3–4 класи

1. А. Солярій.

Під зовнішньою насипною частиною мурашника знаходиться основна підземна частина. Тут розташовані складні ходи-лабіринти і камери. Покриття з голок і гілочок захищає житло комах від примх погоди. Робочі мурахи ремонтують і оновлюють його. Зверху під цим покриттям знаходиться „солярій” – це камера, яка нагрівається сонцем (на малюнку вона позначена цифрою 2). Навесні мешканці мурашника забігають сюди погрітися.

Про будову мурашника та призначення кожної його камери інші особливості життя мурах читай у газеті „КОЛОСОЧОК” №30/2012 „Як живуть мурахи?”. Виконай дослідницькі завдання про мурах у цій газеті.

2. В. Бліді поганки.

Поганка бліда, або мухомор зелений – надзвичайно отруйний гриб з родини Мухоморових. У нього біла, блідо-зелена або оливково-зелена шапка, на ніжці – біле або жовтувате плівчасте кільце.

Більше про отруйні та їстівні гриби читайте у газеті „КОЛОСОЧОК” № 21/2014 „Як збирати гриби” та № 22/2014 „Грибна нарада”.

3. А. Росичка. Б. Непентес.

Хижак не завжди зі страшними зубами. Непентес і росичка – беззубі хижаки, які полюють на комах. І ці хижаки – рослини! Живляться вони дрібнесенькими організмами, переважно комахами. І це не лише десь у далеких тропічних лісах, а й у нас.

В Україні є три види росички. І якщо росичка круглолиста трапляється досить часто, то росички англійська і середня – занесені до Червоної книги України. Але й росичка круглолиста росте в малодоступних місцях – на сфагнових болотах, торфовищах Полісся, у Карпатах та лісостепу. На її листках є залози, що виділяють липку блискучу рідину, від якої листок здається вкритим росою (звідси назва рослини). Комаха, сівши напитися такої „роси”, відразу прилипає до листка. Так росичка ловить, убиває і споживає дрібних комах.

Росичка круглолиста

Непентес росте у тропіках і субтропіках Азії і Північної Австралії. Відомо 120 видів непентеса; як правило, це – ліани, які полюбляють болотисту місцевість. Вони підтримують своє тіло за допомогою видозмінених листків. Чудові глечики, якими рослина вловлює комах, виростають на кінцях листових вусиків. Довжина глечиків сягає від 2,5 до 30,5 см.

Ловчі листки (глечики) непентесів

Детальніше про рослини, які замість того, щоб слугувати їжею для комах, самі харчуються комахами, читай у статтях „Ненажерливі рослини, або Смерть мухам” Надії Щипель у журналі „КОЛОСОК” №1/2008 та „Глечики-хижаки” Віри Сенчини у журналі „КОЛОСОК” № 5/2012.

4. А. Коник. Г. Бабка.

Байкарі з різних країн (Жан Лафонтен, Іван Крилов та Леонід Глібов) використали чимало запозичень і сюжетів із творчості Езопа. Зокрема, байки Івана Крилова „Стрекоза и Муравей” та Леоніда Глібова „Коник-стрибунець” мають схожий сюжет та одного однакового персонажа саме через запозичення з езопової байки „Жук і муравей”.

Отже, у Езопа – жук, у Крилова – Стрекоза (українською – бабка), а у Глібова – коник:

Коник плаче, серце мліє;
Кинувсь він до Мурав’я:
– Дядьку, он зима біліє!
От тепер же згину я!

5. Г. Ківі.

Ківі є і фрукт, і птах. Вони – тезки.

Ківі родом з Нової Зеландії. У нього редуковані крила (редукція – зменшення органів, аж до повного зникнення, втрата ними здатності виконувати їхню роботу). Крила цьому птахові не потрібні, бо він не літає, а ходить. Маса ківі 3–3,5 кг. Птах незграбний, і тому він вдень ховається у чагарниках, а вночі виходить на пошуки черв’яків та інших безхребетних тварин. Вас здивує яйце, яке відкладає цей птах. Його маса 500 г, а це майже 1/5 маси самки. Яйце насиджує самець 42–50 днів. Всього у Новій Зеландії налічують три види ківі. Після заселення острова європейцями у цих птахів з’явилися вороги: коти та собаки, яких переселенці завезли з Європи. Ківі – птах повільний, вполювати його не важко. Причиною зникнення ківі є також знищення лісів. Сьогодні птах знаходиться під охороною.

Рослина ківі має східне походження. Її вирощували ще у Давньому Китаї. У Нову Зеландію фрукт завезли у 1906 році як „китайський аґрус”. З часом його назвали на честь птаха ківі, який є одним із символів Нової Зеландії. Сьогодні рослину успішно вирощують в усьому світі, у тому числі і в Україні.

