Жива природа

Ольга Виноградна. Чому хамелеони змiнюють колiр?

Які асоціації викликає у тебе слово „хамелеон”? Гадаю, ти запропонуєш дві: „зміна кольору” та „полює, стріляючи язиком”. Про першу особливість ми й поговоримо у цій статті. Слово „хамелеон” дуже давнє і походить від назви міфічної істоти, яка швидко змінювала свою зовнішність. Половина всіх відомих видів хамелеонів живе на Мадагаскарі, а ще вони живуть в Африці, Південній Європі, Південній Азії та на Шрі-Ланці. ...

Тетяна Хоменко. Хто змушує нас проливати сльози?

Рослини з родини Цибулеві (Alliaceae) відомі людству з глибокої давнини, відколи цибулю та часник (які пригнічують мікроорганізми) використовують як ліки. Римські легіонери носили на грудях мішечок з цибулиною або голівкою часнику – оберіг від хвороб. Смак і запах цибулі нікого не залишає байдужим. Хтось не може стриматися, щоб не заплакати, „роздягаючи” цибулину, хтось не любить ...

Олена Авершина. Про рослину, в плодах якої восени боги ховають сонце

Рослини родини Гарбузових (Сucurbitaceae) поширені у тропічних та субтропічних районах. В Україні вирощують три види гарбузів – звичайний, великоплідний (або волоський) та мускатний. Гарбузові мають вусики (видозмінені пагони) та повзуче стебло. Ці однорічні трав’янисті рослини в’ються або стеляться у траві, мають почергове, пальчато- або перисто-лопатеве листя та великі жовті поодинокі, інколи зібрані у суцвіття (китиці, волоть, зонтик) квіти. Оцвітина разом з основою тичинкових ниток утворюють квіткову трубку. Чашечка зрослолиста, віночок зрослопелюстковий п'ятилопатевий, тичинок – переважно 5, маточка – 1. Плід гарбуза називають гарбузиною. ...

Ніна Шуляренко. Хто як жалить?

Рослинний та тваринний світ дивовижний та неймовірно цікавий. Різноманіття організмів, що оточує людину, чарує своєю красою та видовою індивідуальністю, дивує пристосуваннями до життя в природному середовищі. Деякі з них навчилися захищатися від непроханих гостей спеціальними органами – волосками, шипами, гачками, голками, і навіть стали справжніми хижаками. Наша розповідь – про спільну „зброю” добре відомої тобі ...

Наталія Костюченко. А чи є у жабенят мама?

Добре тим, у кого є мама: вона і захистить, і обігріє, і нагодує. З мамою нічого не страшно! У багатьох тварин вони є: у зебри, ведмедя, слона, ласки. Навіть птахи мають мам: горобець і сова, лелека й пінгвін та багато інших. Бавиться з кошенятами мама-кішка, кличе до зернят своїх курчат квочка, ластівки несуть комашок до ...

Світлана Безручкова. Господар повiтряного замку

Усі ми звикли, що павуки – наземні істоти, які плетуть свої тенета серед трав або кущів, підстерігаючи здобич. Але якщо ти присядеш влітку біля ставка і уважно розглянеш його мешканців, що плавають у заростях водних рослин, напевно побачиш серед гілочок елодеї білі кульки завбільшки з лісовий горіх. Вони схожі на маленькі повітряні дзвоники, прикріплені до ...

Юлія Пасанецька. Велика сімка… африканська

В Африці не так багато історичних пам'яток і монументальних споруд. Зате екзотичний африканський континент має найбільший унікальний скарб – самобутню і неповторну дику природу. Вона прекрасна і різноманітна, здатна вразити уяву навіть найвибагливішого мандрівника. А вінцем її видового різноманіття є „Велика Африканська П'ятірка”. Назву „Велика Африканська П'ятірка” придумали мисливці. Так вони назвали п'ять видів звірів – найпрестижніших мисливських трофеїв. Про мисливця, який добув хоча б по одному екземпляру вищевказаної компанії, кажуть, що він зібрав „великий шолом”. Ось ця чудова п’ятірка, яка потрапила у смертельну небезпеку завдяки людині: слон, носоріг, буйвол, лев і леопард. ...

