Спостерігаючи за Місяцем навіть у невеликі телескопи, можна помітити, що поверхня нашого супутника посічена кратерами різних форм та розмірів. Кратери – це сліди зіткнень Місяця з астероїдними тілами та метеороїдами. Схожі на місячну поверхні інших досить великих за розмірами тіл Сонячної системи. Серед них і наша рідна планета Земля. Вчені виявили на її поверхні 182 ...
Степ перетинають великі річки України: Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг, на сході – Сіверський Донець. Притоки Дніпра – Оріль, Самара, Інгулець, а також Інгул, Кальміус, Молочна, Берда повністю протікають у межах зони. Мовознавці стверджують, що назви водних об’єктів походять здебільшого від тюркських слів. Зокрема, назва річки Оріль означає „крива”, бо має вигнуте русло; Інгул – ...
Не тільки відрізнити від інших гризунів, але й розрізнити види українських мишівок між собою – справа нелегка. Споріднений із мишівкою лісовою вид – це мишівка донська, або Штранда (Sicista strandi (Formosov, 1931)). Вони є видами-двійниками¹, утворюють групу „betulina”, тобто лісові мишівки, і майже не відрізняються за зовнішнім виглядом. Виразна відмінна ознака мишівки донської – довжина її хвоста, що на третину довший від тіла і досягає 110 мм. Назву „мишівка Штранда” цей вид отримав на честь норвезького ентомолога Ембріка Странда. А назва „донська” підкреслює особливість його ареалу, що починається у донських степах і простягається на схід до річки Волга та на південь до Кавказьких гір. Науковці достовірно підтвердили поширення цієї мишівки в Україні лише на Луганщині. Знаходили цього гризуна на заповідних ділянках Стрільцівського і Провальського степів. Згідно з науковими даними, загальна чисельність мишівки донської може становити кілька тисяч особин. Це надзвичайно мало у порівнянні з іншими дрібними ссавцями. ...
Oсь уже понад 2 000 років на узбережжі Середземного моря культивують фісташки. Вирощують їх заради плодів, надзвичайно поживних та калорійних – вони містять до 68 % жирів. Плоди вживають у їжу сирими, солять, смажать, використовують для виготовлення сурогатів кави, додають до шоколадних та ковбасних виробів. Вони мають тонізуючу дію, а тому фісташку називають ще й деревом життя. Мабуть, недаремно фісташкові плоди під час голоду у країні Ханаан1 разом з медом, ладаном, бальзамом та мигдалинами були найкращим подарунком для Йосифа. Такий дарунок наказав приготувати своїм синам Ізраїль перед їхньою мандрівкою у Єгипет: „На це відозвався до них Ізраїль, їхній батько: „Коли так мусить бути, то зробіть ось що: візьміть у ваші мішки щонайкращого цієї землі й завезіть тому чоловікові гостинця: трохи бальзаму, трохи меду, пахощів, ладану, фісташок та мигдалів” (Буття 43, 11). ...
Клей – дуже давній супутник людини. Його появу науковці датують неолітом (9,5 тис. років до н. е.). У давніх похованнях археологи знайшли посудини з клейкими речовинами, наконечники, приклеєні до древка. Першими природними клеями слугували глина, смоли, бітуми та віск. Наші пращури вміли робити клей з яєць, молока, вареної риби, хрящів, кісток і розчавлених комах. У Давньому Єгипті склеювали папірус, оздоблювали клеєм меблі, виготовляли з нього прикраси. У гробниці єгипетського фараона Тутанхамона знайшли бджолиний віск, тваринний клей і смоли. Передбачливі придворні вирішили, що ці клейкі речовини знадобляться їхньому владиці в потойбічному світі. На території Давнього Вавилону знайшли предмети зі слонової кістки, з’єднані бітумними смолами, датовані 4 тис. до н. е. На початку нашої ери римляни придумали нові інгредієнти для клею, передусім яйця, іноді додавали в клей молоко, зерно, сир і навіть кров. ...
Так, так, це не одрук! Зазвичай ми уявляємо собі скло у твердому агрегатному стані, проте поряд з ним спокійнісінько собі існує його рідкий родич. Ти не повіриш, але є дуже висока вірогідність, що десь на полицях твоєї кімнати стоїть баночка з цією речовиною. Серед канцелярських товарів рідке скло маскується під „шпигунською” назвою „Силікатний клей”. Знайшовся? ...
Середня відстань між Україною та Індією – 5 237 км, час польоту – 5 годин 50 хвилин. А „індійські яблука” є в кожному домі! Вони спочатку зелені, а потім – жовті. Вони – дуже корисні і кислі. Вони – це плоди звичайнісіньких лимонів! А назвали їх „індійськими яблуками” воїни Олександра Македонського, які в 327–325 роках до н. е. здійснили похід в далеку Індію за казковими багатствами. Біля підніжжя Гімалаїв вони побачили дикорослі лимони. Тож Індія – батьківщина лимонів. Там цей плід має назву „німу”. Він дозріває восени і сягає до 9 см завдовжки, у діаметрі – до 6 см. ...