А качка мандаринка є тезкою не лише рослини, але й китайських вельмож-мандаринів –поважних чиновників та радників імператора. Китайські мандарини носили яскравий і незвичний одяг, тому і качок з дивовижним вбранням назвали мандаринками. Природа з натхненням творила цього дивовижного птаха. Особливо розкішно вбрані самці мандаринок. Багато віків ця качка прикрашала ставки в садах і парках Китаю, Японії, Кореї.

Мандарини і апельсини прибували у Європу з Китаю, тому іспанці, французи і англійці називали його „китайським апельсином”, але замість „китайський” вживали слово „мандарин” („мандаринський апельсин”). З часом залишилося лише одне слово на позначення рослини – „мандарин”. До речі, слово „апельсин” означає „китайське яблуко”).

6. Д. Ремез.

Жоден інший птах у нашій фауні не здатен створити такий досконалий витвір гніздобудівного мистецтва. Своє гніздо ремез підвішує на кінці надтонкої, але міцної гілочки, надійно припасовує легкі сухі стеблинки трав до неї, сплітає з них ажурний тривкий каркас, а потім наповнює проміжки найлегшим матеріалом – рослинним пухом з верб, тополь, торішніх суцвіть-качалок рогозу. Завдяки пухонабивному прийому ремез створює унікально легку і водночас міцну рослинну повсть.

Такий спосіб розміщення і будівництва гнізда спрямований на забезпечення захисту майбутніх пташенят: по тонкій довгій гілочці до гнізда не дістанеться жоден з чотириногих хижаків, за неї майже не можливо вчепитись і пернатим хижакам, практично повністю закрите гніздо не дає викотитися яйцям і випасти пташенятам під час розгойдування. Дрібна пташка захищає своїх пташенят надзвичайним працелюбством, тче для них особливе гніздо. Це уміння відобразилось у кількох її місцевих назвах – „рукавичка”, „швачка”, „вовняна”.

7. Г. У кальмара.

Кальмари – ряд головоногих молюсків. Вони мають обтічне торпедоподібне тіло, що дозволяє їм рухатися з великою швидкістю „хвостом” уперед, тож основний спосіб їхнього руху – реактивний. Природний колір кальмарів – темно-зелений, а у хвилини роздратування чи страху він стає червоним.

Кальмари мають найбільші серед тварин очі.

Є види кальмарів, що світяться у темряві. Вночі вони виглядають надзвичайно гарно – як новорічні ялинки.

Серед кальмарів є і „летючі”. Вони можуть вистрибувати з води і летіти над її поверхнею.

Існує вид кальмарів, які мають прозоре драглисте тіло. Тварина ця настільки прозора, що у воді майже невидима – як шматок криги. Видають прозорого кальмара лише чорні, блискучі, великі очі.

У морі Роса в лютому 2007 року була виловлена і відразу заморожена для подальшого дослідження самка колосального кальмара. Колосальний кальмар – найбільший із відомих нам молюсків, у якого найбільші у тваринному світі очі. Вчені, що працювали над дослідженням самки кальмара, зміряли її очі. Їхній діаметр становив 25 сантиметрів. Це розмір очей у „стиснутому” стані після заморожування і розморожування. За життя тварини, на думку вчених, очі досягали 30 сантиметрів.

З одного ока кальмара вчені витягнули кришталик – лінзу, що фокусує зображення на сітківці. Як і у всіх головоногих, він складається з двох лінз. Припускають, що кришталик частково зруйнований, а за життя кальмара він мав сферичну форму і був завбільшки з апельсин (80–90 міліметрів у діаметрі).

Такі великі очі дозволяють кальмару мати великі зіниці, а це дає можливість максимально використовувати світло, якого на глибині 2 000 метрів дуже мало. Можливо, великі очі забезпечують зору кальмара високу роздільну здатність. У кожного ока є вбудована „фара”, орган, який виробляє світло кожного разу, коли колосальний кальмар зосереджує очі в одному напрямку.

8. Б. одна.

Равлик має одну, зате мускулисту ногу. Він пересувається за допомогою слизу, що виділяється на її підошві.

9. Б. екватор.

Екватор (також: рівноденник,  рівник) – уявне коло, проведене на поверхні планети (або іншого астрономічного об’єкта) на рівній відстані від обох географічних полюсів.

10. Д. Довгоносик.

Кора молодих саджанців сосни є справжнім смаколиком для довгоносика соснового. Ці ненажери можуть повністю обгризти кору, унаслідок чого саджанець помирає. Тому молоді насаджені ліси оберігають лісники.

