УТРИМАННЯ ТВАРИН ВДОМА: ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
Утримання тварин є досить розповсюдженим явищем. У містах найчастіше утримують тварин-компаньйонів, до яких людина відчуває прихильність, для задоволення від спілкування з ними або з естетичною та виховною метою. Серед них – собаки-поводирі, мисливські собаки, ловчі птахи. Останнім часом за місце тварин-компаньйонів активно конкурують не лише коти та собаки, а й свині і навіть домашні птахи (наприклад, гуси). Законодавчих обмежень з цього приводу практично немає.
Але законодавство вимагає від власників тварин дотримуватися встановлених правил щодо їх утримання. Стаття 1 Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження” встановлює, що утримання в домашніх умовах – це обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір’я окремого будинку. Є і любителі екзотики, що утримують диких тварин. Дика тварина може опинитися у людини і випадково, скажімо, якщо особа підібрала поранену тварину з метою лікування. У такому випадку йдеться про утримання диких тварин у неволі, а не в домашніх умовах.
Стаття 1 згаданого Закону визначає, що домашні тварини – це собаки, коти та інші тварини, які протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні. Європейська конвенція про захист домашніх тварин містить ширше визначення домашніх тварин. Так, відповідно до статті 1 цієї Конвенції, домашня тварина – це будь-яка тварина, яку утримує людина, зокрема у своїй оселі для власного задоволення й товариства. А ось Модельний закон щодо поводження з тваринами зараховує до домашніх тварин велику рогату худобу, свиней, коней, овець, кіз, хутрових тварин, птахів, риб та інших сільськогосподарських тварин, які спеціально вирощені та використовуються для отримання (виробництва) продуктів тваринного походження (продукції тваринництва), а також як транспортний засіб або тяглова сила. Відповідно до статті 1 Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження” сільськогосподарські тварини – це тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження. Тобто фактично віднесення тварини до домашньої або сільськогосподарської залежить від мети утримання.
Головним правилом сьогодні є правило гуманного поводження з тваринами, що декларує не лише виключення жорстокого поводження з тваринами, а й створення для них відповідних умов утримання. Так, згідно зі статтею 7 Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження” основним правилом утримання тварин є те, що умови, у яких утримуються тварини, повинні відповідати їхнім біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; задовольняти їхні природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби. Місце утримання тварин має бути оснащено так, щоб забезпечити простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.
За жорстоке поводження з тваринами – 5–8 років в’язниці!
- „КОЛОСОЧОК” № 29/2016 „Як спілкуються тварини?”;
- „КОЛОСОК” № 4–5/2014 „Не ображайте Лапика, або Лапикові університети. Частина 1” та „Не ображайте Лапика, або Лапикові університети. Частина 2”;
- „КОЛОСОК” № 5/2014 „Мій улюблений хвіст”.
ЯК КІШКА З СОБАКОЮ
Задамо собі дитяче питання: чим кішка відрізняється від собаки? У кішки чотири лапи? У собаки теж. Кішка вкрита шерстю? Собака теж, хоча є „голі” кішки і собаки з дуже короткою шерстю. У кішки великі вуха, спрямовані вперед, очі з боків носа, кігті на лапах, хвіст? І у собаки теж. Кішка здебільшого м’ясоїдна? І собака теж. Кішка – друг людини? Собака теж людині добрий друг.
Є між ними і реальні істотні відмінності. У всіх домашніх кішок кігті втяжні, у собак – ні. У собак зір чорно-білий, у кішок – кольоровий. Кішка добре бачить вночі, собака – ні. У собаки тонкий нюх, у кішки – слабенький. Собаки добре чують, але з котячим їхній слух не зрівняється. У собак чудова інтуїція, вони дуже тямущі, кішки не такі „кмітливі” і діють по ситуації.
Ці вищі ссавці дуже різні, вони належать до різних родин. Головна їхня схожість у тому, що і собаки, і кішки – хижаки. А відмінність – у тому, що собака – хижак-переслідувач, кішка – хижак, що підстерігає жертву.
Кішка рухається безшумно і неквапливо, бігати не любить, та й не може бігти швидко і довго. Чудово бачить у темряві. Ретельно і регулярно доглядає за собою, миється і вилизується від кінчиків вух до кінчика хвоста. Ретельно ліквідує всі свої „наслідки”. Регулярно відточує кігті, робить гімнастику: розтяжки, вигинання і акробатичні вправи. Добре лазить по вертикальних поверхнях і завжди освоює кілька рівнів висоти на своїй території.
Усе це означає: перед нами ідеальний підстерігач-хижак. Він майже невидимий, нечутний, орієнтується в темряві, не має запаху, здатний напасти з будь-якого положення, може годинами сидіти в засідці, здобич хапає спеціально пристосованими, загнутими, гострими кігтями, деякий час „грається” з нею, щоб переконатися, що жертва жива і справжня, і лише потім убиває її і приступає до трапези.
