Наукова робота. Відчужені землі металургійних регіонів України
Роботу виконала:
Ємельянова Софія Антонівна,
учениця 8 класу
Криворізького Центрально-Міського ліцею
м. Кривого Рога
Науковий керівник:
Зайцева Інна Григорівна,
вчителька географії
Криворізького Центрально-Міського ліцею,
м. Кривого Рога,
лауреатка IV Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ–2019” за версією
науково-популярного природничого журналу
„КОЛОСОК” у номінації „Географія”
Якісно особливою фазою у розвитку ландшафтної сфери Землі є сучасне ландшафтно і екологічно дестабілізоване середовище. Важливе значення у його становленні й функціонуванні мають зони техногенезу. Яскраво вираженою зоною техногенезу в Україні є Криворізька ландшафтно-технічна система, загальною площею близько 650 км2. У структурі сформованих тут техногенних ландшафтів, за площею та впливом на довкілля, переважають відвальні геокомплекси. Під розкривними породами у межах Кривбасу зайнято 40 тис. га. (3 млрд. м3), під відходами збагачення – 7 тис.га (3 млрд.т). Їх вік – від сьогодення («свіжі» відвали)до 120 років (так звані «кавальєри»)
Криворіжжя – дуже складний в геологічному і екологічному відношеннях регіон. Це металеве серце України. Тут сформувався потужний гірничо-металургійний комплекс. Як результат металургійної діяльності з’явились відчужені землі – території, визнані як непридатні для використання.Кривий Ріг став унікальним містом серед інших міст України. Що робить наше місто унікальним? Кривбас приховує геологічні таємниці, розкриття яких може сприяти у вирішенні цілої низки питань фундаментальної та прикладної геології Українського щита, а також розширенні мінерально-сировинні бази регіону зокрема і країни загалом.
Історія вивчення Криворіжжя нараховує майже півтора століття. Вже минуло 133 роки від започаткування О.М. Полем розробки залізних руд, а перші наукові відомості про геологію Криворізького басейну знаходимо в праці російського натураліста академіка В.Ф.Зуєва, яка побачила світ у 1787 р. Згідно з припущеннями П.Рубіна, опублікованими в «Известиях общества горных инженеров» у 1900р., який посилається на четверту книгу історії Геродота та твір Есхіла « Скутий Прометей», про залізні руди Кривого Рогу було відомо ще до нашої ери. За часи експлуатації залізорудних родовищ регіону з надр Кривбасу було вилучено понад 2,5 млрд.т. залізних руд, а за оцінками фахівців в регіоні сконцентровано 21 млрд.т. цих корисних копалин. Проте не тільки унікальні запаси залізної руди привертають увагу геологів. У надрах Кривбасу зосереджено близько 50 видів металевих і неметалевих корисних копалин,які попутно видобуваються на залізорудних родовищах і можуть бути успішно залученими до використання в народному господарстві.
Наше місто розташоване у степовій зоні, у якій панують традиційні ксерофітні (посушливі)умови існування. Тому за майже віковий термін тут створена мережа лісонасаджень, степових лісосмуг, особливо уздовж річок та водосховищ. Створено безліч парків, скверів, ботанічних садів та насаджень уздовж автошляхів. Завдяки тривалій праці Криворіжжя як місто покращувало умови проживання своїх мешканців.
Поряд з цим в регіоні виникло ряд проблем, які вимагають негайного вирішення. За більш ніж 200-річний період на фоні степових ландшафтів утворилися антропогенні споруди – відвали, шламосховища, кар’єри тощо. Це призводить до погіршення стану довкілля, яке проявляється в забрудненні атмосферного повітря ,у щорічному збільшенні площ відвалів, шламосховищ з їх пилоутворюючою здатністю, з нагромадженням об’єму високо мінералізованих вод, збідненням місцевої флори і фауни, погіршенням здоров’я населення..Відчужені землі як унікальні об’єкти варті уваги в науковому, краєзнавчому, природоохоронному та історичному значенні. Наше дослідження сконцентрувалось на проваллях. Провальні ландшафти є анропогенними. (Дод.1).
