З чим можна порівняти важливість рідкісноземельних елементів для сучасної цивілізації? З нафтою! Усі ми знаємо, як збагачуються країни за рахунок її запасів на своїй території та як вони потерпають, щоб ці запаси не вичерпалися1. Ось і рідкісноземельні елементи можуть похвалитися своєю цінністю. Без них ми не мали би ні пласких дисплеїв, ні жорстких дисків для ...
Вивчати походження слів завжди цікаво, адже можна довідатися багато нового і про мову, і про культуру, і про історію народів. Є серед слів особлива група – епоніми. Вони позначають винаходи, явища, предмети, названі на честь людей, які їх придумали або вперше використали. Дуже часто людину (або героя) вже не пам’ятають, але винаходом користуються сповна. Наприклад, збірник географічних (астрономічних, анатомічних) малюнків, карт завдячує назвою титану Атланту (Атласу), який тримає на плечах небо; гора, що вивергає розплавлену лаву, походить від імені давньоримського бога Вулкана; спеціальну посудину (термос) винайшов сер Джеймс Дьюар, а знаменитий новорічний салат придумав французький кулінар Олів’є. ...
До середини сторіччя з’явиться нова альтернатива: термоядерний синтез. Якщо атомна енергія вивільняється внаслідок розщеплення ядер атомів Урану (і призводить до великої кількості радіоактивних відходів), то під час термоядерного синтезу атоми Гідрогену зливаються, при цьому вивільня-ється значно більше енергії (і утворюється значно менше відходів). ...
Аксіоми народної мудрості ми знаємо ще з дитинства. Наприклад, навчання – це світло, а неуцтво – пітьма. Вона, наука, найкраще багатство, вона виведе з лісу і ніколи туди не заведе, її ані вода не затопить, ані вогонь не спалить. Але серед народних перлів знайдемо й „без муки немає науки” або „корінь науки гіркий”, „батіг не мука, а наперед наука”, „піти в науку, треба терпіти муку”. Складається враження, що вчитися треба, але задоволення від цього процесу мало. ...
Ти 4–6 годин із захопленням катаєшся на лижах. Чудовий пейзаж, свіже повітря, скрипучий сніг… І раптом виникає дискомфорт в очах, наче туди потрапив пісок, важко розрізнити рівні поверхні між собою. Дивно: звідки на снігу взявся пісок? Ти кліпаєш очима, сподіваючись вимити його слізьми, але до відчуття піску в очах додається ще й різь, яка щохвилини посилюється. Увага: це „снігова” хвороба. ...
Нанотехнології – дуже молода галузь науки. Проте один її аспект уже починає впливати на життя кожної людини, і на його основі вже виросла успішна світова індустрія з річним оборотом 40 мільярдів доларів. Ідеться про мікроелектромеханічні системи (МЕМСи), що охоплюють найрізноманітніші речі – від струменевих картриджів, сенсорів для подушок безпеки і дисплеїв до гіроскопів для автомобілів і літаків. МЕМСи – це крихітні пристрої; вони такі маленькі, що легко можуть уміститися на вістрі голки. ...
Продовжуємо озброюватися знаннями для виживання у екстремальних ситуаціях. Ось ще одна з них: ти залишився сам, поблизу немає людей. Що робити, як давати собі раду? Перш за все, не піддаватися паніці і не дозволяти страху оволодіти собою! У небі пролітають літаки, десь далеко проїжджають машини. Спробуй привернути до себе їхню увагу. Є різні можливості подати ...
Як відомо, хімія – наука про речовини та закономірності їхніх перетворень. Проте є в природі елементи, яким не до вподоби всі ці перетворення. Це одноатомні інертні гази, які ще називають благородними. Слово „інертний” у перекладі з латини означає „недієвий”, „нерухомий”. Таке ж значення має назва одного з інертних газів, Аргону, але вже у перекладі з грецької. Так його охрестили 1894 року на зборах Британської асоціації природодослідників у Оксфорді, де хімік В. Рамзай і фізик Дж. В. Стретт (лорд Релей) повідомили про відкриття цього елемента. Крім офіційної назви, Аргон отримав і образливе прізвисько, що підкреслює його хімічну пасивність і вперте небажання сполучатися з побратимами з таблиці, –„хімічний мрець”. Над нещасним самітником змилосердився корифей наукової фантастики Г. Веллс. У творі „Війна світів” він вигадав сполуку, нібито залишену на Землі марсіанами: „Спектральний аналіз1 чорного пилу свідчить про наявність невідомого нам елемента: відзначались чотири яскраві лінії у блакитній частині спектру; можливо, цей елемент утворює сполуку з аргоном…”. ...