Собака ходить, голосно стукаючи кігтями. Він не надто охайний – хіба що іноді почухається у відповідь на блошиний укус. У темний час доби зазвичай спить. Гімнастикою-розтяжкою не займається, зате дуже любить бігати і стрибати. Ще більше любить щось погризти-пожувати, навіть якщо це просто милиця або домашні капці. „Наслідки” не закопує, тільки символічно шаркне задніми лапами. Лазити по верхах не вміє, висоти побоюється. Чаїтися і ховатися теж не схильний. Отже, перед нами ідеальний переслідувач-хижак.
Собаці не треба ховатися на полюванні, його не турбують ані власний запах, ані шум під час руху. Він виявить здобич за її запахом, вистежить, злякає, кинеться за нею навздогін (бо може бігти швидко і довго), схопить своїми могутніми щелепами (ось для чого потрібна звичка постійно щось гризти – „тренування зубів”) і відразу їсть.
Кішки – одинаки. Вони ніколи не полюють разом. А ось собаки схильні до стадного способу життя, легко збиваються у зграї, обирають ватажка і разом полюють.
Такі ці домашні хижаки. Якщо вони виросли разом, то чудово ладнають. Їм нічого ділити, крім прихильності господаря. Тому вираз „живуть як кішка з собакою”, що означає безперервну ворожнечу, не зовсім справедливий.
Міні-проект „Як утримувати домашніх улюбленців?”
Якщо в тебе є кішка або собака, перевір, чи написаний на їхньому ошийнику номер вашого телефону або адреса. Якщо ні – запропонуй батькам зробити це.
Прочитай у газеті „КОЛОСОЧОК” і журналі „КОЛОСОК”, як доглядати за домашніми тваринами. Чи все ти робиш правильно?
Довідайся телефон і адресу найближчої ветеринарної клініки і служби розшуку тварин. Ці телефони повинні бути завжди під рукою.
Запитання для обговорення за підсумками проекту:
- Чому з’являються вуличні тварини? Хто у цьому винен?
- Як підготуватися до появи тварини вдома?
- За якими тваринами легше доглядати?
- Чи варто заводити черепаху? Чому? Які для неї потрібно створити умови? За якої температури повітря зимує черепаха? Чому?
- Що таке тераріум?
- Чому в тераріумах потрібний додатковий обігрів?
- Чи можна брати додому тварин, спійманих у природі?
- Яких правил повинен дотримуватися господар собаки?
- Коли треба надівати на собаку намордник?
- Що треба робити, щоб тварини не загубилися?
Гра 1. „М’яв чи гав?” (на подвір’ї школи, у садку, у спортзалі).
Назвіть характерну особливість кішки або собаки. Якщо діти впізнають кішку, вони з вигуками „М’яв” біжать вправо, якщо впізнають собаку – з вигуками „Гав” вліво. Хто помилився, зі словами „Вибач, кицю!” („Вибач, песику!”) перебігають у потрібному напрямку. Потім діти знову підбігають до вас. Зачитайте наступну характеристику тварин. Якщо ознака стосується і кішки, і собаки, діти залишаються на місці, беруться за руки і за бажанням або „н’явкають” або „гавкають”. Усім весело! Можна пожартувати („Має два хвости” – дві собаки або дві кішки).
Ознаки тварин можна скласти на основі оповідання „Як кішка з собакою” (МУ), наприклад:
- Добре бачить уночі.
- Має хвіст.
- Хижак.
- Одинак.
- Любить зграю.
- Бавиться з впольованою жертвою.
- Любить гризти кістки.
Гра 2. „Знайди мені домівку” (КЛ35, 1-3).
Поділіть клас на три групи. Кожна група отримує набір карток лото із зображеннями свійських і диких тварин, домашніх улюбленців.
Діти називають тварин і групують картки:
- На дві групи (дикі і домашні).
- На три групи (дикі, свійські і домашні улюбленці).
З’ясуйте з дітьми, яких тварин не можна утримувати в квартирі.
Завдання „Мій домашній улюбленець”.
Діти сидять у колі (або за партами). Кожен висловлює думку: „Я утримую вдома (хотів би утримувати)… Вона (він) має кличку… і любить…”
Порада: підготуйте у класі фотовиставку „Мій домашній улюбленець”.
Спостереження. Постежте за кішкою та собакою. Що спільного і відмінного є:
- У зовнішності цих тварин?
- У поведінці?
- Як доглядають за собою?
- Як зустрічають господаря?
- Як поводяться, коли з’являються незнайомі люди?
- Як полюють на здобич?
Порада: на основі цього завдання можна зробити проект „Хто живе в моїй оселі?”