Наука і техніка

Сергій Малинич. Про науку оптику та плащ-невидимку

Килим-літак, чоботи-скороходи, плащ-невидимка... Споконвіку люди складали казки про ці чарівні речі та ніколи й гадки не мали створити їх насправді. А як було б добре накинути на себе плащ і зробитися невидимим, подібно до героя роману Г. Уелса або Гаррі Поттера! Виявляється, що казки не такі вже неймовірні, а над створенням плаща-невидимки зараз працюють серйозні вчені у багатьох лабораторіях світу. Спробуємо й ми розібратися у цьому, та спочатку потрібно буде поговорити про закони поширення світлових променів і науку, що їх вивчає – оптику. ...

Віктор Мясников. Символ успіху і щастя

Людська цивілізація існує кілька десятків тисяч років, і за цей час відкрито та винайдено чимало речей та предметів. Багато з того, що винайшла стародавня людина, забуте або втрачене, оскільки змінилися наші уявлення про природу. Проте сьогодні, як і в давнину та в Середньовіччі, символом успіху є підкова. Колись її виготовляли вручну з перших відомих металів, напевно, це було золото або срібло. Сьогодні ж вона легко штампується або виробляється ливарним способом у спеціальній формі з безлічі „стародавніх” і „нових” металів. ...

Світлана Білоус. Терези

Терези – це прилад для визначення маси тіл завдяки діючій на ці тіла силі тяжіння. Ми з вами сконструюємо терези, основною частиною яких є важіль. Саме з такими – важільними – терезами в руці та із зав’язаними очима зазвичай зображають богиню правосуддя Феміду. Зав’язані очі символізують неупередженість та справедливість Феміди, а терези в її руках – точність і зваженість правосуддя. Згодьтеся, дивною є пов’язка на очах богині, адже для точного зважування необхідні уважні спостереження за цим процесом. Тому ми й пропонуємо ілюстрацію доволі рідкісного (але логічного і зрозумілого!) скульптурного зображення Феміди без пов’язки на очах. ...

Валентин Пономаренко. Чи є у людства майбутнє? Частина 2

За статистикою Британської нафтової компанії Брітіш Петролеум світових запасів корисних копалин вистачить ненадовго: нафти – на 40 років, природного газу – на 62 роки, вугілля – на 224 роки, ядерного палива – на 40 років. Є і песимістичніші прогнози, наприклад, щодо вугілля, якого залишилось лише на 100 років. ...

Віктор Мясников. Метали, відомі здавна

Уперше слово „метал” (від гр. „μεταλoν”) згадується у працях Геродота (484–425 роки до н. е.). Так давньогрецький вчений називав рудокопальні, підкреслюючи, що метали в той час добували, як і сьогодні, з руди. Відомий російський учений М. В. Ломоносов вважав, що метали – це „світлі тіла, які кувати можна”. Віки бували різні Були часи, коли людина не знала жодного ...

Світлана Білоус. Стробоскоп, або Як зробити власний мультик

Любі мої юні винахідники! Давайте сконструюємо чудовий пристрій, що має назву стробоскоп. Дія стробоскопа ґрунтується на явищі, яке називається стробоскопічним ефектом. Як завжди, спочатку розберемося у суті цього явища і обговоримо, які прилади можуть бути створені при його використанні. Що таке стробоскопічний ефект? Стробоскопічний ефект – це сприйняття рухомих предметів нерухомими в умовах переривчастого освітлення ...

Том Тит. Наукові забави, яким понад сто років

Зігніть шпильку для волосся (або дротину) так, як показано на малюнку. У приплюснутий гачечок вставте монету, а на інший кінець шпильки повісьте одне або два кільця. Якщо вам удасться врівноважити цю конструкцію на вістрі великої голки, дмухніть на колечко, і вона обертатиметься, не втрачаючи рівноваги. ...