Візити до лікаря в майбутньому кардинально зміняться. Вони будуть віртуальними, і ви розмовлятимете з лікарем за допомогою комп’ютера та відеопрограми. У вашій ванній кімнаті буде більше сенсорів, ніж у сучасній лікарні. За перших ознак раку хворому введуть у кров наночастинки. Вони доправлять протиракові засоби до уражених клітин. Колись ми сприйматимемо хіміотерапію так само, як сьогодні сприймаємо п’явок, якими лікували ще в минулому сторіччі. ...
І знову екстрим! Нагадую, що ми вже вміємо добувати вогонь і знаємо, як довше утриматися на воді1. Це добрий шанс на виживання. Тепер найважливіше для життя – відшукати прісну воду. Без неї можна протриматися лише кілька днів. Пити воду з океану або моря небезпечно, бо вона містить до 4 % солі. Якщо ти вип’єш склянку такої води, твій організм витратить на її перероблення 2 склянки метаболічної води, яка є в твоєму організмі. Тому п’ючи воду з океану, ти втрачатимеш власну воду, а це може призвести до загибелі. Навколо море солоної води, а ти хочеш пити – краще терпи! Найбезпечніша для пиття вода в Азовському морі: вода у ньому має найменшу солоність. ...
На думку деяких експертів, створені нами роботи поступово підніматимуться по еволюційній шкалі. Сьогодні вони мають інтелект тарганів. У майбутньому вони матимуть інтелект миші, кролика, собаки й кота, мавпи, і врешті – людини. Можливо, на подолання цього шляху піде багато десятків років, однак експерти вважають, що колись роботи неодмінно перевершать нас за інтелектом – це лише питання часу. ...
До середини сторіччя в нашому світі, мабуть, буде багато роботів, а ми, найімовірніше, їх навіть не помічатимемо. Це тому, що більшість роботів не матимуть людської подоби. Вони можуть бути невидимі, скидатися зовні на змій, павуків чи інших комах і виконувати неприємні для нас, однак дуже важливі функції. Це будуть модульні роботи, які залежно від їхніх функцій будуть змінювати форму. ...
До середини сторіччя ми, ймовірно, житимемо в якійсь суміші зі справжньої й віртуальної реальності. У контактних лінзах чи окулярах ми будемо бачити віртуальні образи, що накладатимуться на реальний світ. Так, зокрема, передбачає Сусуму Тачі з університету Кейо. Він працює над спеціальними окулярами, що поєднуватимуть вигадку з дійсністю. Його перший проект – зробити так, щоб об’єкти „розчинялися в повітрі”. ...
Придивися уважно до навколишнього світу – все довкола рухається! Рухи різноманітні та всюдисущі. Пошуки абсолютно нерухомих предметів не дадуть нам позитивного результату ще й тому, що будь-яке тіло складається з молекул, а вони, як відомо, здійснюють безперервний тепловий рух. Навіть найміцніші тверді тіла – це сукупність тремтливих мікроскопічних частинок. За температури абсолютного нуля (−273,16 °С) припиняється ...
Людство протягом всієї своєї історії черпало знання з природи. Природа завжди поруч, на відстані погляду, протягнутої руки. Люди навчилися у неї багатьом речам: розводити вогонь, ховатися в нору від негоди, зберігати їжу про запас, маскуватися під навколишнє середовище і ще багато чому, про що ми знаємо віддавна і навіть не замислюємося, як це з’явилося в нашому житті. Але за тисячі років так і не вдалося осягнути усіх її таємниць. Природа мудра, винахідлива, раціональна. Ми не перестаємо захоплюватися її творіннями. Чого тільки немає в її „патентному бюро”: гідравлічний привід у павука; пневматичний відбійний молоток у земляної оси; ультразвукові локатори у кажана і дельфіна; реактивні двигуни у кальмара і медузи. ...