Гігантом світової флори справедливо називають рафлезію Арнольда (Rafflesia arnoldii). Її батьківщина – тропічні ліси Суматри і Калімантану Малайського архіпелагу. Рафлезію відкрив французький дослідник Луї Огюст Дешам (1765–1842). Він був членом французької наукової експедиції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і провів три роки на острові Ява. У 1797 році науковець зібрав там зразки цієї рослини. Та, на жаль, ...
У 1826 році два швейцарці купалися у Женевському озері. І не просто купалися: один бив у підводний дзвін і водночас запалював порох, а другий на відстані 10 миль (приблизно 16 км) вимірював проміжок часу між спалахом світла і звуком, який дійшов у цю точку. От диваки! – скажеш ти. Ні-ні, вони зовсім не диваки, а ...
Зізнаюся, спочатку я не зносила марабу. Через те, що побоювалася. А трапилось ось що. Вечоріло. Ми сиділи з друзями на терасі, милувалися краєвидом і насолоджувалися духмяним чаєм та цікавою бесідою. Заходило сонце, щедро осяваючи гірські схили, рясно вкриті лісом, а небесна блакить – ніжна, бездонна, безкрая – поступово набувала глибокого синього кольору. Принесли до чаю ...
Тобі здається, що рептилії – це холодні, слизькі та неприємні істоти? Сподіваюся, що знайомство з „левом” у світі рептилій – бородатою агамою (Pogona vitticeps) – змінить твою думку! Особливість бородатої агами – велика складка шкіри на шиї, всіяна численними лусочками. У разі загрози тварина роздуває її, наче бороду або лев’ячу гриву, і здається більшою, ніж ...
Усі ми чули про портали у паралельні світи й виміри. Різні кротовини, тунелі часопростору, телепорти, машини часу. Чого тільки не придумають, щоб подорожувати між світами. Але це все фантастика, ці подорожі віртуальні, бо можливі тільки в нашій уяві. Та ми й не підозрюємо, що в житті часто стикаємося зі справжнім порталом в інший світ, ба, ...
Якщо уважно не придивлятися, здається, ніби в озерах панують дикі качки та жаби. А якщо придивитися? Долина Феофаніївських озер овальна, має більш-менш чіткі краї. За день можна обійти її всю і навіть науково вивчити. Уявімо, що сюди зранку завітав ботанік із товстим блокнотом і почав записувати всі види, які йому трапилися. Перші дві години вчений ...
Змалку ми звикли, що водойми заповнені життям. Під водою тінями проносяться риби, повзають тритони, метушаться пуголовки та їхні батьки жаби, ропухи, часничниці й райки (квакші). Може, комусь пощастило спостерігати у воді болотяну черепаху, вужа чи навіть бобра або ондатру. А ще у воді вовтузяться жучки, павучки, клопи, личинки, різні живі „коми”, „крапки” й „рисочки”. Саме ...
На перший погляд здається, що Феофаніївські озера належать диким качкам – крижням. Десятки пар на кожному озері, а в травні і згодом влітку багато хто вже з діточками. Проте крижні тут не зимують, а відлітають у теплі краї і лише в квітні повертаються. Найбільш нетерплячі пари можуть з'явитися завчасно, у березні, коли озера ще під кригою. Тоді качки влаштовують справжній „балет на льоду”, ковзаючи темною кригою до найтоншого прозорого краю, який підламується під їхньою вагою, і качки падають у воду. Саме качки, не селезні. Ті поважно ковзають слідом, розширюючи ополонку. Першопрохідці у цих сім'ях завжди дами. Селезень слідує за качечкою, куди та поведе. Мабуть, у парах крижнів функції чітко поділені для „гарних” та „розумних”. Селезень виблискує зеленим оксамитом голови, білим намистом, мідною грудкою та хизується закрученим у кільця пір'ячком на хвостику, а менш показна брунатно-ряба качка із темно-синіми „дзеркальцями” на крильцях керує, куди плисти або летіти, що їсти, де виводити каченят. ...
Вечірні сутінки вкривають савану. У променях західного сонця пагорби поволі набувають червоно-золотавого кольору. Вода в озері переливається м’яким світлом, наче десь у його глибині догоряє величезна свічка. Птахи, що цілий день займалися своїми справами, збираються на нічліг. Усе частіше чути рохкання бегемотів, які прокидаються і незабаром вийдуть з озера на берег – пастися. Савана готується ...
На околиці Києва, біля Голосіївського лісу, багато цікавих та історичних місць. Якщо за точку відліку взяти мій дім, то й довкола нього є природні „родзинки”, де відбулося багато новітніх пригод. Зараз мова піде про Феофанію – місцеву перлину, обрамлену лісом, политу водою цілющих джерел, записану в історію. Місце високих роздумів та відпочинку, де зустрічається прадавнє ...
Дерево віддавна мало символічне значення в культурі різних народів. Українці використовували дерева у різноманітних обрядах, облаштуванні оселі та лікувальних цілях. Історія та звичаї українського народу формувалися на території, що здавна славилася багатими ґрунтами, чудовою природою та кліматом. У народних піснях, думах та прислів’ях майже з усіх куточків України трапляються назви дерев (калина, верба, тополя, явір ...
Цьогоріч птахом року обрали найбільшого голуба України – припутня. Цей досить численний птах належить до мисливських видів і потребує особливої уваги. Припутень поширений майже по всій Україні крім високогір’я Карпат. Для гніздування обирає узлісся, лісосмуги, парки та сади. Житло будує невисоко, на бічних гілках дерев та чагарників. Гніздо припутня, як і більшості голубів, дуже рихле ...
Неначе золотий вінець, виблискує на сонечку яскраво-жовтий чубчик на голові журавля. Тому і назвали птаха – вінценосний. Це, безсумнівно, один з найгарніших птахів у світі. Мешкають ці красені біля водойм, перевагу надають болотам, поблизу яких є кремезні та розкішні дерева. На їхньому розлогому вітті птахи влаштовуються на нічліг. Нам пощастило багато років жити поруч із ...
Зубр є одним з найстаріших сучасних видів ссавців на Землі. Їхній зовнішній вигляд не надто змінився з тих пір, коли вони, разом з величезними мамонтами, носорогами, волохатими і потужними шаблезубими тиграми, населяли майже всю Європу. Рід Bison сформувався в районах Південної Азії (теперішня територія Індії), де знайшли рештки його предка − Probison dehmi, з кінця пліоцену (приблизно 1,5 млн років тому). ...
Дізнавшись, що в Україні стартувала Всеукраїнська акція „Птах року–2017”, я вирішив до неї долучитися. Влітку й восени, коли ми з родиною відпочивали на Десні й працювали на дачі в селі Крути, я взявся за спостереження. Звичайно ж, батьки допомагали. Без них я б не впорався. 6 липня 2017 року, 10.00. Узбережжя Десни поблизу села Салтикова ...