Найпопулярніші сучасні монітори створюють на основі рідинно-кристалічних матриць (мал. 1). У таких моніторах для формування кольорових точок використовують світлофільтри, крізь які проходить біле світло від лампи, що знаходиться позаду них. Світлофільтри (маленькі прозорі кольорові скельця) розташовані рівними рядами та стовпчиками, так само, як комірки плазмової панелі чи світлодіоди у розглянутих раніше конструкціях моніторів. ...
На одному з перших уроків хімії у літній школі „КОЛОСОК” учні зауважили у мене на столі красивий камінь і почали розпитувати про нього. Їх зацікавив гірський кришталь. І не дарма, адже вивчення саме цього дивовижного кристала започаткувало нову науку – кристалохімію. ...
Із давніх-давен флюгер використовували для визначення напрямку вітру. Хто винайшов цей метеорологічний прилад невідомо. Це зрозуміло, адже будь-який прапорець можна вважати прототипом флюгера. Флюгер справді нагадує прапорець, але не з тканини, а з твердого матеріалу, найчастіше – з металу. У Росії до ХVІІ століття флюгер так і називали – прапор, прапориця. І лише в Уставі морському 1720 року з’являється назва „флюгель” (від голландського слова Vleugel – крило). ...
Засновник сучасної фармакології, знаменитий алхімік і лікар Парацельс, висловив парадоксальну, на перший погляд, думку про те, що все навколо є отрутою: „Отрута є у всьому, і лише доза відрізняє отруту від ліків”. Згодом його вислів став приказкою: „Все – отрута, все – ліки, різниця між ними лише у кількості”. Народна мудрість теж навчає, що у всьому треба знати міру: „Як добре – той уміру (українська); „Добра соль, а переложишь – рот воротит” (російська); „У надлишку і ліки – отрута” (японська). Але найбільше повчальних прикладів подає нам природа. ...
Більшість інформації з навколишнього середовища людина сприймає через зір. Саме тому, мабуть, більшість засобів передавання інформації побудовані на основі пристроїв, які працюють із зображеннями. Отже, сьогодні розглянемо принцип роботи монітора – основного засобу відображення інформації у комп’ютерах, мобільних телефонах, вуличній рекламі тощо. Монітор як електронний пристрій також є складовою частиною телевізора – чи не найпопулярнішого засобу розваг у наші дні. ...
У давні часи люди шліфували дорогоцінне каміння, не здогадуючись, що варто лише округлити грані – і камінь-прикраса перетвориться на оптичну лінзу, яка наблизить небо та допоможе проникнути у світ невидимих оку предметів. Сотні років дивилася людина у дзеркало, не маючи уявлення, що варто лише увігнути дзеркало, і сонячний зайчик плавитиме метал. Тисячі років людина тримала в руках магніт і котушку дроту, не підозрюючи, що відносний рух магніту і котушки здатен породити електричний струм. ...
У наш час уже нікого не здивуєш фразою „хімія всюди”. Проте хіміки та креативні винахідники не перестають дивувати і вигадують нові способи використання речовин у найрізноманітніших галузях! Гарячий лід, або лікувальна грілка на кухні 🙂 Ти, мабуть, чув/чула про сольові грілки або сольові устілки для взуття? Їх виготовляють зі щільного матеріалу і заповнюють розчином з ...
Одразу скажемо: чорного кольору немає. Якого ж тоді кольору ніч, вугілля, сажа, ворона, болото? – запитаєш ти. Так, вони чорні. Але чорний – це скоріше не колір, а його відсутність. Давайте з’ясуємо чому. У темряві предмети не мають кольорів, ми розрізняємо колір предметів лише за освітлення. Це тому, що біле світло – складне, а тіла по-різному його відбивають. Червоні троянди найкраще відбивають червону складову сонячного випромінювання, а всі інші – поглинають, трава відбиває зелені промені сонячного спектра, квітка соняшника – жовті. Якщо ж тіло не відбиває променів, то навіть за яскравого сонячного освітлення воно виглядатиме чорним. Поверхня чорних тіл поглинає майже всі промені сонячного спектра. Світло не відбивається від таких тіл, а відсутність відбитих променів наше око сприймає як „чорноту”. Тобто, чорними є тіла, поверхня яких поглинає майже всі промені сонячного світла, а поверхні білих тіл, навпаки, відбивають практично усі сонячні промені. У темряві тіла не освітлюються, а отже, і не можуть відбивати променів. Жодних. Тому в темряві всі тіла – чорні. ...
