Статті

Оксана Гнатишин. Лісостепова зона України. Частина 2

Чи відомо вам, що на Полтавщині ростуть чотири дуби, вік яких 600–800 років? Ці віковічні дерева – залишки старовинної діброви, яка оточувала родовий маєток Кочубеїв у Диканьці. У 1861 році тут налічувалось 68 дерев, однак до 1940-х років залишилось лише п’ять. Найбільший за розмірами дуб Мазепи згорів вщент, коли у 1934 році у нього влучила ...

Світлана Темченко. Загадки Крейдяної Криниці

Рання осінь. Чиста просинь неба. Соковита зелень озимини. Місцевість навколо нагадує панораму передгірного ландшафту. З північного сходу на лощину важко накочується побурілий вал звивистого обриву, то тут, то там на його гребені багряніє кучерява лісосмуга. В одних місцях схил обривається прямовисною стіною, в інших – похило йде вглиб лощини, де біжить невеликий чистий струмок, а ...

Ірина Закатюк. Риби-монстри, або Заручники морських глибин?

Вони зовсім не такі, якими ми їх звикли бачити. Їхній зовнішній вигляд лякає і водночас зачаровує… Вони мешкають там, куди жоден промінчик сонця не може пробити шлях і де, здавалося б, життя неможливе. Хто вони? Чому такі дивні? Уявімо, що ми занурюємося на глибоководному човні у темну прірву океану і пливемо на зустріч з його ...

Андрій-Тарас Башта. Дикий інтелект

Озброєний іклами, хитрий і відважний самотній самець дикого кабана – одна з найрозумніших тварин наших лісів. З-поза закруту глибокого, підмоклого яру з’явився чоловік із собакою. Пес раптом голосно загавкав і кинувся до заглибини під кущем. Звідти вискочив темний звір. Дикий кабан, масою приблизно 150 кг, блискавично зорієнтувався і рушив на пса. Атакуючий став атакованим! Сутичка ...

Марія Надрага. Для кого квітнуть рослини? Частина 3

З-посеред величезної армії запилювачів деякі види рослин обрали собі за посередників птахів, рукокрилих та гризунів. Таких специфічних компаньйонів мають переважно тропічні рослини. Палеонтологічні знахідки доводять, що дружні стосунків у птахів-запилювачів і рослин виникли дуже давно. Особливості будови дзьоба та вміст шлунку деяких птахів, знайдених у скам’янілостях (яким приблизно 45 млн. років), підтверджують, що харчовою базою для них були саме квіти рослин. ...

Сергій Малинич. Таємниця бурштину та космічні подорожі

Приблизно так можна перекласти із давньогрецької мови слово „еоцен” – назву геологічної епохи в історії Землі, що тривала від 56 до 34 млн років тому. Величезні простори земної суші були вкриті густими хвойно-широколистяними лісами, клімат був теплий і вологий. Під впливом тепла хвойні дерева рясно виділяли в’язку смолисту речовину світло-жовтого кольору – живицю. Смола поволі стікала по стовбурах і потрапляла на поверхню ґрунту. Часом до краплин прилипали необережні комахи чи навіть ящірки – смола огортала їх, і вони довіку залишалися у пастці (мал. 1). Згодом цілі брили та пласти смоли опинялися глибоко під землею, де пролежали без доступу повітря мільйони років. За цей час смола скам’яніла. Так утворилися поклади дивовижного каменю – бурштину. ...

Ірина Федор, Оксана Чайка. Тямущі роботи

Пізнати людський мозок, розкрити принцип його будови та зробити аналогічний – це мрія біоніків. Сучасна надскладна наука нейрокібернетика займається конструюванням розумних роботів, інтелект яких виконував би функції людського мозку: керував руками, ногами, усіма системами організму, визначав своє місцезнаходження та контактував із навколишнім середовищем. Сучасні моделі штучного мозку досить громіздкі, у них неусвідомлене запам’ятовування, вони не фільтрують інформацію, хоча здійснюють мільйони операцій на секунду, не мають емоцій. ...

Оксана Гнатишин. Лісостепова зона України. Частина 1

Мандруючи на південь від мішаних лісів, побачимо степові ділянки, які чергуються з лісовими масивами. Цю природну зону називають лісостепом. Шепіт блакитної води, зелене море розмаїтих дерев, дзвiнкоголосий спiв пташок, свіжий аромат хвої, барвистий оксамит трав – усе це і є природне багатство лісостепу. Зона лісостепу розташована у центральній частині країни і широкою смугою простяглася з південного заходу (від кордону з Молдовою) на північний схід (до кордону з Росією). Тут багато красивих місць, мальовничих краєвидів, пам’яток природи й архітектури. ...

