Повтори дослід, який увійшов у всі європейські підручники фізики. Поклади на смужку папіросного паперу монетку номіналом 1 копійка й акуратно опусти її на воду. Паперова смужка швидко намокне і впаде на дно, а монета лежатиме на поверхні води. Уважно придивися до поверхні води навколо монети. Ти побачиш, що поблизу монетки поверхня води викривлена, а у склянці – ні. ...
Ми звикли вважати, що у веселки сім кольорів. Однак із вами можуть посперечатись авторитетні люди. Аристотель вирізняв у ній лише три кольори: червоний, зелений та фіолетовий, вважаючи, що всі інші кольори є сумішшю цих трьох. У Київській Русі вас би запевняли, що веселка має чотири кольори. У 1073 році київський літописець писав: „У веселці властивості суть червоне, і синє, і зелене, і багряне”. Аборигени Австралії нараховували в Райдужному змієві шість кольорів, а деякі племена Африки навіть до нині вважають, що веселка має два кольори – темний і світлий. Нам відоме ім’я людини, яка побачила у веселці сім кольорів – Ісак Ньютон. ...
Вивченням живих організмів та їхніх ознак займається наука БІОЛОГІЯ. Нині назву цієї науки слід писати великими буквами, оскільки без біологічних знань розв’язати проблеми сучасного життя людини на Землі неможливо. Це і нові хвороби, і зростання потреб людини в їжі, в чистому повітрі та воді, це і масове розмноження одних організмів, і вимирання інших та багато, багато іншого. ...
Перелік запитань до природи, на які Леонардо да Вінчі планував знайти відповіді у стислі терміни, вражає. У його записах знаходимо: „Показати, як утворюються і розпадаються хмари, і чому одна з них здається блакитнішою, ніж інша; описати причини снігопаду і граду; пояснити, як у повітрі утворюються нові обриси, з’являється молоде листя на деревах, бурульки на камінні в прохолодних місцях”. ...
Найвідомішим випадковим відкриттям є відкриття Америки Христофором Колумбом, який насправді прямував до Азії. Багато речей, до яких ми звикли і якими користуємося щодня, теж з’явилися на світ випадково. Клейкі папірці для нотаток (Post-it Notes) з’явилися внаслідок невдалої спроби створити суперклей. Співробітник дослідницької лабораторії виготовив такий густий клей, що він не вбирався поверхнею і виявився непридатним ...
Для цього досліду знайдіть маленьку пляшку – 250–300 мл. У корку зробіть отвір і щільно вставте в нього прозору трубку так, щоб вона не торкалася дна. Налийте в пляшку трохи підфарбованої рідини (мал. 1). Термометр готовий. Навіть легкий дотик долонь до пляшки призведе до нагрівання повітря у ній. Повітря розшириться, і вода в трубочці підніметься. ...
У середині XVIII століття електрика була модною темою. Якось учений-любитель Роберт Симмер доповідав Королівському науковому товариству в Лондоні про те, що шкарпетки різного кольору притягуються, а однакового – відштовхуються. Справа в тому, що взимку цей державний чиновник носив дві пари шкарпеток: вранці одягав білі шовкові шкарпетки поверх чорних шерстяних, а ввечері міняв їх місцями. Під час перевдягання шерсть і шовк потріскували й іскрились, а Симмер, який згодом отримав прізвисько Босоногий Філософ, сидів у кріслі та дивувався цій картині. ...
Порожню пляшку опустіть у посудину з водою горлечком униз. Якщо є така можливість, поставте пляшку на сонячнім парапеті або зігрійте її своїми долонями. За хвилинку у воді виділятимуться бульбашки повітря, яке внаслідок нагрівання розширюється і виходить із пляшки. ...
Підходячи до гробниці Ісака Ньютона, мимоволі затримуєш погляд на величезному склепінні мармурової стелі та на масивних опорах, які не дають цій стелі впасти під дією земного тяжіння. Такою ж важкою здається і тиша, яку порушує відлуння кроків, коли піднімаєшся сходами до урни з прахом великого вченого. ...
