавчин». https://www.facebook.com/groups/702078236826403/files/
  • Створено садибу, що надає послуги для проживання туристів – «У Валентини».
  • Розвивається інфраструктура по організації проживання, харчування і дозвілля туристів.

Завершити свою роботу я хочу словами нашої землячки, поетеси Галини Аніконової

Ти у серці єдина, Ти у серці одна,

Ти – окраса Вкраїни, Казавчинська моя сторона.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Касьяненко М.В. Українське село як об’єкт туризму . День 2001 № 100
  2. Школа М.І. Розвиток туристичного бізнесу: [навч.посібник]. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2007.
  3. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм. Київ: Знання, 2006.
  4. Головацька В.В. Сільський зелений туризм: сутність, функції, основні організації: [ Про розвиток зеленого туризму (СЗТ) в Україні] / В. В. Головацька //Економіка АПК. – 2006. №10.
  5. Осипчук Н.В. Зелений туризм: [Дослідження зеленого туризму з позиції Міністерства культури та туризму, послуги які надаються відпочиваючим, кількість працюючих підприємств у сфері зеленого туризму] / Н. Осипчук //Соціальна політика. – 2005..
  6. Самолюк Н.М. Сільський туризм як перспективний напрям самозайнятості сільського населення / Самолюк Н.М. // Соціально-трудові відносини: теорія та практика 2012.
  7. Биркович В.І. Сільський зелений туризм – пріоритет розвитку туристичної галузі України / В.І. Биркович / Стратегічні пріоритети. Науково-аналітичний щоквартальний збірник. – 2011.
  8. Липчук В.В. Агротуризм: організаційно-економічні засади розвитку / В.В. Липчук, Н.В. Липчук. – Львів : СПОЛОМ, 2008.
  9. Передрій Н.О. Напрями розвитку сільського зеленого туризму в Україні / Н.О. Передрій // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Серія «Економічні науки». – 2014. – Вип. 1(8). – Т. 1.
  10. Арбузова Ю.В. Перспективні напрямки розвитку зеленого туризму в Україні / Ю.В. Арбузова, В.Д. Яковенко // Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві. – 2013.
  11. Ткачук В.І. Європейська парадигма сільського туризму в умовах диверсифікації сільської економіки /В.І. Ткачук // Вісник Житомирського НАЕУ. – 2010. – № 1.
  12. Стратегія соціально-економічного розвитку Казавчинської сільської ради (на період 2018-2023 рр.) Проект для обговорення підготовлений Робочою групою зі стратегічного планування Казавчинської сільської ради) м. Кропивницький 2018.
  13. Галина Аніконова «Казавчин – моя колиска і надія» м. Ульянівка ТОВ «Поліграф – сервіс» 1997 р.
  14. Закон України „Про туризм” від 15.09.1995 р. № 325/95-ВР в редакції Закону від 18.11. 2003 р.
  15. Кифяк В.Ф. Організація туризму: [навч.посібник].- Чернівці: Книги- ХХІ, 2008

Електронний ресурс

  1. Бойко Є.О. Роль зеленого туризму в розвитку сільських територій / Є.О. Бойко, О.С. Бойко. // Економіка. Управління. Інновації. – 2010. [Електронний ресурс].Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/bojko.htm.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

  1. «Туристичне село Казавчин». Режим доступу https://www.facebook.com/groups/702078236826403/files/
  2. Сайт «Зелений туризм» – Режим доступу : http://ruraltourism.com.ua/index2.php. .
  3. Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні. – http://www.greentour.com.ua

ДОДАТКИ

Додаток А

Рельєф Казавчина


Додаток Б

Географічне розташування села Казавчин.


В’їзд у село Казавчин «Білі ворота»


Додаток В

Пішохідний маршрут вздовж Південного Бугу околицями сіл Бугове та Казавчин.

Додаток Д

Зупинка «Херсонка»


Додаток Е

Зупинка «Лапчатий хрест»

Додаток Ж

Зупинка «Скеля Сірка»

Зупинка «Силів Млин»

Додаток З

Фестиваль «Казавчин – фест»

Хода гостей фестивалю до Козацького яру

Гості фестивалю «Казавчин – фест»

Додаток И

Гості фестивалю на «Екологічній стежці»

Додаток К

ІІ районний етап Всеукраїнської військово – патріотичної гри «Сокіл» (Джура)

Команда Казавчинської школи «Козаки UA»

Додаток Л

Геологічні пам’ятники природи «Казавчинські скелі» (Піфкові скелі)

Додаток М

Рослинність біля річки Південний Буг

Сон – трава

Додаток Н

Зупинка «Казавчинська криниця» («Вдовина»)

Додаток П

Зупинка «Кодола»

Додаток Р

Садиба «У Валентини»

 

Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності активного гіперпосилання на e-kolosok.org, а також на сам матеріал!

Поширити
0