Наталія Романюк. Секрети збереження плодів
Вміння зберігати їжу впродовж тривалого часу – предмет давніх спостережень і досліджень людини. Виявляється, секрети тривалого збереження рослинної продукції (насіння, фруктів, овочів) визначають процеси дихання рослин та випаровування води. Ти знаєш, що для зберігання свіжих фруктів та овочів важливою є температура. Це тому, що від температури залежать процеси обміну речовин у плодах. За високої температури ...
Наталія Романюк. Як виявити дихання рослин?
Найкраще спостерігати за процесом дихання рослин, вимірюючи pH води. Під час клітинного дихання рослини виділяють діоксид вуглецю, який підкислює воду. У склянку, заповнену дистильованою водою, внесіть гілочку водяної рослини елодеї, яку можна придбати в зоомагазині. Краще брати дистильовану воду, оскільки водопровідна вода містить мінерали, що підтримують сталий рН. Поставте склянку в темне місце, наприклад, у ...
Наталія Романюк. Термогенез рослин
Явище різкого самонагрівання квітів, описане ще у XIX столітті, згодом назвали термогенезом Ароїдних. До родини Ароїдних належать арум плямистий (Arum maculatum), скунсова капуста або симплокарпус смердючий (Symplocarpus foetidis), сауроматум плямистий (Saurommatum guttatum), філодендрон (Philodendron selloum) та інші. Вчені становили, що температура у квітці цих рослин зазвичай набагато більша, ніж температура навколишнього середовища. Так, за температури ...
Наталія Романюк. Дихання рослин. Частина 1
Перше, що ми зазвичай дізнаємося про рослини на уроках природознавства – це те, що вони постачають нас киснем і очищають повітря від вуглекислого газу. Так, справді, рослини в процесі фотосинтезу використовують СО2 для синтезу цукрів і виділяють кисень. А як же дихання? Чи дихають рослини? Рослини так само, як і ми з вами, належать до ...
Наталія Романюк. Мітохондрії – енергостанції клітини
Мітохондрії – порівняно маленькі паличкоподібні, ниткоподібні, округлі або овальні клітинні органели, за розміром близькі до бактеріальної клітини (0,5–1,0 мкм в діаметрі, завдовжки 2–5 мкм). Їх часто називають енергетичними станціями клітини, бо це структури, які постійно працюють і забезпечують клітину енергією у формі аденозинтрифосфатної кислоти (АТФ). Процес утворення АТФ у мітохондріях називають клітинним диханням, під час ...
Наталія Романюк. Жир чи вбивця?
Непевно, ви чули, що транс-жири шкідливі для здоров’я. Щоб з’ясувати чому, звернімося до хімії. За кімнатної температури олії рідкі, а жири – тверді. Це пов’язано з особливостями їхньої будови. Основа молекули будь-якого жиру – довгий ланцюжок атомів Карбону. Природні жири, що містять подвійні ненасичені зв’язки, називають ненасиченими (мал. 1). Подвійний зв’язок – це саме те ...
Наталія Романюк. Живемо не для того, щоб їсти…Частина 3. Піраміда і тарілка здорового харчування
Кожен вид продуктів корисний, але дуже важливе їхнє правильне співвідношення. Щоб унаочнити правила повноцінного харчування, американські фахівці розробили Піраміду здорового харчування. Вона демонструє набір продуктів, які треба вживати щодня. Піраміду зображали по-різному. Спочатку окремі групи продуктів розміщали вище або нижче залежно від того, як часто їх рекомендують споживати. Згодом продукти почали зображати у вертикальних сегментах: що товщий сегмент, то більше продукту рекомендується вживати впродовж тижня. В основі Піраміди – щоденна фізична активність, контроль за масою тіла (під Пірамідою людина, яка біжить) і споживання достатньої кількості води. Чому саме води? Бо людина на 70 % з неї складається. Чому потрібно стежити за масою тіла? Ідеально, якщо ви спалюєте стільки ж калорій, скільки споживаєте з їжею: нічого не відкладається у жирових клітинах і маса тіла не змінюється. ...
Наталія Романюк. Живемо не для того, щоб їсти…Частина 2. Ми є те, що ми їмо
Наше тіло побудоване приблизно з 60 різних поживних речовин, які ми отримуємо з їжею. Співвідношення води, жирів та інших компонентів, в т. ч. білків, легко запам’ятати як „60-20-20” (60 % води; 20 % білків, зосереджених здебільшого у м’язах; 20 % жирів, вуглеводів, мінеральних речовин). ...
