Наука і техніка

Вікторія Богданова. Чому продукти кислі на смак?

Смак – один з п'яти органів чуття, за допомогою якого ми ви¬бираємо і оцінюємо їжу. Механізми смаку запускають у дію хімічні речовини, які є в їжі і напоях. Вони впливають на смакові рецеп¬тори, сигнали від яких нерви передають у головний мозок, який і розшифровує смакове відчуття. Основні смаки – солодкий, кислий, гіркий, солоний та умамі („апетитний смак” білкових речовин). Кислих на смак продуктів дуже багато: молочнокислі, цитрусо­ві, журавлина, ананаси, гранати, оцет, квашена капуста. Ці продукти багаті на вітамін С (аскорбінову кислоту), який зміцнює імунітет, а також на органічні кислоти, які спри­яють засвоєнню їжі, розщеплюють жири. Саме тому після ситної трапези корисно з'їсти шматочок сиру або дольку цитрусових. У молочнокислих продуктах є бактерії, які нормалізують флору кишківника; напої з кислих ягід і фруктів прекрасно втамовують спрагу і знижують температуру. Багатьом до вподоби кислий смак, але ми уникаємо вживання сильних кислот, щоб не пошкодити зуби і травну систему. ...

Микита Каліберда. Хімія у невагомості

Уже понад півтисячі людей з 35-ти країн побували у космосі. Учені передбачають, що у наступному, XXII столітті, будуть створені невеликі колонії у космосі, однак не на повному самозабезпеченні, а такі, що потребуватимуть надходжень техніки (електроніки, медичної апаратури, наукових приладів) із Землі. У цьому ж столітті людство віддаватиме перевагу використанню космосу в інтересах забезпечення життєдіяльності на ...

Світлана Камишна. Що таке пiгменти?

Пігменти – це крихітні забарвлені частинки подрібненої речовини. Слово „пігмент” походить з латини: „pigmentum” у перекладі означає „фарба”. Але терміни „фарба” і „пігмент” нерівнозначні. Фарба – це суміш пігментів, сполучних речовин (клеїв, лаків, емалі, оліфи та ін.), наповнювачів, пластифікаторів, антисептиків та інших компонентів, що надають фарбі певних властивостей. А пігмент – це лише один із основних компонентів фарби, відповідальний за її колір. У текстильній, шкіряній, паперовій, поліграфічній промисловості використовують барвники. Вони, як і пігменти, мають порошкоподібну структуру, але зовсім інші властивості. Барвники добре розчиняються у воді, а іноді і в органічних розчинниках, тому з них виготовляють фарбу, яка проникає в товщу матеріалу (дерева, нитки, тканини). Барвники поділяються на кислотні, основні, органічні та неорганічні. ...

Ганна Боярських. Смужки-хамелеони

Щодня людина має справу з агресивними середовищами, але не завжди здогадується про це. Мова йде про кисле й лужне середовище. Яке його значення у нашому житті? Чи мають кислоти і луги лише руйнівну дію, чи є від них якась користь? З’ясуємо це. Їсти чи не їсти? Усі знають, що цукор і солодощі – винуватці поганого ...

Марина Веселова. Безжиттєвий і життя

Елемент Нітроген посідає п’яте місце за поширеністю у Всесвіті і четверте − у живій природі (після Гідрогену, Оксигену та Карбону). У рейтингу елементів, які розповсюджені на Землі, Нітроген знаходиться наприкінці другого десятка, причому, основна частина його атомів є в атмосфері − повітря містить приблизно 78,08 % азоту за об’ємом. Саме в повітрі шотландський професор ботаніки й лікар Даніель Резерфорд (не плутайте з відомим англійським фізиком Ернестом Резерфордом) і відкрив азот у 1772 році. Резерфорд досліджував, як змінюється повітря у закритій посудині з живою істотою. Вчений встановив, що після того, як луг поглине вуглекислий газ, утворений внаслідок дихання тварини, залишається певна порція газу, який не підтримує горіння й непридатний для дихання − так зване „мефітичне” повітря (від анг. mephitic – „задушливий”). Приблизно в той же час азот отримали К. Шеєле, Дж. Пристлі, Г. Кавендиш, але ці вчені не зрозуміли природи відкритого газу, і тільки А.Лавуазьє дійшов висновку, що цей газ, як і кисень, є простою речовиною. Його перші назви („флогістоване повітря”, „мефітичне повітря”, „зіпсоване повітря”) вживали до запровадження в європейських країнах нової хімічної номенклатури. Члени номенклатурної комісії з хімії Антуан Лавуазьє, Клод Луі Бертолле та інші в 1787 році запропонували назву „азот” (гр. префікс „а” – „заперечення” та „зое” – „життя”). Сучасники А. Лавуазьє вважали, що ця назва невдала. Відомий хімік Ж. Шапталь запропонував іншу назву – „Нітроген”, що в перекладі з грецької та латини означає – „той, що народжує селітри” (нітратні солі). Від цієї назви походить і хімічний символ елемента № 7 у періодичній таблиці Д.І.Менделєєва − N. ...

