Журнал

Олена Крижановська. Колюча сiмейка

Наприкінці червня у Національному природному парку „Голосіївський”, що в Києві, у зоні культурного відпочинку на Дідорівських озерах з’явилися нові мешканці. Надвечір з-під дерев’яної підлоги кафе вийшли погуляти сім маленьких їжачків! Їжачки гуляли парком без мами, самостійно шукали їжу, полювали на жучків та черв’ячків. Їжаки не люблять компанії, кожен гуляв сам. Випадково опинившись поряд, брати починали ...

Наталія Романюк. Секрети збереження плодів

Вміння зберігати їжу впродовж тривалого часу – предмет давніх спостережень і досліджень людини. Виявляється, секрети тривалого збереження рослинної продукції (насіння, фруктів, овочів) визначають процеси дихання рослин та випаровування води. Ти знаєш, що для зберігання свіжих фруктів та овочів важливою є температура. Це тому, що від температури залежать процеси обміну речовин у плодах. За високої температури ...

Тетяна Тарбінська. Його величність хвіст

„Чому хвіст?” – запитаєте ви. Адже у тварин є дуже багато інших цікавих і важливих частин тіла. Чого варті лише їхні різноманітні кінцівки чи вуха!  Пригадайте мультфільм „Канікули у Простоквашино”. На прохання листоноші показати документи кіт Матроскін відповідає: „Вуса, лапи та хвіст – ось мої документи”. А й справді, чи може хвіст бути візитною карткою тварини? І як тварини використовують свої хвости? Спробуємо більше довідатися про хвости, якими нагородила природа різних тварин. ...

Олег Орлянський. Холоднокровне розслідування

У попередніх числах журналу ми дійшли висновку, що всі нагріті тіла випромінюють. Та не все їхнє випромінювання можна побачити неозброєним оком. Людський зір здатен сприймати електромагнітні хвилі довжиною від 0,39 мкм до 0,72 мкм (мкм – мільйонна частинка метру). Як ви, напевно, пригадуєте, це пов’язано з температурою поверхні Сонця і є загальною особливістю більшості мешканців Сонячної системи. Наші тіла теж випромінюють. У цьому можна переконатися за допомогою пристрою нічного бачення. Ми світимось у інфрачервоному діапазоні поблизу довжини хвилі 9,4 мкм. Світяться і наші очі. Через це наївно мріяти про здатність бачити очима вночі в інфрачервоному діапазоні. Власне випромінювання нагрітих очей буде засліплювати і подавляти будь-яку інформацію, яка потрапить всередину крізь маленькі отвори зіниць. Очі мають бути сліпі до електромагнітних хвиль, які самі випромінюють. З цієї причини апаратуру космічних інфрачервоних телескопів охолоджують рідким гелієм. Так, запущений у травні 2009 р. найбільший космічний телескоп „Гершель” з діаметром дзеркала 3,5 м мав на борту 2 300 л рідкого гелію за температури нижче 2 К (–271 °С). До початку травня 2013 р. запас рідкого гелію скінчився, і телескоп був приречений на нагрівання і осліплення зростаючим потоком власного випромінювання. За чотири роки він встиг здійснити багато важливих наукових відкриттів, пропрацювавши навіть більше розрахованого терміну. З міркувань економії і безпеки в Європейській космічній агенції вирішили вимкнути телескоп вартістю понад мільярд євро і відправити на віддалену від Землі навколосонячну орбіту. ...

Олександр Шевчук. Найменший брат у сонячній планетній родині

Хто ж він – найменший брат у планетній родині нашого Сонечка? Здогадались? Він і найменший з усіх, і найлегший, і найгарячіший, і найшвидший, і найближчий до нашого світила. І побачити його важче, ніж інші планети. Звісно, це Меркурій – такий відомий і загадковий, такий близький і недосяжний. Записи найдавніших спостережень Меркурія є в астрологічній збірці „Мул Апін” ассирійських астрономів (приблизно у XІV ст. до н. е.). Вавилонські згадки про Меркурій датовані І тис. до н. е. Спочатку планету назвали на честь бога Нінурти, але згодом перейменували на честь вавилонського бога, покровителя наук Набу. ...

Сім природних чудес України. Синевир та Світязь

Високогірне озеро Синевир, або „Морське око” Карпат, розташоване на висоті 989 м над рівнем моря. Вся краса Українських Карпат, здається, сконцентрована в цьому місці, оповитому легендами. Озеро утворилося в післяльодовиковий період, приблизно 10 000 років тому. Живлять Морське Око чотири струмки та підводні джерела. Площа поверхні озера – приблизно 7 га, максимальна глибина – 22 м. Середня глибина Морського Ока – 8,2 м. У озері живуть два види риб – гольяк і форель. Озерна вода найбільшого озера наших Карпат має незвичний смак: вона не містить хлоридів. Влітку вода прогрівається до 20 °С, зі збільшенням глибини знижується до 4–5 °С. ...