Лілія Семенова. Пластикове століття

Напевно, ви пам’ятаєте, що в історії людства була кам’яна доба, бронзова, потім настала залізна. Ну, а зараз, в якому столітті ми живемо? Подивіться уважно навколо: що нас оточує? Лінійка – з пластмаси, ручка – пластикова, годинники – пластмасові, планшет – теж з пластику, і телефон – з пластмаси! Ми живемо в пластикових будинках, їмо з ...

Марія Надрага. Для кого квітнуть рослини? Частина 2

Рослини, які мають квіти зі зрослою довгою трубкоподібною оцвітиною, довірили запилювання метеликам. Лише ці комахи з хоботоподібним смоктальним ротовим апаратом легко проникають всередину, щоб поласувати глибоко схованим нектаром. Для метеликів не потрібні посадкові смуги, вони можуть насолоджуватись нектаром, зависнувши у повітрі над квіткою. Шанувальники метеликів – представники з родин Гвоздичні (Caryophyllaceae), Складноцвіті (Asteraceae), Шорстколисті (Boraginaceae), Синюхові (Polemoniaceae) та ін. ...

Галина Вихівська. Ходить цитрус по городу… Частина 2

Лимони (Citrus limon) – кислі цитруси. На відміну від інших цитрусових, їх не використовують як самостійну страву. Ну, і справді, мало знайдеться диваків-гурманів, які, знявши шкірку, смакували б лимонним м’якушем. Лимон додають до інших продуктів: скибочки – до чаю чи кави, соком заправляють салати, збризкують м’ясо, рибу, морепродукти для пікантного смаку. Не забуваймо і про лимонад! Сьогодні це напій із різноманітними смаками, а колись його виготовляли лише з лимона (звідси й назва) із додаванням цукру. Ніжне жовте забарвлення шкірки дало назву кольору – лимонний. ...

Марина Шквиря. Дика Африка

Кенія – африканська країна, що є бажаним пунктом призначення для шанувальників дикої природи з усього світу. Кенія приваблювала не лише туристів. Під час колоніального періоду величезні території були фактично знищені людиною, що змінила екосистему, підлаштовуючи землі під випас худоби. А заради боротьби із сонною хворобою¹ винищували диких тварин. Та для цього й особливих причин не ...

Ірина Федор, Оксана Чайка. Біоніка: сенсорні системи тварин

Вивчення принципів роботи сенсорних систем та мозку тварин відкриває небачені перспективи їх використання у розробках нових комп’ютерів, створенні штучних аналогів ока, носа, шкіри та штучного інтелекту. Для ефективного виконання завдань роботам потрібна вичерпна інформація про навколишнє середовище. Їхні сенсорні системи базуються на функціях органів чуття людини. ...

Ганна Боярських. Несолона сіль

Вислів „сіль солона” – не тавтологія, як може здатися людині, далекій від хімії. Так, це справді дивне словосполучення, якщо говорити про кухонну сіль, яка відразу спадає на думку. Але до класу солей належить дуже багато сполук, і не всі вони схожі за властивостями на добре відомий тобі натрій хлорид NaCl (кухонну сіль). Зов­сім не схожий ...

Оксана Гнатишин. Мішані ліси України. Частина 2

Найбільшою заповідною територією Полісся є Національний природній парк „Припять-Стохід”, що знаходиться в Любешівському районі Волинської області. Північна частина парку межує із Білоруссю. Природа тут збережена у первинному, незайманому стані. Під охороною перебувають унікальні надзвичайної краси чорницево-зеленомохові ліси та нескінченні болотні угіддя міжнародного значення. Болота займають майже половину загальної території парку, решта – ліси, чагарники і водойми. Характерною особливістю річок є наявність десятків рукавів, русел, озер-стариць, серед яких дуже багато заболочених та піщаних островів. На території НПП „Прип’ять-Стохід” ростуть надзвичайно красиві і рідкісні рослини. Майже 40 видів занесені до Червоної книги України. Цікавою й унікальною є любка дволиста. Цю рослину ще називають нічною фіалкою. Вона помічна від багатьох недуг і навіть може врятувати від дії сильної отрути. Як розповідають місцеві жителі, у часи козаччини саме любка дволиста рятувала смертельно втомлених мандрівників. ...

0