Статті

Олександр Шевчук. Найбiльша родина супутникiв

У січні 1610 року Галілео Галілей, спостерігаючи Юпітер у винайдений ним телескоп-рефрактор, відкрив чотири його супутники. Це було перше в історії науки відкриття супутників і відкриття нового небесного тіла. На честь чотирьох синів свого покровителя Фердинанда Медичі Галілей запропонував назвати відкриті ним супутники „Зорями Медичі”. Втім, назва не прижилась. Німецький астроном Симон Марій, який претендував на першість у відкритті супутників, запропонував назвати їх Іо, Європа, Ганімед і Каллісто за сюжетами давньогрецьких міфів, пов’язаних із Юпітером (Зевсом). На честь Галілея ці супутники досі називають галілеєвими. ...

Ольга Германович. Дерево-ліс

Корінь рослини не лише утримує її в ґрунті і поглинає воду з розчиненими мінеральними речовинами. Видозмінюючись до невпізнанності, він може виконувати й інші функції. Виявляється, видозмінених коренів у природі набагато більше, ніж звичайних. Корені-причіпки, корені-присоски, ходульні корені, кореневі бульби, коренеплоди, повітряні, дихальні корені – це ще не повний перелік важливих пристосувань рослин до умов існування. ...

Ірина Кук. Обережно,… овочі та фрукти!

Овочі та фрукти – це дуже корисні продукти харчування. За рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров’я варто щоденно вживати 5 порцій фруктів і овочів (400 г, приблизно 5 твоїх пригоршень). Однак іноді рослинна їжа може стати джерелом небезпеки для людини. Спробуємо з’ясувати, чому треба обережно вибирати овочі та фрукти в супермаркетах та на ринках. Здебільшого зашкодити ...

Ганна Кузьо. Повзик

Заходиш у зимовий ліс або парк, потираєш долоні, щоб зігрітися, дивишся в порожню крону дерев, і здається, що тут мертва тиша. Але варто почекати декілька хвилин, і ти чуєш, як вирує життя. Крім „цінькання” синиць у кронах лунає дзвінке „тюі-тюі-тюі”, схоже на сигнали автомобіля. Це голос повзика. Як добре, що ці потішні птахи зимують у ...

Марія Надрага. Валентинки від квіткового царства

У день закоханих, мабуть, багатьом хочеться здивувати об’єкт свого поклоніння особливими валентинками. І тут у нагоді неочікувано можуть стати рослини. „Але ж дарувати квіти – це гарно, та тривіально!” – може заперечити закоханий-авангардист. Що ж, саме для таких у мене є вишукана пропозиція: пошукайте квіти, уяких форма листків або плодів схожа на серце, – і незвичний подарунок у кишені! А якщо до цього додати трішки фантазії і власноруч виготовити вітальну листівку, то хто ж не оцінить ваші зусилля? ...

Олег Орлянський. Ізотопи, гіпотези та ядерні реактори

У природі найпоширеніші три ізотопи урану: Уран-238, Уран-235 та Уран-234. Ядро кожного з цих атомів містить 92 протони, а кількість нейтронів легко обчислити. В Урану-238: 238-92=146 нейтронів, в Урану-235: 235-92=143 нейтрони, а в Урану-234 – 142 нейтрони. В земних гірських породах усі три ізотопи перемішані. Атомів Урану-238 приблизно в 140 разів більше, ніж Урану-235, якого, в свою чергу, в 130 разів більше, ніж Урану-234. Тобто, в нашій трійці на кожен атом найлегшого ізотопу Урану припадає 140 • 130 =18 200 атомів найважчого. Це наче одна людина і заповнений уболівальниками стадіон „Динамо” ім. Валерія Лобановського в Києві. Здогадайтеся, за такої чисельної переваги, внесок якого ізотопу у радіоактивність більший? Важкого? Чи все ж таки легкого (не даремно ж запитують, напевне, якийсь підступ)? Виявляється, внесок практично однаковий! Період піврозпаду Урану-234 становить 246 тисяч років, а період піврозпаду Урану-238 – 4 мільярди 470 мільйонів років. Поділивши друге число на перше, знову отримаємо приблизно те ж саме число – 18 200! Виявляється, Атоми рідкісного легкого ізотопу розпадаються у стільки ж разів частіше, у скільки їхня кількість менша. ...

Дарія Біда. Вiтамiн С, аскорбiнова кислота, Е300

Латинська назва: Ascorbic acid Хімічна назва: L-Аскорбінова кислота Брутто-формула: C₆H₈O₆ Водорозчинний Не синтезується в людському організмі Бере участь у життєвих процесах Добова норма для дорослої здорової людини становить 80–200 мг Добова норма для дітей, починаючи від народження – 20–60 мг Нездоланним ворогом навколосвітніх подорожей здавна була цинга, доки шотландський лікар Дж. Лінд не помітив дивовижний ...

Олександр Шевчук. Де живуть Страх та Жах?

