Журнал

Олена Крижановська. Історія рудохвостих. Гніздо білок-2

Після того, як поряд з моїм балконом оселилася сім’я білочок1, кожен день приносив нові пригоди. Коли білченята вперше визирнули з гнізда, їм був місяць від народження. За тиждень вони підросли і весь час гралися на даху балкона. Що сміливіше лазили та бігали білченята, то частіше хтось з них летів донизу. Тільки не Філософ! Йому вистачило ...

Дарія Біда. Що таке теплота? Частина 2

Молекули у всіх тілах знаходяться у неперервному русі та взаємодіють між собою. Енергію їхнього руху і взаємодії називають внутрішньою. Погодься, термін хороший і зрозумілий, адже носії цієї енергії знаходяться всередині тіла. До внутрішньої енергії, як і до інших її видів, у людства практичний інтерес. Щоб зрозуміти, як можна використати внутрішню енергію, треба відповісти на запитання: як її можна змінити, тобто як забрати у тіла або, навпаки, передати йому. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 4. Енергоощадність, екологічність, ефективність.

Змінювалися часи й епохи, і водночас змінювалися й зростали потреби людства в енергії та сировині. Саме це зростання й поставило перед нами нагальні проблеми: ощадливе використання природних ресурсів та збереження довкілля. Але чи так багато енергії витрачається на освітлення? Спробуймо оцінити це на прикладі нашої столиці – Києва. За офіційними даними, у Києві проживає понад мільйон сімей. Нехай кожна сім’я щоденно вмикає одну лампу розжарення потужністю 100 Вт протягом 8 годин. Лампа споживатиме за один місяць 0,1 кВт × 8 год. × 30 днів = 24 кВт•год електроенергії. Місячне споживання мільйона таких ламп становитиме 24 млн кВт•год. Водночас місячне виробництво електроенергії усіма агрегатами ДніпроГЕС становить приблизно 330 млн. кВт•год. Тож витрати на освітлення лише у Києві сягають десятої частки енергії ДніпроГЕС! Насправді кожна сім’я користується більше, ніж однією електролампою, а ще є лампи в офісах та школах, на заводах та фабриках. Тому пошук нових ефективних джерел світла є необхідною умовою подальшого існування людської цивілізації. Так само, як розумна економія. ...

Олександр Шевчук. Олівець, Жуйка, Спагеті та інші залишки наднових

Усе в природі рано чи пізно відмирає, щоб дати нове життя. Не є виключенням і зорі. Щоправда, живуть вони за нашими мірками дуже довго – мільйони та мільярди років. Деякі з них (червоні карлики) помирають тихо, залишаючи по собі білих карликів, ядра яких складаються з гелію. Інші роздуваються до червоних гігантів, а потім, скинувши оболонку (планетарну туманність), перетворюються на білих карликів з вуглецево-кисневим ядром. Є й такі, життя яких завершується грандіозним вибухом – спалахом наднової. Про них і йтиметься далі. ...

Ксенія Мішалова. Вiд полюса Пiвнiчного до полюса Пiвденного

Коли говорять про Америку, що перше спадає тобі на думку? Сполучені Штати Америки? Бразилія та Аргентина? А, може, великі мореплавці Америго Веспуччі та Христофор Колумб? А я уявляю шлях, що простягається від Північного до Південного полюсу. Шлях завдовжки 20 000 км, що пролягає через 35 країн та перетинає континенти Північної і Південної Америки. Гайда мандрувати ...

Дарія Біда. Що таке теплота? Частина 1

Кожному здається, що немає нічого простішого, ніж маса і час, бо ці категорії ми часто використовуємо у побуті. Ми їх так „заговорили”, що пересічному громадянину навіть не спадає на думку перейматися фізичним змістом цих понять. Але якби до цього дійшло, то він би дуже здивувався. Співвідношення Ейнштейна, яке часто називають „найгарнішою формулою фізики”, встановлює зв'язок між масою тіла і кількістю енергії, що міститься у ньому. Знаменита формула E = mc² дає змогу глибше зрозуміти навколишній світ, а наслідки цього простенького співвідношення грандіозні за своєю значимістю і навіть трагічні. Не така вже проста маса, якщо потрапила у формулу, яку вважають символом науки XX століття. ...

Ірина Пісулінська. Отруйнi рослини України

Щоб мандрівки були безпечними та приносили радість, треба знати, на які рослини чи гриби ти можеш натрапити, адже серед них трапляються отруйні і дуже небезпечні. Отруйні рослини містять токсини, які можуть спровокувати хворобу або смерть людини чи тварини. Отруйні речовини можуть міститися у всій рослині загалом або в окремих її частинах: у надземних (листках, квітках, ...

