Природний супутник нашої рідної Землі – Місяць – привертав увагу людей з доісторичних часів. Другий за яскравістю об’єкт на земному небосхилі після Сонечка і найближчий до нього природний супутник планет, п’ятий за величиною серед них (після супутників Юпітера Іо, Ганімеда, Каллісто та супутника Сатурна Титана). Давні римляни називали Місяць Луною (лат. Luna). Назва походить від ...
У 1969 році Ніл Армстронґ і Базз Олдрін здійснили посадку на поверхню Місяця. Тоді здавалося: мрія людства про пілотовані польоти на Марс і далі до зір ось-ось здійсниться. Однак мрія не здійснилася, й сьогодні старі ракети-носії „Сатурн”, серію яких розробляли в рамках програми „Аполон”1, простоюють у музеях або іржавіють на звалищах. За словами письменника-фантаста Айзека ...
Я гадаю, що всі ви чули про Бетельгейзе. Це назва однієї з сімох „основних” зір знаменитого і, напевне, найкрасивішого сузір’я нашого неба – сузір’я Оріона, яке прикрашає наш небосхил довгими зимовими ночами (мал. 1). Бетельгейзе в сузір’ї Оріона знайти дуже просто. Переведи погляд на „плечі” гігантського мисливця: Бетельгейзе сяє на його лівому плечі (мал. 2). ...
Не знаю, як вас, юні прихильники фізики та астрономії, а мене в свій час дуже зацікавили такі об’єкти, як гравітаційні лінзи. Термін „лінза” у більшості людей асоціюється з прозорим тілом, яке заломлює світловий промінь, що проходить крізь нього. Напевне, цей стереотип склався і в мене, тому я, хоч і багато знала про теорію гравітації, була ...
Іноді астрономію плутають з астрологією, бо вони мають схожі назви. Насправді між астрономією їм астрологією є суттєва відмінність: астрономія – це наука, яка вивчає природу космічних тіл, а астрологія є своєрідним відгуком минулих століть, псевдонаука, що за зорями начебто передбачає майбутнє. ...
Ви чули: чергова сенсація в астрономії! Команда під керівництвом Скотта Шеппарда (мал. 1) із США 2019 року виявила 20 нових супутників, що обертаються навколо Сатурна. Це відкриття приводить до того, що загальна кількість відомих місяців окільцьованої планети досягла 82, що перевищує рекорд Юпітера, у якого „лише” 79 супутників. Вперше в історії астрономічних спостережень Сатурн (мал. 2) ...
Сузір’я Змієносця (лат. „Ophiuchus” – „людина, що несе змію”) входить до переліку 48 сузір'їв, описаних у першому каталозі зоряного неба „Альмагест” Клавдія Птоломея. На давніх зоряних картах Змієносця зображали людиною, що тримає в руках величезну змію, яка розділяє його тіло на дві частини. Змієносець – велике екваторіальне та зодіакальне сузір’я площею 948 квадратних градусів з майже сотнею видимих неозброєним оком, не дуже яскравих, але і не найслабших за блиском зір, конфігурація яких утворює п’ятикутник. Найкращий час для спостереження Змієносця – короткі літні ночі. Щоб швидко знайти це сузір’я, відшукай Велику Ведмедицю доволі високо на північному заході „головою” вниз, а „хвостом” ліворуч у напрямку до південної частини небосхилу. Намалюй уявну дугу від крайньої зорі „хвоста” Великої Ведмедиці вниз і відшукай яскраву зорю Арктур із сузір’я Волопаса, схожого на великий парашут. Ліворуч від Волопаса, під сузір’ям Геркулеса, доволі низько над горизонтом у південній частині неба розкинувся Змієносець, схожий на великий „закритий кришкою кавник”. Обабіч нього двома нитками тягнеться сузір’я Змії, а південніше – Стрілець та Скорпіон. Найяскравішу зорю сузір’я – альфа Змієносця – араби назвали Рас-Альхаг („голова змієлова”). ...
