Олександр Шевчук

Олександр Шевчук. Тераформування, або Як розширити нашу прописку в Сонячній системі?

Нашою колискою і водночас космічним домом є планета Земля. Вона дає нам і всьому живому все необхідне для існування. Земля й досі залишається єдиним прикладом життя на неозорих просторах Всесвіту. Але ресурси нашого космічного дому не безкінечні. Не є абсолютно незмінними й космічні фактори, що впливають на біосферу Землі. Тому рано чи пізно нам доведеться зайнятися пошуками космічних тіл, придатних для життя, із ще незайманими природними ресурсами, що можуть прогодувати людей. Звісно, починати пошуки необхідно з найближчих околиць Землі, у Сонячній системі. ...

Олександр Шевчук. Рекорди галактичних масштабів

От і настав час для нашої останньої розповіді про космічні рекорди. Сьогодні ти довідаєшся про рекордсменів у найвагомішій категорії – рекордсменів галактичних масштабів. Нумо з ними знайомитися! ...

Олександр Шевчук. Екстремальні зоряні скупчення

Сьогодні у нас вже дев’ята, передостання розповідь про космічні рекорди. Цього разу ознайомимось з рекордами колективів зір – рекордами зоряних скупчень. Але спочатку потрібно мати чітке уявлення про те, якими є класи зоряних колективів і за якими ознаками астрономи їх класифікують. ...

Олександр Шевчук. Рекорди зоряних залишків

Усі тіла у Всесвіті рано чи пізно закінчують своє існування. Не є винятком і зорі. Помираючи, вони залишають після себе зоряні залишки, фізичні процеси в яких не менш цікаві, аніж процеси, що супроводжують їхнє життя та еволюцію. Про рекорди зір ми вже з вами вели розмову минулого разу1, а про рекорди зоряних залишків поговоримо сьогодні. ...

Олександр Шевчук. Зорі та субзорі з аномальними параметрами

Астрономи зорею називають кулястий об’єкт, у надрах якого обов’язково повинні відбуватись ядерні реакції з утворенням (синтезом) гелію. А для цього мінімальна маса зорі не повинна бути меншою за 80,35 мас Юпітера (160 октильйонів кілограмів = 1,6×10²⁹ кг). Найближчою до Землі зорею є Сонце. Коричневі карлики – не зоряні об’єкти, а субзорі з масами в діапазоні від ...

Олександр Шевчук. Розповідь четверта: космічні місії з пошуку екзопланет

COROT – спеціалізований 30-сантиметровий орбітальний космічний телескоп, що детектує екзопланети методом транзиту. Запущений 27 грудня 2006 року. За його допомогою передбачалося виявити десятки планет земного типу. До липня 2011 року COROT відкрив 10 екзопланет і один коричневий карлик. ...

Олександр Шевчук. Розповідь третя: які ж вони – екзопланети?

Сьогодні, згідно даних Міжнародного Астрономічного Союзу, немає загальноприйнятої системи найменувань для планет, що обертаються навколо інших зір. Відкритим екзопланетам присвоюють назви, що складаються з назви зорі, навколо якої обертається планета, і додаткової малої літери латинського алфавіту, починаючи з літери „b” (наприклад, 51 Пегаса b). Наступній планеті цієї ж планетної системи присвоюється літера „c”, потім „d” і так далі за алфавітом. ...

Олександр Шевчук. Рекорди, які належать супутникам планет

Продовжимо наше знайомство з космічними рекордами. Попередні рекорди, які ми розглядали, належали малим тілам Сонячної системи: кометам та астероїдам. Сьогодні ми розповімо про рекорди, які належать дещо більшим астрономічним об’єктам – супутникам планет Сонячної системи, адже поки що про супутники екзопланет нам невідомо нічого. ...

Олександр Шевчук. Розповідь друга: як знаходять екзопланети

Планети знайти важко, тому що вони дуже маленькі (порівняно із зорею-господинею) і не випромінюють світло. Якщо планета обертається далеко від зорі, її поверхня освітлена слабо і відбиває мало світла. Якщо ж планета рухається поблизу зорі й добре освітлена, то далекому спостерігачу важко виявити її, бо вона губиться в блиску променів світила зорі. Яким же чином ...

Олександр Шевчук. Розповідь перша: родовід планет. Перші відкриття

Природі немає діла до визначень. Це людина намагається все „розкласти по поличках”. Іноді це легко вдається, але виникають ситуації, коли властивості об’єктів одного типу плавно переходять у властивості об’єктів іншого. Класифікувати нові об’єкти іноді допомагає історична традиція, але нове відкриття завжди напружує, спантеличує дослідника. Наприклад, на Землі ми чітко знаємо, що таке острови і материки. Проблем не виникає, і ніхто не намагається перекласифікувати Гренландію в континент або Антарктиду – в острів. Тепер уявіть, що ви відкрили планету, схожу на Землю. Там теж є „частини суші, з усіх боків оточені водою”, великі та малі. Вам потрібно вирішити, де провести межу. Якщо ділянки суші майже не відрізняються за розмірами, то вам доведеться нелегко! В астрономії неодноразово траплялися такі ситуації. ...

Олександр Шевчук. Праця, з якої починається астрономія як точна наука

Аристарх Самоський (гр. Аρίσταρχος o Σάμιος; народився бл. 310 року до н. е на о. Самос – помер бл. 230 року до н. е. на о. Кріт) – давньогрецький астроном, математик і філософ, який уперше запропонував геліоцентричну систему світу – систему, в центрі якої знаходиться Сонце (а не Земля, як традиційно вважалося – геоцентрична система), і розробив науковий метод визначення відстаней до Сонця і Місяця та обчислення їхніх розмірів. ...

Олександр Шевчук. Такі несхожі серпики

На малюнках 1 (фото вище) і 2 зображені чорно-білі фотографії Місяця. Одна з них є зображенням місячного затемнення, інше фото зображає місячні фази. Яке зображення є фотографією мі-сячного затемнення? Щоб відповісти на це запитання, давайте з’ясуємо, як утворюються фази Місяця, та чому відбуваються місячні затемнення. Фази Місяця Місяць сам не світиться, і ми бачимо його ...

Олександр Шевчук. Небесна вісімка, або ща таке аналема?

На мал. 1 ви бачите на небі загадкову вісімку, утворену із зображень Сонця, – аналему. Як отримати таку картинку? Чому Сонце описує на небі вісімку? Скільки часу необхідно, щоб одержати таке зображення? Про все це ми і поговоримо. ...

Олександр Шевчук. Планети-рекордсмени

Сьогодні ми продовжимо нашу розмову про космічні рекорди. На порядку денному – рекорди планет. Але перш ніж ви прочитаєте про них, не буде зайвим ознайомитися з деякими поняттями. Нам необхідно розібратись у тому, що астрономи називають карликовими планетами, планетами та екзопланетами. Карликовою планетою, згідно з визначенням XXVI Асамблеї Міжнародного астрономічного союзу (МАС), що відбулась у 2006 ...

Олександр Шевчук. Дивні або кваркові зорі

Нещодавно американські фізики обґрунтували існування дивних зір, які маскуються під нейтронні. Як відомо, ядра атомів складаються з протонів і нейтронів, які побудовані з ще менших цеглинок світобудови – кварків. Фізики класифікують кварки за поколіннями. На відміну від людей, кварки різних поколінь відрізняються не віком і ступенем родинних зв’язків, а масою: що більший номер покоління, то більша маса кварків. ...