Наука і техніка

Софія Апуневич. Історія розвитку телескопів. Частина 1

Споглядаючи світлини зоряного неба, туманностей, планет, Місяця, Сонця, ми захоплюємося величчю та красою безмежного Всесвіту. Хтось уявляє себе на космічному кораблі, який летить повз ці красоти, комусь спадають на думку мудрі старці, які за положенням зір віщували долі країнам та їхнім правителям. А чи згадає хтось про інструмент, завдяки якому ці фантастичні картини стають для нас буденними? Цей дуже простий і водночас надзвичайно прецизійний (точний) прилад називається ТЕЛЕСКОП. ...

Дарія Біда. Як виникають звуки?

Cвіт навколо нас наповнений звуками. Ми живемо у світі звуків природи і самі створюємо їх. Народившись на світ, ти сповістив про себе голосним криком, згодом промовив перші слова. Звуки нашої мови – це величезний скарб кожної людини і всієї нації, найважливіший засіб спілкування і пізнання. Є звуки, які заворожують. Для когось – це звуки музики, на когось магічно-заспокійливо діють звуки голосу рідної людини, а хтось відпочиває та відновлює сили подалі від шумного міста, слухаючи звуки природи. Шум вітру, шепіт молодої трави, шелестіння лісу, спів ранкових пташок, крики звірів та інші природні звуки наливають наше тіло силою, бадьорять, радують, знімають стрес, накопичений у великому, шумному промисловому місті. ...

Олег Орлянський. Побачити невидиме

Прилади показують невидиме, а фантазія – незвідане. Використовуючи закони фізики, ми осмислюємо покази приладів, уявляємо інші місця і світи, недосяжні для органів чуття. Піднімаючись над буденним, ми торкаємося контурів світобудови, творимо нове, вловлюючи привабливі перспективи майбутнього. ...

Олег Орлянський. Холоднокровне розслідування

У попередніх числах журналу ми дійшли висновку, що всі нагріті тіла випромінюють. Та не все їхнє випромінювання можна побачити неозброєним оком. Людський зір здатен сприймати електромагнітні хвилі довжиною від 0,39 мкм до 0,72 мкм (мкм – мільйонна частинка метру). Як ви, напевно, пригадуєте, це пов’язано з температурою поверхні Сонця і є загальною особливістю більшості мешканців Сонячної системи. Наші тіла теж випромінюють. У цьому можна переконатися за допомогою пристрою нічного бачення. Ми світимось у інфрачервоному діапазоні поблизу довжини хвилі 9,4 мкм. Світяться і наші очі. Через це наївно мріяти про здатність бачити очима вночі в інфрачервоному діапазоні. Власне випромінювання нагрітих очей буде засліплювати і подавляти будь-яку інформацію, яка потрапить всередину крізь маленькі отвори зіниць. Очі мають бути сліпі до електромагнітних хвиль, які самі випромінюють. З цієї причини апаратуру космічних інфрачервоних телескопів охолоджують рідким гелієм. Так, запущений у травні 2009 р. найбільший космічний телескоп „Гершель” з діаметром дзеркала 3,5 м мав на борту 2 300 л рідкого гелію за температури нижче 2 К (–271 °С). До початку травня 2013 р. запас рідкого гелію скінчився, і телескоп був приречений на нагрівання і осліплення зростаючим потоком власного випромінювання. За чотири роки він встиг здійснити багато важливих наукових відкриттів, пропрацювавши навіть більше розрахованого терміну. З міркувань економії і безпеки в Європейській космічній агенції вирішили вимкнути телескоп вартістю понад мільярд євро і відправити на віддалену від Землі навколосонячну орбіту. ...

Дарія Біда. Виплисти, НЕ МОЖНА потонути!

Життя сповнене несподіванок. А раптом ти опинишся у ситуації зі сценарієм: потонути чи випливти? І що робитимеш, якщо немає під руками рятувального кругу, дошки або човна? Саме такі цінні поради ми даємо тобі сьогодні у нашій рубриці „Школа виживання”. По-перше, що вище ти намагаєшся тримати голову над поверхнею води, то більше у тебе шансів потонути. ...

Олег Орлянський. Про фізику інопланетян

Чому ми бачимо кольори спектру від фіолетового до червоного? Чому з безконечного різноманіття електромагнітних хвиль нашому зору доступна лише вузька смуга від 390 нм1 до 720 нм? Уявіть, як було би чудово бачити вночі в ультрафіолетовому діапазоні! З допомогою ультрафіолетового зору розрізняти особливе забарвлення пташиного пір’я, на очах у всіх таємно листуватися з друзями, а на виставці картин з виглядом знавця відрізняти твори старих майстрів від сучасних підробок! ...