Гніздо дракона
23 березня 2016 року я у складі команди здійснила досить небезпечну і захоплюючу подорож до дна провалля «Гніздо дракона». На його дні розташувався цілий підземний світ. Кожна стіна зберігає спогади про минуле Криворіжжя.
«Гніздо дракона» – об’єкт промислового туризму, розташований в північній частині міста Кривий Ріг. Це провальна воронка, утворена в результаті зсуву поверхні землі в місцях пустищ після видобутку залізної руди. Таких місць в Кривому Розу приблизно 26, але ця цифра, нажаль, збільшується з кожним роком.
З кожним днем, глибина провалля «Гніздо дракона» зменшується. Причиною є її засипання. Кожні 15 хвилин відбувається висипання порожньої породи упереміш з різним сміттям у провалля. Нажаль або ж на щастя, через декілька років, як кажуть вчені( 3-4 роки), її може не стати.
Раніше на її дні переховувався старий рудник. На даний момент глибина воронки складає 115 метрів.
Кочубеївський рудник
Знаходиться у с. Ганнівка. Назва «Кочубеївський рудник»(Кочубеївські штольні) походить від знаного українського роду, яким належала ця ділянка. Рудник заснований у 1904 року і працював до 1915 року. Згодом про нього почали забувати, так як ця місцевість знаходилась досить далеко від цивілізації. Але з 2016 по 2017 тут проходили зйомки фільму «Червоний» за мотивами роману Андрія Кокотюхи. Спеціально для зйомок фільму були побудовані дерев’яні сходи і реквізит, які майже збереглися до цих пір. На момент мого перебування на цій ділянці частина сходів була зруйнована, на щастя, наша команда мала мотузку. За деякий час нам вдалося спуститися. Технічні характеристики є наступними: кар’єр має довжину 185 м і глибину 35 м і нараховує 5 штолень загальною протяжністю до 250 метрів. В одній з них після зйомок фільму залишилася дерев’яна тачка Особий шарм місцевості додає те, що рудник знаходяться практично в полі.
Провалля «Монета»
Провальна воронка «Монета» є найсвіжішою провальною воронкою мста Кривого Рогу. Утворилася вона взимку 2018 року у Північній частині міста під час землетрусу. На подив, ця воронка має правильну округлу форму, що і призвело до назви «Монета». Я криворізькі мандрівники першими зробили спуск на дно цього провалля. Глибина даного об’єкту становить приблизно 18 метрів і продовжує збільшуватися.
Провалля «Велетень»
Це найбільше провалля Кривого Рогу. Утворилося воно 13 червня 2010 року під час проведення вибухових робіт на ближній шахті імені Орджонікідзе, на горизонті – 447 метрів. Загальна площа провалля 16 га. і продовжує збільшуватися. У зону зсуву потрапила вентиляційна шахта «Червона», 4 автомобілі та одна людина, котрій, на жаль, не вдалося вижити. Глибина об’єкта становить приблизно 80 метрів. На найнижчій точці знаходиться невелике озеро, котре не пересихає навіть в спекотне літо.
Провалля «Забуття»
На мою думку, це одна з найкрасивіших провальних воронок Криворіжжя.На її дні ростуть папороті, знаходиься вхід у старовинний рудник і дивним чином поєднуються різні пейзажі. Глибина провалля становить 129 метрів. Поряд із проваллям, знаходиться одна з відомих вентиляційних шахт Криворіжжя «Вспомогательная». На щастя, я неодноразово побувала на її дні. Навіть вдалося випити кружку теплого чаю на самому краєчку провалля.
Провальна воронка «Тіньова»
Глибина провалля становить 133 метра. Що цікаво: з найвищої і до найнижчої точки спуск був здійснений за допомогою техніки «Контрольоване падіння» рівно за дві хвилини. На одному з бортів воронки ховається важкодоступний вхід у старовинний рудник.
Провальна воронка «Червоний гірник»
Глибина провалля становить 44 метри. Спуск без спеціального спорядження і навичок неможливий. На її південному борту знаходиться вхід в відомий і спелестологічний об’єкт – довоєнний рудник глибиною 123 метри. Рік тому, я разом з командою мандрівників Криворіжжя здійснили у нього експедицію, підняли з нижнього горизонту ряд артефактів – залишків шахтного устаткування і передала все у краєзнавчий музей Кривого Рогу.
