Наука і техніка

Микола Станько. Таємниці колірних гармоній

Ми живемо у різнобарвному світі. Споконвіку вчені, філософи та художники прагнули пізнати природу кольорів, розташувати їх у певному порядку, виділити серед них основні, вміти вдало та гармонійно їх компонувати. Що таке колір? Колір – це одна з невіддільних ознак будь-якого предмета. Кольори можна тільки бачити, а тому дуже важко пояснити іншій людині своє сприйняття барв ...

Євген Гайдай. Життя і безсмертя. Частина 2

У 1920–30-х роках американський біолог Чарльз Ліпман проводив досліди з вугільними породами. З них він виділяв бактерії, що могли бути „замуровані” там протягом мільйонів років. Як вважав сам Ліпман, бактерії не жили в таких умовах, а виживали. Сьогодні такий стан називається ангідробіоз – виживання організму в умовах сильного висихання. ...

Євген Гайдай. Життя і безсмертя. Частина 1

Що таке життя? Вчені всього світу вже багато років дають різні визначення цього поняття, сперечаються між собою та не можуть дійти згоди. Кожна природнича наука по-своєму розкриває поняття „життя”. ...

Сергій Малинич. Хронометр для археологів. Частина 2

1896 року випадковим чином відбулося відкриття, яке докорінно змінило розвиток людської цивілізації та спричинило появу атомної бомби та атомних електростанцій. Французький вчений Анрі Беккерель тривалий час працював із солями урану і ненароком загорнув свої зразки разом із фотографічними пластинами¹. Яким же був його подив, коли він зауважив, що пластини виявилися засвіченими, хоча доступу до світла вони не мали! Вчений припустив, що солі урану випускають невидиме оку випромінювання. Подальші дослідження не лише підтвердили його здогадку, але й показали, що це випромінювання пов’язане саме з елементом Ураном, а не зі сполуками, у які він входить. Так було відкрите явище природної радіоактивності, за яке А. Беккерелю присудили Нобелівську премію з фізики. ...

Альбіна Шевчук. Про креативність, про те, як розвинути креативність та інтелект. Частина 2

У попередній статті ми обговорювали те, що креативність стала навичкою номер один у професійному світі, а також як тісно вона пов’язана з розвитком інтелекту. Ми вияснили, чому так важливо мати у себе за плечима всі складові креативності, як це впливає на розвиток спеціаліста, як це може допомогти досягти успіху. За світовими дослідженнями, креативність та інтелект ...

Тетяна Голуб. У променях рентгену

У сучасному житті чи не кожен з нас стикався із потребою зробити рентген. Але чи добре розуміємо ми, що це таке і взагалі з чого все починалося? Першовідкривачем Х-променів вважають Вільгельма Рентгена, але спроби вивчення цього явища, його передумов та причин були й до нього. Безумовно, кожне відкриття базується на вже відомих наукових знаннях. Спершу вчені вивчали катодні промені (потоки електронів), різке гальмування яких спричиняє невидиме випромінювання. ...

Сергій Малинич. Хронометр для археологів. Частина 1

Великий Кобзар не просто любив археологію, але й сам був учасником багатьох археологічних експедицій, у яких збирав етнографічний матеріал, записував розповіді та ретельно замальовував побачене. У ті часи (ХІХ століття) археологія зводилася до пошуку старожитностей і скарбів без систематичного наукового аналізу. Тож справді геніальними видаються слова Кобзаря про археологію, а його титанічна праця в експедиціях стала підмурівком вітчизняної археологічної науки. ...

Альбіна Шевчук. Про креативність, про те, як набути „creativity, originality, initiative”. Частина 1

Дослідження „World Economic Forum” показали, що креативність як навичка посіла 3-тє місце серед необхідних навичок 2020 року і стане однією з найважливіших у 2025 році (мал. 1). У доповіді „Future of Jobs Survey 2020” від „World Economic Forum” (написаній світовими аналітиками і на яку опираються лідери та компанії для прийняття важливих рішень з розвитку) дослівно визначено так: ...

