Олеся Капачинська. Новорічні рослини
Незабаром чудове свято подарунків – День Святого Миколая. Діти з надією залишать на підвіконнях листи доброму святому, який став символом співчутливого милосердя і жертовної любові до ближнього. До найкращих свят ми відносимо: Різдво, Новий рік та власний день народження. Всі вони пов’язані з народженням, сподіванками на краще, підведенням підсумків та подарунками. На площах наших міст ...
Олеся Капачинська. Чорнобривці насіяла мати у моїм світанковім саду…
У безмежному морі пшеничних ланів острівцями розкидані Україною села. Хати ховаються у садочках. А поряд із ошатними хатками обов’язково є хоч невелика грядочка з квітами. Віддавна українські жінки любили квіти – вони рясніють на рушниках, сорочках, ними розмальовані не лише писанки, а й колисочки, печі, тарілки і глечики. ...
Олеся Капачинська. Загадкова красуня
Дві незбагненні таємниці – рослина і митець, шляхи яких перетнулись… Одна з них – струнка красуня наперстянка. Садівники, схиляючись перед її красою, полюбляють вирощувати її у квітниках. Учені вважають, що людина використовує цю рослину як лікарську понад чотири тисячі років! Українська й латинська назви наперстянки пов’язані з формою квітки – вона нагадує дзвіночок. Латинське “дигітус” ...
Олеся Капачинська. Народ-хлібороб
Розкопки на території нашої Батьківщини виявили, що колись в глинобитних хатах були спеціальні приміщення для зберігання зерна, пічки для випікання хліба, зернотерки та глиняні глеки для зберігання збіжжя. Ще наші трипільські предки сіяли пшеницю, ячмінь, просо та овес. Жито ж почали вирощувати відносно недавно – близько тисячі років тому. Раніше ця культура вважалася бур’яном. А давні афганці перед посівом пшениці ретельно підмітали поле від зерен жита. Житній чорний хліб став улюбленим хлібом русичів. Він був не лише дешевшим, але й поживнішим, ситнішим та кориснішим. Кругленький житній хлібчик називали колобком1 (див. ст. 39). У роки, коли вимерзала пшениця, житній хліб рятував людей від голоду. А от хліб із суржику2 пекли частіше, і не тільки в голодні лихоліття. В часи неврожаїв наші предки додавали до тіста жолуді, кропиву, лободу, а з культурних рослин – моркву, буряк, а пізніше і картоплю. Чи не за таких суворих умов вигадали пироги3? ...
Олеся Капачинська. Символ життя і багатства
У слов’ян, як і древніх єгиптян, хліб символізував життя і багатство. Справді, слово Хліб можна писати з великої літери, як і Батьківщина, Батько, Мати, Мир, Воля, які позначають найважливіші для людини поняття. ...
Олеся Капачинська. Кукурудза
Кукурудзою захоплювалися – та що там! – їй поклонялись як священній культурі жителі обох Америк. Історія кукурудзи – це одночасно й історія Америки. Місцеві жителі вирощували її з прадавнини. На території Перу археологи знайшли початки, які вчені відносять до п’ятого тисячоліття до нашої ери. На стоянках давньої людини знайдено фігурки божків з початками кукурудзи в руках і на головних уборах. Про високий розвиток сільського господарства американських індіанців свідчить велика кількість різних сортів кукурудзи. Індіанці майя (Перу) вирощували кукурудзу навіть на високогір’ї, а оскільки ґрунти там бідні на поживу, то в кожну вириту ямку поряд з зерном клали рибу. Риба розкладалася й живила проросток, і навіть в горах майя отримували непоганий урожай кукурудзи. ...
Олеся Капачинська. Живі та неживі сирени
Трапляється, що люди називають однаково зовсім різні речі. Ось і з сиренами так вийшло. У давньогрецькій міфології сирени – дочки музи та Ахелоя, котрий був бурхливою річкою. Від матері сирени успадкували чарівний голос, а від батька – бурхливу вдачу. Збереглися різні описи сирен. Всі сходяться на тому, що це хижі і бездушні красуні, але за одними легендами вони мають пташині лапи з гострими кігтями, за іншими – сирени крилаті і з курячими ногами, у геральдиці у цих красунь з’явився риб’ячий хвіст. ...
Олеся Капачинська. З саду Гесперид
Чудесні кулясті плоди. Їх можна „зустріти” у оповідях про райський сад. На згадку про „райське дерево” наші предки обов’язково прикрашали новорічне деревце яблуками. Напевне, ялинкові іграшки-кулі є трансформованими плодами райського дерева і замінили на новорічному деревці саме символічні яблука. Чи не про ці яблучка з молодильними властивостями йдеться в казках багатьох народів? Про яблучка, з’ївши які, можна відновити здоров’я і молодість. За молодильними яблуками героєві доводиться їхати за три-дев’ять земель, переборювати страховиськ і обов’язково викрадати ці яблучка з чужого саду. ...