Віктор Мясников. Казка про Ентальпію та Ентропію

Давним-давно в алхімічному царстві Аурумії правила цариця Енергія. Вона керувала всіма речовинами та їхніми перетвореннями. Прості жителі Аурумії називали свою царицю матінкою-повелителькою всіх хімічних реакцій. Якось у цариці народилося дві дочки, схожих, мов дві краплі води. Матінка Енергія навіть назвала їх співзвучно – Ентальпія1 та Ентропія2. А от характер у дочок був різний. 1Походить від ...

Дарія Біда. Як добути вогонь? Частина 2

Спосіб 3. Добування вогню за допомогою батареї Тобі знадобиться: – батарея від автомобіля чи батарейки до кишенькового ліхтарика; – тонкий провід чи металевий предмет (пружина від кулькової ручки, стальна спіраль або спіраль від лампи розжарювання); – трут; – матеріал для розпалювання. Що треба зробити? Приєднай два провідники до полюсів батареї. Наблизь вільні кінці провідників і добудь іскру поблизу трута ...

Олег Орлянський. Тепловий баланс у космосі

Якщо у десятилітрове відро опустити малопотужний кип’ятильник, вода ніколи не закипить. Водночас з нагріванням води будуть збільшуватися теплові втрати. Коли потужність втрат досягне потужності кип’ятильника, вода буде віддавати стільки ж тепла, скільки отримує і надалі нагріватися не буде. Настає баланс між теплом, яке вода отримує і віддає. Дуже схожий тепловий баланс дарує нам з вами ...

Дарія Біда. Великий – повільний, маленький – швидкий?

Здавалося б, великі тварини мають більше шансів вижити. Однак не все так однозначно: що більша тварина, то вона менш поворотка і менш спритна, а потреба у їжі росте пропорційно об’єму її тіла. Ось вам і протиріччя: великим тваринам треба набагато більше їжі, а можливості її роздобути зменшуються внаслідок їхньої огрядності. Саме тому виникає природне обмеження на існування дуже великих тварин. Починаючи з певних розмірів великі і неповороткі тварини не здатні добути стільки їжі, скільки їм потрібно для життя. Такі види приречені на вимирання. Колись на Землі жили велетенські плазуни. Сьогодні найбільша тварина суходолу – слон. ...

Дарія Біда. Як добути вогонь? Частина 1

У поході кожному учаснику варто мати сірники і запальничку, за допомогою яких найпростіше запалити вогонь. Зберігати їх треба у герметичній упаковці і використовувати лише тоді, коли намокнув або закінчився основний запас сірників. Стануть у пригоді в поході не лише господарські сірники, але й мисливські і спеціальні сірники для розпалювання вогнища. До речі, якщо звичайні сірники ...

Дарія Біда. Великий – слабкий, маленький – сильний?

Погляньте на бегемота і дрібного гризуна лемінга (мал. 1). Що у них спільного? По-перше, вони ссавці, а по друге, мають досить схожі зовнішні обриси. Це добре видно на мал. 2, бо для наочності скелети тварин приведені до однакового розміру. Скелет є опорою для тіла тварини, його механічним каркасом. Саме він визначає загальну форму тіла, його розміри і спосіб пересування. У кажанів скелет пристосований до польоту, у китів – до плавання, у собаки – до пересування на суходолі. ...

Ганна Боярських. Гастрономічні перевертні

Досі вважаєш морозиво з оселедця, сніг зі смаком перцю, спагеті з полуниці, рідкі равіолі, сферичний борщ, каву, яку неможна розлити, вінегрет у вигляді соусу або піну з хліба чимось неможливим? Помиляєшся! Науковий підхід на кухні здатний творити дива! А якщо до справи підключити хімію, неможливе наблизиться до цілком реального, бо на арені з’явиться її величність ...

Андрій Шарий. Електрика на кухні

Дивовижне місце – кухня! Тут людина проводить значну частину свого життя: готує та споживає їжу, читає, спілкується, хтось відпочиває. За останні десятиріччя відчутно збільшився арсенал кухонних пристроїв, які полегшують господиням життя, переважна більшість цих помічників – це електроприлади. Сьогодні ми спробуємо з’ясувати, скільки електроенергії споживає кожен із них. З уроків фізики ти напевно знаєш, що ...

Енергія на всі лади

Британський мікробіолог Лінн Маккаскі годувала бактерій Escherichia coli розчином нуги і карамелі з фабричних відходів. Бактерії розщеплювали цукор і виділяли водень. Водень одразу ж спрямовували у паливний елемент, який виробляв електроенергію, достатню для роботи невеликого вентилятора. ...