Наука і техніка

Все менше, менше, ще, і ще менше!

29 грудня 1959 року на щорічному зібранні Американського товариства фізики в Каліфорнійському інституті технологій Ричард Фейман виступав перед найкращими фізиками з промовою, яку згодом опублікували під назвою „На дні місця багато: ласкаво просимо в нову область фізики”. В ній майбутній Нобелівський лауреат (це станеться 1965 року) прогнозував: „Є такий світ, неймовірно маленький, він – унизу, на дні. Там буде величезна кількість технічних застосувань”. Фейман намагався продемонструвати учасникам конгресу, яким плодотворним буде просування фізики, якщо вдасться довільно, по одному розставляти атоми. Він навів приклад про двох фізиків, один з яких намагався досягнути наднизьких температур, інший – надвисоких. Дії обох відкрили нові області науки для вивчення. То чому б не дійти до межі мініатюризації, виготовляючи обладнання і механізми? І вчений висловив припущення, що в майбутньому для запису і зберігання інформації вистачить якоїсь сотні атомів. Сьогодні ми знаємо, що сотні – забагато. Вистачає одного атома. ...

Богдан Ціж. Коротка історія виникнення і розвитку парової машини

Тепловий двигун (парова машина) відіграв і продовжує відігравати надзвичайно важливу роль у розвитку нашої цивілізації. Його винахід і запровадження у виробництво, транспорт та інші сфери діяльності людини спричинили промислову революцію XVIII століття, відкрили нові горизонти в нашому житті. Як же виникла парова машина? Хто її сконструював і з чого все почалося? Про це наша коротка ...

Людмила Скворцова. Мистецтво вогню

Найважливіші події в історії людства пов’язані з вогнем. Без нього не відбувалися більшість свят і ритуальних обрядів: давньоримські багаття під час народних гулянь і факельні ходи на честь військових перемог, давньослов’янські вогняні приношення Перуну. Митці вогню перетворили дії з ним на захоплюючі видовища, які підкорюють глядачів і сьогодні. До наших часів дійшло мало писемних джерел, у яких йдеться про вогненно-світлові видовища і культурне життя різних народів. ...

Такі різні обличчя води. Водні стихії

Водопілля – щорічне відносно довге збільшення водності річки в один і той самий сезон, яке спричиняє підйом її рівня; зазвичай супроводжується виходом вод з меженного річища і затопленням заплави. Гроза – локальне атмосферне збудження, пов’язане з розвитком купчасто-дощових хмар. Супроводжується громом і блискавками, сильними поривами вітру і зливою. Заметіль (метелиця) – підняття снігу вітром з ...

Такі різні обличчя води. Три стани води в природі

Град – атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми; випадає в теплу пору року, зазвичай під час грози. Дощ – рідкі атмосферні опади. Випадає з хмар. Діаметр крапель від 0,5 до 6–7 мм. Іній – тонкий шар кристалів льоду, що утворюється на ґрунті, траві і наземних предметах під час охолодження земної поверхні до температури ...

Такі різні обличчя води. Водний довідничок

Атмосферні опади – вода в рідкому чи твердому стані (дощ, сніг, наземні гідрометеори тощо), що випадає з хмар чи осідає з повітря на земній поверхні і на предметах. Опади вимірюють товщиною шару води, що випала, в мм. У середньому на земній кулі випадає приблизно 1 000 мм опадів на рік, а в пустелях і у ...

Гастон Тіссандьє. Наукові забави, яким понад сто років. Частина 2

Підвісьте до стелі на не дуже міцному шнурку дерев’яну кульку, від якої донизу має звисати маленький відрізок шнурка. Якщо різко смикнути за звисаючий кінець шнурка, він обірветься, однак цей рух не передасться кулі. Якщо ж тягнути повільно, обірветься верхній шнурок, до якого прикладена вага кулі. ...

