Diatom
Наннопряники
Для утворення найменувань кратних десяткових і частинних одиниць використовують спеціальні приставки латинського або грецького походження: деци-, кіло-, санти-, мілі-, мікро-, нано-, піко-, дека-, гекто-, мега-, гіга- та ін. Приставка нано-, як і інші, має свою історію.
Radiolarian5
Легенда розповідає, що у 600 р. до н. е. в місті Колофон давньогрецького поета Мімнерма зачарувала грою на флейті красуня нано. У ті ж часи на території сучасного Марселю* проживало плем’я лігурів, яким правив цар нан. Донька царя обрала собі нареченого – грецького моряка. На весіллі гостей пригощали солодкими медовими пряниками. Минули століття, а в марсельському порту моряки все ще смакували нанно – медові пряники, подібні на давні лігурійські солодощі.
*Марсель – найбільше портове місто Франції.
Блез Паскаль
Nanos-карлик
Згодом словечко „нанно” забулося. Ані грецькі філософи, які „винайшли” атоми (греки називали карликів „нанос” – з одним „н” ), ані інші вчені мужі, які жили пізніше, не згадали про„нанно” з появою оптичної мікроскопії, коли шукали слово для позначення предметів, невидимих людському окові. Вибрали приставку “мікро”, від грецького “мікрос”– малий. Прилад, який допомагав побачити те, що не видно неозброєним оком, назвали мікроскопом, і приставка “мікро” швидко стала загальноприйнятою і всім зрозумілою. Мікро – це щось дуже маленьке.
Блез Паскаль вирішив скористатися латиною, коли розповідав про анімалкули (лат. анімалкула – “маленький звір”) – крихітних істот, яких виявили перші вчені-мікроскопісти. Вперше „нанно” як науковий термін з’явився 1909 року на семінарі Німецького товариства зоологів. Видатний професор Кіле Ханс Ломан запропонував назвати мікроскопічні водорості, які він спостерігав за допомогою оптичного мікроскопа, „нанно планктоном”, обґрунтовуючи це тим, що грецьке nanos означає „карлик”.
Скiльки „н” у цьому словi?
На початку ХХ століття для опису розмірів молекул використовували мільйонну частку міліметра – мікроміліметр. Виникла нагальна потреба винайти нові позначення для надмалих величин. А як інакше? Звіти про Нобелівські премії з фізики 1900–1920 років рясніли нулями після коми. Наприклад, довжину рентгенівських променів вказували у сантиметрах: 0,000000001 cм! Учені знову згадали про приставку „нано”.
У жовтні 1958 року Міжнародний комітет мір і ваг прийняв рішення назвати мільярдну частину метра нанометром. Члени комітету вирішили писати це слово з одним „н” відповідно до правила, згідно якого множникам одиниць, більших за метр, присвоюють грецькі приставки, а якщо одиниця менша за метр, то множник позначають латинською приставкою. Так, префікс для множника 1 000 (“кіло”) походить від грецького “хілі” (тисяча), а для 0,001 – “мілі” від латинського “міллесімус” (тисячна).
У 1950-ті роки придумали й інші приставки: “гіга”(109) – від грецького “гігас” (велетень), “тера” (1012) – від грецького “террас” (чудовисько). Дотримуючись цієї ж логіки міжнародні законодавці надали перевагу не латинському кореневі „наннус” (карлик), а грецькому „нанос” для префікса-множника однієї мільярдної. Крім того, користуються також “мікро” (10-6) – похідне від грецького “мікрос” (маленький), та “піко”(10-12) – від італійського “пікколо” (маленький).
Плутанина між грецьким карликом з одним „н” і латинським карликом з двома „н” у Міжнародному комітеті мір і ваг породила низку непорозумінь. Урешті вирішили: подвоєння „н”в префіксі визначатиметься науковою галуззю, у якій використовується термін з цією приставкою. Так, „палеонтологія і мікропалеонтологія використовуватимуть приставку з двома „н”, а фізика, медицина і фізіологія обмежаться написанням одного „н”.
Але цей офіційний розподіл між „нано” і „нанно” не усунув двозначності, яка виникала через те, що під „нано” розуміють і термін, який означає щось неймовірно мале, і точний науковий термін зі значенням „одна мільярдна”. Непорозумінь стало ще більше. І вони наче узаконилися. Адже розвиток фізики, хімії та технологій штовхає винахідників у напрямку наномасштабів. Відкриття цих наук усе більше привертають увагу громади.
Веселкові діатомеї
Багато вчених, стомившись від цієї плутанини, вирішили використовувати пікометр, який у 1 000 разів менший за нанометр. Деякі з них володіють образним мисленням і вживають терміни „атомна шкала” або „атомні масштаби”. І щоб остаточно збити з пантелику якомога більше людей, приставка „нанно” відступила, але не загинула, а залягла в окопах біологів та палеонтологів.
За книгою Крістіана Жоакіма „Нанонауки”.
