Олександр Шевчук

Олександр Шевчук. Маленьке чудо – нейтронна зоря. Частина 2

Взаємодія нейтронних зір з навколишньою речовиною характеризується періодом обертання і величиною магнітного поля. Ці два параметри описують усе різноманіття спостережуваних ефектів „життєдіяльності” нейтронної зорі. Обертаючись, нейтронна зоря втрачає енергію, тому її період обертання з часом збільшується, а магнітне поле слабшає. Саме тому тип нейтронної зорі може змінюватись впродовж її життя. Далі ми познайомимо вас із сучасною номенклатурою нейтронних зір у порядку зменшення швидкості обертання. ...

Олександр Шевчук. Маленьке чудо – нейтронна зоря. Частина 1

Нейтронні зорі часто називають „мертвими”, але вони – дивовижні об’єкти. Астрофізика нейтронних зір в останні десятиліття перетворилася на популярну, багату на відкриття область. Інтерес до нейтронних зір обумовлений загадковістю їхньої будови, колосальною густиною, потужними магнітними і гравітаційними полями. За таких умов матерія перебуває в особливому стані, вона схожа на величезне атомне ядро. Такі умови неможливо відтворити в земних лабораторіях. ...

Олександр Шевчук. Рекорди космічної малечі: астероїди

Гадаю, всі ви чули це слово – „астероїд”. А чи знаєте, які небесні тіла астрономи називають астероїдами? Як не дивно, точного визначення цього терміну не знайдемо навіть у наукових публікаціях. Є лише рекомендація Міжнародного астрономічного союзу (МАС) називати астероїдами космічні тіла природного походження з характерним розміром понад 30 м, але менші за об’єкти, які під ...

Олександр Шевчук. Рекорди космічної малечі: комети

Бурхливий розвиток астрономії відкрив людству грандіозні масштаби Всесвіту. Дивлячись на зоряне небо розумієш, що ти лише піщинка в безкрайньому просторі космосу. І дійсно, маса пересічної людини не перевищує 100 кг. Мало це чи багато? Залежно з чим порівнювати! Якщо з масою мікроба чи коронавірусу, то маса людини не просто велика, вона – величезна! Але якщо ...

Олександр Шевчук. З iсторії життя білих карликів. Частина 2

Класична фізика й астрономія не можуть пояснити високу густину білих карликів. Такі пояснення можливі лише в рамках квантової механіки. У 1926 році А. Фаулер у статті „Щільна матерія” показав, що для білих карликів густина і тиск речовини визначаються властивостями особливого стану матерії, який теоретично передбачив видатний італійський фізик Е. Фермі, – виродженого електронного газу (фермі-газу). ...

Олександр Шевчук. З історії життя білих карликів. Частина 1

У 1844 році директор Кенігсберзької обсерваторії Фрідріх Бессель виявив, що траєкторія найяскравішої зорі неба Сиріуса незначно відхиляється від прямолінійної. Таке відхилення періодично повторювалось. Бессель висловив гіпотезу, що у Сиріуса є невидимий „темний” супутник і розрахував період обертання обох зір навколо спільного центру мас – приблизно 50 років. Науковий світ поставився до цього повідомлення скептично, адже за підрахунками маса невидимого супутника практично така ж, як у Сиріуса. Чому ж тоді супутник невидимий? ...

Олександр Шевчук. Веселкові барви зоряних карликів

Не дивуйтеся – у світі зір є і гіганти, і карлики. Все як у людей! Щоправда, гігантів та карликів серед зір визначають не за розмірами, а за їхньою світністю. Що ж це за характеристика? ...

Олександр Шевчук. Темні барви Всесвіту. Частина 2

В експериментах по встановленню розподілу та концентрації Темної Маси у Всесвіті був виявлений дивний та загадковий факт: швидкість розширення Всесвіту постійно зростає!* Отже, у Всесвіті існує постійне джерело розгінного механізму, яке попри всі „намагання” сил гравітації зліпити до купи величезну масу Всесвіту, навпаки, розкидує її у всі боки, причому із пришвидшенням. Таємниче джерело антигравітації отримало назву Темної Енергії, і є незрівнянно більшою загадкою, ніж Темна Маса. ...

