Наука і техніка

Дарія Біда. Чудо–лапка, або Як приклеїтися без клею і навіщо це потрібно?

Є безліч неймовірних витворів Природи, які людина не здатна повторити. Досконалість представників живого світу, їхня доцільність, функціональність, водночас складність і простота недосяжні для відтворення у наукових лабораторіях. Щоразу, коли це усвідомлюєш, розумієш: людина не здатна перевершити Творця… Людина-павук, або Як створити супервзуття для ходіння по стелі? Ця малесенька ящірка з сімейства Гекони населяє Землю понад ...

Дарія Біда. Храм науки пiд вiдкритим небом

9 травня цього року на Національному стадіоні у Варшаві відбувся черговий, 19-ий Науковий пікнік, який щороку організовують Польське Радіо і Центр науки „Коперник”. Це найбільший пленер у Європі, присвячений популяризації наукових знань. Наукові інституції з Польщі та закордону представляють тут свої досягнення та дозволяють усім охочим зазирнути за куліси своєї щоденної праці. Знайомство з наукою ...

Нікішова Катерина. Таблиця не однієї людини. Частина 1

Періодичну систему хімічних елементів часто називають просто таблицею Менделєєва, і тому в тих, хто не дуже добре обізнаний у її історії творення, складається враження, що ця таблиця – цілковита заслуга Дмитра Івановича Менделєєва. А дехто щиросердно вірить, що Менделєєву ця таблиця наснилася, а сам він жодного зусилля не доклав для її створення. То невже таке ...

Дарія Біда. Що таке теплота? Частина 2

Молекули у всіх тілах знаходяться у неперервному русі та взаємодіють між собою. Енергію їхнього руху і взаємодії називають внутрішньою. Погодься, термін хороший і зрозумілий, адже носії цієї енергії знаходяться всередині тіла. До внутрішньої енергії, як і до інших її видів, у людства практичний інтерес. Щоб зрозуміти, як можна використати внутрішню енергію, треба відповісти на запитання: як її можна змінити, тобто як забрати у тіла або, навпаки, передати йому. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 4. Енергоощадність, екологічність, ефективність.

Змінювалися часи й епохи, і водночас змінювалися й зростали потреби людства в енергії та сировині. Саме це зростання й поставило перед нами нагальні проблеми: ощадливе використання природних ресурсів та збереження довкілля. Але чи так багато енергії витрачається на освітлення? Спробуймо оцінити це на прикладі нашої столиці – Києва. За офіційними даними, у Києві проживає понад мільйон сімей. Нехай кожна сім’я щоденно вмикає одну лампу розжарення потужністю 100 Вт протягом 8 годин. Лампа споживатиме за один місяць 0,1 кВт × 8 год. × 30 днів = 24 кВт•год електроенергії. Місячне споживання мільйона таких ламп становитиме 24 млн кВт•год. Водночас місячне виробництво електроенергії усіма агрегатами ДніпроГЕС становить приблизно 330 млн. кВт•год. Тож витрати на освітлення лише у Києві сягають десятої частки енергії ДніпроГЕС! Насправді кожна сім’я користується більше, ніж однією електролампою, а ще є лампи в офісах та школах, на заводах та фабриках. Тому пошук нових ефективних джерел світла є необхідною умовою подальшого існування людської цивілізації. Так само, як розумна економія. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 3. Холодне свічення

З попередньої розповіді ти дізнався про те, як лампа розжарення перетворює енергію електричного струму у світлову. Основним недоліком жарівок є марнування більшості енергії: вона перетворюється у тепло, якого, на жаль, недостатньо для обігріву приміщень. Тому є потреба у джерелах світла, що випромінюють не внаслідок сильного нагрівання робочого тіла, а завдяки іншим процесам, за яких втрати енергії значно менші. Свічення, що має нетеплову природу, називають люмінесценцією. Явища люмінесценції дуже поширені та різноманітні, але нас зараз цікавитиме свічення газів під час проходження крізь них електричного струму. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 2. Електрична жарівка

Впродовж багатьох століть джерелом енергії для всіх машин та механізмів слугувала сила м'язів, води та вітру. Згодом люди навчилися використовувати енергію пари, для отримання якої потрібно було спалювати дрова, вугілля або нафту. До середини ХІХ століття парові машини набули надзвичайного поширення: вони працювали на текстильних фабриках, цукроварнях, металургійних та машинобудівних заводах. З'явився новий вид транспорту – паротяг, а пароплави замінили романтичні вітрильники. Вдосконалення парових машин дало поштовх розвитку таких наук, як механіка та термодинаміка. Цей час назавжди увійшов в історію як доба пари. Одне тільки лишалося без змін, а саме штучне освітлення. Як і сотні років тому, в побуті й на виробництві, у кабінетах та театрах життя людей освітлювало полум'я. Змінювалися лише речовини, що згоряли, та конструкція світильників. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 1. Життєдайна сила вогню