Ми завершуємо подорожі зодіакальним колом. Залишилось побувати ще в трьох сузір'ях та ознайомитись з їхніми перлинами. Отже, в дорогу! Стрілець (лат. Sagittarius) – найпівденніше з-поміж усіх зодіакальних сузір'їв. Сонце переходить із сузір'я Козорога у сузір'я Стрільця 17 грудня і перебуває в ньому до 20 січня. Найкращі умови для спостережень Стрільця у наших широтах у червні–липні. Тоді воно невисоко перебуває над горизонтом і то частково – найпівденніші частини сузір'я Стрільця ніколи не сходять над територією України. ...
Це зодіакальне сузір’я найбільш непримітне серед усіх зодіакальних сузір’їв, адже до його складу входять зорі, блиск яких не набагато більший за блиск зір на межі видимості неозброєним оком. За площею, яку на небесній сфері займає сузір’я Рака, воно посідає лише 31 місце (з 88). Розташоване сузір’я Рака між зодіакальними сузір’ями Лева і Близнюків. Сонце „заходить” в межі сузір’я 21 липня, а „виходить” 9 серпня. Тому найкращі умови видимості сузір’я ввечері у березні-квітні. Сузір’я відоме здавна і занесене до каталогу зоряного неба давньогрецького астронома Клавдія Птоломея. ...
Планета наша тендітна. Цей епітет народився, коли люди побачили Землю з космосу. Альберт Швейцер, філософ, музикант, лікар і великий гуманіст ХХ століття, писав у переддень космічного століття і глобальних проблем людства, що Земля може загинути від будь-якої космічної випадковості або непомітних спочатку змін в біосфері планети. 13 березня 2011 року, після кількох днів страшного землетрусу в Японії, Італійський інститут геофізики зробив невтішну заяву: „Земна вісь змістилася на 10 см”. Учені акцентують, що це вже втретє впродовж семи років. Страшенні поштовхи на Суматрі (Індія) в 2004 році змінили нахил на 6 см, Чілійська катастрофа (Південна Америка) в 2010 році додала ще 8 см зміщення осі обертання Землі. Змінюється клімат, тривалість доби і біологічний ритм землян, вичерпуються природні ресурси нашої планети. І ми розуміємо, що „земна колиска” ненадійна. Тож людству не завадить „запасна” планета. Наприклад, наш сусід Марс може стати новою „домівкою” для землян. ...
Ми, наче космічні мандрівники, разом із Землею невпинно кружляємо навколо Сонця. Такий рух називають орбітальним рухом Землі. А Земля ще й обертається навколо своєї осі1. Цей рух називають добовим. Ми не помічаємо цих рухів, бо відносні відстані між точками поверхні Землі не змінюються. Внаслідок відносності руху нам здається, що не ми, а Сонце рухається навколо нас. Добове обертання Землі спричиняє видимий рух Сонця відносно сторін горизонту, а орбітальний рух призводить до його видимого переміщення відносно зір. Видиму із Землі траєкторію руху Сонця на зоряному небі називають екліптикою. Отже, екліптика – це уявна лінія (коло) на небесній сфері, вздовж якої центр сонячного диска протягом року переміщується на фоні зір. Сузір’я, розташовані вздовж екліптики, називають зодіакальними. Назва походить від грецького слова „ζωδιακός”, що означає „звірине коло”, адже ще в давнину одинадцять із них назвали на честь реальних або міфічних тварин. ...
З-поміж усіх 12 зодіакальних сузір'їв Діва не тільки найбільша за площею, яку вона займає на зоряному небі, але й друга серед усіх своїх 88-ми „родичів” (після Гідри). Це зодіакальне сузір'я відоме з сивої давнини. Стародавні греки, оспівуючи зоряне небо у міфах і легендах, пов'язували з цим сузір'ям богиню плодючості і землеробства Деметру, доньку грізного верховного правителя Кроноса і його дружини Реї, матері Персефони. Римляни уособлювали сузір'я Діви зі своєю богинею родючості Церерою. На старовинних картах зоряного неба Діва тримає в руці колос, адже вона богиня плодючості і землеробства. Дивлячись на розсипи зір на небі, важко побачити в їхніх візерунках зображення Діви, але якщо проявити креативність і фантазію, то можна так об'єднати найяскравіші зорі сузір'я, що вийде щось схоже на жінку, хоча й не зовсім вродливу. ...
