5

Ніна Сверлова. Уявити навіть важко, що ховає черепашка

Розпочинаємо серію коротких розповідей про яскравий і несподіваний світ слимаків – тварин, які непомітно мешкають поряд з нами, у наших садах, на городах, у містах. Ви дізнаєтесь, навіщо потрібні равликам вапнякові “хатинки”, навіщо вони прикрашають їх смугами, як перетворюють свій “дім” на неприступну фортецю, і, нарешті, як почуваються слизняки, які назавжди втратили свої черепашки. Сподіваємося, ...

Андрій Кийко. „Гірська білка” з Південної Америки

Ці тваринки зовнішнім виглядом нагадують і кролика, і білку: мають великі вуха, пухнастий хвіст і м’яке сірувато-попелясте густе хутро. Науковці називають їх шиншилами. У природних умовах ці гризуни живуть у важкодоступних горах Південної Америки: на висоті 1 000–5 000 км у пустельному високогір’ї Анд, у Чилі, Перу, Болівії і Аргентині. Ведуть переважно нічний спосіб життя. ...

Ірина Пісулінська. Папуги

– Це птахи чи риби? – Які дивні назви деколи дають науковці тваринам чи рослинам! – То павуків назвали вовками, то риб – папугами! Що за “птицi” цi чудернацькi риби? До родини скарових риб, або риб-папуг належить майже 80 видів. Вони водяться у багатьох морях світу, а на коралових рифах є типовими. Як і їхні ...

Олеся Капачинська. Чорнобривці насіяла мати у моїм світанковім саду…

У безмежному морі пшеничних ланів острівцями розкидані Україною села. Хати ховаються у садочках. А поряд із ошатними хатками обов’язково є хоч невелика грядочка з квітами. Віддавна українські жінки любили квіти – вони рясніють на рушниках, сорочках, ними розмальовані не лише писанки, а й колисочки, печі, тарілки і глечики. ...

Світлана Білоус. Невідомі пригоди Гаррі Поттера та його друзів. Про те, як сажа перетворилася на срібло, біле стало чорним, а товстун Дадлі – чаклуном

Про те, як сажа перетворилися на срібло, біле стало чорним, а товстун дадлі – чаклуном Ранок біля синьої ріки Ерміона прокинулась, коли вже сяяло сонечко, а пташки виспівували на всі голоси. Вона відразу згадала, як минулого дня вони з Гаррі, Роном та Хагрідом підняли з дна Синьої ріки корабель за допомогою полістиролової піни. Друзі провели ...

Світлана Білоус, Ігор Чернецький. Досліди-забави № 5/2006

Заздалегідь покладіть cкляну банку або пластикову пляшку в дуже гарячу воду так, щоб повітря в них добре прогрілось. Зрозуміло, спостерігачі про це не повинні здогадуватися. Каструлю з гарячою водою можна сховати під столом, на якому ви демонструватимете дослід. Кришка від каструлі притисне легку пляшку, і вона зануриться у гарячу воду. Робіть усе обережно, щоб не обпектись! ...

Валерій Старощук. Електроскоп

Щоб досліджувати електричні явища, потрібно мати прилади. У цій статті ми розповімо, як зробити власний електроскоп – прилад, за допомогою якого можна виявити електричний заряд тіла та оцінити його величину. Щоб виготовити електроскоп, потрібно мати скляну банку з пластиковою кришкою (мал. 1), фольгу від шоколадки, м’ячик для гри у настільний теніс, металеву скріпку, цвях завдовжки ...

Сергій Малинич. Незвичайний мікроскоп

Заплющіть очі та попросіть кого-небудь подати вам невеликий предмет. Визначіть на дотик його форму та опишіть її іншим учасникам гри. Нехай вони з вашого опису здогадаються, який саме предмет був у ваших руках. Ускладнимо гру. Із заплющеними очима проведіть рукою уздовж поверхні стола (підлоги, стіни тощо). Домовмося, що рука спочатку рухається з лівого верхнього кутка поверхні вправо на певну відстань, потім донизу і на ту ж саму відстань ліворуч, далі знову трохи донизу й праворуч, як показано на малюнку 1. Науковці та інженери називають такий рух скануванням. Проводячи рукою вздовж поверхні, намагайтеся уявити собі, як вона виглядає. Гладка вона, чи шорстка? Які деталі на ній є? Можете позмагатися, хто краще та докладніше опише досліджувану поверхню. ...