Неможливо уявити собі життя без світла. Сонце дарує нам його щодня, але його проміння проникає не всюди – є безліч приміщень та місць, де потрібне штучне освітлення. А з настанням темряви ми звичним порухом руки вмикаємо розмаїті світильники у своєму помешканні – продовжуємо день для роботи, дозвілля, домашніх потреб. Наші далекі пращури гуртувалися навколо багаття у печерах, щоби приготувати їжу та погрітися. Кидаючи хисткі тіні на стіни печери, вогонь освітлював життя людей. При світлі вогню первісний художник малював на цих стінах життя племені. В основному це сцени полювання та інших дуже важливих подій. ...

Богдан Ціж. Історія водяного млина

Вода – одне з перших джерел енергії в розвитку нашої цивілізації. Важко сказати, коли людина почала використовувати водні ресурси для отримання енергії. Найдавніші згадки про подібні процеси були зроблені ще за багато століть до нашої ери. Учені схиляються до думки, що використання води відбувалося відразу у багатьох регіонах планети. Ймовірно, першим був саме гідродвигун. Для ...

Ганна Боярських. Швидкiсть хiмiчних реакцiй

Хімія – це не лише перетворення у лабораторних пробірках. Найбільш вражаючі хімічні явища відбуваються у природі. І якби не деякі з них, не було б життя на Землі. Швидше, вище, сильнiше Щосекунди, а то й частіше, в світі відбуваються зіткнення величезної кількості атомів і молекул. Часом мікрочастинки після такої „зустрічі” ігнорують одна одну, а іноді ...

Олег Орлянський. На сторожі людства

Ми з’ясували1, що за великих швидкостей сповільнюється час і скорочується простір, а великі скупчення матерії викривляють світ. Тому світло від далеких зір розповсюджується до нас не прямолінійно, а вздовж викривлених ліній. Викривлення невелике, якщо на шляху світла раптом не виявиться чорна діра. Її потужна гравітація здатна розщепити необережний промінь світла і віялом розпорошити навкруги. Промінь, що пролітає ближче, назавжди зникне в її череві. Чорні діри не випускають ані речовини, ані світла, а поблизу них час і простір зазнають фантастичних перетворень. ...

Олег Орлянський. Простір і час

Уяви, що в розпалі дня ти стоїш на центральній вулиці міста, а повз тебе все йдуть і йдуть такі різні люди. Тепер зупини час і пройдися вулицею повз завмерлих перехожих, які нічого не підозрюють. Ти знову побачиш багато стурбованих, усміхнених, зосереджених незнайомих облич. Що змінилося? У першому випадку ти завмер в одній точці простору, а в другому – завмерло все навколо в один момент часу. ...

Денис Доскач. Секрети вирощування монокристалiв

Якщо ти наважишся вирощувати кристали, ретельно підбери „піддослідну” речовину. Зверни увагу на її стійкість. Не варто братися за вирощування кристалів солей, які гідролізують у воді. Так, наприклад, калій перманганат (марганцівка) з часом гідролізує, утворюючи манган(IV) оксид. Кобальт(ІІ) ацетат гідролізує в розчині за кілька днів, утворюючи густий розчин суміші кобальт(ІІ) гідроксиду і гідроксоацетату. Не раджу братися за вирощування цитратів (солей лимонної кислоти), оскільки ті зазвичай випадають у вигляді маленьких крупинок, голок або кірок на поверхні розчину і не утворюють міцних структур. Луги теж не придатні для вирощування кристалів, оскільки у повітрі реагують з вуглекислим газом. ...

Олег Орлянський. Викривлений світ

Що спільного у циліндра і конуса? Не поспішай з відповіддю, подумай. Уяви паперову трубку, крізь яку, наче в підзорну трубу, можна розглядати таємничий світ навколо. Це циліндр. А тепер уяви схожий на азійську шапку гостроверхий ковпак, який захищає голову від сонця, або лійку, яка спрямовує потік зерна у вузьке горлечко, або ж просто пакет для насіння. Це конус. Що спільного між циліндром і конусом? Вони… пласкі! Парадокс? Можливо. Наприкінці 2015 року виповнилося 100 років теорії, яка складається з таких парадоксів. Це Загальна Теорія Відносності, або скорочено ЗТВ. ...

Ганна Боярських. Чудодійний коктейль – повітря

Людина може прожити без їжі один-два місяці, без води – що¬найбільше десять днів, а ось без повітря проживе недовго. Рекорд зі стримування дихання належить американському ілюзіоністу Девіду Блейму і становить 17 хвилин і 4 секунди. Що ж таке цінне і важливе для нас є в повітрі? Без чого люд¬ський організм відмовляється існувати та сумлінно виконувати ...