Ігор Дикий

Ігор Дикий. Експедиція вглиб материка, або У пошуках осадових порід. Частина 2

Вранці прокинулися від холоду в наметі. Вилазити не було ніякогісінького бажання, але довелося. Мої спроби запалити примус також не дали позитивного результату. Вогонь ледь жеврів, ймовірно, через неякісний гас, який не хотів горіти на морозі та висоті. Вирішили поснідати холодними батончиками і консервами. Вийшли на зв'язок з нашими геологами, які повідомили, що вже о 9 годині ранку спустилися з перевалу Гайс Кліфф, вийшли на перше плато льодовика та надягли лижі. ...

Ігор Дикий. Експедиція вглиб материка, або У пошуках осадових порід

Під час літнього сезону ми разом з геологами-альпіністами (професором Володимиром Бахмутовим та професором Олександром Мітрохіним) організували експедицію вглиб материка у пошуках найдавніших осадових порід, яких ще не знаходили в цьому регіоні Антарктики. За їхніми словами, раніше було відомо, що цей регіон повністю складений вулканогенними породами, вік яких встановлюється більше ніж 120 млн років. Якщо нам вдасться знайти ці породи Крейдяного (145–66 млн років тому) чи навіть Юрського (201–145 млн років тому) періоду, це змінить стратиграфію всього регіону. Першу знахідку осадових порід геологи виявили на острові Корнер, коли вперше для району станції „Академік Вернадський“ знайшли скам’янілі відбитки рослин (мал. 1). ...

Ігор Дикий. У пошуках антарктичних динозаврів

У грудні 1908 року експедиція відомого англійського полярного дослідника Ернеста Шеклтона вперше вирушила в Антарктиду до Південного полюса і випадково натрапила на несподівану знахідку. Після переходу через величезний льодовик Бердмор, на краю полярного плато серед снігу та льоду дослідники виявили відклади кам’яного вугілля. Також неподалік знайшли відбитки листя рослин на валунах з пісковику і навіть скам’янілі фрагменти деревини. ...

ІГОР ДИКИЙ. „ЦІ ВІДОМІ І НЕВІДОМІ ВОВКИ. ЧАСТИНА 2”

Що старші вовки, то далі відходять вони на полювання і до лігва вже не повертаються. Коли надходить пора навчати вовченят, вовки вбивають більше здобичі, ніж їм потрібно для харчування. Спочатку вони приносять вовченятам напівживу здобич, спонукаючи молодих вовків самостійно придушити і загризти жертву. Згодом заганяють косуль, влаштовують засади на стежках, і поки одні женуть здобич, інші перехоплюють її і „ріжуть”. Вовченята беруть участь у дійстві або спостерігають за тактикою полювання. ...

ІГОР ДИКИЙ. „ЦІ ВІДОМІ І НЕВІДОМІ ВОВКИ. ЧАСТИНА 1”

Ареал вовка включає Європу, Азію та Північну Америку. Немає його на деяких островах Північного Льодовитого океану. Живе в лісах, горах, степових балках, чагарниках та лісових болотах. На території України вовки трапляються всюди, зокрема і в Криму. Найбільш чисельний цей звір, як на диво, не у Карпатах та Поліссі, а у степовій зоні. ...

Ігор Дикий. „Клишоногий господар Карпат”

Ведмідь бурий (Ursus arctos Linnaeus, 1758) – найбільший хижак фауни України й один з найбільш грізних у дикій природі. Він досить давній звір: його предки з’явилися на території Європи 22 мільйони років тому. На сьогодні на планеті є 8 видів ведмедів: білий, гімалайський, очковий, губач, малайський, барибал та велика панда. Чотири види ведмедів живуть у Південній Півкулі і чотири – в Північній. Представники родини ведмежих ніколи не жили в Австралії та Антарктиді. ...

Ігор Дикий. Антарктична весна

Цього разу хочу розповісти вам про антарктичну весну. Оскільки Антарктида розташована у Південній півкулі, антарктична весна триває з вересня до листопада. Тимчасом як в Україні світловий день стає коротшим, в Антарктиці, навпаки, сонце з кожним днем підіймається все вище над обрієм. І сьогодні, коли пишу ці рядки, сонце сходить о п’ятій годині ранку. Від холодної полярної ночі станція „Академік Вернадський” поволі переходить у режим полярного дня, коли сонце майже не ховатиметься за горизонт. ...

Ігор Дикий. Льодовикова печера

Вітання з „Вернадського”! Радий надіслати вам історію про відкриття нової печери в льодовику о. Галіндез. Сам не сподівався, що буде такий насичений пригодами місяць. Зараз у нас настала антарктична весна, однак, як годиться у міжсезоння, потепліло і розпочалися хуртовини з мокрим снігом. Одне тішить: тривалість світлового дня зростає і сонця стає більше. З найкращими побажаннями ...

