Наука і техніка

Перший крок у науку

Втілити свою мрію, відчути себе частиною міжнародної команди юних дослідників з 27-ми країн світу в галузі природничих наук, математики й інформатики та успішно представити Україну на ХХIV Міжнародній конференції юних дослідників (ICYS – 2017) поталанило десятьом юнакам з різних областей України. Бути дослідником – означає мати власні ідеї, ставити запитання, шукати і знаходити на них ...

Сергій Малинич. Таємниця бурштину та космічні подорожі

Приблизно так можна перекласти із давньогрецької мови слово „еоцен” – назву геологічної епохи в історії Землі, що тривала від 56 до 34 млн років тому. Величезні простори земної суші були вкриті густими хвойно-широколистяними лісами, клімат був теплий і вологий. Під впливом тепла хвойні дерева рясно виділяли в’язку смолисту речовину світло-жовтого кольору – живицю. Смола поволі стікала по стовбурах і потрапляла на поверхню ґрунту. Часом до краплин прилипали необережні комахи чи навіть ящірки – смола огортала їх, і вони довіку залишалися у пастці (мал. 1). Згодом цілі брили та пласти смоли опинялися глибоко під землею, де пролежали без доступу повітря мільйони років. За цей час смола скам’яніла. Так утворилися поклади дивовижного каменю – бурштину. ...

Ірина Федор, Оксана Чайка. Тямущі роботи

Пізнати людський мозок, розкрити принцип його будови та зробити аналогічний – це мрія біоніків. Сучасна надскладна наука нейрокібернетика займається конструюванням розумних роботів, інтелект яких виконував би функції людського мозку: керував руками, ногами, усіма системами організму, визначав своє місцезнаходження та контактував із навколишнім середовищем. Сучасні моделі штучного мозку досить громіздкі, у них неусвідомлене запам’ятовування, вони не фільтрують інформацію, хоча здійснюють мільйони операцій на секунду, не мають емоцій. ...

Ірина Федор, Оксана Чайка. Біоніка: сенсорні системи тварин

Вивчення принципів роботи сенсорних систем та мозку тварин відкриває небачені перспективи їх використання у розробках нових комп’ютерів, створенні штучних аналогів ока, носа, шкіри та штучного інтелекту. Для ефективного виконання завдань роботам потрібна вичерпна інформація про навколишнє середовище. Їхні сенсорні системи базуються на функціях органів чуття людини. ...

Ганна Боярських. Несолона сіль

Вислів „сіль солона” – не тавтологія, як може здатися людині, далекій від хімії. Так, це справді дивне словосполучення, якщо говорити про кухонну сіль, яка відразу спадає на думку. Але до класу солей належить дуже багато сполук, і не всі вони схожі за властивостями на добре відомий тобі натрій хлорид NaCl (кухонну сіль). Зов­сім не схожий ...

Ганна Боярських. Хімічний оксюморон

Часом у нашій лексиці „проскакують” суперечливі словосполучення на кшталт „живий труп”, „розумний дурник”, „страшно вродливий”. Хіміки не пасуть задніх і теж додали зі своєї термінології декілька оксюморонів (поєднання протилежних за змістом, контрастних понять): гарячий лід, гідрофобна речовина, неньютонівська рідина, біле вугілля. А чи буває вугілля білим? Звісно, ні! Всі ми бачили це чорне-чорнісіньке шахтарське „золото”. ...

Ірина Федор. Технiчна бiонiка

Дослідники в царині телекомунікацій, електронних та комп'ютерних систем виявили в тілі глибоководних губок роду Euplectella високоякісне оптоволокно. Матеріал зі скелета цих губок передає цифровий сигнал не гірше, ніж сучасні комунікаційні кабелі. До того ж природне оптоволокно має органічну оболонку і значно міцніше, ніж штучне. Біоніка зацікавилася динозаврами. Чому? Працюючи над проблемою буріння свердловин, учені створили десятки конструкцій ріжучих поверхонь для бурових колонок. Однак усі вони швидко затуплювалися у твердих породах. Згадали про вимерлих плазунів-динозаврів. Конфігурація їхніх зубів підказала винахідникам форму ножа, яка збільшила термін роботи двох'ярусної бурової колонки. ...

Світлана Кернична. Адамант – матеріал для богів і людей

Команда „Полтіннік”, срібний призер XXIV Всеукраїнського турніру юних хіміків у складі (зліва направо): Кернична Світлана Василівна, учитель хімії Львівської СШ № 50, керівник команди; Олексій Курило, Дмитро Горман, Юрій Воєвідка (капітан команди), Давид Теленько, Олександр Крищук. Адамант – матеріал для богів і людей Першу згадку про адамант знаходимо у творі давньогрецького поета Гесіода. Саме з міфічного ...

