Абетка вчителя
Зелені друзі
Поблизу школи та інших будинків росте чимало дерев і кущів. Липа, вільха, береза, дуб, осика, тополя – це дерева. Усі дерева мають корінь, захований у землю. Від кореня відходить одне товсте і дуже міцне стебло – стовбур. Калина, бузок, шипшина, смородина, малина – це кущі. У кущів є декілька стебел. І дерева, і кущі – це рослини.
Трави в урочищах і на луках, квіти на клумбах – це також рослини. Їх називають трав’янистими. Вони мають зелені, м’які, соковиті стебла. Подорожник, пшениця, суниці, капуста – трав’янисті рослини. Зелені рослини не можуть жити без світла і повітря.
Але є рослини, які можуть здивувати нас. У мохів немає коріння! У ряски дуже важко розгледіти стебло: на поверхні води плавають маленькі зелені пластинки. Кактуси мають м’ясисте стебло, а замість листя – голки. А вусики у гороху – це теж видозмінені листочки.
Більшість рослин з ґрунту добувають воду і розчинені в ній поживні речовини. Але є рослини, які обходяться без ґрунту. Наприклад, деякі орхідеї мають повітряні корені і живуть на стовбурах дерев.
У рафлезії немає ані коріння, ані зелених листків. Ця квіткапаразит живе на ліанах і випускає нитки, які проникають у тіло рослини-господаря, не завдаючи йому шкоди. Квіти рафлезії чи не найбільші у світі: їхній діаметр становить 60–100 cм, а маса сягає 8 кг.
Росичка і венерина мухоловка – рослини-хижаки. Перша поїдає комах, а друга може схопити листками-„щелепами” не лише комаху, але й равлика і навіть жабеня, яке ловило гав!
Наукова казка
Сторітелінг
Впiзнай мене, зелене диво
На зеленій галявині Зернята гралися у хованки.
Раптом Розумник почув легкий шурхіт і зупинився. Друзі зібралися біля куща.
– Там щось шелестіло!
Зернята обстежили кущ та землю довкола – нічого. Лапуня теж почула, як кущ сумно зітхнув.
– Що з тобою? Щось болить? Гілка зламана? Хробак корінь точить?
– Ні, – промовив кущ калини. – Сумно. Ось я росту, росту, але ніколи не буду деревом…
– Розумнику, це правда? – здивувався Пустунчик. – Я думав, спочатку всі рослини маленькі, а потім стають деревами!
– Ото смішний! Кущ – то кущ, а дерево – дерево!
– Але чому? Не вірю! Спитаю в Чарівної Книги Природи!
Пустунчик взяв у долоні листок калини, згорнув, а потім розгорнув долоні, наче книжку. Одразу перед Зернятами виросла величезна кольорова книга.
– Скажи, чому кущ не може стати деревом?
– Я загадаю тобі загадку, – від Книги віяло легеньким вітерцем, а всі малюнки в ній були живі. – Відгадаєш, тоді скажу!
Пустунчик погодився, а друзі обіцяли йому допомагати.
Книга перегорнула сторінку. Перед Зернятами виріс величезний дуб.
– Впізнай зелене диво! Що це?
– Звісно, дерево, а точніше – дуб. Йому, може, років двісті!
– Правильно. А це що? – Книга перегорнула сторінку. Там ріс кущ із дрібними чорними ягідками в китицях.
– Кущ бузини, – підказав Розумник.
– Добре, добре, – посміхнулася Книга. – А це?
На малюнку цвіли ромашки. Лапуня одразу впізнала їх, бо понад усе любила ці квіти. І не могла повірити, що квіти – це трав’янисті рослини. Те саме, що трава, лише з гарними квітками. Але Книга запевнила, що так і є.
– А тепер скажіть, що спільного в усіх цих рослин?
– Ну-у, – Пустунчик замислився. – У них усіх є коріння, листки, квіти, плоди… і те, на чому ростуть листки, коріння та квіти. А в деяких рослин немає квітів! Тоді як бути?