Олена Крижановська. Авокадо – груша для алігатора

Напевне, ви бачили на прилавках великі темно-зелені заокеанські „груші”. Це – авокадо або персея американська (Persea americana), один з перших далеких екзотів, який завітав до наших країв після звичних бананів, ананасів та різноманітних цитрусів. Але дорога до українського столу для авокадо не була легкою. Від тропічних плодів, які збуджують нашу цікавість, усі чекають якогось незвичного, ...

Наталія Романюк. Як виявити дихання рослин?

Найкраще спостерігати за процесом дихання рослин, вимірюючи pH води. Під час клітинного дихання рослини виділяють діоксид вуглецю, який підкислює воду. У склянку, заповнену дистильованою водою, внесіть гілочку водяної рослини елодеї, яку можна придбати в зоомагазині. Краще брати дистильовану воду, оскільки водопровідна вода містить мінерали, що підтримують сталий рН. Поставте склянку в темне місце, наприклад, у ...

Наталія Романюк. Термогенез рослин

Явище різкого самонагрівання квітів, описане ще у XIX столітті, згодом назвали термогенезом Ароїдних. До родини Ароїдних належать арум плямистий (Arum maculatum), скунсова капуста або симплокарпус смердючий (Symplocarpus foetidis), сауроматум плямистий (Saurommatum guttatum), філодендрон (Philodendron selloum) та інші. Вчені становили, що температура у квітці цих рослин зазвичай набагато більша, ніж температура навколишнього середовища. Так, за температури ...

Дарія Біда. Виплисти, НЕ МОЖНА потонути!

Життя сповнене несподіванок. А раптом ти опинишся у ситуації зі сценарієм: потонути чи випливти? І що робитимеш, якщо немає під руками рятувального кругу, дошки або човна? Саме такі цінні поради ми даємо тобі сьогодні у нашій рубриці „Школа виживання”. По-перше, що вище ти намагаєшся тримати голову над поверхнею води, то більше у тебе шансів потонути. ...

Олег Орлянський. Про фізику інопланетян

Чому ми бачимо кольори спектру від фіолетового до червоного? Чому з безконечного різноманіття електромагнітних хвиль нашому зору доступна лише вузька смуга від 390 нм1 до 720 нм? Уявіть, як було би чудово бачити вночі в ультрафіолетовому діапазоні! З допомогою ультрафіолетового зору розрізняти особливе забарвлення пташиного пір’я, на очах у всіх таємно листуватися з друзями, а на виставці картин з виглядом знавця відрізняти твори старих майстрів від сучасних підробок! ...

Віктор Мясников. Казка про Ентальпію та Ентропію

Давним-давно в алхімічному царстві Аурумії правила цариця Енергія. Вона керувала всіма речовинами та їхніми перетвореннями. Прості жителі Аурумії називали свою царицю матінкою-повелителькою всіх хімічних реакцій. Якось у цариці народилося дві дочки, схожих, мов дві краплі води. Матінка Енергія навіть назвала їх співзвучно – Ентальпія1 та Ентропія2. А от характер у дочок був різний. 1Походить від ...

Ольга Возна. Тест для астроерудитів

1. В Ірані – це Стежка Арімана, у Скандинавії – Дорога Одіна, в арабів – Річка Пахри, в Індії – Русло Гангу, в Китаї – Небесна Ріка, в угро-фінів і слов’ян – Пташиний Шлях, в угорців і румунів – Циганський Шлях. А у нас? 2. Яку планету Сонячної системи у XVI столітті відкрив Миколай Коперник? ...

Сім нових чудес природи. Амазонка та Амазонія (Болівія, Бразилія, Колумбія, Еквадор, Заморський департамент Франції – Гвіана, Гаяна, Перу, Суринам, Венесуела)

„Легені” нашої планети знаходяться в Амазонії. Тут зосереджено більше половини тропічних лісів, які залишилися на планеті, і ростуть вони у басейні найбільшої ріки світу – Амазонки. Багатство флори і фауни вражає: понад мільйон найрізноманітніших видів рослин і тварин! Учені підрахували, що на кожні 10 км2 тутешніх тропічних лісів припадає півтори тисячі видів квітів, 750 видів дерев, ...

Марія Надрага. Смоковниця звичайна, або інжир

Фігове дерево або смоковниця звичайна1 – одна з найпопулярніших біблійних рослин. Це дерево (або кущ), переважно до 10 м заввишки з 3–5-лопатевими темно-зеленими листками. Як і в інших фікусів, тканини пагонів і листя інжиру містять густий білий молочний сік, який активно виділяється після ушкодження. Невибаглива смоковниця плодоносить щороку, однак складається враження, що її соковиті грушоподібні плоди (насправді – супліддя) виростають у пазухах листків без квітування. ...

0