Наталія Романюк. Йод у кухонній солі
Ми солимо їжу, не підозрюючи, що разом із сіллю додаємо до неї й інші важливі компоненти харчування. Ви коли-небудь помічали на упакуванні кухонної солі помітку „йодована”? Йод – мікроелемент, який ми у невеликих кількостях отримуємо з водою чи їжею, щоб бути здоровими. Саме тому його у сполуці калію йодиду додають до кухонної солі. Підсолюючи салат, ...
Наталія Романюк. Живемо не для того, щоб їсти…Частина 1
Перші стародавні люди харчувалися здебільшого рослинами. Згодом вони почали вживати тваринну їжу. Вчені з’ясували, що предки людини почали вживати м’ясо в їжу приблизно 15 млн років тому. Вважають, що саме завдяки появі в раціоні м’яса, яке містить білки та амінокислоти і сприяє розвитку головного мозку, людина стала розумною. Кількість їжі рослинного і тваринного походження у раціоні людини змінювалася залежно від клімату і умов існування, а зміна харчування спричиняла перебудову організму. ...
Наталія Романюк. Секрети нашого органiзму
Якщо артерії та вени – головні магістралі нашої кровоносної системи, то капіляри можна назвати бічними вулицями, вздовж яких транспортується все необхідне для трильйонів клітин-споживачів. Проникаючи в органи й тканини, найтонші артерії розгалужуються на ще тонші артеріоли, найдрібніші з яких оточені лише спіральними волокнами гладеньких м’язів. Артеріоли теж розгалужуються, утворюючи капілярну сітку найтонших кровоносних судин. Внутрішній діаметр капілярів саме такий, щоб по них вільно проходили червоні кров’яні клітини. Стінки капілярів надзвичайно тонкі, утворені одним шаром клітин, і лише в деяких місцях вони підсилені зіркоподібними клітинами, які називають перицитами. Розгалужені капіляри формують своєрідну мережу – капілярне русло, яке пронизує усі тканини, причому жодна клітина не залишається поза мережею. Відстань від клітин до найближчого капіляра не перевищує 0,5 мм. Саме в капілярах відбувається обмін речовин між кров’ю і клітинами. З капілярів кров збирається у дещо більші судини – венули, ті зливаються у вени, які зрештою відносять кров до серця. ...
Наталія Романюк. Фотоперiодизм, або Історiя про гiганський мамонт
Майже 100 років тому американські селекціонери Вільям Гарнер і Геррі Алард вперше спробували з`ясувати, чому рослини здебільшого цвітуть і плодоносять у чітко визначений час. Їхня поведінка така постійна, що в нашому уявленні поява квіток асоціюється з певними порами року, так само, як перельоти птахів, – з весною та осінню. Про середину зими сповіщають ніжні квітки ...
Наталія Романюк. Як рослини „бачать” світ? Частина 2
Ростом рослин керують фітогормони. Ауксин, зокрема, визначає видовження клітин. Ось як пояснює реакції фототропізму гормональна теорія тропізмів Холодного–Вента, один із авторів якої – Микола Григорович Холодний, наш всесвітньо відомий співвітчизник. Рослини, рівномірно освітлені з усіх боків, ростуть прямо до сонця, оскільки ауксин рівномірно розподіляється по всьому проростку. Але коли світло надходить збоку, відбувається щось цікаве. Більше ауксину зосереджується на затіненому боці рослини, і, як наслідок, затінені клітини ростуть швидше, а на сонячному боці розмір клітин майже не змінюється. Це й призводить до того, що рослина росте і нахиляється у напрямку до світла. ...
Наталія Романюк. Як рослини „бачать” світ? Частина 1
Напевно, усі бачили, як кімнатні рослини тягнуться до світла. Але як вони визначають напрямок світла, адже у них немає ані очей, ані м’язів? Чому деякі рослини квітнуть рано навесні, а інші – пізно восени? Як вони визначають пору року? Чи здатні рослини бачити світ довкола себе? Дивовижно, але відповідь на останнє запитання ствердна. Так, рослини ...
Наталія Романюк. У круговерті
Від кінчиків пальців до зубів всюдисуща мережа живих трубочок кровоносної системи транспортує кров туди, де вона потрібна. Однак, величезна система кровопостачання не могла б існувати без серця – потужної помпи, розташованої у центрі кровоносної системи. Серце має дві частини: ліву і праву. Кожна з них поділена на дві камери: передсердя та шлуночок. Передсердя отримують кров ...