– У всіх рослин є плоди та квіти або те, що їх замінює. Це ти вивчиш згодом, – пообіцяла Книга.
– Листки теж не у всіх, у ялини та сосни – голки!
– Так, але голки теж зелені! Хвоя – це видозмінені листки. Дерева так і розрізняють: хвойні та листяні. Шукай, що спільне для всіх!
– У всіх є стрижень, на чому все тримається. Що це?
– Це СТЕБЛО, хребет рослини. А тепер скажи, чим відрізняються дерево, кущ та трава, окрім зросту?
– У ромашки стебло тоненьке, зелене. Його легко зламати.
– Таке стебло у всіх трав’янистих рослин. Цупке, тонке, коротке або довге, сухе або соковите, з колючками чи гладке, але без кори!
– Ага, справді, у дерев є кора! Навіть у маленьких.
– Основа дерева, на якій усе росте, зветься СТОВБУРОМ. Від стовбура йдуть гілки. А яка будова куща?
– У кущів є кора і гілки… тільки тонші. Схоже, що у куща гілки ростуть одразу із землі. Я зрозумів! У куща ДЕКІЛЬКА СТОВБУРІВ! – Пустунчик навіть затанцював. – Ось де розгадка! Трава, навіть якщо виросте до неба, не вкриється корою! А кущ не стане деревом, бо в нього багато стовбурів-гілок! То кущ крутіший за дерево! Чуєш, калино? Не журись!
– Звісно, кущу калини не варто сумувати. Саме калина – символ української природи. Не дарма кажуть: „Без верби і калини нема України!” – лагідно посміхнулася Книга. А тоді тихо згорнулася та зникла.
Зернята ще довго гралися на галявині, визначали кущі та дерева. Виграв, звісно, Розумник. Але друзі не засмучувалися. Гратися на природі весело!
Олена Крижановська
Матеріали до уроку
- „КОЛОСОЧОК” № 9/2012 „Найулюбленіше дерево в Україні”;
- „КОЛОСОЧОК” № 9/2016 „Банан – це трава, а не дерево”;
- „КОЛОСОЧОК” № 8/2017 „Твої зелені друзі”.
Банан – це трава, а не дерево
Наче місяць, наче ріг,
Шкірка – наче восьминіг.
Ягода – банан тропічний,
І смачна, і екзотична.
Банан часто помилково називають деревом, але насправді це гігантська багаторічна трав’яниста рослина із соковитим стеблом заввишки 5–8 м. Банан – найвища трав’яниста рослина у світі. Стебло утворене черешками великих широких листків завдовжки до 2–3 м. На одному стеблі дозріває, як правило, 300 плодів загальною масою 500 кг. Кожен відросток банана плодоносить лише раз, потім відмирає, а на його місці виростає новий. Запах квіток банана приваблює комах, птахів і, звичайно ж, мавп.
Банан – дуже корисний і поживний продукт, бо містить усі природні цукри, багато вітамінів і мінералів. Банан – чудовий перекус для дитини у школі. Він поповнить енергію і швидко втамує почуття голоду.
Зоя Шаповал
Верба – і дерево, і кущ
Верба – найулюбленіше дерево в Україні. Її насаджували на берегах ставків, річок, поблизу доріг. Верба укріплює береги водойми, а у посушливих місцях зупиняє піщані заноси. Наче оберіг, споконвіку людські оселі оточував тин з верболозу.
Деякі види рослин з роду Верба мають і деревну, і кущову форми. Вербові кущі виростають, як правило, заввишки від 1 м до 6 м, дерева – від 10 м до 15 м. На нашій планеті є приблизно 500 видів верб, з них 30 росте в Україні. Найбільш поширені в Україні такі види: верба вушката, верба пурпурова, верба гостролиста, верба прутовидна, верба попеляста, верба козяча.
„І досі сняться під горою між вербами та над водою біленькі хати…” – писав Тарас Шевченко. Перебуваючи у засланні в Казахстані, Кобзар посадив вербовий прутик і виростив з нього вербу. На чужині верба нагадувала поетові рідну Україну.