Додаток 1
Дод 2.
Задача
За 130 років в Кривбасі видобуток руди склав 2,5 млрд.тон. Визначити ресурсозабезпеченість Кривбасу в роках.
Дано:
Запаси- 18 млрд. тон
Час- 130 років
Видобуток – 2,5 млрд.тон
Розв’язання
1) 2 500 000 000:130=19 230 000 т ( щорічно видобувають в Кривбасі)
2) 18 000 000 000:19 230 000 =936 років
Відповідь: 936 років-це ресурсозабезпеченість Кривбасу залізними рудам.
Дод.3
- 45 шахт;
- 41 кар’єр;
- 89 відвалів;
- 26 провальних зон;
- 15 шламосховищ;
- 27 спелестологічних об’єктів;
- 5 металургійних підприємств.
- Техногенні ландшафти займають 48,8% території
Джерела
1. Варфоломєєва І.М. Деякі аспекти естетики природних ландшафтів Криворіжжяя / І.М. Варфоломєєва , Т.В.Огриза // Географічні дослідження Кривбасу. Фізична географія, економічна і соціальна географія, геоекологія , історична географія, викладання географії : матеріали кафедральних науково-дослідницьких тем. Кривий Ріг,- Вип. 4.- С. 39-44
2. Герасимчук О.О. Підземні шахтні ландшафти Кривбасу як об’єкт індустріальної спадщини / О.О. Герасимчук, А.Ю. Килимчук, С.М. Горковенко // Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті.- Кривий Ріг,2008. – Ч.І.- С.251-254
3. Денисик Г.І. Кривбас- унікальний полігон для вивчення промислових ландшафтів України / Г.І. Денисик // Теоретичні,регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства: матеріали 2 Міжнародної наук. Конференції (м. Кривий Ріг, 5-8 жовтня 2005р.).- Кривий Ріг , 2005 .- С. 89-92
4. Казаков В.Л.Антропогенні ландшафти Криворіжжя : історія Кривбасу. Фізична географія, економічна і соціальна географія, геоекологія, історична географія, викладання географії : матеріали кафедральних науково –дослідних тем.- Кривий Ріг, 2009. – Вип.2. – С.27-35
5. Казаков В.Л. Индустриальное наследие Криворожской железной дороги / В.Л Казаков, Л.И. Шишенина, Т.Ю. Гришковец // Індустральна спадщина в культурі і ландшафті. – Кривий Ріг, 2008.- Ч.І.- С. 251-254
6. Сметана О.М. Біогеоценотичний покрив ландшафтно- техногенних систем Кривбасу / О.М. Сметана, В.В. Перерва.- Кривий Ріг : видавничий дім,2007.-247с.
7. Шапагар А.Г. Техногенні та пост техногенні ландшафти Криворізького залізорудного басейну- раціональне використання, збереження, сталий розвиток / А.Г. Шапагар, О.О. Скрипник, С.М. Сметана // Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті. – Кривий Ріг, 2008. –Ч.І.- С.240-247
8. Таран М.А., Нестор О.О. Екологічний практикум, 2-е вид. перероб. і допов.- Кривий Ріг: Діоніс (ФОП Чернявський Д.О.), 2012,- С. 3
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності активного гіперпосилання на e-kolosok.org, а також на сам матеріал!
Поширити
Схожі публікації
КОЛОСОК ДЛЯ ЗСУ 9-11 клас
Запрошуємо до участі у конкурсі усіх великих і малих ))), і не думайте що якщо Ви великі, то вам буде легко )
КОЛОСОК ДЛЯ ЗСУ 7-8 клас
Запрошуємо до участі у конкурсі усіх великих і малих ))), і не думайте що якщо Ви великі, то вам буде легко )
КОЛОСОК ДЛЯ ЗСУ 5-6 клас
Запрошуємо до участі у конкурсі усіх великих і малих ))), і не думайте що якщо Ви великі, то вам буде легко )