Жива природа

Ярина Колісник. Мій дім – моя фортеця? Частина 1

Так приємно повертатися до рідного дому, який дарує затишок, спокій і тепло. Недарма ж кажуть: „Мій дім – моя фортеця”. Але чи це справді так? Чи замислюємося ми, наскільки наш дім справді безпечним? А може, правильніше спитати: чи все ми робимо, щоб наш дім був безпечним? Про що це я? Численні дослідження щоденного контакту людей ...

Олена Крижановська. Нічна тривога (кам’яна куниця)

Серед ночі мене розбудив воронячий крик. Гава здійняла такий галас, наче хрипла пожежна сирена! Квітнева ніч була ще прохолодна, без поважної причини я б нізащо не вийшла на балкон вночі. Але хіба такий крик може бути без поважної причини? Невпинне „кар-кар-кар-кар!” було мені вже знайоме. Таким криком ворона захищає від небезпеки своїх діточок. Мало хто ...

Анна Гірна. Безкрилі насоси та біда у стрибку

Перші блохи з’явилися на Землі приблизно 140 мільйонів років тому. Харчувалися вони кров’ю рептилій, давніх птахів; були більші, ніж сучасні, і не вміли так вправно стрибати. Зважаючи на це, людина завжди співіснувала з цими комахами. Що слабшими були гігієнічні навички суспільства, стрімкіше відбувалися процеси урбанізації та міської агломерації, то успішніше процвітали паразити. Найдавніші письмові згадки про бліх сягають Стародавнього Єгипту, де рабів натирали теплим молоком і маслом, щоб привабити надокучливих створінь. Елементом одягу придворних дам середньовічної Європи були пастки для бліх – підвіски на шию, всередину яких клали приманку з липким медом і тваринним жиром. ...

Ігор Дикий. Ці відомі і невідомі вовки. Частина 2

Що старші вовки, то далі відходять вони на полювання і до лігва вже не повертаються. Коли надходить пора навчати вовченят, вовки вбивають більше здобичі, ніж їм потрібно для харчування. Спочатку вони приносять вовченятам напівживу здобич, спонукаючи молодих вовків самостійно придушити і загризти жертву. Згодом заганяють косуль, влаштовують засади на стежках, і поки одні женуть здобич, інші перехоплюють її і „ріжуть”. Вовченята беруть участь у дійстві або спостерігають за тактикою полювання. ...

Наталя Загульська, Тарас Загульський. Сором’язлива квітка

„Вона спалахнула, мов півонія”, – так говорять у культурі східних народів про дівчину, яка зашарілась. Особливою увагою і любов'ю ця квітка користується у Піднебесній. Там її культивують вже понад 1500 років. На батьківщині півонії (Paeonia), у Китаї, існує багато легенд і казок, пов'язаних з цією чудовою рослиною. Якщо молодий китаєць хоче привернути увагу юнки, то дарує їй півонію. Півонії поширені в Португалії, Іспанії, Алжирі, у Середземномор'ї, на Балканах, на Кавказі, в Криму, в Сибіру, на Далекому Сході, у південних європейських степах. Два види півоній поширені у горах Каліфорнії. ...

Олена Крижановська. Острів скелетів, або походження речей

Деякі добре відомі тобі коштовності походять від живих організмів, тому їх називають біогенними. Ми вже згадували викопну смолу – бурштин. Коштовний опал з м’якими переливами – теж муміфіковане без доступу повітря скам’яніле дерево. Клітини його деревини та рідина стовбура перетворилися на дрібнокристалічний кремній гідроксид. І, звісно, згадаємо про перли, які утворюються, коли молюски шар за шаром огортають перламутром стороннє тіло (піщинку, камінець чи бульбашку повітря, які потрапили у черепашку1). ...

Поліна Редчук. Як вiдрiзнити сiрого журавля вiд схожих на нього птахiв?

В Україні є два види журавлів: журавель сірий Grus grus та журавель степовий Anthropoides virgo. Цих птахів не так часто плутають між собою, тому що вони обирають різні біотопи1 для свого існування, гніздяться у різних природних зонах України. Але поруч із сірим журавлем в одному біотопі часто можна побачити чорного та білого лелеку і сіру ...