Дарія Біда. Про що розповіла свічка

Що цікавого відбувається, коли згорає свічка? Хтось скаже: нічого особливого, просто плавиться стеарин. Але для допитливого спостерігача свічка – це справжня фізична лабораторія. Спробуємо переконатись у цьому. Під ґнотом палаючої свічки утворюється своєрідний мішечок з рідким стеарином. Якщо рідини забагато, вона стікає по краях свічки і твердне на її боках. Ось вам уже два фізичних ...

Світлана Білоус. Таємниці Леонардо

Леонардо да Вінчі є однією з найзагадковіших постатей серед видатних особистостей, які зробили величезний внесок у розвиток мистецтва, архітектури, культури, науки і яких зазвичай називають „титанами епохи Відродження”. Почнемо з того, що досі не встановлено, чи є портрети, які вважаються зображеннями Леонардо, справді його портретами. Деякі вчені вважають, що знаменитий туринський автопортрет Леонардо – це ...

Андрій Шарий. Як працює GPS-навігатор

У давні часи люди орієнтувалися на місцевості за зорями, Сонцем або Місяцем. У IV століття до н. е. китайці подарували мандрівникам чудовий винахід – компас. Озброївшись ще й картою, можна було сміливо вирушати у подорожі, без остраху заблукати у незнайомій місцині. Сучасні мандрівники для визначення місця свого знаходження у будь-якому куточку Землі можуть скористатися системою ...

Дарія Біда. Апельсиновий рай

У вашої подруги немає настрою? Вона легко дратується, ображається, а на очі без причин навертаються сльози? Ви запитуєте її, що трапилось, і чуєте у відповідь: – Весняна депресія… ...

Дарія Біда. Піна та пінка

Найчастіше пінку на молоці не люб-лять. Але ті, хто її полюбляє, знають: густа пінка утворюється на жирному молоці. Вона складається з жирів, мінеральних речовин, альбуміну, молочного білка казеїну. За температури 55–80 °С альбумін згортається. Що більше жиру і казеїну в молоці, то густішою та товщою є плівка на молоці. На знежиреному молоці пінка не утворюється. ...

Дарія Біда. Білий-білий, найбіліший!

Йде сніг… Яке хвилююче видовище! Сніжинки кружляють, падають, лягають, вкриваючи все навкруги. Летить лапатий сніг, створюючи відчуття дитинства, щастя, світла, свята. Вишукані шанувальники прекрасного в природі – японці – порівнюють свіжий сніг із пелюстками квітів сливи. Все біле, все! Не розрізняє око Пелюстки сливи і холодний сніг. Де сніг? Пелюстки де? І лише аромат Підкаже ...

Сергій Малинич. Мандрівка до Ліліпутії, або що таке „нано”?

Ви вже, мабуть, здогадались, що мова йтиме про щось дуже маленьке? Мініатюрні механізми, пристрої, які не можна розглянути неозброєним оком, а може, й новітні комп’ютери завбільшки як бактерія… Але все по-порядку. Повітря, яким ми дихаємо, вода, яку п’ємо, навколишні предмети та й ми самі створені з маленьких частинок – молекул, які складаються зі ще менших ...

Марія Наводська. Чудо-мости

Невідомо, хто придумав мости. Напевне, першим мостом слугувала колода, перекинута через струмок, або канат, натягнений над вузькою ущелиною. З появою міст і встановленням торгових шляхів виникла потреба у надійних дорогах та мостах. Спочатку це були понтонні мости – декілька суден зв’язували міцними канатами впоперек ріки. Перші понтони виготовляли у Месопотамії з надутих повітрям овечих бурдюків. Найдавніший міст, про який до нас дійшла згадка, перекинули у Давньому Вавилоні через Євфрат приблизно 1100 року до н. е. Щоб встановити 100 кам’яних стовпів і вкласти на них дерев’яне полотно, води річки на деякий час відвели в невеликий ставок. ...