Олександр Шевчук. Темні барви Всесвіту. Частина 1

В кінці XX століття в астрономії розпочалася справжня революція. Доведена наявність планетних систем навколо інших зірок, існування надмасивних чорних дір в ядрах галактик. Радикально змінилися наші уявлення про те, як розширюється Всесвіт і з чого він складається. Адже зовсім недавно ми думали, що наші телескопи реєструють все, що тільки є у Всесвіті. ...

Олександр Шевчук. Скарби Червоної планети

Серед мережива зір, звичних та незмінних за своєю формою сузір’їв на чорному тлі нічного неба часто можна впізнати багряно-жовту (а іноді криваво-червону) „мандрівну зірочку”. Рівним, немерехтливим поглядом дивиться вона на Землю, на її мешканців, повільно пересуваючись Зодіаком. Гаму почуттів викликає цей „погляд” у землян: від поетичного піднесення („І на Марсі будуть яблуні цвісти!”) до печерного жаху („кривава” планета!). Ще у прадавні часи Червону планету назвали на честь Марса – давньоримського бога війни (у греків – бог Арес). ...

Олександр Шевчук. Сестра Землі

Вечоріє, але ще не зайшло за обрій сонечко. І раптом, неподалік від Сонця, на блакитному фоні неба ми помічаємо… зорю! Дивно, хіба зорі видно вдень неозброєним оком? Зорі – ні, а от планету можна побачити, щоправда, якщо це – Венера. Венеру легко розпізнати, оскільки її блиск набагато перевищує блиск найяскравіших зір. Венера – третій за ...

Олександр Шевчук. Найменший брат у сонячній планетній родині

Хто ж він – найменший брат у планетній родині нашого Сонечка? Здогадались? Він і найменший з усіх, і найлегший, і найгарячіший, і найшвидший, і найближчий до нашого світила. І побачити його важче, ніж інші планети. Звісно, це Меркурій – такий відомий і загадковий, такий близький і недосяжний. Записи найдавніших спостережень Меркурія є в астрологічній збірці „Мул Апін” ассирійських астрономів (приблизно у XІV ст. до н. е.). Вавилонські згадки про Меркурій датовані І тис. до н. е. Спочатку планету назвали на честь бога Нінурти, але згодом перейменували на честь вавилонського бога, покровителя наук Набу. ...

Олександр Шевчук. Покриття, затемнення, вибухи та спалахи

Інколи під час орбітального руху Місяця його диск закриває зорі та астероїди. Такі події (покриття зір Місяцем) – не рідкісні, а звиклі астрономічні явища. І це не дивно, адже зір на небі (особливо тьмяних) дуже багато, і деякі з них Місяць покриває щодоби. А от покриття Місяцем планет – доволі рідкісне явище, адже планет лише вісім (мал. 1). ...

Олександр Шевчук. Небесний побратим Столової гори

В одному з попередніх чисел журналу1 ви познайомилися зі Столовою горою, яка розташована на північний захід від Кейптауна – столиці ПАР. Столова гора знаходиться на південному березі Столової бухти і є візитною карткою міста, а її силует зображений на прапорі Кейптауна. Гора офіційно визнана одним з семи нових чудес природи. Виявляється, у кейптаунської гори є ...

Олександр Шевчук. Рентгенівські пульсари – барстери

Прогрес астрофізики народжує нові терміни, і це цілком природно, адже нове явище потребує введення нових понять. Саме так з’явився термін „барстери”. У 1962 році далеко за межами Сонячної системи в сузір’ї Скорпіона супутник ANS зафіксував перше рентгенівське джерело Скорпіон Х-11. ...