„Щоразу, спостерігаючи спалахи блискавки і слухаючи гуркіт громи, я згадую, як йому подобалася гроза. Годинами стояв він біля вікна, милуючись яскравими спалахами, і ми лише здогадувались, якими благородними думками сповнювалася тоді його голова – інколи це були роздуми про Бога, а інколи – про ті закони, які Він створив, щоби керувати світом”. Маргарет Рейд, племінниця ...
Сучасна біологія – це дуже складна і велика наука, що включає сотні інших біологічних наук і галузей та є однією з найбільш розгалужених частин природознавства. Становлення біології теперішнього та майбутнього часу розпочалося порівняно недавно – із середини XX століття. В цей час і відбувся перерозподіл ролей у природознавчому театрі. Біологія отримує головну роль і претендує сьогодні на роль лідера природознавства. ...
Організм людини – складна біологічна система. Як він влаштований, який орган у ньому основний? Чому серце починає рухатися першим ще в організмі зародка, а завмирає останнім? Чому наш мозок досконаліший, ніж мозок інших істот на планеті? Завдяки кому наука досягла таких значних успіхів у вивченні організму людини? Чому, чому, чому? Будовою свого організму людина цікавилася ...
Звідки ми знаємо про наукові погляди, здобутки та винаходи Леонардо? Від самого Леонардо! Все життя геній носив у спеціальному футлярі на поясі записні книжки і занотовував свої думки, ідеї або просто спостереження. Леонардо заповів безцінний архів своєму учневі – Франческо да Мельці. Після смерті Мельці щоденники Леонардо купив у його сина придворний скульптор короля Іспанії Філіпа ІІ (1527–1598) і вивіз їх до Іспанії. Знайдені сьогодні щоденники Леонардо нараховують приблизно 7 000 сторінок, розкиданих по світу. В Іспанії знаходиться 10 із 13 відомих записників Леонардо. ...
Основою сприйняття світу людиною є зорові відчуття. Саме зір дарує нам понад 80 % інформації про навколишній світ. Недарма ми кажемо „побачимо”, „з огляду на”, „очевидно” навіть тоді, коли не йдеться про зорові образи. Наші погляди визначаються не лише тим, що можна побачити очима, вони – частина переконань та принципів, а життєву позицію, програму поведінки та діяльності ми називаємо „світоглядом”. ...
Коли великий російський учений Михайло Васильович Ломоносов був маленьким, він жив у селищі, розташованому на березі широкої річки Двіна. Точніше, не на березі, а на острові, на якому було кілька селищ, а навколо – ще вісім островків. Навпроти, на березі, розкинулося велике старовинне село Холмогори. Жителі острова землю не орали, хліб не сіяли, а їжу добували в морі. Тому їх називали поморами. Батько Михайла Ломоносова був знатним помором, мав власний корабель, оснащений вітрилами, і команду. Він часто бував у плаваннях, надовго залишаючи родину і маленького Михайла. ...
Сонячні промені нагрівають повітря, воду, Землю, усі навколишні тіла. Цей факт відомий вам із власного досвіду – на сонечку тепло. Але якщо біле світло – складне, то які саме промені гріють найбільше – червоні, зелені чи фіолетові? Саме це вирішив з’ясувати 1800 року англійський астроном і фізик Вільям Гершель. Він повторив дослід Ньютона, розклавши світло за допомогою скляної призми у спектр. Пересуваючи термометр уздовж спектра, учений виявив, що найбільшу температуру термометр фіксує за межами червоної частини спектра, там, де око не сприймає ніякого світла! Гершель пояснив це наявністю невидимого випромінювання Сонця. Оскільки це випромінювання знаходилося відразу за червоною частиною спектра (тобто відхилялося призмою слабше, ніж червоні промені), його назвали інфрачервоним („нижче червоного”) випромінюванням – ІЧ. Поза фіолетовою частиною спектра термометр Гершеля випромінювання не зафіксував. А міг би! Якби призма, що розкладає світло, була не скляною, а, наприклад, кварцовою. У сонячному світлі є випромінювання, яке відхиляється призмою сильніше, ніж фіолетове, але це випромінювання поглинається склом. ...