Погодься, доволі незвичне запитання. Проте, якщо йдеться про Страх та Жах з великої літери, то відразу пригадуються імена персонажів давньогрецьких міфів – синів бога війни Ареса. На відміну від Афіни, богині чесної і справедливої війни, віроломний і хитрий Арес воював підступно. Тож не дивно, що двоє з його синів називалися Страх і Жах. Арес (у ...

Ірина Кук. Веселка на твоїй тарілці

Навколо нас яскравий та різнобарвний світ. Хочемо ми чи ні, однак завжди перебуваємо під впливом кольорів. Кольори різних гам збуджують або заспокоюють, спонукають до дій, навіюють думки, створюють настрій. Навіть продукти, які ми вживаємо, впливають на нас не тільки завдяки смаку чи вмісту в них різних вітамінів та мікроелементів. Колір їжі теж має значення! Знаючи особливості впливу кольорів на організм людини, можна харчуватися з більшою користю, смакуючи їжу, покращувати настрій, очищати організм, посилювати імунітет. ...

Ганна Кузьо. Чорний дрiзд

Зима у місті. Ідеш парком – земля притрушена снігом, у годівничках сваряться синиці. Аж раптом – ось несподіванка – шпак перебіг дорогу! Що це він робить у нас взимку? Придивляєшся уважно – та ні, який же це шпак: повністю чорне забарвлення, оранжевий дзьоб і обрамлення навколо ока. Та і постава інакша: не такий худий і ...

Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 1

Якщо тобі холодно, ти одягаєшся тепліше, від яскравого світла прикриваєш очі, відчуваєш спрагу – п’єш воду, бачиш м’яч, який летить на тебе, – ловиш або ухиляєшся від удару. Це природні реакції, на які ми ніколи не звертаємо уваги, такі дії виконуються автоматично. Завдяки нервовій системі ми правильно сприймаємо зміни навколо та всередині нас і відповідно реагуємо на них. Однак нервова система не є монополістом у керуванні нашим організмом. Ще одна дуже важлива система, яка контролює процеси життєдіяльності, – це гормональна, або ендокринна система. Нервова та гормональна системи діють узгоджено. У відповідь на „повідомлення” від нервової системи у спеціальних залозах утворюються гормони, які кров транспортує до місця призначення, де і проявляється їхня дія. Наприклад, гормон інсулін синтезується у підшлунковій залозі, із кров’ю прямує до клітин печінки м’язів, жирової тканини і там регулює вміст глюкози. За допомогою нервової системи і гормонів усі клітини обмінюються інформацією („спілкуються”) між собою і працюють узгоджено на користь великого багатоклітинного організму. ...

Олег Орлянський. Шахи, бактерії та атомні ядра

Завдяки поділу, бактерії живуть вічно, а радіоактивні атоми миттєво помирають. Під час їхнього розпаду народжуються легші атоми, випромінюються альфа-, бета-, гама-частинки, розігріваються надра планет, електростанції дають дешеву енергію. Та не переймайтеся долею атомів. Бактерії живі, а атоми ні, і тому не здатні відчувати. Вони надто прості для цього. Розміри бактерій в сотні мільярдів разів більші, ніж атомів. Щодо бактерій, то вони набагато складніші, можуть реагувати на зовнішні подразники, переміщуватися, завмирати. І все ж, у таких несхожих між собою бактерій та атомів є дещо спільне – це закон поділу клітин і розпаду атомних ядер. Спробуймо вивести його разом. ...

„Око Сахари”

Мавританія (офіційна назва – Ісламська Республіка Мавританія) – держава на північному заході Африки. До 1960 року – французька колонія. На заході омивається Атлантичним океаном. Столиця – Нуакшот. Офіційна мова французька, але населення розмовляє переважно арабською. Мавританія – остання країна світу, де рабство офіційно дозволялося. Лише в липні 1980 року в країні його заборонили. Більшість міських жителів звільнила своїх рабів, але в сільській місцевості цей процес тривав ще дуже довго. За даними американського журналу „Newsweek” від 6 травня 1985 року у країні налічувалося понад 100 тис. рабів і приблизно 300 тис. осіб, що колись були рабами. ...

Дарія Біда. Виміряй Місяць!

Наш єдиний супутник Місяць другий за яскравістю на небосхилі Землі. Це найближче до нас небесне тіло, а як далеко він від нас? Першу в історії науки спробу встановити відстань від Землі до Місяця і Сонця зробив Аристарх Самоський¹. На той час ще не було тригонометрії, тому підрахунки Аристарха були досить складними. По суті, визначаючи відстань до Місяця, він і придумав тригонометрію. ...

Олександр Шевчук. Чи небезпечні для нас „амури” та „аполлони”?

Спостерігаючи за Місяцем навіть у невеликі телескопи, можна помітити, що поверхня нашого супутника посічена кратерами різних форм та розмірів. Кратери – це сліди зіткнень Місяця з астероїдними тілами та метеороїдами. Схожі на місячну поверхні інших досить великих за розмірами тіл Сонячної системи. Серед них і наша рідна планета Земля. Вчені виявили на її поверхні 182 ...