Абетка вчителя

СОРТУЙ ЗМАЛКУ!

Запровадження культури сортування сміття і пов­торної переробки – необхідність і обов’язок для України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, підписаної 27 червня 2014 року. В середньому кожен українець, який мешкає у багатоквартирному будинку, викидає 350 кг сміття на рік, а в приватному будинку – приблизно 450 кг.

Згідно з даними Державної служби статистики, населення і підприємства щороку продукують приблизно 350 млн тонн відходів. 60–65 % цього сміття можна піддати вторинній переробці. Але сьогодні 96–97 % відходів в Україні потрапляють на сміттє­звалища, з яких 2,6 тис. санкціоновані, а понад 30 тис. – стихійні, тобто незаконні.

Сміттєзвалища (полігони ТПВ) займають 150 тис. гектарів землі – це 7 % площі України (2 Києва або 7 Одес, або територія Кіпру). Водночас заповідники займають лише 4 % території країни.

Лише 3–4 % всього сміття піддається вторинній переробці, а українські заводи закуповують вторинну сировину за кордоном. Чому так? Бо немає культури сортування сміття і необхідної законодавчої бази для запровадження повсюдної переробки сміття. Ми не можемо виправити законодавство. Але можемо привчати дітей сортувати сміття змалку. Законодавство запровадити швидше, ніж цю важливу для збереження природи звичку населення.

Наукова казка

ЗНЕШКОДЖУВАЧI БОМБ

Після школи Зернята домовилися грати у шукачів скарбів. Пустунчик найбільше радів з цієї нагоди, але раптово згадав, що в його ліхтарику сіли батарейки! Як невчасно! Звичайно, можна світити мобілкою, але для справжньої гри потрібне справжнє спорядження. Ліхтар – набагато краще!

Дорогою додому Зернята купили дві пальчикові батарейки. Ліхтарик знову готовий до пригод, а відпрацьовані батарейки Пустунчик хотів викинути в сміттєвий бак.

– Прошу, шановний пане, не робіть цього! – почувся схвильований хриплуватий голос.

– Це ви до мене? – Пустунчик закляк з батарейками в руці. Не щодня побачиш у власному дворі поряд зі смітником Їжачка, здатного так чемно говорити!

– У чому справа? – Розумник теж здивувався, але не розгубився. – Він хоче викинути батарейки у сміттєвий бак…

– І це жахлива помилка! – зітхнув Їжачок. – Батарейки та побутові акумулятори містять важкі метали, – пояснив Їжачок. – Лісові вчені вивчали їхню дію і дізналися, що одна батарейка, повільно розкладаючись на відкритому звалищі, отруїть 20 квадратних метрів землі довкола себе. Це досить велика площа! У лісі ця територія придатна для існування двох дерев, або двох кротів, чи одного їжака, а ще кілька тисяч дощових хробаків, якими ми з кротами охоче живимося! – Їжачок вклонився в бік своїх лісових друзів. – Тому саме нас прислали повідомити вам про небезпеку: будь ласка, не викидайте батарейки у смітник.

– Так! Так! Будь ласка! – навперебій підхопили кроти і зашуміли дерева. – Де ж ми будемо жити, рости і полювати, якщо отруять землю?

– Добре-добре, – заспокоїла всіх Лапуня. – Ми щось придумаємо. Правда, хлопці?

– Розберемося, – пообіцяли друзі.

Зернята зібрали нараду вдома у Розумника. На столі лежали дві використані батарейки. Пустунчик з подивом дивився на них і намагався пригадати, скільки ж таких він, не замислюючись, викинув.

– За даними досліджень, одна сім’я щороку використовує приблизно 18 побутових батарейок та акумуляторів, – наче прочитав його думки Розумник, який шукав інформацію в мережі. – Уявляєш, якщо помножити на 20 квадратних метрів землі? Вчені мають рацію, батарейки страшенно отруйні!

– Думаєте, вони небезпечні тільки для їжачків? Та одна батарейка, викинута на смітник, це справжня бомба сповільненої дії!

Якщо на звалищі батарейка потрапляє на сонце або у вогнище, її оболонка виділяє в повітря отруйний дим. Якщо зовнішня оболонка з часом заіржавіє і зруйнується, шкідливі речовини потраплять у ґрунт з дощовою водою, а відтак – у підземні води та в рослини. З води цю отруту неможливо видалити навіть кип’ятінням. Ця гидота може провокувати захворювання, уповільнювати ріст та розвиток дітей. За деякими даними, одна пальчикова батарейка під час розкладання отруює 400 літрів води!

– Неймовірно! Одна-однісінька? – не повірив Пустунчик. Лапуня лише злякано зойкнула.

– А що ж з ними робити, якщо не викидати? – спитав Пустунчик.

