Наталія Романюк

Наталія Романюк. Із життя червоних кров’яних тілець

Життя еритроцитів, або червоних кров’яних тілець, коротке, але насичене. Вони з’являються на світ із неспеціалізованих стовбурових клітин у кістковому мозку з частотою приблизно 2 млн на секунду. У кістковому мозку в незрілому еритроциті синтезується максимальна кількість гемоглобіну. Для того, щоб всередині еритроцита поміщалося якомога більше гемоглобіну, у клітини навіть руйнується ядро. На момент потрапляння у кровоносне русло кожен еритроцит вже готовий до активного поглинання і віддавання кисню. ...

Наталія Романюк. Супергубка – легені

Глибоко в грудній клітці, практично над серцем, трахея розгалужується на лівий і правий бронхи, які входять у ліву та праву легені. Права легеня складається з трьох частин (часток), ліва – з двох. Нижня частина легенів прилягає до діафрагми, міцного куполоподібного м’яза, який відокремлює грудну порожнину від черевної. Діафрагма – найважливіший м’яз дихання – сприяє розширенню ...

Наталія Романюк. Iдеальний природний кондицiонер

Газообмін Дихання – природний процес, який на відміну від споживання їжі чи пиття, здійснюється безперервно. Без їжі ти можеш прожити кілька тижнів. Без води – декілька днів. Але якщо зупиниш дихання, то вже за кілька секунд відчуєш дискомфорт. А відсутність кисню впродовж чотирьох хвилин може призвести до пошкодження мозку і до смерті. Без кисню наш ...

Наталія Романюк. Людина як вона є

Людина освоює далекий космос, морські глибини, досліджує будову атома, однак, як це не дивно, так і не з’ясувала остаточно, як працює її власне тіло. Що відбувається всередині нас? Адже людський організм функціонує 24 години на добу сім днів на тиждень, а потребує для цього лише декілька звичних дій у нашому розкладі. Кожен з нас – це унікальний приклад природної біоінженерії. Людський організм створений так, щоб підтримувати життя. Це дивовижно, як він захищає, відновлює і оновлює себе! ...

Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 3

Отже, ми вже знаємо про важливе значення для рослин ауксинів, гіберелінів і цитокінінів¹. А зараз познайомся з іншою групою фітогормонів – абсцизинами (лат. „abscissus” – переривати, відокремлювати). Aбсцизова кислота (АБК), знайдена у 1963 році в бавовнику, спричинює опадання молодих плодів. У малих концентраціях ця речовина впливає на рослину так само, як інші фітогормони, але, на відміну від ауксинів, цитокінінів і гіберелінів, пригнічує ріст клітин і всі фізіологічні процеси. Якщо на листок нанести АБК, продихи закриваються, і це може запобігти втратам води в умовах стресу. Вміст АБК у стійких до посухи сортах кукурудзи в 4 рази вищий, ніж у нестійких. Якщо у рослини порушене утворення АБК, то незважаючи на інтенсивне поливання вона зів’яне внаслідок постійного відкривання продихів і неперервного випаровування води. Наприкінці вегетації АБК нагромаджується у бруньках, бульбах, насінні, яке вступає у період спокою, захищає їх від проростання взимку. ...

Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 2

В Японії, Китаї, Індії добре знана хвороба рису „бакане” або „скажений рис”. Вражений „бакане” рис має дуже високі тонкі пагони з великими міжвузлями, тонкі, вузькі блідо-зелені листки (мал. 1), дрібні колоски, а відтак, дає малий врожай. У 1920 році японський учений Єіші Куросава шукав спосіб боротьби із „бакане”. Він припустив, що гігантизм пагонів спричиняє речовина, яку виділяє гриб-паразит Gibberella. Стерильна рідина, у якій вирощували цей гриб, спричиняла подібне видовження проростків рису та кукурудзи. За 10 років біохіміки Токійського університету Т. Ябута та У. Сумікі виокремили ці речовини, з’ясували їхню будову і назвали гіберелінами (від назви гриба). Сьогодні відомо 136 різних гіберелінів, найвідоміший – гіберелова кислота (GA3) (мал. 2). Їх утворюють не лише гриби, а й рослини. Гібереліни є в усіх органах рослини, але найбільше їх у насінні, яке проростає. Із 100 кг насіння іпомеї, що дозріває, можна отримати 500 мг гіберелінів, а зі 100 кг листків тютюну – лише кілька міліграмів! ...

Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 1

Якщо тобі холодно, ти одягаєшся тепліше, від яскравого світла прикриваєш очі, відчуваєш спрагу – п’єш воду, бачиш м’яч, який летить на тебе, – ловиш або ухиляєшся від удару. Це природні реакції, на які ми ніколи не звертаємо уваги, такі дії виконуються автоматично. Завдяки нервовій системі ми правильно сприймаємо зміни навколо та всередині нас і відповідно реагуємо на них. Однак нервова система не є монополістом у керуванні нашим організмом. Ще одна дуже важлива система, яка контролює процеси життєдіяльності, – це гормональна, або ендокринна система. Нервова та гормональна системи діють узгоджено. У відповідь на „повідомлення” від нервової системи у спеціальних залозах утворюються гормони, які кров транспортує до місця призначення, де і проявляється їхня дія. Наприклад, гормон інсулін синтезується у підшлунковій залозі, із кров’ю прямує до клітин печінки м’язів, жирової тканини і там регулює вміст глюкози. За допомогою нервової системи і гормонів усі клітини обмінюються інформацією („спілкуються”) між собою і працюють узгоджено на користь великого багатоклітинного організму. ...