Ігор Дикий. Ці відомі і невідомі вовки. Частина 1

Ареал вовка включає Європу, Азію та Північну Америку. Немає його на деяких островах Північного Льодовитого океану. Живе в лісах, горах, степових балках, чагарниках та лісових болотах. На території України вовки трапляються всюди, зокрема і в Криму. Найбільш чисельний цей звір, як на диво, не у Карпатах та Поліссі, а у степовій зоні. ...

Ірина Дутчак. Пташина фонетика

Якщо ти роздратований і стомлений, мерщій вирушай до місця, де виспівують пташки. Скільки чарівних звуків і жодного аранжування. Тільки чисте та натхненне виконання теплих, шурхотливих згустків щастя. ...

Ігор Дикий. Клишоногий господар Карпат

Ведмідь бурий (Ursus arctos Linnaeus, 1758) – найбільший хижак фауни України й один з найбільш грізних у дикій природі. Він досить давній звір: його предки з’явилися на території Європи 22 мільйони років тому. На сьогодні на планеті є 8 видів ведмедів: білий, гімалайський, очковий, губач, малайський, барибал та велика панда. Чотири види ведмедів живуть у Південній Півкулі і чотири – в Північній. Представники родини ведмежих ніколи не жили в Австралії та Антарктиді. ...

Поліна Редчук. Великий птах лiсових болiт

Сірий журавель – рідкісний птах, занесений до Червоної книги України, але всі його добре знають. Мабуть, не раз ти бачив журавлині зграї, що летять клином високо в небі. Багато народних прикмет пов’язано з їхньою появою навесні та відльотом восени. На території України сірий журавель гніздиться на поліських болотах, а також на заболочених ділянках у долинах ...

Марія Надрага. Мигдаль звичайний

Мигдаль звичайний – дерево до 10 м заввишки з ланцетоподібними листками. Наприкінці зими рослина цвіте розкішними білими (або рожевими) квітками, що мають приємний аромат. Квітки мигдалю з’являються ще перед розгортанням листків. Плід – сіро-зелена сплюснута кістянка, всередині якої знаходиться яйцеподібне насіння. Насіння (ядро) мигдалю називають мигдалинами. Воно містить від 40 до 70 % олій, 10–20 % білків, вітаміни групи В, вітамін Е. Також ядра мигдалю багаті на мінеральні речовини (сполуки магнію, фосфору, кальцію) і мікроелементи (Купрум, Ферум, Манган, Цинк). Мигдалини надзвичайно калорійні: у 100 г ядер міститься 645 ккал. ...

Віта Андрусик. Птах, який заслуговує на увагу

Емблема Національного природного парку „Прип’ять-Стохід” – це загальновизнаний символ, який характеризує цінність та унікальність території. Вона має форму круга, що в геральдиці трактується як Сонце – символ життя на Землі. Круг умовно розділяється на дві частини: верхню золотисто-жовтого кольору сонця та нижню – фрагмент русла річки Стохід (урочище Січа). Річка має дуже влучну назву: „річка ста ходів”. Тут безліч русел, рукавів, затонів, стариць, які створюють характерний для території парку краєвид. ...

Олена Крижановська. Найменший хижак (Ласка на полюванні)

Десятого червня ще до полудня я поверталася з паркових озер – ходила знімати на відео малих каченят та гніздо ластівок. Мою увагу привернуло пташине тріскотіння. Я звернула з асфальтової доріжки в ліс і пішла на звук, сподіваючись роздивитися незнайому пташку або хоча б записати її пісню, щоб потім визначити вид пташки. На маленькій галявині ріс ...

Олена Крижановська. Переплетіння наук

Інтернет недарма називають всесвітньою ме¬режею або павутинням. Він розгалужується за до¬помогою міжпредметних посилань, які створюють нові й нові „вузлики” та перехрестя в довідковому матеріалі. Дослідник будь-якого природного явища за¬вжди стоїть на перетині кількох наук. Щоб загли¬битися в цей лабіринт, але не збитися зі шляху, треба міцно триматися за „нитку”. Сьогодні наша „нитка” – ідея природних ...

0