Олеся Капачинська. Клатрус Арчера, або Тропічний екзот в Україні?
“Що це ми сфотографували?” – запитали мене діти, повернувшись з мандрівки Карпатами. Світлину прикрашав дивовижний і рідкісний гриб, схожий на екзотичну квітку. Ми розпочали дослідження. Де ж шукати такий екзот? Переглянули Червону книгу України, однак гриб виявися настільки рідкісним, що навіть у ній ми не знайшли жодних відомостей про нього. З’ясувалось, що у гриба немає української назви, тому його називають латинською – клатрус Арчера (Clathrus archeri Berk.). ...
Олеся Капачинська. Народження хліба
Чи задумувались ви, намащуючи маслом кусень хліба, над тим, який хліб вживала на сніданок княгиня Ольга? Чи був хліб на столі у царя Соломона? І, якщо так, то – який? А й справді, яка історія нашого хліба? В історії розвитку людства можна вгледіти певні етапи: виникнення перших знарядь праці, народження системи числення, орнаментів і малюнків, поява писемності і, без сумніву, – народження хліба. ...
Олеся Капачинська. Мийдодір
Мило варили і використовували як помаду для волосся ще в Стародавньому Римі, але у часи Середньовіччя про нього забули. Відвідавши Стародавній Рим чи середньовічну Європу, ви були б неприємно вражені гігієнічною культурою: ні вельможі, ні простий люд не дбали про чистоту одягу та власного тіла. З середньовічних портретів гордовито споглядають на нас придворні дами з помпезними зачісками. Уявіть, ці знатні особи користувалися спеціальними паличками, щоб почухати голову, коли вкусить воша! ...
Олеся Капачинська, Валерій Малощук. Слух у ссавцiв
Досліди, як ти сприймаєш звуки. Для цього тобі знадобиться металева ложка та шнурок завдовжки 60 см. Прив’яжи ложку до середини шнурка, а кінці шнурка – до вказівних пальців. Закрий вуха вказівними пальцями. Не виймаючи пальці з вух, нахились вперед і вдар ложкою об край столу. ...
Олеся Капачинська. Слух у птахiв
Зір у пернатих розвинений краще, ніж слух. Але слух у птахів добрий і відіграє дуже важливу роль у їхньому житті. Ми цьому теж раді, бо інакше пернаті співуни не тішили би нас вишуканими піснями. Адже якщо тварини спілкуються за допомогою звукових сигналів, то повинні їх чути. На відміну від ссавців, у птахів немає вушної раковини. ...
Олеся Капачинська, Валерій Малощук. Риби, жаби та інші слухачі
Органами слуху в хребетних є внутрішнє, середнє та зовнішнє вуха. Саме у такій послідовності вони з’являлися в тварин у процесі еволюції. Саме ці три частини й справді можна називати вухом, хоч у побуті ми так називаємо лише зовнішнє вухо або вушну раковину і слуховий прохід. У риб є лише внутрішнє вухо, представлене слуховою ампулою, у якій зосереджені слухові рецептори (чутливі нервові клітини). Внутрішнє вухо багатьох риб (коропових, сомових та в’юнових) пов’язане з плавальним міхуром за допомогою спеціальних кісточок, які утворюють веберів апарат. В деяких риб (оселедців, морських карасів, тріски та інших) відростки плавального міхура доходять до слухової капсули. Звукові коливання підсилюються у плавальному міхурі риби і передаються по кісточках чи відростках до внутрішнього вуха. ...
Олеся Капачинська, Валерій Малощук. Примітивні органи слуху
Зорова інформація про навколишній світ є найголовнішою не лише для людей, але й для тварин. Як бачать живі істоти? Якщо говорити дуже лаконічно – потрапляючи на чутливі клітини сітківки, світло викликає нервове збудження і зорові образи у мозку. Слухова інформація – наступна за значимістю для живих істот. Як саме ми сприймаємо звуки? Що потрапляє в наше вухо? Звукові (акустичні) хвилі – це коливання частинок середовища (повітря, води, твердих тіл), тому звуки виникають і поширюються лише у середовищі1. У побуті ми називаємо звуками коливання частот, які сприймає людське вухо – від 16 до 20 000 Гц. Діапазон звукових хвиль, які сприймають тварини, набагато ширший. ...