Дарія Біда. Жива вода

Дорогі читачі, вітаю вас з новим навчальним роком! Чи правда, літо завжди приносить багато незабутніх вражень? Хтось побував у  горах, хтось –  на морі, хтось блукав у  дрімучих лісах чи неозорих степах, комусь до душі було залишитись у  затишному селищі чи величезному місті. Сподіваюсь, вам траплялись розмаїті рослини, птахи, комахи, змії, ящірки і ви повернулись ...

Тетяна Збожинська, Ігор Кривошея. Огорожа

члени Адміністративної ради Міжнародного комітету математичних ігор. Кожна людина себе в чомусь обмежує. Але ми не будемо цього робити, тому пропонуємо познайомитись із новими видами задач. Ми будемо обмежувати огорожею частину площини. При цьому слід дотримуватись таких умов: 1) огорожа повинна мати вигляд замкненої ламаної лінії; 2) кількість прилеглих до умовної клітинки ланок ламаної лінії ...

Марія Демчук. Український рушник

Ой стелися, рушничку, стелися, Щоб на тобі дві долі зійшлися. Не впади, порошино, на весільну стежину, Де з’єднались дві долі в житті. Рушник – давній оберіг дому, родини. Він символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до родини, до України. Без рушника не обходилося народження, одруження, смерть людини. У давнину рушник, вишитий візерунками-символами, ...

Галина Тарасенко. Будь здоровий, як вода

Все живе на землі потребує води. Без неї в’яне квітка, страждає звір, змовкає пташка – без неї гине життя. Кожна  краплина води – дорогоцінний дар природи. Вода напуває землю, а земля годує людину. Люди завжди розуміли важливість води та упродовж багатьох віків оспівували її як основу буття. Серед наших предків побутувало справжнє поклоніння воді. Обожнювалось усе – море, озеро, річка, джерело, криничка. У давнину молилися над водою, навіть приносили жертви озерам і криницям. Народ поважав святу стихію води, від якої залежало його щастя та добробут. В уявленнях давніх людей вода була старшою за все інше на землі – за рослини, за тварин. Вважалося, що вода з’явилася на самому початку утворення світу. Тому колись у замовляннях* зверталися до води: “Водичко, найстарша сестричко”. ...

Олеся Капачинська. Народ-хлібороб

Розкопки на території нашої Батьківщини виявили, що колись в глинобитних хатах були спеціальні приміщення для зберігання зерна, пічки для випікання хліба, зернотерки та глиняні глеки для зберігання збіжжя. Ще наші трипільські предки сіяли пшеницю, ячмінь, просо та овес. Жито ж почали вирощувати відносно недавно – близько тисячі років тому. Раніше ця культура вважалася бур’яном. А давні афганці перед посівом пшениці ретельно підмітали поле від зерен жита. Житній чорний хліб став улюбленим хлібом русичів. Він був не лише дешевшим, але й поживнішим, ситнішим та кориснішим. Кругленький житній хлібчик називали колобком1 (див. ст. 39). У роки, коли вимерзала пшениця, житній хліб рятував людей від голоду. А от хліб із суржику2 пекли частіше, і не тільки в голодні лихоліття. В часи неврожаїв наші предки додавали до тіста жолуді, кропиву, лободу, а з культурних рослин – моркву, буряк, а пізніше і картоплю. Чи не за таких суворих умов вигадали пироги3? ...

Людмила Нагорна. Із минулого – в майбутнє

Дивишся на рівненькі рядочки картоплі, які біліють рясним цвітом, і душа радіє: є на полі, буде в коморі, а потім – і на столі. У кожній оселі дбайлива господиня знає, що і як робити з урожаєм. З картоплі можна приготувати сотні страв. Її їдять на сніданок, на обід та на  вечерю. Картопля годує мільйони людей, ...

Сергій Малинич. Зоряні рани на тілі Землі. Частина 1

“Зірка впала”, – так здавна казали у народі, коли темну безодню нічного неба, всіяного міріадами зірок, раптово пронизував яскравий спалах. Але насправді зірки не падають, а такий спалах називається метеором. З’являється метеор на небі тоді, коли з відкритого космосу до Землі з величезною швидкістю наближається космічне тіло розмірами від малесенької піщинки до одного-двох метрів. Уже давно відомо, що міжзоряний простір не є порожнім. У ньому блукають дрібні пилинки, що складаються лише з кількох молекул; різні утворення, які розміром і формою нагадують піщинки; а також уламки астероїдів, кометні залишки тощо. Вчені називають такі тіла метеорними або метеороїдами. Навіть штучні супутники Землі та їх частини при падінні на Землю можуть викликати явище метеора. Проте у вас може виникнути запитання: а чому метеори світяться? Давайте розберемося у цьому. ...

0