Коли ми готуємо на кухні різні страви, рідко обходиться лише тепловою обробкою. Часто продукти перед приготуванням треба обробити механічно: подрібнити, вичавити сік, перемішати, збити абощо. І, звичайно ж, виконавши ці операції хоч раз, наступного разу вже хочеться зробити їх із меншими затратами сил. А кухонних помічників у нас на кухні багато: міксери, блендери, м’ясорубки, кухонні ...
Наш досвід смакування їжі – це взаємодія всіх органів чуття. Мозок оцінює не тільки смак, але й текстуру, вологість, температуру, жирність, хрускіт, соковитість. Смак вирішує не все. Черстве печиво, гаряча мінеральна вода, відсирілий сухарик на смак такі ж, як свіжі, але апетит не збуджують. Споглядання їжі, її звуки та запахи готують організм до трапези. Піднімається ...
Музика… Вона «надихає весь світ, окрилює душу, сприяє польоту уяви, додає життя і веселить усьому існуючому. Її можна назвати втіленням усього прекрасного і всього піднесеного» (за Платоном). Вона супроводжує нас протягом усього життя. З раннього дитинства ми поринаємо в океан її чарівних звуків, відчуваємо її силу, її здатність об’єднати в одне ціле наші почуття, прагнення, ...
Нашi очi не вмiють пiзнати природу речей, а тому не нав’язуйте їм помилок свiдомостi. Лукрецiй Кар Ви, напевно, чули фразу „омана зору”? Так кажуть у тих випадках, коли ми не віримо власним очам. Насправді нас обманюють не очі, бо зорові ілюзії – це оптична „омана” мозку. Сприймаючи зоровий образ, мозок здійснює величезну кількість процесів, наче ...
Звичайна каструля вже давно стала справжнім символом кухні. Щодня у ній готуються найрізноманітніші страви. Зовні цей кухонний реманент має дуже простий вигляд: тонкостінна металева посудина з кришкою без жодних видимих технологічних секретів. Але чи насправді все так просто? Не всі продукти, потрібні для повноцінного харчування, успішно засвоює організм людини у сирому вигляді. Тому важлива термічна ...
Жири – найкалорійніший представник хімічних сполук у раціоні людини. Проте навіть за наявності зайвої ваги від жирів відмовлятися не можна! Взимку та навесні ми штучно поповнюємо свої запаси вітамінів і мікроелементів. А як ти вживаєш мультивітаміни? Натщесерце? До їжі? Після? Якщо ти обираєш перший варіант, то комплекс вітамінів, який потрапляє до твого організму в такий спосіб, одразу збіднюється. Ти втрачаєш вітаміни D, A, Е та К, оскільки вони є жиророзчинними, а твій шлунок буде порожнім, бо в ньому не буде жирів їжі.To access this post, you must purchase Журнал лютий 2020. ...
Мрія фізіологів врешті здійснилася! Десятиліттями вони намагалися з’ясувати, як клітини смакових рецепторів розпізнають молекули, що відповідають за певний смак. Учені висловили гіпотезу, що молекули на поверхні цих клітин взаємодіють із молекулами, які відповідають за певний смак. Але оскільки ця взаємодія дуже слабка, перевірити гіпотезу було складно. Такі особливості взаємодії молекул-детекторів рецепторів смаку та молекул їжі, що відповідають за певний смак, є результатом фізіологічної адаптації організму: якби рецептори надто сильно зв’язували молекули смаку, вибірковість системи розпізнавання смаків була б занадто слабкою і, як наслідок, гурмани відчували б насолоду від їжі дуже повільно. Або й взагалі погано розпізнавали смаки! ...
За давніми, переказами коли Ісус Христос ніс свій хрест на Голгофу, з натовпу, що супроводжував процесію, вийшла жінка і втерла скривавлене і спітніле лице Христа льняною хусткою. На тканині, що згодом дістала назву „плат Вероніки”, залишився лик Христа. Вражає, чи не так? Проте щось схоже можна зробити і власноруч, потрібно лише трохи поглибити свої знання ...
Чи відоме тобі ім’я Джона Лауда, винахідника кулькової ручки? Джон закінчив Гарвард, отримав диплом юриста, працював касиром у банку. Коли саме йому спало на думку використати кульку в пристрої для письма, достеменно не відомо. Збереглися креслення, докладний опис і патент від 30 жовтня 1888 року на винахід талановитого касира „авторучка з обертовим наконечником”. Основою пристрою був ...