Юрій Дем’янович. Особливостi вирощування гiнкго дволопатевого

Гінкго дволопатеве – реліктове дерево, єдиний представник класу гінкгових родини Гінгкові (Ginkgoaceae), яке дожило до наших днів. Кам’яні відбитки цієї дивовижної рослини крейдового та юрського періодів підтверджують, що його історія на нашій планеті триває уже 250 мільйонів років. Колись воно буяло на Землі, але 80 мільйонів років тому не витримало холодів льодовикового періоду. Відтак, зберігся лише один дикорослий вид цієї рослини на невеликій території у Східному Китаї, в горах Тянь Му-Шань. Тут гінкго утворює ліси разом з хвойними і широколистими породами дерев. ...

Марія Надрага. Хурма, ебенове дерево

Види роду хурма – це переважно дерева до 15 м заввишки з простими повздовжньо-яйцеподібними чи ланцетоподібними листками. Квітки білуватого кольору, розміщені по 3–15 у пазухах листків. Хурма утворює 3 типи квіток: жіночі, чоловічі і двостатеві. Плоди – ягоди, зверху опушені. Стиглі плоди переважно жовті, часом помаранчеві, рожевочервоні або чорні. М’якуш у плодів смачний та поживний: містить від 16 до 19 відсотків глюкози і фруктози, понад 1 % білка, багато вітаміну С. Характерною особливістю плодів хурми є високий вміст танінів, а тому споживання нестиглих плодів може викликати шлункові розлади. Хурму рекомендують вживати у їжу тільки у період пізньої стиглості, коли таніни руйнуються. Всередині плоду міститься бронзове насіння. ...

Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 3

Отже, ми вже знаємо про важливе значення для рослин ауксинів, гіберелінів і цитокінінів¹. А зараз познайомся з іншою групою фітогормонів – абсцизинами (лат. „abscissus” – переривати, відокремлювати). Aбсцизова кислота (АБК), знайдена у 1963 році в бавовнику, спричинює опадання молодих плодів. У малих концентраціях ця речовина впливає на рослину так само, як інші фітогормони, але, на відміну від ауксинів, цитокінінів і гіберелінів, пригнічує ріст клітин і всі фізіологічні процеси. Якщо на листок нанести АБК, продихи закриваються, і це може запобігти втратам води в умовах стресу. Вміст АБК у стійких до посухи сортах кукурудзи в 4 рази вищий, ніж у нестійких. Якщо у рослини порушене утворення АБК, то незважаючи на інтенсивне поливання вона зів’яне внаслідок постійного відкривання продихів і неперервного випаровування води. Наприкінці вегетації АБК нагромаджується у бруньках, бульбах, насінні, яке вступає у період спокою, захищає їх від проростання взимку. ...

Мирослава Гелеш. З днем народження, рослино!

Ми вже з’ясували, що приховує брунька¹, і знаємо, що з бруньок розвиваються нові пагони. Проте всі ці процеси відбуваються, як ти, напевно, зауважив, на сформованій дорослій рослині. А звідкіля ж береться той перший пагін, на якому пізніше формуються бруньки? Правильно, з насінини! Ти можеш спробувати себе в ролі справжнього дослідника. Знайди вдома на кухні квасолю (достатньо буде однієї квасолини, зникнення якої мама не зауважить) і замочи на кілька годин у воді. Тепер квасолина легко роз’єднається на дві половинки. На одній з половинок є зародок квасолі. Уважно розглянь зародок за допомогою лупи. Як бачиш, він має зародковий корінець, зародкове стебло, зародкові листки (сім’ядолі), що містять поживну тканину – ендосперм, яким живиться зародок на початкових етапах проростання, і верхівкову бруньку. Всі головні вегетативні органи вже сформовані у зародка. Немає лише квітки. Вона утвориться згодом на дорослій рослині. Утворення нових органів вже на дорослих особинах – досить цікава особливість у рослинному світі. Ботаніки називають рослини „відкритою ростовою системою”, адже вони здатні утворювати нові органи (пагони, квітки, бруньки) протягом всього свого життя, на відміну від вищих тварин і нас з вами – людей. Адже ні у тварин, ні у людей протягом життя не може вирости третя рука чи нога, чи то пак ще одна лапа. Людина народжується, і у неї розвиваються і ростуть тільки ті органи, які були закладені у її зародку. Як бачиш, у рослин все інакше. ...

