4

Дарія Біда. „Чому змінюється клімат Землі? Частина 1”

Наша планета втримує атмосферу, частинки якої практично не покидають Землю, а з іншого боку, ніякі космічні тіла не падають на поверхню Землі (маса метеоритів є мізерною у порівнянні з масою нашої планети). Отже, можна вважати, що Земля не обмінюється масою з космічним простором. ...

Ганна Боярських. „Звичні? Незвичні спирти”

Зазвичай слово „спирт” у нас асоціюється або з медициною, або з алкогольними напоями. Але це – так званий етиловий спирт. І не дивно, що він першим спадає на думку, адже за рік у світі використовується приблизно 65 млн тонн саме цього спирту, який є беззаперечним лідером за попитом серед інших представників свого класу. Але спиртів ...

Олександр Шевчук. Веселкові барви зоряних карликів

Не дивуйтеся – у світі зір є і гіганти, і карлики. Все як у людей! Щоправда, гігантів та карликів серед зір визначають не за розмірами, а за їхньою світністю. Що ж це за характеристика? ...

Юрій Шивала. Загадки Сахари

Сучасні любителі мандрівок і романтики винайшли дешевий подорожувати – автостопом. І це не просто безкоштовне подолання великих відстаней, а й чудова можливість поспілкуватися з мешканцями різних країн, дізнатися більше про їхню культуру,  історію, побут. Стихійне пересування автостопом виникло на початку XX століття разом з появою першого автомобільного транспорту. ...

Ігор Пирогов. Азовське море: історія та географія

Перші історичні згадки про Азовське море належать стародавнім грекам.  Греки називали його Меотійським озером, римляни – Меотійским болотом, скіфи – Каргалук, араби – Бахр ель-Ассак („темно-синє”), татаро-монголи – Балик-денгіз („рибне море”). Назва моря змінювалась багаторазово. Найдостовірніше, його сучасна назва походить від тюркської назви міста Азов – Аузак. ...

Андрій Бокотей. Одуд – метелик наших узлісь

На весні та влітку неподалік лісових масивів, садів чи окраїн населених пунктів часто можна почути монотонне „упуп-упуп-упуп”. Це шлюбний крик самця одного з найяскравіших птахів нашої фауни – одуда. Саме через голос він отримав свою назву і не тільки в нашій мові: у російській – „удод”, польській „dudek”, англійській „hoopoe”, французькій „huppe”. У репертуарі одуда ...

Ярина Колісник. Спіраль життя

Справді кілька, порівняно з тієї інформацією, якою володіють учені про цю сполуку. Розглянь на малюнку 1 просторову структуру молекули ДНК. Вона має вигляд правозакрученої спіралі і складається з двох переплетених ниток, з’єднаних водневими зв’язками. Нитки складаються з 4-х типів структурних одиниць – нуклеотидів (гуанілового (Г), цитидилового (Ц), тимідилового (Т), аденілового (А)). До нуклеотидів входять три компоненти: залишки азотистих (нітратних) основ, п’ятивуглецевого моносахариду (дезоксирибози) і ортофосфатної кислоти (мал. 2). ...

Богдан Ціж. Використання енергії Сонця. Частина 1

Кількість сонячної енергії, що досягає нашої планети впродовж року, у 50 разів перевищує енергію, яку можна було б отримати зі всіх відомих світових енергозапасів, і в 300 тисяч разів перевищує щорічне споживання енергії людством. До того ж, на поверхню Землі потрапляє менше 50 % сонячного потоку, а решта сонячної енергії поглинається, відбивається і розсіюється атмосферою. ...

Віктор Мясников. Неметали

Відомо 118 хімічних елементів, з них лише 22 належать до неметалічних. Це – Гідроген, Гелій, Бор, Карбон, Нітроген, Оксиген, Фтор, Неон, Силіцій, Фосфор, Сірка, Хлор, Аргон, Арсен, Селен, Бром, Криптон, Телур, Йод, Ксенон, Астат і Радон. Найпоширеніший хімічний елемент у Всесвіті – Гідроген. На нього припадає приблизно 88,6 % усіх атомів у Всесвіті. Друге місце ...

Андрій Шарий. Як працює сенсорний екран

Перші сенсорні екрани з’явилися у США в рамках досліджень програмового навчання ще 1972 року. Відтоді якість життя сучасної людини зазнала суттєвих змін, адже у нас з’явились нові електронні помічники. Їхнє різноманіття вражає: калькулятори, мобільні телефони, комп’ютери, „розумна” побутова техніка... Це не просто інструменти – вони спілкуються з нами. Саме так! ...

Сім нових чудес природи. Підземна ріка Пуерто-Принсеса (Філіппіни)

Найдовша у світі підземна ріка Пуерто-Принсеса (8,2 км) протікає у печері і впадає у Південнокорейське море. Мандруючи річкою на човні, можна помилуватися карстовими печерами і гротами, прикрашеними сталактитами та сталагмітами дивовижної краси. Поблизу міста Пуерто-Принсеса в зоні розвитку карсту створений Національний парк. Тут росте понад 800 видів рослин, які належать до 300 родів і 100 ...

Олександр Шевчук. Рентгенівські пульсари – барстери

Прогрес астрофізики народжує нові терміни, і це цілком природно, адже нове явище потребує введення нових понять. Саме так з’явився термін „барстери”. У 1962 році далеко за межами Сонячної системи в сузір’ї Скорпіона супутник ANS зафіксував перше рентгенівське джерело Скорпіон Х-11. ...

Дарія Біда. Чому змінюється клімат Землі? Частина 1

Навіщо нам енергія? Наша планета втримує атмосферу, частинки якої практично не покидають Землю, а з іншого боку, ніякі космічні тіла не падають на поверхню Землі (маса метеоритів є мізерною у порівнянні з масою нашої планети). Отже, можна вважати, що Земля не обмінюється масою з космічним простором. Усе набагато складніше, якщо говорити про обмін енергією, яку ...

Тетяна Остапенко. Молюскове море. Частина 1

Основу азовського піску складають потовчені черепашки молюсків. Мілке море добре прогрівається, створюючи сприятливі умови для їхнього розмноження. М’якунів у морі так багато, що його називають „молюсковим”. Важко точно підрахувати, скільки молюсків у Азовському морі. Учені схиляються до думки, що 98 % видів молюсків малакофауни Азовського моря належать до двох найкрупніших класів: черевоногих і двостулкових. Головоногих молюсків ...

Марія Надрага. Фінікова пальма

Фінікова пальма – одна з найдавніших культурних рослин посушливих субтропічних областей Північної Африки та Південно-Західної Азії. Батьківщина цього дерева – Південний Іран та південні райони Месопотамії. Численні відомості про культуру фінікової пальми археологи знаходять на територіях розкопок древніх палаців шумерів, ассирійців, вавилонян (приблизно 2000 р. до н. е.). Зображення рослини та її плодів (фініків) віднайдені у гробницях фараонів. Дикорослих фінікових пальм не виявлено. Учені вважають, що найімовірнішим предком цієї рослини є фінік лісовий (Phoenix sylvestris). ...

0