Все живе на землі потребує води. Без неї в’яне квітка, страждає звір, змовкає пташка – без неї гине життя. Кожна  краплина води – дорогоцінний дар природи. Вода напуває землю, а земля годує людину. Люди завжди розуміли важливість води та упродовж багатьох віків оспівували її як основу буття. Серед наших предків побутувало справжнє поклоніння воді. Обожнювалось усе – море, озеро, річка, джерело, криничка. У давнину молилися над водою, навіть приносили жертви озерам і криницям. Народ поважав святу стихію води, від якої залежало його щастя та добробут. В уявленнях давніх людей вода була старшою за все інше на землі – за рослини, за тварин. Вважалося, що вода з’явилася на самому початку утворення світу. Тому колись у замовляннях* зверталися до води: “Водичко, найстарша сестричко”.
Поширити
0