Андрій Шарий. Чому тисне атмосфера?

Історія дослідження атмосферного тиску розпочалася давно, з відомих кожному школяреві дослідів Отто фон Геріке та Єванджеліста Торрічеллі. Але, незважаючи на це, і досі наша атмосфера має чим нас здивувати. Цікаво, що 99 % повітря знаходиться не вище 30 км від поверхні. Тобі здається, що це велика висота? Але це приблизно 0,24 % у порівнянні з ...

Ігор Корч. „Iнтернет речей” наближається

Нещодавно ми сміялися над жартами на зразок „під’єднай холодильник до Інтернету” або „зателефонуй на праску”. Сьогодні новини, схожі на ці жарти, можна прочитати у повідомленнях з виставок електроніки, а на автомобільній виставці в Токіо власник електромобіля „Toyota” похизувався повідомленням на смартфоні від своєї автівки: „Заряджання завершиться о 2.15. Побачимося завтра”. Тренд „Інтернет речей” (IoT – ...

Марiя Титарчук. Неруйнiвний контроль

Замислюватися, не нехтувати дрібницями, дивитися в корінь… Як осягнути суть речей? Вочевидь, ці питання хвилювали учених ще за часів Плутарха, який оповів нам історію про корону сіракузького царя Гієрона II та Архімеда. Цар доручив Архімедові дізнатися, чи є домішки срібла у виготовленій на його замовлення золотій короні. Вчений зважив корону спочатку в повітрі, а потім у воді і обчислив її середню густину, користуючись відкритим ним законом. Вона виявилася меншою, ніж у чистого золота. Так викрили корисливого ювеліра, а Архімед продемонстрував практичне значення нового закону і вдосконалив спосіб визначення об’єму тіла. Це була одна з перших спроб людства опанувати неруйнівний контроль. ...

Наукові цікавинки. Частина 2

З року в рік у китайській Таримській пустелі спостерігають аномальне поглинання вуглекислого газу. Як правило, таке явище характерне для лісів і морів. Але це ж пустеля! Учені виявили неймовірне: під пустелею знаходиться справжнісінький океан. Щоправда, вода під Таримською пустелею дуже солона і не придатна для пиття, але її можна використовувати у сільському господарстві. Геологи знайшли величезну підводну водойму в Намібії. За оцінками, вона може забезпечувати водою північні регіони країни впродовж 400 років. ...

Олег Орлянський. Ізотопи, гіпотези та ядерні реактори

У природі найпоширеніші три ізотопи урану: Уран-238, Уран-235 та Уран-234. Ядро кожного з цих атомів містить 92 протони, а кількість нейтронів легко обчислити. В Урану-238: 238-92=146 нейтронів, в Урану-235: 235-92=143 нейтрони, а в Урану-234 – 142 нейтрони. В земних гірських породах усі три ізотопи перемішані. Атомів Урану-238 приблизно в 140 разів більше, ніж Урану-235, якого, в свою чергу, в 130 разів більше, ніж Урану-234. Тобто, в нашій трійці на кожен атом найлегшого ізотопу Урану припадає 140 • 130 =18 200 атомів найважчого. Це наче одна людина і заповнений уболівальниками стадіон „Динамо” ім. Валерія Лобановського в Києві. Здогадайтеся, за такої чисельної переваги, внесок якого ізотопу у радіоактивність більший? Важкого? Чи все ж таки легкого (не даремно ж запитують, напевне, якийсь підступ)? Виявляється, внесок практично однаковий! Період піврозпаду Урану-234 становить 246 тисяч років, а період піврозпаду Урану-238 – 4 мільярди 470 мільйонів років. Поділивши друге число на перше, знову отримаємо приблизно те ж саме число – 18 200! Виявляється, Атоми рідкісного легкого ізотопу розпадаються у стільки ж разів частіше, у скільки їхня кількість менша. ...

