За давніми, переказами коли Ісус Христос ніс свій хрест на Голгофу, з натовпу, що супроводжував процесію, вийшла жінка і втерла скривавлене і спітніле лице Христа льняною хусткою. На тканині, що згодом дістала назву „плат Вероніки”, залишився лик Христа. Вражає, чи не так? Проте щось схоже можна зробити і власноруч, потрібно лише трохи поглибити свої знання ...
Чи знаєш ти, що таке амброзія? Сьогодні мова піде не про рослину, цвітіння якої викликає алергію, а про чарівну їжу. Їжу богів! Так, так, саме чарівну. Адже такою її вважали наші предки в сиву давнину. Її застосовували для відновлення сил та лікування старих і немічних вождів ще у стародавніх племенах. Життя первісних людей повністю залежало від навколишнього середовища, яке іноді обрушувало всю силу своїх стихій на їхні незахищені схованки. Віками під впливом природних явищ формувалися легенди, вірування, міфи, звичаї та обряди, які дійшли до наших днів. Багато з них стосується бджіл і меду, які потрапили в міфологію практично всіх народів світу. ...
Матір’ю кислот, хлібом хімічної промисловості, а ще кров’ю хімії називають сульфатну (сірчану) кислоту (H2SO4). Як без крові неможливе функціонування живого організму, так і без цієї кислоти неможливе виробництво добрив, свинцевих акумуляторів, хімічних волокон, барвників, димоутворюючих та вибухових речовин, добування величезної кількості мінеральних кислот та солей, здійснення багатьох органічних синтезів, існування харчової добавки Е513. Також матір кислот стоїть на варті боротьби з наркоманією. Якщо 1–3 краплі 37–40 %-го розчину формальдегіду розчинити у 10 мл концентрованої сульфатної кислоти, отримаємо реактив Маркуса (Маркі), що є індикатором на опіати (морфін, омнопон, промедол) в крові, сечі і трупному матеріалі. Реактив може забарвлюватися майже в усі кольори веселки залежно від того, з яким наркотичним засобом він контактує. ...
Кров – квінтесенція людського організму. Ще Гете устами Мефістофеля казав: „Кров, бачиш, своєрідний сік”. Розтікаючись по організму незчисленними кровоносними судинами, ця життєдайна рідина виконує багато функцій. У кров поступають гормони, що виділяють залози внутрішньої секреції, які регулюють роботу багатьох органів. Вона транспортує до кожної клітини організму необхідні вітаміни і мікроелементи, які отримує від кишківника. Кров ...
У першій частині статті ми розглянули надзвичайні властивості алмазу і графіту. Але на цьому дива не закінчуються. Застосування іншої алотропної модифікації Карбону взагалі здається запозиченим з області наукової фантастики! Свою назву ці сполуки (а їх багато!) отримали за схожість з архітектурними спорудами Річарда Бакмінстера Фуллера – „геодезичними куполами”, – вони гордо звуться фулеренами. За відкриття цієї алотропної модифікації Карбону Роберт Керл, Гарольд Крото і Річард Смолі у 1996 році отримали Нобелівську премію з хімії. А виділити фулерени у простому вигляді вченим вдалося в 1985 році. Багатий Карбон на Нобелівські премії! ...
Жоден хімік тобі не скаже, скільки всього сполук можуть утворити елементи, розташовані в таблиці Д. І. Менделєєва. Навіть приблизно. Проте кожен хімік з впевненістю констатує, що більшість сполук, створених природою та синтезованих людиною, в своєму складі мають атоми Карбону (С). У вигляді сполук Карбон утворює так звані органічні речовини, що є основою будь-якого живого організму. ...
Ось її „досьє”. Перша підказка: просту речовину, яку утворює цей хімічний елемент, знають усі. Що це – метал чи неметал, нехай поки що буде загадкою. Але в цій речовині одночасно „вживаються” дві статі – чоловіча й жіноча, тому називатимемо її „пан” або „пані”. Назву нашого „пана” алхіміки запозичили з античної міфології. Ця речовина відома ще ...
Людина може прожити без їжі один-два місяці, без води – що¬найбільше десять днів, а ось без повітря проживе недовго. Рекорд зі стримування дихання належить американському ілюзіоністу Девіду Блейму і становить 17 хвилин і 4 секунди. Що ж таке цінне і важливе для нас є в повітрі? Без чого люд¬ський організм відмовляється існувати та сумлінно виконувати ...
Смак – один з п'яти органів чуття, за допомогою якого ми ви¬бираємо і оцінюємо їжу. Механізми смаку запускають у дію хімічні речовини, які є в їжі і напоях. Вони впливають на смакові рецеп¬тори, сигнали від яких нерви передають у головний мозок, який і розшифровує смакове відчуття. Основні смаки – солодкий, кислий, гіркий, солоний та умамі („апетитний смак” білкових речовин). Кислих на смак продуктів дуже багато: молочнокислі, цитрусові, журавлина, ананаси, гранати, оцет, квашена капуста. Ці продукти багаті на вітамін С (аскорбінову кислоту), який зміцнює імунітет, а також на органічні кислоти, які сприяють засвоєнню їжі, розщеплюють жири. Саме тому після ситної трапези корисно з'їсти шматочок сиру або дольку цитрусових. У молочнокислих продуктах є бактерії, які нормалізують флору кишківника; напої з кислих ягід і фруктів прекрасно втамовують спрагу і знижують температуру. Багатьом до вподоби кислий смак, але ми уникаємо вживання сильних кислот, щоб не пошкодити зуби і травну систему. ...