Серед верб є велетні й карлики. Найменше дерево з тих, що ростуть в Україні, – верба туполиста. Висота цього дерева від 11 см до 20 см. Росте ця крихітка на вологих вапнякових скелях на висоті 1700–2000 м над рівнем моря. Ти можеш її побачити, подорожуючи у Карпатах хребтами Близниці, Свидовцю та Чорногори.
Народ зауважив: там, де росте верба, є чиста джерельна вода. Справді, верба – прекрасний природний фільтр. У водоймах воду для пиття колись брали лише під вербою. Вербовими дошками вимощували дно криниці, щоб вода була чистішою. Навіть у відра клали вербову дощечку, яка знезаражувала воду і поліпшувала її смакові якості. За допомогою вербових прутиків у давнину люди шукали воду під землею, щоб викопати криницю.
З деревини верби виготовляли легкі та надійні човни, корита, музичні інструменти (дудки, бандури, кобзи), ложечки. З вербових прутиків виплітали рибальське знаряддя, іграшки, кошики, хлібниці.
Шануючи вербу, перед Великоднем ми освячуємо вербові гілочки у церкві. Вдома торкаємося ними рідних, примовляючи: „Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень. Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, і багатий, як земля”.
Шипшина – колючий кущ
Шипшину називають так через колючі шипи, якими всіяні стебла цього куща. Шипи – це зброя, якою кущі захищають свої гарні квіти і плоди. В Україні здавна шанують цю корисну рослину. З плодів шипшини заварювали цілющий чай, який додає сил, плоди використовували для заживлення ран.
У шипшині багато вітамінів. Це особливі, корисні для організму речовини. Щоб бути бадьорим і здоровим, людям потрібна мізерна кількість цих речовин. А якщо їх не вистачає, можна захворіти. Плоди шипшини – справжня скарбничка вітамінів. Вони містять багато вітаміну С, а також вітаміни А, В, К.
Ігри та завдання
Гра 1. „Завітай у казку” („В гостях у Чарівної Книги Природи”).
Прочитайте дітям казку „Впізнай мене, зелене диво”.
Обладнання: картки з назвами (малюнками) рослин із казки та іншими деревами, кущами і трав’янистими рослинами. На дошці (стенді, підлозі) заздалегідь зробіть написи: „дерева”, „кущі”, „трав’янисті рослини”.
Діяльність:
- Поділіть клас на три команди, кожна з яких буде відповідати за певну категорію рослин.
- За вашим сигналом учні серед поданих карток з назвами (малюнками) рослин вибирають „свої” та чіпляють їх під відповідними написами категорій рослин. Виграє та команда, яка найшвидше впоралася із завданням.
- Кожна команда по черзі називає ознаки своєї рослини, наприклад: „Дерево має один стовбур”.
Гра 2. „Дуб, калина та ромашка шукають родичів”.
Обладнання: шапочки із зображеннями дуба, калини, ромашки, бузини, берези, сосни, ялини, горіха, ліщини, шипшини, верби, каштана, клена, троянди, маку тощо).
Шапочки надзвичайно прості – їх діти можуть виготовити самостійно того ж (або попереднього) дня. Це смужка паперу білого кольору шириною 5 см і довжиною 40–50 см (обхват голови учня), зчеплена за допомогою канцелярських скріпок. А до неї приклеєна картка із зображенням рослини.
Діяльність: роздайте дітям шапочки. Оберіть ведучих – дуб, калину та ромашку. Вони по черзі голосно повідомляють: „Я дуб (калина, ромашка). Шукаю своїх найближчих родичів!” Інші діти зголошуються, піднімаючи руку та промовляючи: „Я твій родич, бо маю одне стебло – стовбур” („маю стовбур, вкритий корою”; „маю декілька стовбурів”; „маю тоненьке, зелене стебло без кори, яке легко ламається”).
Коли усі „рослини” знайшли своїх „родичів”, запропонуйте учням створити загальну візитівку своєї групи рослин (намалювати, підписати частини рослини тощо).