Наукові цікавинки. Частина 1

Мільярдер Білл Гейтс, колишній глава Microsoft, створив дослідницьку групу, яка змоделювала можливу інфекційну катастрофу на Землі. Саме інфекційну епідемію він називає однією з найбільших загроз для людства. „Не зважаючи на те, що рівень медичного забезпечення за останні 100 років відчутно зріс, з’явилися нові ліки і медична апаратура, ці досягнення нівелюються сучасними технічними можливостями для пересування людей, які мимоволі переноситимуть хвороби. Тому швидкість поширення інфекцій буде блискавичною”, – впевнений Білл Гейтс. За його розрахунками, інфекція поширюватиметься так швидко, що впродовж перших 100 днів вона може вбити 770 тисяч людей, а за 200 наступних – 33 мільйони! ...

Олег Орлянський. Шахи, бактерії та атомні ядра

Завдяки поділу, бактерії живуть вічно, а радіоактивні атоми миттєво помирають. Під час їхнього розпаду народжуються легші атоми, випромінюються альфа-, бета-, гама-частинки, розігріваються надра планет, електростанції дають дешеву енергію. Та не переймайтеся долею атомів. Бактерії живі, а атоми ні, і тому не здатні відчувати. Вони надто прості для цього. Розміри бактерій в сотні мільярдів разів більші, ніж атомів. Щодо бактерій, то вони набагато складніші, можуть реагувати на зовнішні подразники, переміщуватися, завмирати. І все ж, у таких несхожих між собою бактерій та атомів є дещо спільне – це закон поділу клітин і розпаду атомних ядер. Спробуймо вивести його разом. ...

Наталія Мостєпан. Нехай у житті все клеїться

Клей – дуже давній супутник людини. Його появу науковці датують неолітом (9,5 тис. років до н. е.). У давніх похованнях археологи знайшли посудини з клейкими речовинами, наконечники, приклеєні до древка. Першими природними клеями слугували глина, смоли, бітуми та віск. Наші пращури вміли робити клей з яєць, молока, вареної риби, хрящів, кісток і розчавлених комах. У Давньому Єгипті склеювали папірус, оздоблювали клеєм меблі, виготовляли з нього прикраси. У гробниці єгипетського фараона Тутанхамона знайшли бджолиний віск, тваринний клей і смоли. Передбачливі придворні вирішили, що ці клейкі речовини знадобляться їхньому владиці в потойбічному світі. На території Давнього Вавилону знайшли предмети зі слонової кістки, з’єднані бітумними смолами, датовані 4 тис. до н. е. На початку нашої ери римляни придумали нові інгредієнти для клею, передусім яйця, іноді додавали в клей молоко, зерно, сир і навіть кров. ...

Ганна Боярських. Рiдке скло

Так, так, це не одрук! Зазвичай ми уявляємо собі скло у твердому агрегатному стані, проте поряд з ним спокійнісінько собі існує його рідкий родич. Ти не повіриш, але є дуже висока вірогідність, що десь на полицях твоєї кімнати стоїть баночка з цією речовиною. Серед канцелярських товарів рідке скло маскується під „шпигунською” назвою „Силікатний клей”. Знайшовся? ...

Роберт Гук

Наталія Бондар. Секрети краси сніжинок

Напевно, кожен з нас хоч раз у житті спостерігав, як, кружляючи, повільно падали сніжинки, даруючи нам можливість насолоджуватися їхньою красою. Сніжинки зачаровують та дивують різноманіттям форм. Ти сам можеш створити неповторні новорічні сніжинки з паперу, а природа мимохідь формує мільйони несхожих і довершених кристаликів льоду з однаковісіньких молекул води. Як це їй так легко і невимушено вдається? ...

3