Уже понад півтисячі людей з 35-ти країн побували у космосі. Учені передбачають, що у наступному, XXII столітті, будуть створені невеликі колонії у космосі, однак не на повному самозабезпеченні, а такі, що потребуватимуть надходжень техніки (електроніки, медичної апаратури, наукових приладів) із Землі. У цьому ж столітті людство віддаватиме перевагу використанню космосу в інтересах забезпечення життєдіяльності на ...
Історія відкриття цієї тварини схожа на детектив. Усе поча¬лося у 1880 році. XIX століття, Лондон, Королівське ботанічне товариство. У цьому тихому пристанищі високої науки відбув-ся переполох: у басейнах з тропічними рослинами з’явилися… медузи. Невеличкі, завбільшки 2-3 см у діаметрі, напівпрозорі, з великою кількістю щупалець. На той час біологи не здогаду-валися, що медузи можуть жити не ...
Пігменти – це крихітні забарвлені частинки подрібненої речовини. Слово „пігмент” походить з латини: „pigmentum” у перекладі означає „фарба”. Але терміни „фарба” і „пігмент” нерівнозначні. Фарба – це суміш пігментів, сполучних речовин (клеїв, лаків, емалі, оліфи та ін.), наповнювачів, пластифікаторів, антисептиків та інших компонентів, що надають фарбі певних властивостей. А пігмент – це лише один із основних компонентів фарби, відповідальний за її колір. У текстильній, шкіряній, паперовій, поліграфічній промисловості використовують барвники. Вони, як і пігменти, мають порошкоподібну структуру, але зовсім інші властивості. Барвники добре розчиняються у воді, а іноді і в органічних розчинниках, тому з них виготовляють фарбу, яка проникає в товщу матеріалу (дерева, нитки, тканини). Барвники поділяються на кислотні, основні, органічні та неорганічні. ...
Щодня людина має справу з агресивними середовищами, але не завжди здогадується про це. Мова йде про кисле й лужне середовище. Яке його значення у нашому житті? Чи мають кислоти і луги лише руйнівну дію, чи є від них якась користь? З’ясуємо це. Їсти чи не їсти? Усі знають, що цукор і солодощі – винуватці поганого ...
Елемент Нітроген посідає п’яте місце за поширеністю у Всесвіті і четверте − у живій природі (після Гідрогену, Оксигену та Карбону). У рейтингу елементів, які розповсюджені на Землі, Нітроген знаходиться наприкінці другого десятка, причому, основна частина його атомів є в атмосфері − повітря містить приблизно 78,08 % азоту за об’ємом. Саме в повітрі шотландський професор ботаніки й лікар Даніель Резерфорд (не плутайте з відомим англійським фізиком Ернестом Резерфордом) і відкрив азот у 1772 році. Резерфорд досліджував, як змінюється повітря у закритій посудині з живою істотою. Вчений встановив, що після того, як луг поглине вуглекислий газ, утворений внаслідок дихання тварини, залишається певна порція газу, який не підтримує горіння й непридатний для дихання − так зване „мефітичне” повітря (від анг. mephitic – „задушливий”). Приблизно в той же час азот отримали К. Шеєле, Дж. Пристлі, Г. Кавендиш, але ці вчені не зрозуміли природи відкритого газу, і тільки А.Лавуазьє дійшов висновку, що цей газ, як і кисень, є простою речовиною. Його перші назви („флогістоване повітря”, „мефітичне повітря”, „зіпсоване повітря”) вживали до запровадження в європейських країнах нової хімічної номенклатури. Члени номенклатурної комісії з хімії Антуан Лавуазьє, Клод Луі Бертолле та інші в 1787 році запропонували назву „азот” (гр. префікс „а” – „заперечення” та „зое” – „життя”). Сучасники А. Лавуазьє вважали, що ця назва невдала. Відомий хімік Ж. Шапталь запропонував іншу назву – „Нітроген”, що в перекладі з грецької та латини означає – „той, що народжує селітри” (нітратні солі). Від цієї назви походить і хімічний символ елемента № 7 у періодичній таблиці Д.І.Менделєєва − N. ...
Клей – дуже давній супутник людини. Його появу науковці датують неолітом (9,5 тис. років до н. е.). У давніх похованнях археологи знайшли посудини з клейкими речовинами, наконечники, приклеєні до древка. Першими природними клеями слугували глина, смоли, бітуми та віск. Наші пращури вміли робити клей з яєць, молока, вареної риби, хрящів, кісток і розчавлених комах. У Давньому Єгипті склеювали папірус, оздоблювали клеєм меблі, виготовляли з нього прикраси. У гробниці єгипетського фараона Тутанхамона знайшли бджолиний віск, тваринний клей і смоли. Передбачливі придворні вирішили, що ці клейкі речовини знадобляться їхньому владиці в потойбічному світі. На території Давнього Вавилону знайшли предмети зі слонової кістки, з’єднані бітумними смолами, датовані 4 тис. до н. е. На початку нашої ери римляни придумали нові інгредієнти для клею, передусім яйця, іноді додавали в клей молоко, зерно, сир і навіть кров. ...