Сучасні любителі мандрівок і романтики винайшли дешевий подорожувати – автостопом. І це не просто безкоштовне подолання великих відстаней, а й чудова можливість поспілкуватися з мешканцями різних країн, дізнатися більше про їхню культуру, історію, побут. Стихійне пересування автостопом виникло на початку XX століття разом з появою першого автомобільного транспорту. ...
Перші історичні згадки про Азовське море належать стародавнім грекам. Греки називали його Меотійським озером, римляни – Меотійским болотом, скіфи – Каргалук, араби – Бахр ель-Ассак („темно-синє”), татаро-монголи – Балик-денгіз („рибне море”). Назва моря змінювалась багаторазово. Найдостовірніше, його сучасна назва походить від тюркської назви міста Азов – Аузак. ...
На весні та влітку неподалік лісових масивів, садів чи окраїн населених пунктів часто можна почути монотонне „упуп-упуп-упуп”. Це шлюбний крик самця одного з найяскравіших птахів нашої фауни – одуда. Саме через голос він отримав свою назву і не тільки в нашій мові: у російській – „удод”, польській „dudek”, англійській „hoopoe”, французькій „huppe”. У репертуарі одуда ...
Справді кілька, порівняно з тієї інформацією, якою володіють учені про цю сполуку. Розглянь на малюнку 1 просторову структуру молекули ДНК. Вона має вигляд правозакрученої спіралі і складається з двох переплетених ниток, з’єднаних водневими зв’язками. Нитки складаються з 4-х типів структурних одиниць – нуклеотидів (гуанілового (Г), цитидилового (Ц), тимідилового (Т), аденілового (А)). До нуклеотидів входять три компоненти: залишки азотистих (нітратних) основ, п’ятивуглецевого моносахариду (дезоксирибози) і ортофосфатної кислоти (мал. 2). ...
Кількість сонячної енергії, що досягає нашої планети впродовж року, у 50 разів перевищує енергію, яку можна було б отримати зі всіх відомих світових енергозапасів, і в 300 тисяч разів перевищує щорічне споживання енергії людством. До того ж, на поверхню Землі потрапляє менше 50 % сонячного потоку, а решта сонячної енергії поглинається, відбивається і розсіюється атмосферою. ...
Відомо 118 хімічних елементів, з них лише 22 належать до неметалічних. Це – Гідроген, Гелій, Бор, Карбон, Нітроген, Оксиген, Фтор, Неон, Силіцій, Фосфор, Сірка, Хлор, Аргон, Арсен, Селен, Бром, Криптон, Телур, Йод, Ксенон, Астат і Радон. Найпоширеніший хімічний елемент у Всесвіті – Гідроген. На нього припадає приблизно 88,6 % усіх атомів у Всесвіті. Друге місце ...
Перші сенсорні екрани з’явилися у США в рамках досліджень програмового навчання ще 1972 року. Відтоді якість життя сучасної людини зазнала суттєвих змін, адже у нас з’явились нові електронні помічники. Їхнє різноманіття вражає: калькулятори, мобільні телефони, комп’ютери, „розумна” побутова техніка... Це не просто інструменти – вони спілкуються з нами. Саме так! ...
Науковий центр „Коперник” – один із найбільших наукових центрів у Польщі та східній Європі. Він розташований на самому березі Вісли. У Центрі зібрані унікальні експонати, за допомогою яких відвідувачі можуть самі проводити фізичні та хімічні досліди, викликати природні явища й освоювати інноваційні винаходи. Ви можете відчути на собі п’ятибальний землетрус, побігати у збільшеній копії колеса, ...
Стародавні греки уявляли Землю пласкою. Фалес Мілетський, який жив у VI столітті до н.е., уявляв Землю у вигляді плоского диска, оточеного морем, з якого щовечора виходили, а надвечір сідали зорі. Щоранку зі сходу моря підіймалася золота колісниця бога Сонця Геліоса і рухалася по небу. ...
Щоб побачити наступне чудо природи, яке знаходиться в Європі, нам доведеться подолати величезну відстань. Між в’єтнамською бухтою Ха Лонг та великобританською Дорогою Гігантів – понад 10 тисяч кілометрів. Цього разу ми поїдемо автомобілем, щоб полюбуватися незвичайним і різноманітним Євразійським континентом. Ми перетнемо найбільші пустелі Азії – Гобі й Такла-Макан; побуваємо на Тибетському плато та Туранській низовині; помилуємося красою берегів Аральського і Каспійського морів; перетнемо усю Європу і вже потім зробимо перші кроки Дорогою Гігантів. Мабуть, справжньому велетню для того, щоб подолати цю відстань, було б достатньо одного дня, але ми не поспішаємо і візьмемо від нашої мандрівки якомога більше спогадів. Отже, вперед! ...
Білочерева незнайомка Сутеніло. Риба не клювала. Прийшов час змотувати вудилища і йти додому. Але раптом чую шарудіння позаду. Оглядаюсь і бачу, як від моєї коробки з наживкою у прибережну траву шмигнула маленька тваринка, трохи більша за хатню мишу. Ось вона знову з’явилася, завмерла на кілька секунд. За цей час я встиг добре розгледіти тваринку. Спина ...
Серед дерев, запашних квітів, декоративних чагарників ми не помічаємо різнокольорові плями або пластинки з дивними лопатями по краях на корі дерев, стріхах будинків або камінні. Між тим, це дуже цікаві організми – лишайники. ...
Досліджуючи продукти радіоактивного розпаду торію, 1899 року британський фізик Ернест Резерфорд виявив радон. Уперше його виділили у чистому вигляді шотландский хімік і фізик Уільям Рамзай і англійський фізик Льюіс Харольд Грей 1908 року. Однак таку „веселу” назву газ отримав лише 1923 року, коли вчені з’ясували, що радон утворюється у процесі розпаду радію. Як бачимо, у „батька” радону ще „веселіша” назва – радій. Але вона походить не від слова „радіти”, а від латинського radius – „промінь” і вказує на те, що атоми Радію здатні до випромінювання. Радон, як і радій, є радіоактивним. ...
Найпоширеніший металічний хімічний елемент на Землі – Алюміній. А от серед усіх хімічних елементів він займає третє місце після Оксигену та Силіціуму. Найтвердіший метал – хром. Цю властивість хрому використовують у промисловості для плавлення хромистої сталі, ніхрому та інших сплавів із високою твердістю. Хром широко застосовується як декоративне антикорозійне покриття. Найм’якший метал – цезій. Він ...
Кислоти – це речовини, які складаються з атомів Гідрогену (Н) та кислотних залишків (КЗ). При розчиненні кислоти у воді атоми Гідрогену і кислотні залишки перетворюються на йони. Йони – це заряджені частинки, в які перетворюються атоми, віддаючи (або приймаючи) електрони. Якщо атом віддає електрон, йон називають катіоном, приймає – аніоном. У кислотах атоми Гідрогену перетворюються на катіони (Н+), а кислотні залишки – на аніони (КЗ– КЗ––). ...