Марія Наводська. Фізика снігу

Усі знають, що сніг може мати блакитний відтінок. На картині Ісаака Левітана „Березень” тіні від дерев на снігу не чорні, а блакитні: їх підсвічує синє весняне небо. Але сніг сам по собі може набувати синього відтінку. Щоб у цьому переконатися, викопайте в глибокому чистому снігові вузьку яму приблизно метрової глибини. Світло, яке пройшло крізь товщу снігу поблизу краю цієї ями, здаватиметься жовтуватим, глибше воно стає жовтувато-зеленим, блакитно-зеленим, і, врешті, яскраво-синім. ...

Валентин Пономаренко. Чи є у людства майбутнє?

Сьогоднішнє суспільство навчилося використовувати все, що дарує природа. Але, прагнучи до збільшення продукції, людство почало швидше використовувати доступні ресурси і, одночасно, знищувати життя на Землі. Воно здійснює суцільне вирубування лісів; таке ж „вирубування” відбувається у морях, океанах, ріках, озерах і в надрах Землі при видобуванні корисних копалин. Нинішні озера та струмки – це стічні ями, повітря – суміш диму, сажі та пилу. І земля, і вода отруєні хімікатами, гинуть птахи, ссавці, риба. Природа за межами міста часто постає у вигляді сміттєвих звалищ і автомобільних кладовищ. Прогрес дійшов до того, що ми запитуємо себе: чи виживе людство? ...

Світлана Білоус. Конструюємо метроном. Частина 2

Зрозуміло, що самотужки виготовити метроном, подібний до тих, що існують, дуже важко. Спробуємо придумати конструкцію, доступнішу для виконання. Розпочнемо з формулювання винахідницької задачі. ЗАДАЧА. Сконструювати та виготовити компактний метроном багаторазового використання. Оскільки метроном – це завжди автоколивальна система, оберемо за аналог нашого майбутнього винаходу пристрій, відомий ще в Стародавній Греції під назвою „Посудина Тантала”, в ...

Світлана Білоус. Годівниця-конвеєр

І знову ми з Олександром Козловим, учнем 9-го класу Запорізького технічного ліцею, переконуємо вас: щоб зробити винахід, необхідно не лише розуміти закони фізики, але й побачити, як їх можна застосувати. Цього разу нам знову стане у пригоді посудина Маріотта і закон Архімеда, який використовується у такій кількості винаходів, що їх важко перелічити. Пропонуємо проекти двох ...

Гастон Тіссандьє. Наукові забави, яким понад сто років. Частина 1

Налийте у тарілку воду, підпаліть шматочок паперу, покладіть його на маленький поплавок із корка і накрийте полум’я перевернутою склянкою. Що ж відбудеться? Вода у склянці підніметься. Чому? Тому що папір, згораючи, „проковтне” частину повітря; а зі зменшенням об’єму газу в посудині, тиск зовнішнього повітря втискає в нього рідину. ...

Тетяна Суворова. Приборкувачі холоду

Організм людини здатен витримувати незначні перепади температури, приблизно в межах від –40 0С до +40 0С. Чи ж не дивно, що кліматичні умови на планеті Земля потрапляють у цей вузенький температурний коридорчик?! Такий збіг сприяв виникненню життя на Землі в тих формах, у яких воно існує сьогодні ...

Дарія Біда. Голки, нитки і древні етруски

Його дитинство було справді щасливим. Видатний англійський фізик Джеймс Кларк Максвелл народився в сім’ї шотландського дворянина знат-ного роду Клерків (Clerks). Двоповерховий кам’яний будинок Максвеллів стояв у мальовничій безлюдній місцевості на півночі Англії. Малий Джеймс приятелював з усім живим: поні, собакою, осою, а щоб краще чути „спів” жабок, брав їх до рота! Навколишній світ був для ...

Том Тит. Наукові забави, яким понад 100 років

З обох кінців проткніть яйце голкою і крізь дірочку видаліть його вміст. Коли шкаралупа висохне, заповніть її на четвертину дрібним піском і обережно заліпіть отвори гіпсом. ...