Порада: якщо дітей у класі багато, можна приготувати шапочки, малюнки на яких повторюються. Але кожна дитина має отримати шапочку!
Гра 3. „Дерево, кущ чи трава?”
Діяльність:
- Діти сідають (стають) у коло.
- Почніть, а діти продовжать (хором): „Рослина, що має стовбур і листяну крону, – дерево”; „Рослина, яка має декілька деревовидних стовбурів, – кущ”; „Рослина, яка не має дерев’янистого стовбура, – трава”; „Дерев’янисті рослини – дерева та кущі”.
- Зверніться до дитини праворуч від себе: „Верба – це…” Дитина відповідає і продовжує, звертаючись до сусіда праворуч: „Бузок – це…” Гра завершується, коли кожна дитина взяла у ній участь.
Порада: якщо діти помиляються або їм складно назвати рослину, гра зупиняється, усі допомагають.
Гра 4. „Сьогодні я зробив (зробила) відкриття”.
Обладнання: іграшковий мікрофон або предмет, який імітує його.
Діяльність. Учні передають мікрофон одне одному, по черзі продовжуючи речення: „Моє відкриття сьогодні – це те, що…”
Під час гри варто дотримуватися наступних правил:
- Говорити лаконічно та швидко.
- Уважно слухати, коли хтось говорить.
- Не коментувати та не оцінювати відповіді інших дітей.
- Дякувати всім, хто висловив свою думку.
Підведіть підсумок гри.
Завдання 1. Розкажи, що спільного у дерев, кущів і трав? Порівняй дерева і кущі. Чим вони відрізняються від трав?
Завдання 2. „Бананове тату”.
Бананова шкірка – чудова палітра. Зубочисткою видряпай літери або зображення на шкірці – і за 5 хвилин проявиться бананове тату!
Завдання 3. Як намалювати банан? (мал. праворуч)
Завдання 4. Скоромовки.
Хочеш стати телеведучим? Тоді знай, що вони тренують вимову скоромовками:
На городі стоїть верба НАЙСКОРКУМАКУВАТІША.
Наша верба НАЙКОРЧУКУВАТІША, а ваша верба – НАЙРОЗКОРЧАКУМАКУВАТІША!
Завдання 5. Знайди на карті України або в атласі автомобільних доріг назви, пов’язані з вербою: Верби, Вербень, Вербичі, Вербівок, Вербка – аж 20 населених пунктів Лози, Лозова.
Завдання 6. Візьми лінійку, уважно розглянь її шкалу. Знайди позначки 0 і 20 см. Постав лінійку вертикально. Уявляєш, яка маленька верба туполиста? Як ти думаєш, чому ця рослина є деревом, а не травою?
Завдання 7. Про кого у народі говорять: „У нього на вербі груші ростуть” (про тих, хто полюбляє говорити небилиці), „Куди не повернеться, то в нього золоті верби ростуть” (про того, хто завжди псує якусь справу)?
Завдання 8. Чому українці склали таке прислів’я: „Верба водою живе, верба воду й береже”?
Завдання 9. Розв’яжи кросворд.
- Хто з поетів висадив у пустелі вербовий прутик?
- Місяць, у якому зацвітає верба.
- Гірський хребет у Карпатах.
- Музичний інструмент, виготовлений з вербової деревини.
- Водойма, поблизу якої росте верба.
Домашнє завдання. Приготуй десерт з бананів.
Матеріали: шоколад, банан, дерев’яні шпажки, горіхи.
Це наше і це моє!
Діяльність:
- Шоколад поламай на шматочки і розтопи на водяній бані або в мікрохвильовій печі.
- Банан почисти і розріж на 2–3 частини.
- Шматки банана насади на дерев’яні шпажки, вмочи в шоколад і посип горіхами.
- Постав приготовлений десерт у холодильник на 20 хвилин.
Спостереження. Які рослини ростуть на твоїй вулиці? А в тебе вдома? У бабусі на грядці? У саду? У міському парку? У лісі? Запропонуй, що можуть зробити діти і дорослі, щоб зберегти їх.