– Збирати та відправляти на переробку. У Львові є завод „Аргентум”, один з трьох найбільших у Європі, де утилізують відпрацьовані хімічні джерела струму. Активісти екологічних рухів збирають різні батарейки: пальчикові, мізинчикові, плоскі годинникові, а ще акумулятори від телефонів, ноутбуків, відеокамер та іншої портативної техніки. Можна знайти найближчий пункт у нашому районі, зібрати якомога більше та відвезти туди. Або самим влаштувати такий пункт збору в школі чи у дворі.

– Оце справді добра справа! – погодилася Лапуня.

– Ми ж збиралися шукати скарби, – нагадав Пустунчик.

– А хіба шукати та знешкоджувати приховані отруйні бомби не цікавіше? Окрім користі для природи, від переробки батарейок держава отримує дорогі сплави, які можна застосувати в промисловості та медицині.

– То це ж і є скарби! – зрадів Пустунчик і підскочив. – Гайда! Я за тиждень зберу більше за всіх!

– Хвалько! – пхикнула Лапуня. – Найбільше зберу я!

Зернята весело взялися за нову справу.

Олена Крижановська

Матеріали до уроку

„КОЛОСОЧОК” № 2/2012 „Тату, зробімо годівницю!”;

„КОЛОСОЧОК” № 5/2013 „Червона книга України”;

„КОЛОСОЧОК” № 4/2016 „Знешкоджувачі бомб”;

• „КОЛОСОК” № 1/2007 „Годівниці для птахів”;

„КОЛОСОК” № 6/2016 „Пластикова катастрофа”.

Гра 1. „Завітай у казку” („В гостях у Чарівної Книги Природи”).

1. Прочитайте дітям казку „Знешкоджувачі бомб” у форматі сторітелінгу.

2. Запропонуйте пограти в гру „Сортування – добра справа!”

Ігри та завдання

Обладнання: 5 картонних коробок різного кольору з написами: їжа (чорна), скло (зелена), папір (синя), пластик (жовта), метал (червона); картинки з різними видами відходів (або картки з назвами різних видів відходів), наприклад: пластикова пляшка з-під води, скляна пляшечка, упаковка з-під молока, батарейка, шкірка з банана чи яблука тощо.

Діяльність. Кожна дитина отримує одну картку, кидає її у відповідну коробку і каже: „Залишки їжі – в чорну коробку”.

Порада: запитайте, чому немає ємкості для батарейок (їх здають на спеціальні заводи). Коли всі „відходи” будуть посортовані, поговоріть з дітьми про те, як можна зменшити кількість сміття. Наприклад, зменшити використання пластикових склянок та поліетиленових кульків. Не купувати зайвої їжі – це не лише зменшення відходів і добра справа для природи, але й економія для сімейного бюджету.

Завдання 1 (за мотивами гри 1, простіша версія) (КЛ36).

За зразком КЛ36 кожна група малює 3 різнокольорових баки для сортування сміття. Діти обговорюють, які предмети, що вийшли з ужитку, можна викинути у кожний бак. Групи по черзі пропонують, як сортувати сміття.

Порада: можна виготовити великі баки з кольорового паперу і наклеїти на них зразки відходів (пляшечку з під води, корок, поліетиленовий пакет, газету, пакет з-під молока, скляну пляшку). Це може бути міні-проект „Сортування сміття”.

Завдання 2. Така мала, а така шкідлива!

На шкільному подвір’ї (в саду) визначте ділянку площею приблизно 20 м2. Нехай діти стануть навколо цієї ділянки. Станьте посередині і візьміть у руки батарейку. Ще раз нагадайте, що саме таку площу забруднює одна батарейка.

Завдання 3. „Хто більше?”

З’ясуй вдома у батьків, чи є відпрацьовані батарейки. Принеси їх до школи. Полічи, скількох їжачків ти врятував?

Завдання 4. Намалюйте емблему із зображенням їжака (або двох дерев чи двох кротів). Упродовж тижня ходіть з емблемою і переконуйте учнів школи приєднатися до вашої акції збирання відпрацьованих батарейок. Запропонуйте складати батарейки в коробку у вашому класі.

Завдання 5. „Друге життя”.

Зробіть з пластикових пляшок годівничку для птахів, ялинку, вазу тощо.

Порада: поясніть дітям, що давати друге життя речам – це берегти природу і заощаджувати. Придумайте разом з дітьми, що можна зробити зі старого одягу, паперу, використаних дисків.

Міні-проект „Збери макулатуру – врятуй дерево!”

Маршрут проекту:

Зберіть макулатуру (щодня діти і батьки приносять з дому).

Здайте макулатуру у пункт приймання.

За отримані кошти облаштуйте класну кімнату (наприклад, придбайте кімнатні рослини).

Поширити
0