Більше про дерева читайте у газеті „Життя лісу”.

11. А. Озон.

Наша планета оточена озоновим шаром, розташованим на значній висоті. Він затримує приблизно 2/3 ультрафіолетового випромінювання Сонця.

12. Б. Дніпро. Г. Запоріжжя. Д. Київ.

Дніпро бере початок на Валдайській височині з болота Аксенінський Мох і впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. На березі річки лежить багато великих міст України: Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпро, Запоріжжя, Нікополь, Херсон.

Більше про водні багатства України і загалом нашої планети читайте у газеті „КОЛОСОЧОК” № 4/2018 „Земля – планета „Вода”.

13. А. Бобер. В. Жаба. Г. Пінгвін.

Деякі тварини пристосувалися до життя в різних середовищах. Бобри мешкають у водоймах або біля них. Пінгвіни живуть і виводять потомство на суші, а їжу добувають в океані. Жаби дихають легенями на суходолі та шкірою – під водою. На межі води і суші живуть також черепахи, гіпопотами, тюлені, водяні змії та інші тварини.

Про ці та інші цікаві пристосування тварин читайте у газеті „КОЛОСОЧОК” № 3/2018 „Не ходи у воду за птицею…”.

14. Г. Щука.

Так, справжній барометр – щука. Ця хижачка за добу відчуває зміну погоди, не бере наживку і йде на глибину. А мине негода − і щука знову виходить на годування. Насправді, гостро відчувають атмосферні зміни багато видів риб. Детальніше про це читайте у статті Вікторії Бузько „Живі барометри”.

15. Б. Застібку-блискавку.

Винахід ХХ століття – застібку-блискавку – зробили на основі будови пера птаха: борідки пера різних порядків мають малесенькі гачечки, які забезпечують надійне зчеплення.

Більше читайте у газеті „КОЛОСОЧОК” № 13/2017 „Чудо липучки”.

16. Б. Сом.

Сом звичайний – не лише найбільший за розміром у роді Сом, а й одна з найбільших прісноводних риб на планеті та найбільша прісноводна риба в Україні. Довжина тіла сомів може сягати 5 м, маса – 300 кг.

Щоб більше дізнатися про сома, прочитай наукову казку в газеті „КОЛОСОЧОК” № 1/2017 „Чому риба сом самотня?”.

17. Б. комета.

Комети – це брили льоду з вмерзлими кам’яними частинками й пилом. Вони обертаються навколо Сонця. Поблизу Сонця комета розігрівається, лід випаровується і навколо ядра утворюється газоподібна оболонка – кома. Гази та тверді частинки тягнуться слідом за ядром комети, утворюючи хвіст.

Довжина хвоста деяких комет більша, ніж відстань від Землі до Сонця. Важко уявити, що хвіст утворився з невеликої брили льоду!

Докладніше про хвостатих мандрівниць читай у газеті „КОЛОСОЧОК” № 13/2012.

18. Б. Сріблянка.

Ця дивовижна істота у воді народжується, у воді живе (тут у неї і будинок, і сім’я), у воді й помирає. Сріблянка – єдиний павук, який пірнає, не чіпляючись за стебла водних рослин, і плаває під водою зі швидкістю 2–3 см/с, виблискуючи сріблом повітряних обладунків.

Докладніше про павука сріблянку читай у статті Світлани Безручкової „Господар повітряного замку” у журналі „КОЛОСОК” № 5/2016.

19. Г. Осел.

 ОСЕЛ – ОРЕЛ

Читай про орла у газеті „КОЛОСОЧОК” № 19/2017 „Цар птахів”.

20. Г. Вівця.

В Австралії найбільше у світі поголів’я овець.

21. А. У хамелеона.

У синього кита довжина язика – 3 м, у корови – 40 см, у мурахоїда – 60 см, у деяких видів змій – 60 см.  Але тільки у хамелеона витягнутий язик становить половину довжини тіла!

22. А. Австралія. Г. Антарктида.

Австралія і Антарктида – материки „навпаки”. Вони розташовані у південній півкулі, тож коли у нас календарна зима, у них – літо.

23. Б. Перевесло.

Перевесло – це джгут зі скрученої соло­ми для перев’язування снопів.Термін часто вживають поети, так називають фестивалі, конкурси, збірки віршів. У переносному значенні він означає „об’єднати”.

24. Г. Пшениця.