У колекції Британського музею зберігається дивовижний витвір мистецтва – скляний ке-лих, виготовлений у IV столітті нашої ери в Стародавньому Римі. Об’ємні фігури на зовнішніх стінках келиха зображають боротьбу міфічного царя Лікурга та прибічників бога виноробс-тва Діоніса. Цей келех – надзвичайно цінний експонат. Не тому, що у ті часи скло було дово-лі рідкісним та дорогим матеріалом. І навіть не тому, що келих разом із напрочуд реалістич-ними фігурами викресаний із суцільної скляної брили та довершений кропітким поліруван-ням. Справжнім дивом є колір цього келиха! Якщо його розглядати при звичайному денно-му світлі, скло виблискує оливково-зеленим відтінком. Якщо ж дивитися на світло крізь ке-лих або розмістити джерело світла всередині келиха, то він набуває червоного забарвлення. Перш ніж спробувати зрозуміти таке цікаве явище, давайте просто помилуємося Лікурго-вим келихом та віддамо належне мистецтву стародавніх майстрів (мал. 3). ...
– Важко уявити, синку, але був час, коли нас не було на світі. – Як це – не було??? Та нас на Землі більше, ніж людей! – Кажу тобі – не було. – Нас?! Великих і маленьких, різнобарвних і біленьких? Але зараз люди звикли до нас так, що помічають лише тоді, коли ми перегораємо, а ...
А що, молекули народжуються? – здивуєтеся ви. Можливо, правильніше буде сказати – народжуються ідеї про те, що молекула може стати найкрихітнішою машиною з усіх, які ви знаєте. Машиною, яка виконує дії, а ми її не бачимо? Це що – фантастика? Ні, це – реальність! Можна вважати, що такі ідеї з’явились у 1957 році, коли вперше за допомогою електрон-ного мікроскопа отримали зображення однієї молекули. Але справжня можливість маніпулювати частинками, набагато меншими, ніж біологічні об’єкти, з’явилася разом із відкриттям тунельного мікроскопа у 1981 році. ...
Восени 1772 року, прогулюючись уздовж набережної Сени поблизу Лувру, парижани з цікавістю розглядали дерев’яну платформу на шести колесах, подібну на віз. На ній були встановлені величезні скляні конструкції. Дві велетенські, скріплені між собою лінзи утворювали збільшувальне скло радіусом вісім футів. Ця гігантська лупа збирала сонячні промені та спрямовувала їх на меншу лінзу, а потім – на поверхню столу. На платформі копошилися вчені в перуках і чорних окулярах, асистенти наводили цю складну споруду на Сонце, яке намагалося „втекти”. Що це було? ...
Таке високе, чисте небо. Відпочиває погляд, спрямований у його далечінь. Легко на душі. Напрошуються синоніми: мирне небо, наше небо, безкрає, неозоре, ясне, блакитне. До речі, природа блакитного кольору неба не така проста, як може здатися на перший погляд. І пояснив її лише 1899 року англієць Джон Вільям Стретт, лорд Релей, який вивчав закони розсіювання світла і з’ясував, що атмосфера Землі у видимому діапазоні найменше розсіює червоне світло*, трохи більше – оранжеве, жовте і т. д. Саме тому на світанку і заході Сонце, небо і хмари забарвлені в оранжево-червоні кольори. ...
Радимо нашим читачам переглянути фільм „Напевне, боги, зійшли з розуму”. Пригадуєте, над Африкою пролітає маленький одномісний літак. Пілот бере пляшку „Кока-Коли”, випиває, переконується, що вона порожня, і викидає її за борт. Молодий бушмен Хіхіо знаходить пляшку і приносить до селища, пояснюючи односельчанам, що це – дивний дар богів. Бушмени дуже швидко знайшли безліч застосувань пляшці. ...