Напевне, ви здивуєтеся, прочитавши поставлене в заголовку статті запитання. Певна річ, Полярна зоря єдина на небі! Але не все так просто, як здається. Звісно, якщо ми говоримо про власну назву зорі, то Полярною є лише одна зоря – зоря α (альфа) в сузір’ї Малої Ведмедиці. Але чому вона отримала таку назву? Відповідь очевидна: зоря вказує напрямок на Північний географічний полюс Землі, розташований у полярних широтах. А чому Полярна зоря має таку властивість – вказувати напрямок на Північний географічний полюс Землі? З’ясуймо це. ...
Певно, усі чули про небесних Ведмедиць: Велику та Малу. Але мало хто зможе сказати, коли і чому на небі „поселилися” Ведмедиці. Відповідь на це запитання ми знайдемо у цікавій історії, яку нам повідали стародавні греки. У сиву давнину в Аркадії правив цар Лікаон. У нього була донька на ім’я Калісто – справжня красуня. Одного разу, побачивши Калісто, у неї закохався сам верховний бог, всесильний Зевс. Від нього Калісто народила сина Аркада. Ревнива богиня Гера, дружина Зевса, вирішила помститися Калісто. Гера перетворила дівчину на потворну, волохату ведмедицю і відправила її жити в ліс. Сплинули роки... Одного разу юний Аркад пас волів. Раптом із лісу вийшла страхітлива ведмедиця і, побачивши сина, попрямувала прямо на стадо. Аркад, не знаючи, що перед ним мати в образі дикого звіра, вирішив нацькував на неї гончих псів, які охороняли стадо волів. І бути б великій біді, але Зевс не допустив такого страшного злочину: він утримав руку Аркада, який не встиг спустити з поводів своїх собак – Хару та Гомейзу. Вирішивши назавжди зберегти для людей дійових осіб цієї історії, Зевс перетворив їх на розсипи зір – сузір’я. І тепер з височини небес вічно дивиться на нас сузір’я Великої Ведмедиці, яка йде до свого сина – сузір’я Волопаса (поміркуй: чому сузір’я отримало таку назву?), приреченого вічно стерегти на небесах свою матір. Головна зоря цього сузір’я називається Арктур, що означає „сторож ведмедиці”. Волопас тримає на повідках зорі сузір’я Гончих Псів, що вдень і вночі охороняють небесну Ведмедицю. Не лише люди, але й сам Зевс із вершини Олімпу часто милувався красою й неперервною ходою цих сузір’їв на небі. Гері прикро було спостерігати за чоловіком, який милується своїми улюбленцями. Тому вона звернулася до морського бога Посейдона з проханням, щоб Велика Ведмедиця ніколи не торкнулася моря і померла б від спраги. Але Посейдон не послухався Гери. І тому дотепер кружляє Велика Ведмедиця навколо полюса й один раз на добу, низько схиляючись над північним обрієм Еллади, торкається на мить морської поверхні, втамовує спрагу і знову піднімається нагору. З території України сузір’я Великої Ведмедиці видно цілий рік, адже воно ніколи не заходить за обрій і кожної погожої ночі привертає своєю красою погляди людей. ...
Ви бачили мультиплікаційний фільм Юрія Норштейна „Їжачок у тумані”, визнаний світовою громадськістю найкращим мультиком усіх часів та народів? Якщо ні, то подивіться неодмінно – не пошкодуєте! А хто бачив, очевидно, пригадає його початок: „Вечорами Їжачок ходив до Ведмедика в гості рахувати зорі. Вони всідалися на колоді і, присьорбуючи чай, дивилися на зоряне небо. Воно висіло над дахом – прямісінько за пічною трубою. Праворуч від труби були зорі Ведмедика, а ліворуч – Їжачка” (мал. 1). Чим нас так вабить таємниче зоряне небо? Відповідь очевидна: своєю вишуканою красою. Усіяне зорями нічне небо – це захопливе та неповторне видовище (мал. 2). Здається, що безхмарної й безмісячної ночі далеко від штучних джерел світла неозброєним оком на небі можна побачити мільйони мерехтливих цяточок-зір, які хаотично розсіяні у безмежному космічному просторі. Насправді за таких умов ми можемо побачити приблизно 3 000 зір з будь-якої точки земної поверхні в довільний момент часу, а на всьому небі, якби цьому не завадила б поверхня Землі, ми побачили б приблизно 6 000 зір. ...