Світлана Бондаренко. Фізика і бджоли

У більшості з нас бджоли асоціюються зі смачним і корисним медом, який вони виробляють. Хтось згадає болючі укуси, за які ці комахи поплатилися власним життям. Ботаніки скажуть, що бджоли на Землі з’явилися разом з появою квіткових рослин 110 мільйонів років тому. А ми спробуємо проілюструвати, як вміло вони „використовують” закони фізики. Органи чуття Органи чуття ...

Ігор Корч. Зонд New Horizons: місія до Плутона

Американський астроном Клайд Томбо, який відкрив Плутон у 1930 році, і не мріяв, що колись люди зможуть відправити до нього космічний апарат. Ідея місії до цієї планети виникла на початку 1990-х років, коли її першовідкривач був ще живий. У 1992 році 86-річний Томбо отримав несподіване повідомлення з Лабораторії реактивного руху NASA, у якому в нього ...

Олег Орлянський. Свято і машина часу. Частина 2

Була на турнірі команда, яка дуже полюбляла писати формули і не зловживала експериментами. За це їй часто дорікали інші команди і члени журі. І от, доповідаючи задачу про суперкляксу, ця команда демонструє несподівано красивий експериментальний графік залежності площі чорнильної плями від часу. На графіку точками позначені чисельні вимірювання, а крізь смугу цих точок проведена пряма (приблизно так, як на мал. 1). Справді, з теорії випливає, що площа плями пропорційна до часу. Вона збільшується у стільки ж разів, у скільки більше пройде часу. Наприклад, через 20 секунд після початку розтікання чорнила площа плями буде вже в 2 рази більшою, ніж через 10 секунд, а через 30 секунд – у 3 рази більшою, ніж через 10. ...

Ігор Корч. Повітряні лінії електропередач

Усі ви, мабуть, не раз помічали такий елемент індустріального пейзажу як високовольтні лінії електропередач. Погодьтеся, що ці об’єкти містять у собі щось незвичне, вражають своєю міццю і красою геометричних переплетінь. Швидкість електричного струму майже дорівнює швидкості світла. У 1746 році, коли про це ще не знали, французький священик і фізик Жан-Антуан Нолле спробував виміряти швидкість струму експериментально. Він з’єднав у коло залізними провідниками 200 ченців, а потім розрядив на цей ланцюг батарею з лейденських банок (конденсаторів), винайдених роком раніше. Всі ченці зреагували на струм миттєво, що переконало Нолле у дуже великому значенні швидкості поширення електричного струму. Можна сказати, що піддослідні створили першу у світі лінію електропередач. ...

Олег Орлянський. Свято і машина часу. Частина 1

Турніри юних фізиків або скорочено ТЮФ – найцікавіше, що є в шкільній фізиці. Для дітей – це яскрава і захоплююча подія, після якої більшість з них „хворіє” фізикою все життя. На турнірі мало сплять, багато готуються і дуже хвилюються. Турнір – командна гра, і всередині маленького колективу один за всіх, і всі за одного! Допомагати один одному – головне, бо успіх залежить від кожного. Удень – боротьба, вночі – приведення доповідей і презентацій до сумнівної досконалості. І вічна нестача часу. Тиждень таких переживань і напружених почуттів залишиться в пам’яті на все життя, як феєричне випробування, яке ти витримав з друзями, як ні на що не схоже фантастичне свято, на якому захват від перемоги і радість від участі змивають гіркоту поразок. ...

Ігор Корч. Як заробити мільйон на власних помилках

23 березня 1924 року у Далласі народилася дівчинка Бетт Грем, майбутня винахідниця „рідкого паперу”. Вона не планувала стати мільйонеркою, а лише хотіла виправляти власні друкарські помилки. Це й допомогло їй досягти успіху. Бетт мріяла стати художницею, але життєві обставини змусили її закінчити курси друкарок і у 1951 році влаштуватися на роботу в банк. Незабаром Бетт ...

Андрій Шарий. Досліджуємо лампочки

Сучасний спосіб життя більшості людей важко назвати логічним і відповідним до природних ритмів. Хтось прокидається до сходу сонця, щоб встигнути на роботу, хтось не лягає спати з настанням темряви, а працює чи розважається. Тож значну частину свого життя ми проводимо за штучного освітлення, від якості якого дуже залежить наш комфорт і здоров’я. Прогрес подарував нам ...

0