Історія стверджує, що вперше науковий підхід до викриття шахрайства запропонував давньогрецький математик, фізик та астроном Архімед. На прохання царя Гієрона I, який запідозрив придворного ювеліра у шахрайстві, він намагався з’ясувати, чи є у золотій короні домішки інших металів. Використовуючи науковий метод, Архімед виявив, що придворний ювелір був шахраєм. Наприкінці XVII століття Англія перебувала у складному економічному становищі: країну охопила епідемія фальшивих монет. Щойно випущені повноцінні монети миттєво зникали з обігу. Від монети „відкушували” частину, потім шліфували залишок. За формою монета була така ж, але срібла в ній було набагато менше, а отже, гроші знецінювалися. У 1695 році в Англії майже неможливо було знайти справжні срібні монети. Дійшло до того, що срібні гроші не хотіли приймати як оплату за товари чи послуги. Процвітав бартер, податки треба було сплачувати грошима, а їх не було! ...
На перший погляд, важко знайти щось спільне між мобільним телефоном і мікрохвильовою піччю, але давайте уважно розглянемо та дослідимо ці пристрої. Справді, мобільні телефони дають нам можливість почути та навіть побачити своїх рідних і знайомих, як би далеко від нас вони не перебували, а „мікрохвильовка” допомагає розігріти нам їжу... Що ж тут спільного? – запитаєте ви. Робота обох цих приладів базується на високочастотних електромагнітних хвилях. Основною складовою „мікрохвильовки” є генератор високочастотних електромагнітних хвиль – магнетрон. У мікрохвильових печах, незалежно від розміру чи виробника, магнетрон випромінює електромагнітні хвилі частотою 2,45 ГГц. Цей міжнародний стандарт запроваджений для того, щоб мікрохвильові печі не перешкоджали роботі інших приладів, зокрема радарів, телевізорів, радіоприймачів, мобільних телефонів тощо. На шкалі електромагнітних хвиль мікрохвильове випромінювання розташоване в діапазоні між радіохвилями та інфрачервоним випромінюванням. Хвилі цієї частоти дуже добре поглинає вода, яка є основним складником усього живого на Землі, а отже, і продуктів, які ми споживаємо в їжу. Кожен шматок риби, м’яса та інших продуктів містить воду, тому вони поглинають хвилі, а енергія цих хвиль нагріває продукти. Мікрохвильове електромагнітне випромінювання не є іонізуючим, тому воно не змінює молекулярну будову речовини, а лише нагріває її. ...
Історики стверджують, що розфарбовані кулі, виготовлені із сечових міхурів тварин, використовували ще стародавні греки, прикрашаючи ними помешкання напередодні урочистих церемоній. Винахідником сучасної повітряної кульки з каучуку вважають англійського фізика та хіміка Майкла Фарадея. У 1824 році вчений вивчав властивості водню і спробував виготовити посудину для зберігання газу: він узяв два каучукові листи, посипав їх борошном, ...
Запитання „Що таке тепло?” досить довгий час було не зовсім зрозумілим. А й справді, що означає „нагріти”? Шкільний курс фізики відкриває нам одну з таємниць: тепло – це енергія. Все ті ж самі джоулі, якими ми користуємося для вимірювання роботи, механічної, електричної та інших видів енергії. Якщо ми хочемо, щоб температура тіла підвищилася, ми повинні ...
Навряд чи знайдеться учасник конкурсу „КОЛОСОК”, у якого на холодильнику немає магнітиків – призів за участь у цій цікавій грі. Хто ж придумав цей популярний домашній атрибут? І що було раніше – холодильник чи магнітики? 🙂 Перший домашній електричний холодильник створили у 1913 році. А магніти з написами набагато раніше – у 1876 році. Вперше ...
Чи запитували ви себе, де в нашому організмі „заховані” інтелект і невігластво, смуток і радість, закоханість і гнів, кулінарні смаки і музичні вподобання? Де затаїлися наші емоції, наше „Я”? Ще від часів Аристотеля філософи та мислителі ставили собі це запитання і вважали, що це серце – орган, який невтомно працює. Ми й досі кажемо: „розбите серце”, „обирати серцем”, „вразив у саме серце”, „руку і серце”. Але є орган, який невпинно керує всіма іншими. І серцем також. Вперше наукову відповідь на це запитання дав у своїй докторській дисертації знаменитий полярний дослідник Фрітьйоф Нансен. За чотири дні до відправлення у Ґренландію він захистив докторську дисертацію, у якій висловив ідею про те, що інтелект міститься у безлічі зв’язків між нейронами нашого мозку. ...