Ігор Корч. Історія фломастера

Фломастер, точніше його прототип, з’явився ще у Стародавньому Єгипті. Під час розкопок гробниці Тутанхамона археологи виявили стрижень, виготовлений з міді. Усередині нього була просочена чорнилом тростинка. Цей предмет добре писав на папірусі, тому його почали використовувати для фіксування різної інформації. Історики досі сперечаються, хто винайшов фломастер. Річ у тому, що у фломастерів, у сучасному розумінні ...

Альбіна Шевчук. Есенціаліст чи егоїст, або Як розвинути в собі „мистецтво прибирати зайве”

Що таке 3 години в день? Подивитися фільм, почитати книгу, пошукати щось в Інтернеті та соціальних мережах, перемовитися кількома словами з друзями чи родичами. Якщо провести такий простий експеримент – розписати похвилинно свій графік на тиждень, то можна побачити куди витрачається час (мал. 1). Це лякає. Провівши цей експеримент, я була розчарована собою та своїми рішеннями. Виявилося, що мінімум 1 годину 30 хвилин у день витрачається на перегляд соціальних мереж, мінімум 40 хвилин на читання різних статей, які мало відкладаються в пам'яті, 1–2 години на комп'ютерні ігри. Поки не напишеш на папері, ти це не зрозумієш (або не захочеш надавати цьому значення), і продовжуватимеш планувати майбутнє, водночас забуваючи, що життя зараз, тут. ...

Ірина Кулікова. Фізика прання

Коли не було пральної машинки, речі замочували або просто занурювали у воду і… жорстоко били камінням для очищення. Оскільки більшість давніх поселень будували біля водойм, браку ані каменів, ані води їх жителі не відчували. До того ж, у річках потік одразу відносив бруд. Часом для плям застосовували пісок, який діяв як абразив і буквально здирав ...

Володимир Галич. Звук, світло, електрика, або Як передати cигнали

Сьогодні ми маємо Інтернет, телефон, телеграф, радіо та телебачення, тому на відстань сигнали передаються дуже легко. А як давали собі раду з комунікацією наші предки? Iз давніх часів сигнали на відстань передавали звуком. Наприклад, удари дзвону сповіщали про якусь подію. Дзвін лунав на початку Революції Гідності, закликаючи киян зібратися на Майдані. На Запорізькій Січі тулумбас ...

Альбіна Шевчук. Про розвиток критичного мислення: як опанувати одну з найважливіших навичок майбутнього

Критичне мислення – це система суджень, яку використовують для аналізу отриманої інформації та формулювання аргументованих висновків. Критично мисляча людина здатна самостійно прийняти рішення, спираючись на різні джерела та власні цінності, нею важко маніпулювати, вона вміє довести свою точку зору, бачить головне в хаосі, а хаос у деталях. ...

Ірина Конопленко. 3D-біопринтинг – теперішнє чи майбутнє?

Неможливо уявити сьогодення без комп’ютера, смартфона та Інтернету. Це атрибути сучасності, які давно вже стали звичними у нашому житті. Ще якісь 100 років тому наші прадіди і гадки не мали, що можна буде говорити з рідними із будь­якого куточку світу, миттєво надсилати листи чи оплачувати покупки без готівки. Чи могли уявити собі наші предки, що ...

Світлана Білоус. Досліди-забави № 6/2006

Сьогодні я пропоную вам, мої юні чародії, два фокуси-досліди з повітряними кульками, які здатні по-справжньому заінтригувати глядачів. Особливо, якщо ви заздалегідь потренуєтесь у їх виконанні. Фокус № 1. Кулька, яку не можна проколоти Підготуйте декілька повітряних кульок, нитки, тонку гостру спицю або велику швацьку голку. З клейкої стрічки (скотчу) заздалегідь відріжте кілька шматочків і покладіть ...

0