Пшениця – найбільш важлива зернова культура, що дає майже 30 % світового виробництва зерна і постачає продовольством більше половини населення земної кулі. Озима пшениця є основним продуктом харчування у 43 країнах світу з населенням понад 1 млрд. осіб. Її широка популярність пояснюється різнобічним використанням цінного за якістю зерна. У хімічний склад зерна входять усі необхідні для харчування елементи: білки, вуглеводи, жири, вітаміни, ферменти і мінеральні речовини.

До хлібних злакових культур належать пшениця, ячмінь, жито, овес, які вирощують здебільшого у помірному кліматичному поясі, а також рис, кукурудза, просо, які займають більші території в умовах тропіків та субтропіків. Перші три місця серед найважливіших харчових рослин для людини посідають пшениця, кукурудза та рис, які називають трьома богатирями, що тримають на своїх плечах продовольче благополуччя нашої планети.

Про історію хліба та народні хлібні обряди читай в газетах „КОЛОСОЧОК” № 32/2014 „Хліб усьому голова” та № 1/2015 „Найбільше досягнення людства”.

25. А. Броненосець.

Броненосець – незграбне звірятко, але у своєму панцирі почувається добре захищеним. Характерний панцир, за який іспанці назвали броненосця армадилом („armadillo” у перекладі з іспанської означає „маленькі лати”), складається з низки ороговілих кісткових пластин. Ці пластини утворилися з глибокого шару шкіри (дерми). Вони утворюють три пояси: голови, плечей і тазу. Пояс плечей і пояс тазу пов’язані численними перемичками зі спинних пластин (їхня кількість залежить від виду). Щитки панцира з’єднані ділянками шкіри, вкритими грубими волосками, – саме вони забезпечують рухомість панцира. Якщо броненосця щось турбує, він скручується в клубок, і тоді йому не страшні жодні хижаки на світі.

Про цю та інших тварин Південної Америки читай у статті Жака-Іва Кусто та Іва Пакале „Тварини Південної Америки” у журналі „КОЛОСОК” № 10/2014.

26. А. 3.

Перелік планет Сонячної системи у порядку зростання відстані до Сонця такий:

1) Меркурій

2) Венера

3) Земля

4) Марс

5) Юпітер

6) Сатурн

7) Уран

8) Нептун

Отже, якщо Меркурій – 1, Венера – 2, Юпітер – 5, Нептун – 8, то Земля – 3.

27. А. Тепло. В. Волога. Д. Відсутність сонячного світла.

Домашній пил – це найдрібніші частинки волокон тканин, побілки, що осипалася зі стелі, засобів побутової хімії, шерсті та злущеної шкіри людей і домашніх тварин, лусочки та екскременти комах, пилок рослин. Це зовсім не мертва суміш усілякої гидоти. Кліщі, віруси та бактерії чудово живуть і розмножуються в умовах тепла, вологи, затхлого повітря, відсутності сонячних променів. Тому домашній пил набагато шкідливіший, ніж вуличний.

28. Д. ослячі вуха.

Варто лише побачити цей гриб, і сумніви у відповідності назви і форми відпадають. Схожості із вухом тварини також надає ворсистість гриба зовні й гладка поверхня зсередини. Грибники дуже люблять його за чудернацьку форму і рідкість. Однак найчастіше гриб беруть лише за незвичайність, адже як харчовий продукт він малоцінний. М’якоть ослячих вух тонка, щільна, навіть „гумоподібна”, без особливого смаку і запаху. Зате назва!

Про інші цікаві природничі назви  читай у газеті  „КОЛОСОЧОК” „Чому вони так називаються?”.

29. Г. стрибати.

Слово „заяти” у старослов’янській мові означало „стрибати”. Слово „заєць” утворено зменшувальним суфіксом від іменника заі. Буквальне значення слова „заєць” – „плигун”.

Чи багато ти знаєш про зайця? Про нього існує чимало легенд та вигадок. „Полохливий заєць і пенька боїться” – стверджує прислів’я. Але насправді така характеристика не зовсім виправдана – наприклад, задніми ногами довговухий може відбитись від орла або лисиці. Досить часто зайчихи відважно захищають своїх дитинчат від ворон. А старі зайці, які знають почім ківш лиха, на очах у величезного гавкаючого пса на ціпку спокійнісінько поїдають те, що росте в саду або городі. Однак мовчазне опудало зазвичай вселяє в косооких вегетаріанців стільки поваги, що вони довго не можуть зважитись почати трапезу в його присутності.

Зайці люблять пустувати. За хорошого настрою вони влаштовують веселу метушню, підстрибують вгору, котяться по землі. Іноді, просто заради забавки, перестрибують всіяні цвяхами двометрові паркани, навіть  у річці плавають, якщо вода тепла.

30. Г. Вони однакові.

Кожна половина року має 6 місяців.