Олена Крижановська. Історія рудохвостих. Гніздо білок-1

Здавалося б, що незвичайного можна розповісти про білок? Усі їх бачили і більш-менш уявляють характер цієї тваринки. Мені пощастило зблизька спостерігати за цими рудохвостими створіннями, бо їхня трохи божевільна сімейка оселилася поряд з моїм балконом. Взимку я помітила на кухонному підвіконні білочку. Спочатку її побачив мій котик, кинувся до вікна і привернув мою увагу. Тварини ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 3. Холодне свічення

З попередньої розповіді ти дізнався про те, як лампа розжарення перетворює енергію електричного струму у світлову. Основним недоліком жарівок є марнування більшості енергії: вона перетворюється у тепло, якого, на жаль, недостатньо для обігріву приміщень. Тому є потреба у джерелах світла, що випромінюють не внаслідок сильного нагрівання робочого тіла, а завдяки іншим процесам, за яких втрати енергії значно менші. Свічення, що має нетеплову природу, називають люмінесценцією. Явища люмінесценції дуже поширені та різноманітні, але нас зараз цікавитиме свічення газів під час проходження крізь них електричного струму. ...

Оксана Гнатишин. Походження топонімів України

Немає в людини місця, дорожчого за рідну землю. Щоб по-справжньому любити свій край, його треба пізнавати: вивчати його історію, мову рідного народу, його культуру, звичаї і традиції. Людину здавна цікавили питання походження географічних назв і, перш за все, своєї місцевості. У багатьох географічних об’єктів є власні назви. Вони „стійкі” і зберігаються в місцевому мовленні без ...

Ксенія Мішалова. Землi фiнiкiйськоi царiвни, або Розповiдь про Європу

Погожого дня на березі моря разом із подругами танцювала та співала пісень фінікійська царівна Європа. Аж раптом дівчата побачили дивовижного білого бика. „Що це за чарівне створіння?” – здивувалася Європа. Цікавість перемогла, і дівчина підійшла до нього. Бик пригнувся, і дівчина сіла на нього. А тоді він поніс її світ за очі. Так Європа опинилася на острові, що відомий нам переказами про Мінотавра, – на Криті. Биком, що приніс сюди Європу, був Зевс, що перетворився на тварину, аби викрасти чарівну принцесу. ...

Олег Йонка. Чому їх так назвали

Усі ми в школі на уроці географії вивчаємо різноманітні географічні об’єкти нашої планети (країни, гори, моря, озера, водоспади): знаходимо їх на карті біля дошки і в атласах, позначаємо на контурних картах. Америка та Австралія, Кіліманджаро та Еверест, Байкал та Вікторія, Амазонка і Міссісіпі відомі всім. Що ж приховують ці географічні назви, хто і чому їх ...

Дарія Біда. Небесна скриня для корисних речей

Впродовж багатьох тисячоліть зоряне небо над нами величне і незмінне, чого не можна сказати про його „земний портрет” – атлас зоряного неба. Перший атлас ще у 140 році н. е. склав Клавдій Птолемей. Він описав 48 сузір’їв, і лише 9 з них не дожили до наших днів, а сузір’я Корабель Арго розпалося на три (Кіль, Корма, Вітрила). ...

Ярина Колісник. Вчимося читати знаки маркування

Знаки важливі не лише на дорогах. На упаковках товарів побутової хімії є знаки, яким ми часто не надаємо значення, а звертати на них увагу вкрай необхідно. Вони підказують, зробить такий засіб побутової хімії твоє житло чистим чи токсично „брудним”. Прочитай етикетки на коробках та пляшечках вдома і перевір, чи є на них застережні знаки маркування. ...

Марія Надрага. Кипарис вiчнозелений

Деревина кипариса так само, як і кедра, для стародавніх євреїв була надзвичайно цінним будівельним матеріалом: „Трями наших домів із кедру, а наші бантини – з кипарису” (Пісня пісень 1, 17). Звичайно, що далеко не кожен єврей у ті часи міг собі дозволити кипарисову деревину, яку імпортували з Лівану (І Царі 9, 11). Її використовували переважно для будівництва дорогих будинків, палаців, а також культових споруд. Так, цар Соломон велике приміщення у святині виклав кипарисовим деревом, вкритим золотом: „Головний дім покрив кипарисовим деревом і обклав його чистим золотом, а зверху вирізьбив пальми та завитки” (ІІ Хроніка 3, 5). З кипарисової деревини були також підлога та двері у храмі Соломона1 (І Царі 6, 15; І Царі 6, 34). ...

0