Ігор Дикий. Підводний світ Антарктиди

Як я розповідав у попередньому листі з Антарктиди1, незважаючи на досить м’яку зиму цього року, океан усе ж скувало кригою і виходи біологів на човнах припинилися. В Антарктиці найбільше біорізноманіття приховане під кригою. Океан годує практично всіх наземних і морських тварин, оскільки на суходолі майже немає рослинності, за винятком невеликих ділянок скель, вкритих мохами і лишайниками. Тому всі морські птахи, пінгвіни, тюлені дістають корм з океану. ...

Ігор Дикий. Айсберги, гроулери та льодяне сало

Традиційно надсилаю для „КОЛОСКА” нову розповідь зі станції „Академік Вернадський” про айсберги. Сподіваюся, вона буде цікавою для наших читачів. Погода зіпсувалася, і в океані нанесло до нашого берега багато айсбергів та криги. Здається, що така льодова ситуація триватиме до початку антарктичної весни… З найкращими побажаннями Ігор Дикий Цього разу хочу розповісти вам про айсберги, гроулери ...

Ігор Дикий. Антарктичні велетні

Вітання зі станції „Академік Вернадський”! Як і обіцяв, продовжую дописувати для „КОЛОСКА” замітки про пригоди полярних біологів . Через непогоду і короткий день більше часу проводимо на самій станції. Зараз готуємося до святкування Мідвінтера. Це антарктичне свято, яким полярники відзначають середину зими з 21 на 22 червня. Святковий день розпочинається традиційним сніданком, який готує персонально ...

Ігор Дикий. Адельки-бешкетники

Минув місяць, як ми приїхали на станцію „Академік Вернадський”. З кожним днем сонце дедалі швидше поспішає сховатись за обрій... Погода псується, щодня готуючи нам сюрпризи: то сильні ураганні вітри понад 20 м/с, то хуртовини, а потім кількаденні дощі з мокрим снігом, які перетворюють усе довкола на лід, і знову хуртовини. Якщо полярників від негоди рятує і зігріває наша станція, то пінгвіни та інші місцеві птахи змушені боротися зі стихією і мужньо переносити непогоду, ховаючись за скелі на засніжених берегах о. Галіндез та інших островах. ...

Ігор Дикий. „Маруся” на шляху до Антарктиди

Цього року 24-та Українська антарктична експедиція вирушила до Антарктиди з Чилійського містечка Пунта-Аренас, розташованого на березі Маґелланової протоки. Пунта-Аренас – найпівденніше містечко на материку Південна Америка. Це район Патагонії, який славиться неймовірними вітрами, силу яких видно за нахиленими вітром стовбурами дерев. Ми вийшли в рейд на українському риболовецькому кораблі „Mаrіgolds” (з англ. „чорнобривець”) у ніч 31 березня 2019 року. Ми розпочали подорож Маґеллановою протокою повз береги острова Вогняна Земля, огинаючи мис Горн. У цих водах орнітофауна зовсім не така, як поблизу берегів Антарктиди. Часто траплялися маґелланові пінгвіни, які видають себе у воді особливим малюнком білої підковоподібної смуги навколо чорної голови. Спочатку навіть здавалося, що це риби хлюпаються біля борту корабля, але, поглянувши в бінокль, я переконався, що це – пінгвіни. Іноді над водою можна було побачити королівських, маґелланових (рідше бразильських) бакланів – любителів поласувати рибкою. Наче яструб, стрімко пролітав чилійський поморник, лякаючи дрібних птахів. Вдалося навіть побачити маґелланового пірнаючого буревісника, якого я вперше для себе реєстрував у цих водах. На острівці з велетенської бурої водорості Macrocystis (талом якої може простягатися на понад 10 м, бо спеціальні міхурі-пневматоцисти тримають її на плаву), вирваної штормом із глибини океану, дружно юрбилися південноамериканські крячки (21 особина), дуже схожі на нашого річкового крячка. ...

Ігор Дикий. Правило трьох „в”, або Як стати полярником?

Упродовж січня 2019 року на повний хід іде підготовка та відбір кандидатів до чергової 24-ї Української антарктичної експедиції, яка триватиме більше року. Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) забезпечує роботу української антарктичної станції „Академік Вернадський”, координує дослідження Антарктики в Україні та організовує щорічні антарктичні експедиції на станцію „Академік Вернадський”. Експедиція наполовину складається з технічного персоналу, від якого залежить ...