Ірина Федор. Архітектурна біоніка

Архітектурна біоніка – це інноваційний стиль, який увібрав все найкраще від природи: рельєфи, контури, принципи формотворення і взаємодії з навколишнім світом. Ідеї архітектурної біоніки успішно втілюють відомі архітектори. Втілення органічної архітектури можна спостерігати в Нідерландах (будинок правління NMB Банк), Австралії (будова Сіднейської опери), Монреалі (Всесвітній виставковий комплекс), Японії (хмарочос SONY і музей плодів), Шанхаї (місто-кипарис). Органічна архітектура – доволі нове явище. Вона поєднує нові архітектурні форми і створення раціональних конструкцій з будівельного матеріалу живої природи та з використанням енергії Сонця, вітру, води. Мабуть, найважливіший її внесок у збереження живої природи та формування гармонійної єдності з архітектурою. ...

Латимерія – свідок минулого

Таких істот, як латимерія (Latimeria chalumnae), або целакант, на Землі вже практично не залишилося. Дивовижно, але їхня будова і поведінка не змінилися за 400 мільйонів років! Кам’яні відбитки целакантів підтверджують, що вони існували на Землі задовго до появи динозаврів. У грудні 1938 року в Індійському океані рибалки виловили невідому раніше, доволі агресивну крупну рибу. В дорозі до музею міста Іст-Лондона риба померла, і працівники музею зробили з неї чучело. Вивчаючи чучело, вчені зрозуміли, що знахідка належить до кистеперих риб, яких вважали вимерлими. Риба отримала родову назву „латимерія” на честь працівниці музею, яка зберегла її для науки. ...

Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 2

В Японії, Китаї, Індії добре знана хвороба рису „бакане” або „скажений рис”. Вражений „бакане” рис має дуже високі тонкі пагони з великими міжвузлями, тонкі, вузькі блідо-зелені листки (мал. 1), дрібні колоски, а відтак, дає малий врожай. У 1920 році японський учений Єіші Куросава шукав спосіб боротьби із „бакане”. Він припустив, що гігантизм пагонів спричиняє речовина, яку виділяє гриб-паразит Gibberella. Стерильна рідина, у якій вирощували цей гриб, спричиняла подібне видовження проростків рису та кукурудзи. За 10 років біохіміки Токійського університету Т. Ябута та У. Сумікі виокремили ці речовини, з’ясували їхню будову і назвали гіберелінами (від назви гриба). Сьогодні відомо 136 різних гіберелінів, найвідоміший – гіберелова кислота (GA3) (мал. 2). Їх утворюють не лише гриби, а й рослини. Гібереліни є в усіх органах рослини, але найбільше їх у насінні, яке проростає. Із 100 кг насіння іпомеї, що дозріває, можна отримати 500 мг гіберелінів, а зі 100 кг листків тютюну – лише кілька міліграмів! ...

Ірина Кук. Жива вода

Навіщо витрачати час і чавити соки, якщо яблуко або морквину можна з’їсти „живцем”? Що кому до смаку – корисні і соки, і фрукти. Однак з’їсти овоч або фрукт – це не те саме, що випити сік. „Сила твого тіла закладена в соках рослин”, – так казали ще 5 600 років тому китайські мудреці часів легендарного ...

0