Мабуть, ви вже здогадалися, що сьогодні ми помандруємо українським степом. У жодній іншій природній зоні немає такого роздолля, як у степу. „Степ широкий розстелився аж до небокраю. Вітер буйний лиш один в тім степу гуляє…” Слова цієї народної пісні спадають на думку, коли опиняєшся посеред неосяжних степових просторів! Степ – це візитна картка українських земель. Він і дивує, і зачаровує, і вражає водночас. Особливо гарно у степу на світанку. Повітря ще прохолодне, свіже і прозоре. Поволі над степовими просторами піднімається сонце. Під вранішніми променями сріблиться роса, виграючи різноманітними барвами. Легкий вітерець розносить запах гіркого полину і духмяного чебрецю. ...
Поряд із добре відомими тобі мишами у лісах і степах мешкають дивні гризуни – мишівки. Вони потаємні і нечисленні, тому зустріч з ними – малоймовірна подія. Якщо ж вона відбудеться, то важливо розпізнати мишівку і не сплутати її з іншими гризунами. З першого погляду на цю тваринку помічаєш типову „мишачу” морду: рухливу, з виразними чорними очима і досить великими вухами. На спині добре видно чорну смугу, що тягнеться від потилиці вздовж хребта, як у миші польової. Мишівка має довжелезний гнучкий хвіст, завдяки якому може посперечатися з вовчком горішковим чи мишкою лучною у майстерності лазіння гілками і травами. Задні ноги мишівок довгі, тому вони чудово стрибають, адже насправді ці дивні створіння – родичі тушканчиків! У зоологічній систематиці їх об’єднують у надродину Стрибакуватих (Dipodoidea). ...
Рано вранці 4 червня 2013 року жителі Ужгорода вийшли на вулицю і жахнулися: будинки, транспорт, земля були червоно-бурого кольору. На Закарпатті вночі випав червоний дощ. Такі незвичайні опади прийшли до нас з Північної Африки. У її пустелях ураганний вітер піднімає у повітря і несе із собою велику кількість червоного пилу, який осідає разом з краплинами ...
Давньоримське місто Уріконіум у Британії нічим не відрізнялося від інших північних міст імперії. На початку V ст. його захопили і зруйнували англосакси. З часом руїни зникли, казали, що їх поглинула земля. Але земля – не жива істота, щоб щось поглинати. Тим паче, ціле місто. Однак воно таки щезло. У середині ХІХ ст. місцеві археологи зауважили вузькі смуги ґрунту, на яких ячмінь достигав раніше, а сніг лежав довше, ніж навкруги. Під час розкопок під шаром землі виявили зникле античне місто. Археологічні дослідження привернули увагу відомого на той час англійського вченого Чарльза Дарвіна. Він зацікавився: хто так надійно закопав ціле місто? Вчений помітив, що навіть найменші щілинки між камінням заповнені землею. Виявилося, що це робота звичайних дощових черв’яків. Чарльз Дарвін уперше визначив їхнє значення для землеробства і порівняв ґрунтотворну діяльність червів з роботою плуга. ...
„Якби Господь Бог вирішив провести свою відпустку на Землі, то неодмінно вибрав би для цього Буковину”. Цей жарт австрійської доби найповніше характеризує неповторну красу буковинського краю. На порівняно невеликій території сконцентровані всі принади й чари природи. Мальовничі пагорби, що здіймаються до безкрайого неба, змінюються широкими долинами, в яких виблискує синя гладь озер, а просторі лани ...
Їжаки чудово пристосувалися до життя по сусідству з людиною. Напевне, тому нам видається, що їх дуже багато і вже все про них знаємо. Але чи так насправді? Ось вам загадка: що спільного в їжаків з вовками? А те, що обидва види обросли великою кількістю стереотипів, що повторюються в десятках оповідок і байок. Насправді вовк боїться ...
У природі немає випадковостей. Здавалося б, навіщо рослинам за наявності величезної армії запилювачів серед комах, птахів та ссавців звертатися ще й до агентів неживої природи? Це легко зрозуміти, якщо проаналізувати, за яких саме умов відбувається анемофілія¹. Виявляється, високий відсоток анемофілів належать до рослинних угруповань, що характерні для степу, високогір’я, саван, боліт, пустель, тундри. Це не ...
Напевно, кожен з нас хоч раз у житті спостерігав, як, кружляючи, повільно падали сніжинки, даруючи нам можливість насолоджуватися їхньою красою. Сніжинки зачаровують та дивують різноманіттям форм. Ти сам можеш створити неповторні новорічні сніжинки з паперу, а природа мимохідь формує мільйони несхожих і довершених кристаликів льоду з однаковісіньких молекул води. Як це їй так легко і невимушено вдається? ...